Навіть добре, що написання і публікація третьої частини мого аналізу шансів кіровоградських мажоритарників дещо затягнулась. Це дозволило мені дочекатись подій у 102-му окрузі, що можуть вплинути на увесь хід кампанії в окрузі. Але спершу трішки передісторії.
Навіть добре, що написання і публікація третьої частини мого аналізу шансів кіровоградських мажоритарників дещо затягнулась. Це дозволило мені дочекатись подій у 102-му окрузі, що можуть вплинути на увесь хід кампанії в окрузі. Але спершу трішки передісторії.
Округ облюбував і вже давно розпочав кампанію Олесь Довгий. Складається враження, що він також домовився з провідними політсилами, щоб цей округ йому «злили», не висунувши достойних конкурентів.
Олесю «протистоять» самовисуванці Олександр Беляй, чотири Віктори Бойки, Олександр Ковтун, Олександр Кучер, Олег Долгий, Наталя Бут, Олександр Прилуцький, Руслан Степура, Микола Стрижак, Анатолій Угніченко та Андрій Лаврусь, а також висуванці політичних партій Олексій Луганов (Батьківщина) Вадим Бондар (Блок Петра Порошенка), Сергій Лібега (Народний Фронт), Дмитро Мамалат (Заступ), Олег Рудницький (Воля), Сергій Самородченко (Блок Лівих Сил), Андрій Тесленко (Опозиційний блок), Віталій Тетяниченко (Радикальна партія), Тігран Хачатрян (Сильна Україна).
Олесь Довгий – сумно відомий секретар Київміськради, найближчий соратник «космічного мера» Черновецького і очільник його «молодої команди». Фігурант безлічі корупційних скандалів, передусім пов’язаних із дерибаном землі. Свої виборчі технології, які успішно працювали в Києві, він вирішив перенести на сільський округ Кіровоградщини, адже в столиці ці речі перестали працювати.
Його виборчий штаб вигадав історію про те, що він буцімто родом із села у Світловодському районі, домовився із партією президента про висування технічного кандидата, який, в результаті, жодного разу навіть не з’явився в окрузі, висунув трьох двійників Віктору Бойку, кандидату, що ресурсно міг би з ним тягатись, запустив роботу з формування «мережі агітаторів», які мають проголосувати (а по факту – організував схему підкупу виборців), і вже спокійно чекав своєї перемоги… але не тут то було.
Віктор Бойко, до слова, також не янгол. Міністр уряду Януковича, звільнений внаслідок корупційного скандалу (але, звісно ж, не покараний). Представник Народної партії Литвина. Коротше кажучи, людина, що представляє гірший бік існуючої корупційної системи…
Повернімось до головного «героя». Активна частина місцевої громади Довгого, м’яко кажучи, не злюбила, почавши зривати його заходи та зустрічі з виборцями та закидувати яйцями. Ситуацією в окрузі, зрештою, зацікавились відомі журналісти Мусафа Найєм та Сергій Лещенко, які приїхали на місце і допомогли висунути єдиного кандидата від партій Майдану.
Цим кандидатом став Андрій Лаврусь. З останнім кандидатом також не все чисто. Він був помічником одіозного нардепа Табалова, в народі відомого як «тушка». Подейкують, що саме цей олігарх фінансує кампанію «кандидата від Євромайдану». Його кандидатуру, станом на сьогодні, підтримали Блок Петра Порошенка і кандидати Кучер, Рудницький, Самородченко, Стрижак, Тетяниченко.
Не відомою наразі залишається позиція партій ВО «Батьківщина» та «Народний фронт». Кандидати від цих партій не ведуть помітної в окрузі кампанії, що визнається навіть представниками їх виборчих штабів. Тому сьогодні вибір наступний: або Довгий, або Лаврусь. Решта кандидатів – технічні.
103-й округ. Тут балотуються самовисуванці Іван Жилка, Анатолій Дорофеєв, Ігор Лавренов, Андрій Логвин, Віктор Медвідь, Олег Плохов, а також висуванці партій Анатолій Кузьменко (Блок Петра Порошенка), Віталій Журавльов (Батьківщина), Дожджанік Володимир (Сила Людей), Віталій Пікулін (Народний Фронт), Сергій Ратенко (РПЛ).
Не зважаючи на нові прізвища та нові партійні бренди, принципово ситуація в окрузі не змінювалась із 2012 року. Змінилось ім’я і назва політичної партії фаворита, але прізвище залишилось. Його ж головний конкурент той самий.
Найбільші шанси на перемогу в окрузі має Кузьменко. На нього працюють наявний в окрузі авторитет як великого бізнесмена і землевласника, рейтинг партії президента, злагоджена команда, яка вже вигравала вибори два роки тому, і рідний син, який очолює Кіровоградську ОДА. Проти нього грає те, що його син – екс-регіонал, який голосував за «закони диктатури», а сам він голосував за звернення Кіровоградської облради до Януковича із закликом «навести порядок в Києві» під час Євромайдану. Хоча, чи дійсно це недолік? Адже округ завжди голосував за представників Партії регіонів, а виборці нікуди не поділись…
Хто йому протистоїть? Віталій Журавльов. Висуванець «Батьківщини» був на другому місці у 2012 році зі значним відривом. Але тоді він був «єдиним кандидатом від демократичних сил». А нині його головний конкурент – також від демократичних сил, і партії зі спорідненою ідеологією мають власних кандидатів… тому перемагати буде важко.
Що можна сказати про решту кандидатів? Я не вважаю їх технічними. Швидше, більшість з них намагаються спробувати свої сили в політиці, заробити рейтинг перед місцевими виборами, розкрутити власні політичні партії (більшість з яких є новоствореними).
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Шанси кіровоградських «мажорів». Частина третя. 102-й і 103-й округи.
Навіть добре, що написання і публікація третьої частини мого аналізу шансів кіровоградських мажоритарників дещо затягнулась. Це дозволило мені дочекатись подій у 102-му окрузі, що можуть вплинути на увесь хід кампанії в окрузі. Але спершу трішки передісторії.
Навіть добре, що написання і публікація третьої частини мого аналізу шансів кіровоградських мажоритарників дещо затягнулась. Це дозволило мені дочекатись подій у 102-му окрузі, що можуть вплинути на увесь хід кампанії в окрузі. Але спершу трішки передісторії.
Округ облюбував і вже давно розпочав кампанію Олесь Довгий. Складається враження, що він також домовився з провідними політсилами, щоб цей округ йому «злили», не висунувши достойних конкурентів.
Олесю «протистоять» самовисуванці Олександр Беляй, чотири Віктори Бойки, Олександр Ковтун, Олександр Кучер, Олег Долгий, Наталя Бут, Олександр Прилуцький, Руслан Степура, Микола Стрижак, Анатолій Угніченко та Андрій Лаврусь, а також висуванці політичних партій Олексій Луганов (Батьківщина) Вадим Бондар (Блок Петра Порошенка), Сергій Лібега (Народний Фронт), Дмитро Мамалат (Заступ), Олег Рудницький (Воля), Сергій Самородченко (Блок Лівих Сил), Андрій Тесленко (Опозиційний блок), Віталій Тетяниченко (Радикальна партія), Тігран Хачатрян (Сильна Україна).
Олесь Довгий – сумно відомий секретар Київміськради, найближчий соратник «космічного мера» Черновецького і очільник його «молодої команди». Фігурант безлічі корупційних скандалів, передусім пов’язаних із дерибаном землі. Свої виборчі технології, які успішно працювали в Києві, він вирішив перенести на сільський округ Кіровоградщини, адже в столиці ці речі перестали працювати.
Його виборчий штаб вигадав історію про те, що він буцімто родом із села у Світловодському районі, домовився із партією президента про висування технічного кандидата, який, в результаті, жодного разу навіть не з’явився в окрузі, висунув трьох двійників Віктору Бойку, кандидату, що ресурсно міг би з ним тягатись, запустив роботу з формування «мережі агітаторів», які мають проголосувати (а по факту – організував схему підкупу виборців), і вже спокійно чекав своєї перемоги… але не тут то було.
Віктор Бойко, до слова, також не янгол. Міністр уряду Януковича, звільнений внаслідок корупційного скандалу (але, звісно ж, не покараний). Представник Народної партії Литвина. Коротше кажучи, людина, що представляє гірший бік існуючої корупційної системи…
Повернімось до головного «героя». Активна частина місцевої громади Довгого, м’яко кажучи, не злюбила, почавши зривати його заходи та зустрічі з виборцями та закидувати яйцями. Ситуацією в окрузі, зрештою, зацікавились відомі журналісти Мусафа Найєм та Сергій Лещенко, які приїхали на місце і допомогли висунути єдиного кандидата від партій Майдану.
Цим кандидатом став Андрій Лаврусь. З останнім кандидатом також не все чисто. Він був помічником одіозного нардепа Табалова, в народі відомого як «тушка». Подейкують, що саме цей олігарх фінансує кампанію «кандидата від Євромайдану». Його кандидатуру, станом на сьогодні, підтримали Блок Петра Порошенка і кандидати Кучер, Рудницький, Самородченко, Стрижак, Тетяниченко.
Не відомою наразі залишається позиція партій ВО «Батьківщина» та «Народний фронт». Кандидати від цих партій не ведуть помітної в окрузі кампанії, що визнається навіть представниками їх виборчих штабів. Тому сьогодні вибір наступний: або Довгий, або Лаврусь. Решта кандидатів – технічні.
Читайте: Шанси кіровоградських «мажорів». Частина перша. 99-й округ
Читайте: Шанси кіровоградських «мажорів». Частина друга. 100-й і 101-й округи
103-й округ. Тут балотуються самовисуванці Іван Жилка, Анатолій Дорофеєв, Ігор Лавренов, Андрій Логвин, Віктор Медвідь, Олег Плохов, а також висуванці партій Анатолій Кузьменко (Блок Петра Порошенка), Віталій Журавльов (Батьківщина), Дожджанік Володимир (Сила Людей), Віталій Пікулін (Народний Фронт), Сергій Ратенко (РПЛ).
Не зважаючи на нові прізвища та нові партійні бренди, принципово ситуація в окрузі не змінювалась із 2012 року. Змінилось ім’я і назва політичної партії фаворита, але прізвище залишилось. Його ж головний конкурент той самий.
Найбільші шанси на перемогу в окрузі має Кузьменко. На нього працюють наявний в окрузі авторитет як великого бізнесмена і землевласника, рейтинг партії президента, злагоджена команда, яка вже вигравала вибори два роки тому, і рідний син, який очолює Кіровоградську ОДА. Проти нього грає те, що його син – екс-регіонал, який голосував за «закони диктатури», а сам він голосував за звернення Кіровоградської облради до Януковича із закликом «навести порядок в Києві» під час Євромайдану. Хоча, чи дійсно це недолік? Адже округ завжди голосував за представників Партії регіонів, а виборці нікуди не поділись…
Хто йому протистоїть? Віталій Журавльов. Висуванець «Батьківщини» був на другому місці у 2012 році зі значним відривом. Але тоді він був «єдиним кандидатом від демократичних сил». А нині його головний конкурент – також від демократичних сил, і партії зі спорідненою ідеологією мають власних кандидатів… тому перемагати буде важко.
Що можна сказати про решту кандидатів? Я не вважаю їх технічними. Швидше, більшість з них намагаються спробувати свої сили в політиці, заробити рейтинг перед місцевими виборами, розкрутити власні політичні партії (більшість з яких є новоствореними).
Чекати залишилось не довго…
Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков