Ми. Суспільство. Всесвіт.

Ми відчуваємо свою єдність і взаємопов’язаність із суспільством, Світом, Всесвітом. Чому?

Людина має фізичне тіло й енергетичну оболонку шести тонко матеріальних тіл (полів). Г.І.Шипов (1993-1996) відкрив 7 станів матерії. Крім твердого, рідкого, газоподібного і  плазми він описав у вигляді геометризованих рівнянь Енштейна-Шипова ще три стани: стан вакууму, торсійні поля, "Абсолютне ніщо", з якого народжується все.

Семимірна організація структури людини є високоорганізованою системою, яка внутрішньо впорядкована, має ієрархічне підпорядкування і організуючий закон. Зараз вже немає необхідності доводити наявність Розумного Початку, що Творить, сьомого рівня існування матерії, який Г.І Шипов назвав "Абсолютним ніщо" або "Світом вищої реальності".

Отже, вчені прийшли до розуміння існування "Абсолюту" і підвели під це наукову базу. У Єдиному Всесвіті матерія і тонкі енергії – це лише дві форми існування енергії, причому, доля енергії матерії складає дуже малу частину загальної енергії.

Не дивлячись на те, що проблема виживання людини стоїть на порядку денному, на глобальному рівні вона вирішена. Людству дано вихід. Чи зуміємо і чи встигнемо ним скористатися? З 1970 року людству дані системні знання, що пояснюють устрій макро- і мікрокосмосу, живого і неживого, матеріального і духовного, глобальні цивілізаційні процеси. Соціоніка з’явилася  в 70-х роках.

Весь живий і неживий світ створений, підтримується і управляється Всепроникаючою Енергією Всесвіту, наділеного Вищою Свідомістю. Вона існує і впливає на живі істоти лише в Реальності. Ця енергія виконує всю живу роботу на планеті. Людина може лише з мертвої матерії зробити красиві речі.

Грубі матеріальні інтереси, жорстокість, егоцентризм, відхід від пріоритету духовних принципів існування над матеріальним виділив людину в замкнуту енергетичну систему, позбавлену енергетичної підтримки Всепроникаючої Енергії Всесвіту. Людина замкнулася в своїй аурі, (своєму енергетичному полі) як в яйці, і стала замкнутою, обмеженою енергетичною системою, здатною виділити в процесі життєдіяльності стільки енергії, скільки поглинає з їжею. І це на тлі того, що живе в полі безкінцевої Енергії! Обмеженість свідомості людини привела до обмеження можливостей використання енергії і знання з довколишнього світу.

Людина стала жити короткий час, обмежений кількістю потенційної енергії, закладеної в тіло при народженні. Відокремившись від безкінцевого джерела енергії, - інформаційного поля, де існує інформація про минуле, теперішнє і майбутнє, людина стала обмеженою в своїх можливостях, а її мозок, позбавлений з'єднання з Космічною Свідомістю, використовує свої здібності в нікчемно малому об'ємі.

Розглядаючи питання про виживання людини на Землі, необхідно визначити сенс життя людства вцілому і кожного індивідуума окремо. Можна передбачити, що Всесвіт і Вища Свідомість, як єдина система, повинні підтримувати своє існування і еволюціонувати, а людина в цій системі, володіючи логічним мисленням, знанням і свідомістю, а також емоціями, покликана збільшувати потенціал Системи: генерувати енергію любові, радості і блаженства, вносячи гармонію у Всесвіт. Це можна назвати: Насолода Радості Духу. Досягнення цієї безпричинної радості можливе при безлічі умов, одними з яких є задоволена і умиротворена людина, яка досягла в своєму дусі чотирьох головних якостей: покори, терпіння, співчуття і любові. Це якості святої людини. Посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина, як нас вчили, - не обов'язкове персональне завдання для духу. Причина смерті людини на Землі лише одна: відсутність перспективи духовного росту. Вороги духу: похіть, жадібність, заздрість, пихатість, жорстокість, егоїзм та інші. Людина повинна вбити в собі цих ворогів, що заважають з'єднатися, (як крапля), з океаном Свідомості Всесвіту.

Основні концептуальні положення існування людини у Всесвіті.

(Джерело – невідоме, хтось залишив файл. Дякую!)

1. Колективна Свідомість Всесвіту тотожна поняттю Бог – це непроявлена колективна свідомість і досвід всіх тих людей, що жили і нині живуть. Це є чоловіче начало Всесвіту, це є закон (шлях, матриця) еволюції Всесвіту. Свідомість існує у вигляді торсійних полів, існує всередині нас, поза нами, завжди і скрізь, одночасно.

2. Свідомість людини можна охарактеризувати як міру усвідомлення інформації в полі Колективної Свідомості або міру зв'язку (підключення) до Колективної Свідомості. Коли свідомість людини налаштовується на безкінцеву, вона стає безкінцевою.

3. Колективна Свідомість Всесвіту – це мисляче енергоінформаційне поле Всесвіту. Свідомість первинна, матерія вторинна, оскільки матерія є згусток енергії, утвореної як наслідок дії Енергії згідно плану Свідомості.

4. Колективна Свідомість Всесвіту заповнює весь простір Всесвіту, і в кожній найменшій частинці його є голограмою всього Всесвіту.

5. Колективна Свідомість Всесвіту містить інформацію про минуле, теперішнє і майбутнє, що знаходиться відповідно в полях підсвідомості, свідомості і надсвідомості.

6. Свідомість існує як Вища Реальність, як Сьогодення і діє лише в теперішньому часі.

7. Сьогодення і Свідомість, або Реальність є лише мить між минулим і майбутнім (саме вона називається життям).

8. Свідомістю зі всіх живих істот володіє лише людина, яка здатна усвідомлювати ідентичність своєї істоти в тілі і в часі, має знання і досвід.

9. Лише людина може переносити свою увагу з теперішнього моменту в минуле або майбутнє і утримувати її там (здатність мислити).

10. Лише людина, володіючи феноменальною можливістю уваги і пам'яті, може фіксувати час у Всесвіті. Слідує висновок: час існує у Всесвіті лише для людини (у якому вона проживає).

А в житті… Я неоднократно відчувала Руку Бога – Його всепроникну присутність. Якось, з’ясовуючи стосунки з коханим у письмовій формі, пишу високі узагальнені речі про Любов, про те, що святі книги пишуться завжди, згадавши одну з них: “Тоді прийдіть, і розсудимо». Її фантастичний сюжет зворушив душу. Дві планети ворогували і готувалися до війни. Комп’ютери вели переговори. І «договорилися» до признання у любові. Суперечки, неузгодження вилилися у почуття любові, і зникла ворожість, усунена війна. І так само у мене: починаю із суперечок, а потім само собою з’являються високі почуття і Любов – до усього на Світі! Дивлюся і дивуюся: комп’ютер мій почав підкреслювати саме ці слова - цілі речення, і тільки ті останні, у яких  божественна енергія любові… Дуже це здивувало – адже вперше! Хвилююся, що без сну 7 днів і ночей, що не матиму вже сил на роботу і навчання, і прошу: «Господи, дай мені сил!» Відчуваю дивний неземний божественний аромат і багато маленьких голочок у долоні, тепло через руки до всього тіла і неймовірну силу і бадьорість. І відчуваю: Бог – він скрізь: кожний атом, кожна часточка простору навкруги – все Бог. І зовні і всередині. Ми просто живемо у божественному світі-просторі.

Надалі – інші досвіди, у поворотні моменти життя – знаки, люди – посланці Бога. І останнє: я купила картину художника, щоб мав гроші з’їздити до неньки, вона знакова для мене: море, сонце, зліва – чорні скелі. Сонце – моя заповітна мрія, море – життя, скелі – перешкоди, небо – душа… Повісивши її на стіну, цей-таки художник причепив за ниточку корал у вигляді руки з пальцями. Знизу було негарно, тож перемістила цю «руку» нагору. А вона зсувається саме до сонця. Я її знову нагору, щоб картину не затуляла, а та з часом – на своє місце. І так кілька разів, аж поки я зрозуміла, що це Бог бере мою мрію у Свою Руку, і перестала її чіпати. З тих пір справа, яка стояла на місці, стала стрімко рухатись! Тож створення соціонного суспільства – не за горами, це справа Бога, і ми – його інструменти.

Згадую, як, почувши відповідь на мої слова про свою мрію, щоб люди вміли бачити типи і користуватися соціонікою: «Ого! Ви взяли на себе місію Бога!», випалила: «Богу важко одному, - допомагаємо йому!». Тож ми разом, Єдине, ми – знаряддя Бога, втілюємо плани вищих сил на Землі. Приєднуйтесь до нас!