У попередніх статтях ми з’ясували, що як людина, так і народ можуть перебувати на одному з п’яти рівнів розвитку. Для першого рівня властива аморфність та несамостійність, а з другого рівня починається структурування: людина проста (гомо сімплекс) перетворюється на людину подвійну (гомо дуплекс), а етнос (народ-сімплекс) трансформується в націю (народ-дуплекс).
Попередні статті:
Народ складається з соціальних груп. Нація, будучи структурованим народом, складається з громад, тобто організованих груп особисто знайомих людей. Громада – це проміжна сходинка між людиною і нацією. Стан громади визначають її учасники, а стан нації визначають її громади. Прикладом громад є місцеві церкви (духовні громади) та клуби (громади за інтересами), де всі знають всіх.
Людина, громада, нація – це системи, що перебувають на трьох сусідніх ієрархічних рівнях: людина є підсистемою громади, а громада є підсистемою нації. Дієва взаємодія відбувається між системами суміжних рівнів: окрема людина має вплив на свою громаду, але майже не впливає на націю, зате на націю впливає окрема громада.
Звідси висновок: для формування нації необхідно формувати громади. Якщо точніше, то формування мережі громад є обов’язковою умовою формування нації.
Понад те, цілісна мережа громад – це і є нація. Тому процес націотворення полягає у творенні громад та їх об’єднанні.
Для системи «громада» людина є підсистемою (системою нижчого таксономічного рівня), а нація – надсистемою (системою вищого таксономічного рівня). Оскільки вищий і нижчий системні рівні мають 5 виразних щаблів розвитку, то ці щаблі мають бути властивими також і для проміжного системного рівня. Так і є: соціальні групи також мають п’ять виразних рівнів розвитку.
Спільнота – це група людей, об’єднаних спільним інтересом. Чисельність такої групи не обмежена. Спільнота не має відповідального керівника, вона відносно аморфна і малоструктурована. За рівнем організації стан спільноти подібний до інших систем першого рівня – таких як «людина проста» (гомо сімплекс) та етнос (народ-сімплекс).
Громада – це організована спільнота особисто знайомих людей, яка має відповідального керівника, визнаного усіма її членами. Очевидно, що керівник має належати хоча б до другого рівня особистого розвитку – бути «гравцем» (Гомо дуплекс). Натомість людина першого рівня не може керувати громадою, тому що не може керувати собою – у неї нема для цього органу самокерування, вона «без царя в голові».
Громади формують початкову націю-2. Прикладом є Американська нація, яку складають протестантські церкви, клуби, фонди та інші організації, що об’єднують білих американців. Членів Американської нації позначають терміном «White Anglo-Saxon Protestant» (WASP) – білі англо-саксонські протестанти. Це так звані «справжні американці» або «100% американці». Ось як про них пишуть соціологи Вільям Томпсон і Джозеф Хікі: «Термін WASP має багато значень. У соціології він відображає той сегмент населення США, який заснував націю і простежив своє походження з Північно-Західної Європи. Нині цей термін став більш інклюзивним. Для багатьох людей WASP тепер включає більшість білих людей, які не є членами жодної групи меншин» (Thompson, William; Hickey, Joseph (2005). Society in Focus: An introduction to sociology).
Фактично, Американська нація – це білі американці-протестанти, які не належать до жодних расових чи сексуальних меншин.
Всіх інших, що не належать до Американської нації, позначають евфемізмом «політична нація» (псевдонація). Якщо націю об’єднує спільна традиція (дух і культура), то псевдонацію об’єднує спільне громадянство (формальна ознака).
Нині Американська нація веде боротьбу за повернення собі держави, яку заснували її предки. Ядром Американської нації є білі євангелісти, організовані в мережі протестантських церков. Вони підтримують Республіканську партію та інші консервативні структури.
Натомість «політична нація», згуртована навколо Демократичної партії, прагне привласнити собі державу, придушити опір Американської нації, сформувати якомога більше меншин і зробити їх більшістю. В ролі головного інструменту для зміни демографічного складу США демократи застосували відкриття південного кордону – для масової міграції небілого населення і надання йому американського громадянства. Так що питання відкритого кордону – це питання про те, кому належать США – Американській нації чи «політичній нації» расових та сексуальних меншин.
Демос – це громада, що має повноцінний керівний центр (дéмено) з п’яти відповідальних осіб. У козацькій традиції ці посадові особи мають такі назви: «голова» (сотник, полковник, кошовий, гетьман), «писар» (радник, мудрець), «суддя» (правник), «осавул» (силовик, шериф), «скарбник» (господар). Очевидно, що це дуже давня традиція. Вона основана на тому, що людина може одночасно відстежувати поведінку максимум п’яти об’єктів, тому демено – це так звана «мала група». У малій групі з п’яти осіб досягає максимального значення оперативна синергія.
Демоси формують реалізовану націю (шляхетну, арійську, націю-3). Як ми вже знаємо, обов’язковою умовою шляхетної нації є шляхетна керівна верхівка, що складається з людей третього рівня (аріїв, шляхетних). Так само і в демосі – головою має бути людина третього рівня (реалізована людина, арій). Якщо ж такої людини нема, то це лише протодемос – перехідна форма між громадою і демосом.
Отже, демос – це шляхетна громада. Умовою шляхетності є правильна організація на чолі з керівником третього рівня розвитку. Це принципово важливо, адже такий керівник перебуває у Просторі волі, відтак утримує свій демос у позитивному просторі подій і підтягує до нього усіх членів свого демосу. Тому обов’язковою властивістю демосу є його перебування у позитивному просторі подій – він успішно розвивається і йому щастить. Відповідно, головне завдання голови демосу – перебувати у Просторі волі.
За своєю структурою демос є спрощеною моделлю нації, тому й говоримо, що демос – це мікронація. Мережа мікронацій формує націю.
Отже, шляхетну націю (націю-3) формують демоси. Прикладом такого роду шляхетних організацій є так звані «бостонські брахмани» – представники традиційного вищого класу Бостона, які належать до WASP і є нащадками засновників американських інституцій та культури. Більшість багатих «брахманських» родин 19-го століття мали простонародне походження, «брахмани» з аристократичним походженням становили меншість. Усі разом культивували особисту досконалість і вважали своїм обов’язком підтримувати те, що вони визначали як високі стандарти досконалості, відповідальності та стриманості.
Ідеальний «брахман» був не лише заможним, а й демонстрував те, що вважалося відповідними особистими чеснотами та рисами характеру. Він мав зберігати традиційну англійську стриманість у своєму одязі, манерах і поведінці, розвивати мистецтво, підтримувати благодійні організації, такі як лікарні та коледжі, а також брати на себе роль лідера громади. Скандали та розлучення були неприйнятними.
Ця культура підкріплювалася міцними родинними та дружніми зв’язками, притаманними бостонському суспільству. Молоді люди відвідували одні й ті ж підготовчі школи, коледжі та приватні клуби, а спадкоємці одружувалися зі спадкоємицями. Сім’я слугувала не лише економічним активом, але й засобом морального вдосконалення.
Ельфійський демос – це демос, в якому керівник належить до четвертого рівня розвитку, тобто є універсальною людиною («лебедем», «ельфом»), а інші члени керівного ядра належать до третього рівня, тобто є аріями. Керівник такого демосу є біологічно безсмертним – з усіма перевагами, які дає керована молодість.
Ельфійські демоси складають універсальну націю – націю четвертого рівня, або ельфійську націю. Як ми вже знаємо, головною ознакою ельфійської нації є керівна верхівка, що складається з людей четвертого рівня. Фактично, нація починає поводитися як нація-4 тоді, коли мережею шляхетних демосів керує людина четвертого рівня.
Якщо з’являється ельфійський демос, то він переформатовує суспільство і здійснює перезаснування нації. Згідно з «Київською легендою», засновниками Києва була група з чотирьох осіб – Кий, Щек, Хорив та Либідь, від яких пішли шляхетні поляни. Ім’я «Либідь» вказує на четвертий рівень розвитку – рівень універсальної людини, що традиційно позначається терміном «лебедь» (по-давньому – елбедь, звідси – «ельф»). Решта імен засновників нової держави вказують на їх приналежність до трьох арійських варн: Кий – брахмани, Щек – кшатрії, Хорив – господарі.
Боголюдський демос – це демос, яким керує боголюдина, тобто людина п’ятого рівня розвитку. Інші чотири члени керівного ядра зазвичай є лебедями, тобто належать до четвертого рівня розвитку. Решта членів такого демосу можуть бути як лебедями, так і аріями – людьми третього рівня розвитку.
Прикладом боголюдського демосу є Галілейська церква. Ісус спочатку навчив своїх чотирьох найближчих апостолів (членів демена), які в результаті здобули біологічне безсмертя – «вічне життя». Згодом біологічно безсмертними стали всі члени Галілейської церкви. Це відбулося згідно з принципом наслідування, або, як у нас говорять, «з ким поведешся, того й наберешся». Як казав Ісус, «Ви, що пішли за мною (за моїми слідами, стали послідовниками), в палінгенезії у стократ більше отримаєте і життя вічне успадкуєте».
Слово «хрестос» означає «боголюдина», «син Божий», людина з божественною свідомістю, людина п’ятого рівня, реалізований Гомо триплекс. Ім’я «Ісус Хрестос» означає «Ісус, син Божий», тому повна назва Євангелія, з якої воно й починається, сформульована як «Добра Новина Ісуса Хреста, сина Божого».
Більш давнім прикладом боголюдського демосу є Гіперборійська церква. У шостому тисячолітті до нової ери її заснував богочоловік, відомий під іменами Ной (новий), Рама (боголюдина, хрестос), Їма (пом’якшене Рама), Зіасудра (довгоживучий), Ману (першолюдина). В Україні він більше відомий за іменем Купайло або, на гелленський манер, Аполлон Гіперборійський (гелленською Ἀπόλλων, читається Гапóллон). Згідно з легендами, Купайло-Аполлон був сином Божим.
Слово Купайло походить від слова «купа» – громада, церква, народ, організоване зібрання, і слова «пал» – захисник. Тобто «купа-пал», скорочено «купал» – це захисник народу, церкви, демосу. Купал – це один з епітетів богочоловіка, який заснував духовну громаду (тобто церкву), яка згодом виросла у Гіперборійську націю, а потім у Гіперборійську (Арійську, Трипільську) цивілізацію.
Гіперборія («Вища Борія») – це післяпотопна назва України (Оу-країни, тобто країни-зародка). Свято Купайла-Аполлона українці святкують щороку на літнє сонцестояння. Згідно з античною традицією, Аполлон Гіперборійський періодично відвідував Україну разом з лебедями (елбедями, ельфами), тобто з членами Гіперборійської церкви, які належали до четвертого рівня розвитку і володіли біологічним безсмертям.
Традицію Гіперборійської церкви поширювали скіфські мудреці. Один із них – жрець Аполлона Абаріс Гіперборійський – був учителем Піфагора, через це Піфагора також вважали гіперборійцем. Поширена думка, що учнем Піфагора був Сократ. Отже, Абаріс Гіперборійський був засновником гелленської філософії – усієї учнівської лінії Піфагор – Сократ – Платон – Арістотель. Рід Арістотеля виводив себе від Асклепія, сина Аполлона Гіперборійського.
Як бачимо, філософські основи Європи були закладені Гіперборійською церквою України понад 7 тисячоліть тому.
Нині починається новий цикл. Український народ здійснює перехід від стану аморфного етносу, контрольованого паразитичною владою, до стану первинної нації-2. Цей процес відбудеться без нашої прямої участі, проте без нас не відбудеться наступний перехід – до реалізованої нації третього рівня розвитку – шляхетної нації-3.
Якщо початкову націю творять громади, то реалізовану націю творять демоси. Для того, щоб процес націотворення з самого початку розвивався у правильному напряму, вже нині треба формувати демоси – шляхетні громади.
Кожна людина, яка цілеспрямовано наповнює себе Світлом і наближається до третього рівня розвитку, автоматично стає енергетичним лідером і засновником невидимого «віртуального демосу». Для його «матеріалізації» такий засновник інформує зацікавлених, дає поради вдячним і допомагає тим, хто допомагає сам собі.
Щоб прискорити процес матеріалізації «віртуальних демосів», необхідно дати «енергетичним лідерам» зручний інформаційний інструмент – для організації демосів, комунікацій, проповіді та мікро-економіки. В цілому вже зрозуміло, як він має виглядати, а спільнота прихильників Народного Оглядача має досить фахівців з інформаційних технологій, так що можна приступати до праці.
Якщо конкретніше, то йдеться про створення групи (стартапу) з розробки спеціального софту для розвитку демосів і забезпечення переходу України до нації третього рівня. Почнемо з відносно простих речей – і про це ми поговоримо у наступній статті.
1. Людина, соціальна група та нація можуть перебувати на одному з п’яти рівнів розвитку.
2. Україна здійснює перехід від етносу до первинної нації другого рівня розвитку.
3. Націю другого рівня формують громади – організовані спільноти особисто знайомих людей.
4. Націю третього рівня – шляхетну націю – формують шляхетні громади, тобто демоси (мікронації).
5. Ознакою шляхетності є правильна керівна структура (демено), очолювана шляхетним керівником – людиною третього рівня розвитку.
6. Визначальною особливістю демосу є його перебування у просторі позитивних подій, видимими проявами якого є оздоровлення та матеріальний достаток членів демосу.
7. Для успішного формування демосів необхідна розробка спеціального програмно-інформаційного забезпечення.
Продовження:
Уточнюємо теорію Великого Переходу та переходимо до реалізації Переходу-3 – до шляхетної української нації нового циклу.
Comments
Наші напрацювання активно поширюються.
Одним абзацом ти висловив результати праці багатьох днів. Але рухаємось вперед, де нас чекають нові відкриття!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
І де ці всі безсмертні? На небі?
Ми не можемо нічого створити, бо не маємо жодного безсмертного керівника
Для досягнення успіху треба діяти поступово, поетапно, крок за кроком.
На нинішньому етапі ставиться цілком конкретна і досяжна мета – формування шляхетних демосів третього рівня. Для цього не треба жодного безсмертя.
Коли сформуємо мережу таких демосів, робитимемо наступний крок – на четвертий рівень розвитку з радикальним омолодженням і входженням у режим контрольованої молодості.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ми приходимо до дуже простих визначень:
Шляхетна людина – це людина третього рівня. Вона володіє чеснотою скромності та перебуває у Просторі волі.
Шляхетна громада (демос) – це громада, що має демено (квінтет) на чолі з людиною третього рівня.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Взаємодіяти зі своєю нацією можна лише через свою громаду.
Взаємодіяти з Творцем Всесвіту можна лише через свого внутрішнього бога.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Як ми вже знаємо, у групі з п'яти однодумців (демені, квінтеті) досягається максимальна оперативна синергія. Якщо в демені четверо або троє людей, то там, вочевидь, загальна синергія менша, ніж коли п'ятеро. Але коли збирається шестеро, то мала група розпадається на 3 + 3 або 2 + 4. Так що особливістю квінтету є те, що в ньому досягається найвищий потенціал.
Так само з демосом. У демосі всі знають всіх і всі довіряють всім. Якщо в демосі кількість учасників перевищує число Данбара, то демос втрачає стабільність і йде до розпаду. Це відбувається тому, що з'являються незнайомі люди, до яких нема довіри, відтак формула "всі довіряють всім" уже не працює. Так що найбільший потенціал довіри досягається у демосах в межах числа Данбара, тобто від 100 до 230.
За аналогією з ВВП, в демосах найвищий валовий рівень внутрішньої довіри.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Ще один цікавий ефект: якщо людина перебуває у Просторі волі (досягла третього рівня, є арієм), то вона гармонізує всі процеси, які потрапляють у простір її уваги. Тому виходить, що для гармонізації ситуації треба привернути до неї увагу такої людини третього рівня (арія).
Якщо демосом керує арій, то через систему особистих зв'язків у просторі його уваги опиняються всі члени демосу. Як наслідок, у кожного з них гармонізується життя. Завдяки цьому демоси відрізняються значно вищим рівнем гармонійності від громад і протодемосів, у яких нема такого керівника третього рівня. Відтак гармонійність (перебування у просторі позитивних подій) є визначальною ознакою демосів.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Київською політехнікою керує психопат. Треба поміняти ректора і створити ефективний демос. Це конкретна пропозиція для нашої спільноти. Бо розмови про теорію ні до чого не ведуть. В мене є відмінна кандидатура, але це треба робити обережно, бо конкуренти не зупиняться ні перед чим. То як?
На нинішньому етапі нам необхідно зосередитись на власному розвитку. "Шукайте найперше Царства божого і правди його, а все інше вам додасться".
Про практичне створення демосів поговоримо в наступній статті.
Додам, що треба братися лише за ті справи, які любиш, бо тільки такі справи можна робити гарно. Наш дороговказ: "Омолоджуйся! Роби те, що любиш! Тримайся за своїх!".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
З давніх часів Купайла-Аполлона вважали богом, якоюсь міфічною істотою, хоча насправді це була згадка про реальну боголюдину. Ця історія не є унікальною. Існує цілий напрямок досліджень реальних людей, які згодом у масовій свідомості перетворилися на міфологічних героїв та богів.
Цей напрямок досліджень називається Евгемеризм (Euhemerism). Прихильники евгемеризму вважають, що міфологія і релігія є результатом сакралізації історії. Відповідно до цієї теорії, боги та інші міфологічні персонажі — це фантастично проінтерпретовані реальні особистості, а міфи — трансформовані історичні оповідки. Про це є україномовна стаття у Вікіпедії.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Легко вважати себе святим в келії, складно бути святим в реальному суспільстві
Згадана у статті "Київська легенда" про походження шляхетної нації полян цілком відповідає "Скіфській легенді" про походження шляхетних скіфів. В обох випадках маємо той самий архетип заснування нової нації, що його здійснюють четверо осіб – універсальна людина (лебідь, елбедь, ельф) і керована нею трійка реалізованих людей (аріїв) – керівників трьох арійських (шляхетних) варн.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Не важливо, що ти знаєш. Важливо, що ти вмієш. Тому практика яка не вимагає боротьби є корисною.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Влучно сказано про енергетичного лідера якому надаються інструменти. Наші інструменти найкращі.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Маю питання після перечитання статті:
Якщо вірити реінкарнації, то ким був Ісус Хрестос у попередньому житті? Цікаво.
В очищеному Євангеліє не знайшла про народження Ісуса. Розпочинаючи мав 30 років. Це справжній його біологічний вік? Чи виглядав на 30 років? А насправді йому було більше?
Чи знову "народився" богочоловік, бо щось пішло не так?