Мудрість Солона

Солон (грец. Σόλων, приблизно 640 — 559 роки до Хрестової ери) — афінський політик, поет і мудрець. Походив зі знатного роду Кодридів.

Політична діяльність

Солон здобув популярність після завоювання афінянами острова Саламін. Він надихнув афінян на перемогу після багатьох невдач і обґрунтував, що Саламін має належати Афінам через те, що поселення на ньому заснували вихідці з Афін. Іншою заслугою, що принесла Солону широку славу, є священна війна проти міста Кірри, мешканці якого ображали Дельфійського оракула.

Близько 594-го року до Хрестової ери, після того, як вигнали тирана Кілона і Епіменід очистив місто від епідемії, афіняни обрали Солона правителем. Він скасував борги, які покривали землею або особою боржника, домігся звільнення тих, хто вже потрапив у рабство за борги, і заборонив надалі робити позики під заставу особистої свободи. Солон вжив заходів і для того, щоб повернути на батьківщину за можливістю тих, хто за борги був проданий за межі Аттики. Також пробачив борги своїм боржникам, успадкованим від батька.

Він реформував все афінське право, за винятком карного.

Солон обмежив придбання землі, щоб перешкодити скупченню її в одних руках, врегулював відносини сусідів-землевласників, користування джерелами води, заборонив вивіз з Аттики сільськогосподарських продуктів, крім олії.

З інших законів Солона важливе значення мав дозвіл кожному складати скарги на несправедливість, заподіяну навіть особі, зовсім сторонній для скаржника, і вимога, щоб під час хвилювань і міжусобиці кожен примикав до однієї з партій; хто не виконував цього, позбувався громадянських прав.

Солон встановив нагороди: за перемогу в Олімпійських іграх 500 драхм, в Істмійських іграх 700 драхм. Заборонив постановку трагедій, оскільки вважав, що вони мають згубний вплив.

На питання: "Як подолати злочинність серед людей?", відповів: "Треба, щоб постраждалим і непостраждалим було однаково важко."

Реформоване Солоном право проіснувало довго після його правління і вплинуло на деякі пізніші законодавства, зокрема на ромейське.

Після плідної законотворчості багато подорожував: відвідав Єгипет, Кіпр, Лідію. Зустрічався з такими видатними особистостями того часу, як мислитель Анахарсіс, цар Філокіпр, цілитель Епіменід. Зокрема, він писав Епіменіду: "Ні мої закони, ні твої очищення не допомогли афінянам. Адже ні обряди, ні закони не можуть допомогти державі самі по собі, а тільки люди, що ведуть натовп. Якщо вони ведуть його добре, то закони корисні, якщо погано, то від законів користі нема." Таким чином, Солон підштовхує до висновку, що механізм добору лідерів є надзвичайно важливим для управління суспільством.

Приблизно в 560 році до Хрестової ери в Афінах почав набувати впливу Пісістрат, родич Солона по материнській лінії. Він інсценізував замах на своє життя і домігся виділення йому особистої охорони, хоча Солон, розуміючи хитрість свого родича, протидіяв цьому. Пізніше з допомогою загону особистих охоронців Пісістрат захопив владу і встановив тиранію. Солон, котрий був категоричним противником тиранії, покинув місто.

Згідно з даними Діогена Лаертського, помер на Кіпрі у віці вісімдесят років. Хоча в Афінах тоді був звичай хоронити людей головою на схід, тіло Солона спалили, а попіл розвіяли над Саламіном. За іншими відомостями на момент смерті йому було більше вісімдесяти років, а число 80 взяте з його поезій.

Віршована творчість

Солон писав переважно елегії на етичні, суспільні і політичні теми. Вважав, що прагнути до багатства можна тільки чесним шляхом: добробут, дарований богами, міцний від коренів до верхівки, а багатство, придбане насильством або зухвалістю, спричиняє лихо.

Цитати

   Докоряй другові наодинці, хвали — привселюдно.
   Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника.
   Не винось вироку, не вислухавши обох сторін.
   Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні.
   Рівність не породжує війну.
   Слово є образом діла.
   У всьому потрібна міра.
   Уникай задоволення, яке породжує печаль.
   Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все у житті — благо.