Британців засуджували до рабства і транспортували в Американські колонії за дрібні злочини. Так само транспортували і в Австралію, де їх використовували в якості рабів землевласників. Cиріт та інших дітей з бідних білих родин із нетрів Англії викрадали і транспортували в колонії. Під час транспортування смертність білих людей з Англії була вищою, ніж смертність чорних рабів з Африки. Про це розповідає Ребекка Алквіст (Rebecca Alquist) у книзі "Життя без волі" (Life with no Freedom, 2018).
Чорні з Африки коштували більше, а білі були дешевше і сприймалися як витратний матеріал. Смертність білих рабів при перевезенні їх до Америки була близько 25%, а чорних – близько 10%. За харчуванням і утриманням білого раба під час перевезення відповідав капітан корабля до середини подорожі, а потім харчування та утримання оплачував плантатор, якщо раб виживав.
Білих рабів продавали на аукціоні. Протягом першого року рабства вмирало 80% привезених білих рабів.
На Барбадосі до 1640-х років налічувалося 25 тисяч рабів, з яких 21 тисяча рабів були білими.
Завоювання Кромвелем Ірландії в середині 17 століття зробило ірландський народ рабами. Більше сотні тисяч чоловіків, жінок і дітей були схоплені англійськими військами та відправлені до Вест Індії, де їх продали в рабство.
В Британській Вест Індії тортури над білими рабами були звичним явищем.
У 1656 році полковник Вільям Брейн написав листа до англійської влади з проханням імпортувати рабів-негрів, тому що «плантаторам доводиться за них платити багато і тому вони будуть зацікавлені зберігати їхні життя». Що стосується білих рабів, то багато з них, на його думку, гинули через надмірну працю і жорстоке поводження з ними.
Тільки за один 1670 рік з Англії було викрадено 10 тисяч білих. До половини всіх прибулих в американські колонії були білими рабами – це були перші американські раби. Ці білі раби були задовго до появи тут чорних рабів.
Їх виставляли на аукціоні разом з дітьми. Іноді дітей продавали окремо від батьків, жінок – окремо від чоловіків.
Білі раби працювали до самої смерті на цукрових фабриках Барбадосу та Ямайки і на плантаціях Вірджинії.
Білі й чорні раби працювали на цукрових плантаціях в Барбадосі. Ніхто з ірландців ніколи вже не повернувся на свою батьківщину, щоб описати їхні страшні випробування.
Першими рабами, яких імпортували до американських колоній, були 100 білих дітей. Вони приїхали на Великдень 1619 року – за чотири місяці до прибуття перших чорних рабів.
Король Англії Джеймс ІІ заохочував продаж ірландців у якості рабів плантаторам і поселенцям колоній Нового світу. Перший зареєстрований продаж ірландських рабів відбувся у поселенні на річці Амазонка у 1612 році.
Між 1629 і 1632 роками велику кількість ірландців, чоловіків та жінок, відправили до Гвіани, Антігуа і Монтсеррат. До 1637 року приблизно 69% населення Монтсеррат складали ірландські раби.
Рабів-негрів мали купляти від 20 до 50 фунтів стерлінгів, ірландських рабів хапали і продавали за 900 футів бавовни. Ірландці стали найбільшим джерелом рабів для англійських работорговців.
Від 1641 до 1652 рік понад 550 тисяч ірландців було вбито англійцями, а ще 300 тисяч – продані в рабство. Оскільки перевозили більше чоловіків, які залишали напризволяще своїх жінок та дітей, то жінок і дітей також виловлювали і продавали в рабство. Ірландські жінки та їхні доньки мали легшу комплекцію тіла, ніж чорні, і розцінювалися як більш вразливі в якості служниць.
У 1649 році Олівер Кромвель почав кампанію терору в Ірландії. Всі захоплені солдати вивозилися на продаж в рабство. Декількома місяцями пізніше, у 1650 році, 25 тисяч ірландців були продані плантаторам в Сейнт Кіті.
Протягом 1650-х років понад 100 тисяч ірландських дітей віком від 10 до 14 років забрали у їхніх батьків і продали як рабів у Вест Індії, Вірджинії та Новій Англії. Насправді, з 1651 до 1660 рік було продано в рабство до Американських колоній більше ірландських дітей, ніж було «вільного» населення в Америці.
У 1652 році Кромвель наказав транспортувати ірландців за океан, починаючи від 12 тисяч ірландських ув’язнених, проданих на Барбадос.
Сумнозвісною прокламацією «В пекло або в Коннахт», яку було видано 1 травня 1654 року, землі ірландців конфісковувалися, корінних ірландців виганяли з їхніх земель на захід від Шаннона або перевозили у Вест Індію. Ті, що не спромоглися переїхати в Коннахт самостійно протягом шести місяців, звинувачувалися у високій зраді й мали бути вислані до Америки або інших земель за океаном.
Вбивати ірландців не було злочином, солдатів навіть заохочували це робити, але работоргівля виявилася занадто вигідною справою, щоб її ігнорувати. В результаті 52 тисячі ірландців були продані на Барбадос і до Вірджинії. Ще 30 тисяч ірландців ув’язнили та наказали транспортувати і продати в рабство. У 1656 році Державна рада Кромвеля видала наказ схопити 1000 ірландських дівчат і 1000 ірландських хлопчиків і транспортувати їх на Ямайку, щоб продати у якості рабів англійським плантаторам.
З книги: Life with no Freedom by Rebecca Alquist (2018)
Про історію чорного рабства в США:
Керівник Міжнародного інституту розвитку інфраструктури Олександр Ланецький в інтерв'ю каналу UKRLIFE.TV розповів про історію і причини Громадянської війни в США 1861-1865 років і про те, як ця «Війна Півночі і Півдня" відгукується в сучасному американському суспільстві.
40:53 - на Півночі чорношкірих майже не було, сіверяни апріорі не вважали африканців людьми;
41:58 - жителі півдня цінували й берегли чорних рабів - вартість одного раба відповідала вартості 6 рокам праці кваліфікованого найманого робітника на Півночі;
43:46 - "Хатина дядька Тома" розійшлася по Півночі мільйонним тиражем - це була чиста пропаганда і абсолютна брехня.
Маємо розуміти, що історія рабства білих не вигідна чорним, адже тоді вони втрачають свій бренд жертви білих.
Дякую, Олено, за таку знахідку. Чула від батьків, що англійці не були "милі", але тут маємо тверді факти й джерела. Очевидно, годжуся з нашими інтересами:) Передаю, кому треба.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Comments
Дякую, Олено, за таку знахідку. Чула від батьків, що англійці не були "милі", але тут маємо тверді факти й джерела. Очевидно, годжуся з нашими інтересами:) Передаю, кому треба.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !