Народження Нації: настанови для миротворців

Народження нової системи неминуче приводить до формування нової системи цінностей, яка є рішучим запереченням цінностей системи старої – віджилої, потворної, глибоко враженої паразитами.

Радикальних змін зазнає все: світогляд, мораль, уявлення про добро і зло, соціальна організація, держава, економіка, фінанси, технології, ставлення до природи і наступних поколінь. Відбудеться тотальне очищення від паразитів і вивільнення творчого потенціалу людей, завдяки чому продуктивність економіки і рівень добробуту виростуть на порядок.  

Нова цивілізація

На зміну нинішній охлократії (влади гірших) прийде аристократія (влада кращих). Це автоматично означає скасування загального виборчого права. Відтепер воно належатиме тільки громадянам нової держави – Гетьманату. Його громадянами автоматично стануть ті, що доклали реальних зусиль для перемоги нового устрою.

Решті населення, яке пасивно спостерігало за подіями, але забажає громадянства, доведеться пройти люстрацію і довести свою громадянську компетентність (знання законів, державної мови тощо).

Ті, що не цікавляться політикою і не претендують на громадянство, автоматично матимуть статус підданих Гетьманату і користуватимуться усіма економічними правами.    

Цивілізаційний прорив України вже викликає зацікавлення в усьому світі, передусім в Росії, Європі та США. Поява симпатиків створює сприятливе тло для пошуку союзників.

Жодні парламентські чи президентські вибори в рамках існуючої держави вже не актуальні. Будь-які заклики до них де-факто є проявом підтримки паразитичної системи і саботажу національної революції. 

Різка відмінність між старою і новою системами цінностей неминуче приводить до того, що між старою і новою системою зникає ґрунт для компромісів. Гасло нової системи: «Хто не зо Мною, той проти Мене, і хто зо Мною не збирає, той розкидає» (Матвій 12.30). Усвідомлення цього факту дозволяє грамотно вибудовувати стратегію творення нового світу.

Єдина форма переговорів – ультиматум

З існуючою владою можна вести переговори тільки про умови її капітуляції, точніше, гарантії збереження життя після повернення награбованого. Будь-які інші переговори є проявом саботажу: життя показало, що нинішня влада обіцяє що завгодно, а виграний час використовує для знищення лідерів нової нації.

Скидання баласту партійної опозиції

Існуюча партійна опозиція ментально неспроможна очолити перехід до нової системи, оскільки глибоко укорінена у стару систему і обтяжена багатьма поганими «хвостами». Партійні лідери мимоволі відлякують людей, адже їхні дії звично сприймаються принаймні половиною населення як політичний піар, тобто лицемірство і партійний егоїзм.

Понад те: після 16 січня стало зрозумілим, що головною перешкодою для розгортання національної революції стали не «тітушки», а «тритушки», як народ жартівливо назвав трьох лідерів опозиції. Через них національна революція втратила купу дорогоцінного часу.  

Нова владна вертикаль

Учасники руху мають якомога швидше організувати нову вертикаль влади, на вершині якої мають бути Гетьман, Генеральний суддя і Головний скарбник. У ролі моделі самоорганізації і головного полігону для перевірки нових ідей виступає Майдан. Після практичного випробування ця модель тиражується на всю Україну і весь світ. Всюди, де є хоч три українці, один з них має бути сотником, другий – суддею сотні, третій – скарбником сотні. 

Громада має право висувати лідерів тільки за умови забезпечення їх фізичним захистом, матеріальною підтримкою і особистим послухом. Без цього обрання лідера рівнозначне підписанню йому смертного вироку.

Статус лідера визначається кількістю організованих ним людей: сотник (~ 100), курінний (~ 300), полковник (~ 1000), кошовий (~ 10000). Коли сотень стає багато, тоді сусідні територіальні сотні об’єднуються в полки і обирають зі свого середовища полкову старшину. Полкова старшина обирає зі свого середовища центральні органи. Так вибудовується владна вертикаль Третього Гетьманату: місцева сотня – полк – Центр.

Національні Збори

Легітимізація нової держави досягається шляхом Національних Зборів, які ухвалюють нову Конституцію і формують Уряд. Жодні додаткові референдуми не потрібні – це аристократичний суспільно-політичний лад, де в ролі аристократії (влади кращих) виступають всі ті, що реально підтримали творення нової держави.   

Сонячно-блакитний прапор вільної України

Для того, щоб ідентифікувати соратників і відрізнятися від нинішньої паразитичної влади, нова нація має повернутися до традиційної національної символіки – Сонячно-блакитного прапору. Це не є перевертання синьо-жовтого прапора нинішнього режиму – це повернення до рідного Сонячно-блакитного («блакитний», «облочистий»  означає «водяний»). Цей прапор символізує Сонце, яке зігріває і наповнює світлом Воду – матеріальну основу будь-якої живої істоти. Тому Сонячно-блакитний прапор – це прапор Життя.

Характерно, що партійна опозиція категорично виступила проти спроб підняти над Майданом сакральний Сонячно-блакитний прапор.

Національна Самооборона з міжнародним статусом

Треба усвідомлювати, що народження нової нації відбувається в умовах прихованого військового вторгнення з боку Москви за підтримки нинішньої влади і міліції. Це війна саме проти членів нової нації, адже ефесбешні «ескадрони смерті» по всій Україні викрадають, катують і знищують учасників майданів, передусім поранених у лікарнях. Під смертельною загрозою – всі  явні лідери.

Для захисту новонародженої нації і зупинки кровопролиття треба негайно сформувати Національну Самооборону. Зокрема, кожен лідер повинен мати свою групу тілоохоронців (охоронний загін) із кращих бійців.

Національна Самооборона має бути не натовпом повстанців, а організованою структурою з правовим статусом. Для міжнародної легалізації її учасникам треба надати статус комбатантів.

Комбатанти (фр. combattant) – у міжнародному праві особи, які беруть участь безпосередньо у воєнних діях. До них належать  партизани, особовий склад полків та добровільних загонів, якщо вони:

1) мають на чолі особу, відповідальну за своїх підлеглих;

2) мають визначений, добре видимий здалеку відмітний знак;

3) дотримуються у своїх діях правил ведення війни;

4) відкрито носять зброю.

Згідно з військовим правом, якщо населення неокупованих територій при наближенні ворога, не встигнувши сформувати регулярні частини, береться за зброю з метою боротьби з військами, що здійснили вторгнення, воно також визначається як воююча сторона конфлікту за умови, що відкрито носить зброю та дотримується законів і звичаїв війни.

Комбатант, який потрапив до ворогуючої сторони, користується статусом військовополоненого. Найповніше правовий статус комбатанта визначається в IV Гаазькій конвенції законів і звичаїв сухопутної війни 1907 року. Також у Женевських конвенціях 1949 року та протоколах I і ІІ, які доповнюють останні.

Отже, для легалізації і отримання захисту з боку міжнародного військового права, члени Національної Самооборони повинні:

1) бути організованими в сотні, полки, коші на чолі з командирами;

2) мати на одязі сонячно-блакитні шеврони або нарукавні пов’язки;

3) дотримуватися військової дисципліни і правил;

4) відкрито носити вогнепальну зброю. Нинішні заборони для цивільного населення щодо носіння вогнепальної зброї не мають жодної сили для Національної Самооборони, адже її комбатанти підпорядковуються не законодавству противника, а міжнародному праву.   

Українське військо,
мов з могили встало,
Загриміло в бубни,
в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор
сонячно-блакитний,
Прапор України!
Рідний, заповітний!
(Олександр Олесь, 1917 р.)

Як зазначають військові експерти, масове озброєння населення є головним стримуючим чинником від нинішньої ескалації насильства. Часу для розгортання системи самооборони менше місяця – до завершення Зимових Олімпійський ігор, що проходитимуть в російському Сочі з 7 по 23 лютого 2014 року. Затримка з розгортанням системи самооборони різко збільшить ризик масштабного кровопролиття, адже нападають на беззахисних. 

Масова підтримка Національної Самооборони

Підтримка самооборони – це найголовніше завдання для нової нації. Йдеться про сприяння грошима, кадрами, ресурсами, інформацією, просвітницькою роботою. Підтримку повинні забезпечити як місцеві в Україні, так і закордонні громади нової нації.  

Нова реальність

Майдан-2014 започаткував нову реальність. На думку психологів, при адаптації до неї люди проходять п’ять класичних стадій: 1) шок, здивування, 2) обурення, гнів, 3) спроби домовитися з минулим, «торги», 4) депресія, розчарування, 5) прийняття реальності і знаходження дієвих методів керування нею.   

Майдан пройшов 4 стадії:

1) шок від нахабності й немотивованої жорстокості влади,

2) справедливе обурення, гнів, хаотичний опір,

3) торгівля з владою (переговори «тритушок»),

4) розчарування в партійній опозиції.

Прийняття реальності – 5 стадія – відбудеться тоді, коли Майдан «спалить мости» з минулим, сформує Національну Самооборону і рішуче рине вперед, сміливо творячи новий світ.