- Visits: 53
- Accès: 56
Творець і його творіння, або Як приховати явище
Категорія:
Світ:
Спецтема:
150413_gonchar.jpg
Table des matières
У людській свідомості явище існує тоді, коли воно має ім’я (назву, термін). Нема імені – нема про що говорити. Неможливо зосередити увагу на тому, що не має назви.
З другого боку, для того, щоб видалити явище зі свідомості, треба приховати його ім’я. Для цього є три головні способи: 1) замовчування, 2) спотворення, 3) підміна.
Замовчування
Замовчування досягнути дуже важко, а в інформаційну епоху – майже неможливо. Рано чи пізно ім’я десь вигулькне і приверне до себе масову увагу. Наприклад, ось це: Юрій Немирич – лідер аріянства, полковник Богдана Хмельницького.
Спотворення
Спотворення – це перекручення імені і/або надання йому іншого пояснення. Прикладом є зміна імені герба Володимира Великого, якого у 19 ст. назвали «тризубцем» (з подачі російського історика Карамзіна), а потім скоротили до «тризуб».
Недоліком цього способу є те, що навіть спотворене ім’я привертає увагу і залишає відкритим шлях до відновлення справжнього імені.
Підміна
Підміна – це найефективніший шлях приховання імені і позначуваного ним явища. Сенс цього методу полягає в тому, щоб перенести це ім’я на інше явище, а ще краще – на якомога більшу кількість інших явищ.
Наприклад, раннє хрестиянство у 4 ст. називалося іменем «аріянство» (від «арії» – шляхетні). Підміна полягає в тому, що це ім’я прив’язали до пресвітера Арія і оголосили, що аріяни – це прихильники його секти (хоча про її існування нічого не відомо, Арій не був навіть єпископом).
Творець і творіння
Спроба підміни зачепила і термін «Творець Всесвіту». Так ми називаємо колективну (соборну) істоту, яка складається з величезної кількості індивідуальних божественних істот – співавторів Всесвіту. Частина з них втілилася у фізичному світі і стала людьми, але протягом багатьох втілень втратила усвідомлення своєї боголюдської природи.
Релігія («відновлення зв’язку») – це шлях повернення людиною своєї божественної свідомості і набуття стану боголюдини. Еволюція людини до боголюдського стану – це природний процес.
Цьому процесу протидіє земний ворог, який називається «диявол» (з гелленської – брехун) і «сатана» (з арамейської – противник). Головним інструментом його протидії є брехня. У чому тут підміна? Словом «релігія» нині позначають світоглядні системи, які не мають прямого стосунку до відновлення зв’язку, зокрема іудохристиянство, іудаїзм, іслам, буддизм.
Засобом затуманення уявлення про релігійну мету людини є підміна терміну «Творець Всесвіту», яке відбувається у пантеїзмі. Згідно з цим підходом, Всесвіт – це і є Бог-Творець. Тобто нема різниці між Творцем і його витвором. Наприклад, якщо людина пошила собі одяг, то одяг – це також людина. Відповідно, людина – це одяг. Є одяг і пов’язана з ним людина. Одяг! Про людину забудьте.
«Бог-Творець створив матерію. Матерія – це Бог. Отже Бог – це матерія» – підміна здійснюється всього за три кроки. Тому пантеїзм – це сходинка до матеріалізму, який взагалі заперечує Творця.
Концепція пантеїзму основана на тому, що існує тісний зв’язок між Творцем і сотвореним Всесвітом. Але наявність зв’язку не є підставою для змішування всього докупи.
Творчість і тиражування
Іншою помилкою є поширення терміну «творчість» (творення) на розмноження (тиражування). Творчість – це народження чогось якісно нового, якого раніше ще не було. Натомість розмноження хробаків – це не творчість, а тиражування. Назвіть усе творчістю – і таке поняття як «творчість» тихо зникне.
Сучасна масова свідомість насичена величезною кількістю помилкових стереотипів, паразитичних програм і просто інформаційного сміття. Як наслідок, суспільство пронизане наскрізь паразитичними процесами.
Звільнення людини починається з очищення її свідомості. Творення здорової нації починається з відновлення ясного світогляду.
Пізнаємо основи.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Я сьогодні вранці подумав, що пан Ігор опублікує статтю на цю тему, і не прогадав.
Але деякі речі в статті мені здаються незрозумілими. Надіюсь, пан Ігор не буде проти якщо в коментарях тут будуть виражені ще й альтернативні думки.
Наприклад:
Засобом затуманення уявлення про релігійну мету людини є підміна терміну «Творець Всесвіту», яке відбувається у пантеїзмі. Згідно з цим підходом, Всесвіт – це і є Бог-Творець.
У Пантеїзмі нічого подібного немає. Було би дуже дивним прирівнювати Всесвіт до Бога-Творця. Йдеться тільки про умовність понять Творець і Творіння (суб’єкт і об’єкт, духовне і матеріальне). Ці умовні поняття є тільки аспектами єдиного цілого Всесвіту (Бога). І їх варто використовувати тільки тоді, коли треба відзначити творчі функції певних частинок Бога, або ж показати певні взаємозв'язки між різними сутностями або речами.
Наприклад, якщо людина пошила собі одяг, то одяг – це також людина. Відповідно, людина – це одяг. Є одяг і пов’язана з ним людина. Одяг! Про людину забудьте.
Це приклад, де можна застосувати умовні поняття Творець-Творіння, щоб показати взаємовідношення людини і одягу. Але ці поняття ніхто не утотожнює. Бо людина і одяг виконують різні функції у Всесвіті. Це так само як не можна сказати, що руль це те саме, що колесо, але в той же час і те, і те є частиною одного цілого (автомобіля).
«Бог-Творець створив матерію. Матерія – це Бог. Отже Бог – це матерія» – підміна здійснюється всього за три кроки. Тому пантеїзм – це сходинка до матеріалізму, який взагалі заперечує Творця.
А це вже мені здається повною "білібердою". Вся проблема знову в "двоїчності". Приходиться обов’язково на одні речі вішати ярлик "Творець" а на інші "Творіння". І при чому в тебе, пане Ігоре, все чомусь завжди зводиться до "нижчого" Творіння. В той час як за такими ж формулами все можна звести і до протилежного результату. Наприклад, раз "матерія" - це Бог і Творець - це Бог, значить Матерія і Бог це є одне ціле, а не 2 різні поняття.
І ще одне, такій релігії як буддизм зовсім не місце разом з іудохристиянством, іудаїзмом та ісламом. Ну, не зводить буддизм все до "матеріального". Він взагалі каже, що не існує ні матеріального, ні духовного, ні творця, ні творіння. Є тільки Бог і божественне. Решта все тільки ілюзії людей.
Хоча з іншої сторони, розуміння Бога як сукупності виключно людей - це вже значно прогресивніше, ніж Бог як дід з бородою на небі, який карає своїх рабів. І це визначення досить легко сприймається, тими хто вже переріс "іудохристиянство". Тому можливо йому і варто бути основним на НО, щоб не прийшлось людям заморочуватись всякими пантеїзмами і адвайтизмами, оскільки далеко не всім легко побачити Єдність в протилежностях, або розрізняти відносне і абсолютне.
Commentaires
Я сьогодні вранці подумав, що пан Ігор опублікує статтю на цю тему, і не прогадав.
Але деякі речі в статті мені здаються незрозумілими. Надіюсь, пан Ігор не буде проти якщо в коментарях тут будуть виражені ще й альтернативні думки.
Наприклад:
У Пантеїзмі нічого подібного немає. Було би дуже дивним прирівнювати Всесвіт до Бога-Творця. Йдеться тільки про умовність понять Творець і Творіння (суб’єкт і об’єкт, духовне і матеріальне). Ці умовні поняття є тільки аспектами єдиного цілого Всесвіту (Бога). І їх варто використовувати тільки тоді, коли треба відзначити творчі функції певних частинок Бога, або ж показати певні взаємозв'язки між різними сутностями або речами.
Це приклад, де можна застосувати умовні поняття Творець-Творіння, щоб показати взаємовідношення людини і одягу. Але ці поняття ніхто не утотожнює. Бо людина і одяг виконують різні функції у Всесвіті. Це так само як не можна сказати, що руль це те саме, що колесо, але в той же час і те, і те є частиною одного цілого (автомобіля).
А це вже мені здається повною "білібердою". Вся проблема знову в "двоїчності". Приходиться обов’язково на одні речі вішати ярлик "Творець" а на інші "Творіння". І при чому в тебе, пане Ігоре, все чомусь завжди зводиться до "нижчого" Творіння. В той час як за такими ж формулами все можна звести і до протилежного результату. Наприклад, раз "матерія" - це Бог і Творець - це Бог, значить Матерія і Бог це є одне ціле, а не 2 різні поняття.
І ще одне, такій релігії як буддизм зовсім не місце разом з іудохристиянством, іудаїзмом та ісламом. Ну, не зводить буддизм все до "матеріального". Він взагалі каже, що не існує ні матеріального, ні духовного, ні творця, ні творіння. Є тільки Бог і божественне. Решта все тільки ілюзії людей.
Хоча з іншої сторони, розуміння Бога як сукупності виключно людей - це вже значно прогресивніше, ніж Бог як дід з бородою на небі, який карає своїх рабів. І це визначення досить легко сприймається, тими хто вже переріс "іудохристиянство". Тому можливо йому і варто бути основним на НО, щоб не прийшлось людям заморочуватись всякими пантеїзмами і адвайтизмами, оскільки далеко не всім легко побачити Єдність в протилежностях, або розрізняти відносне і абсолютне.
Отже, ми(Творець) колись створили черв'яка і мишу (для того, щоб вони творили гумус на Землі), а до усвідомлення цього (що ми - це Творець) їм (черв'яку і миші) "як до неба рачки", бо вони не божественні сутності? Отже ще треба одну статтю про те, що таке "божественна сутність"...
Давай ще, друже Ігоре!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Гумус створив Творець, це була його новація. А хробаки його не творять, а роблять. Робота - це діяльність за правилами без творчості.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Щоб зрозуміти хто такий Творець і чи взагалі Він існує,потрібно вийти за рамки людського шаблону мислення..Великі пророки старалися нам пояснити важливі речі притчами,віршами і порівняннями із зрозумілими нам речами..Як Вони не старалися. наше розуміння далеке від істини(маю на увазі людську спільноту в загальному)..Бог такий,яка у нас свідомість..наше розуміння Бога завжди буде впиратися в рівень розвитку нашої свідомості і ніколи ми цієї планки не перескочимо..Безглуздо пояснювати дітям початкової школи квантову механіку,навіть коли вони про це просять..вийде просто балаканина..
Якщо людина щиро прагне знайти відповіді на вічні запитання,то вона їх знайде.Кожна релігія дає шанс шукачеві,навіть юдохристиянство..Просто стежини в одних прямі,а в інших вузенькі і покручені..Справжнього шукача релігія сама знаходить,а балакуни шукають причини зупинитись(в основному через страх)..
Вірю в те, що розумію.
Чому релігія - це відновлення звязку, а не світоглядна система
Бо така етимологія, тобто істинне значення цього слова.
Релігія - це більше, чим світоглядна система, бо це практика боголюдської трансформації.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Я не згідний, що Творець Всесвіту це колективна істота. Творець один, а помічників багато. Так само як і "сатана" один, але має багато помічників.
А як з тим, що людина - це також колективна істота? Погоджуєшся?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Якщо істота колективна, то хто відповідальний за прийняття рішень?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
За твої рішення відповідаєш тільки ти.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Якщо людина - це колективна істота, тобто складається з клітин і мікроорганізмів, тоді персональна відповідальність не існує, бо нема персони. Виходить все залежить від того, що ми вкладаємо в це поняття. В мене є більш конкретна інформація на цю тему, але це не для широкого загалу.
Людина є колективною істотою на фізичному рівні: 90% її клітин і 99% генокоду - це мікрофлора.
Носієм волі, отже відповідальності, є духовна сутність людини.
Якщо людина відмовляється відповідати за свої вчинки, тоді вона зводить себе до рівня тварини, адже тварини не мають духу.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Отже дух, що є суттю людини, не можна вважати колективною сутністю, тому дух персонізований.
Дух - це оператор, який керує комп’ютером. За роботу комп’ютера відповідає оператор.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Це іудохристиянська концепція. Навіщо відділяти себе від Бога?
Загалом стаття хороша. До запитань хочу додати й своє. Ось пишете: «Творець Всесвіту». Так ми називаємо колективну (соборну) істоту, яка складається з величезної кількості індивідуальних божественних істот – співавторів Всесвіту. Частина з них втілилася у фізичному світі і стала людьми, але протягом багатьох втілень втратила усвідомлення своєї боголюдської природи. 1 - які є докази цьому твердженню, що Творець - це СОБОРНА СУТНІСТЬ? (Може це є власний життєвий досвід або пам"ять про минулі втілення? Або УСВІДОМЛЕННЯ СЕБЕ Божественною сутністю? - це те, чого я так допитувався, друже Арсене!);
2 - для чого Божественним Сутностям стеба було ставати людьми?
1. Це випливає з цілісного розуміння нашого світу. Інша справа, як до цього дійшов? Завдяки осмисленню великої маси інформації зі стародавніх вірувань, езотеричної літератури, уявлень брахманізму та аріохрестиянства, зокрема, арійської філософії динамізму.
2. Колективний Бог-творець розвивається, йому потрібні новий життєвий простір, нові враження, нові виклики.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Не правильно ототожнювати себе з Богом. Сказати, що Бог це колективна істота, це те саме, що сказати що його нема. Вернадський стверджував, що Всесвіт скінченний як в просторі, так і в часі. Коли його запитали, а що за його межами, він відповів Абсолютний Розум. На питання: що це таке? він сказав наступне. Це той хто є поза простором і часом.
Якщо я є син свого батька, то це не означає що я і батько це те саме. Якщо в мене багато дітей, то це не означає, що я є колективною істотою своїх дітей.
Сказати, що автомобіль - це збірне поняття, яке складається з багатьох деталей, це те саме, що сказати - він не існує. Але тим не менше він існує, принаймні умовно.
Під Всесвітом получається він мав на увазі тільки фізичний (твердий) світ (Космос), він скінченний. А за ним тонкі світи, але не поза ним, а в тому самому просторі, так як вони взаємопроникають. Так само як випарувана вода існує в тому самому просторі, що й льод. Він мабуть пояснив так, щоб його більш-менш зрозуміли ті хто запитували.
А взагалі то всі проблеми тут йдуть від нашого Мислення, яке звикло все ділити, бо інакше не може функціонувати. Тому треба постійно думати що до чого і куди віднести, до того часу поки не научимося бачити Єдність в усьому. Тільки тоді ці всі суперечки будуть остаточно розв’язані. Але це ще не рівень аріохрестиянства. Як я бачу, аріохрестиянство - це релігія розуму (інтелекту, думок, релігія ментального плану). Тому тут ще буде існувати відокремленість і суперечності. Але це нормальний процес. В порівнянні з іудохристиянством - це величезний прогрес на шляху росту людства.
Наступна після аріохрестиянства світова релігія - має бути релігією інтуїції (прямого отримання інформації). Але до цього мабуть ще далеко. Тільки тоді остаточно будуть подолані всі інтелектуальні суперечності.
Наші суперечки на рахунок розуміння Творця і Його творіння,людей у тому числі, завжди будуть безкінечними до того часу поки кожен з нас не дасть собі відповідь на питання навіщо ми були створені..Саме відповідь на це запитання розставляє усе на місце і тоді джаз стає Божественною комедією,яка є Грою Людьми Гравцями..
Вірю в те, що розумію.
ми створені для пізнання, навчання і творчості
Я згоден із Вами пане Володимир.але тоді виходить що ми учні-радійці..
Як думаєте чи має межу пізнання,коли вже нема що пізнавати,чи навчання,коли вже нема чому вчитись..а вся велич Творіння вже не потребує нашого доповнення..Що тоді залишається...
Вірю в те, що розумію.
Явсе Світ правильно поставив ці запитання. А навчання, пізнання, творчість - це тільки проміжні цілі.
межі пізнання нема
Спрощено, все живе і неживе має чотири тіла: фізичне тіло, душу (психіку), дух (розум і свідомість) і божественне тіло. В індійських вченнях є сім тіл (від фізичного тіла до божественного). Неживі тіла можна порівняти з калькуляторами. Живі тіла можна порівняти з комп'ютерами і біороботами (тварини). Людину можна порівняти з біороботом із штучним інтелектом, здатним до самовдосконалення. до набуття знань і до творчості. Душею всього живого і неживого є різні фізичні (у живих також біологічні) процеси і реакція на ці процеси. Тільки у людей дух виступає як самостійна одиниця, як окреме тіло, наділене розумом і свідомістю. Тобто людина здатна самоусвідомити себе і своє призначення у світі, здатна до творчості і до вольових дій, які деколи для багатьох виглядають як чудеса. Чим більше людина досконала, тим більше "чудес" вона здатна робити, тим багатші результати її творчості, дух все більше перебирає на себе "повноважень" божественного тіла. Сукупність всіх божественних тіл, яку ми називаємо Богом - це по суті сукупність наддухів, наділених надрозумом і надзнаннями (сукупністю всіх розумів і знань у Всесвіті). Отже, Бог також самовдосконалюється. А може божественне тіло також структуроване і має безмежну кількість рівнів?
Отже, пане Ігоре, це є вашою ГІПОТЕЗОЮ щодо того, що Бог є Соборною сутністю. Я сподівався, що ви таке стверджуєте, бо вже усвідомили себе Божественною сутністю, тобто Сином Божим або через пряме ОДКРОВЕННЯ. Є й інша гіпотеза, більш зрозуміліша: Бог-Отець-Творець, є Сини Божі-Сотворці і є величезна Божественна ієрархія Помічників. Пояснюючи появу людей на Землі, ви пишете: 2. Колективний Бог-творець розвивається, йому потрібні новий життєвий простір, нові враження, нові виклики.Чи правильно я зрозумів, що Соборний Бог, який вміщує в собі багато Синів Божих, перетворив частину з них на людей і на Землі організував для них (для себе ж!) тяжкі випробування, щоб отримати НОВІ ВРАЖЕННЯ +? А ще для того, щоб вони згадали, що насправді вони є Синами Божими? А нащо Синам Божим спочатку забути, що вони є ними, а потім згадати, усвідомити і знову ними стати? Скажу ще, що від такої гіпотези таки дух захоплює! Вперше я прочитав, про щось схоже давно й опублікував у статті МІСЯЦЬ НА НЕБІ. (Може ще опублікую тут на НО в своєму блозі, щоб і ви прочитали про цей можливий доказ СОБОРНОГО БОГА).