Навіщо екстраверту інтроверт і навпаки

У стосунках і спілкуванні екстраверт домінує, дає неупереджені оцінки, відверто і сміливо говорить про все, бере на себе будь-яку відповідальність. Тому екстраверт задає тон у взаємодіях. З першого погляду відчуває суть людини, одразу може розповісти про її якості. Особливо, етичний екстраверт. Інтроверт може розповісти про людину, лише поспілкувавшися з нею. Екстраверт міркує вголос, часто говорить про інших, та вміє і вислухати. Інтроверт частіше мовчазний, думаючи своє, може й не прислухатися до розмови, але, якщо тема зацікавить, під настрій, може стати надмірно балакучим, і при цьому говорить про себе і про те, що особисто хвилює. Для інтроверта важливо, щоб його помітили, оцінили, надали уваги і поле діяльності у звичному оточенні. Якщо не відчуває уваги до себе, заглиблюється у внутрішній світ і відособлюється. Поринання у думки знижує працездатність. Хоч і хоче, але не може висловити свої думки, якщо вони глибокі і серйозні. Екстраверт озвучує думки інтроверта, і обом – полегшення.

Екстраверта стимулює схвалення, інтроверта - критика.

У спільній діяльності екстраверт оперативно вирішує проблеми, а інтроверт глибоко їх проробляє і виконує те, що організовує екстраверт. Екстраверт ведучий, і допомагає цим у житті інтроверту, природно легко спрямовує його у вчинках. Бо інтроверту легше слухатися когось, ніж проявляти ініціативу, адже по суті є веденим, залюбки виконує обов’язки. Тоді екстраверт у житті попереду, веде за собою, а інтроверт – захищає тили. Обоє вдячні одне одному. А от два екстраверти у взаємодіях стикатимуться лобами, не в змозі проділити владу, а два інтроверти страждатимуть від нерішучості, потребуючи ініціативи від іншого, та дарма.

Таким чином, екстраверт несе новизну, прогрес, злегка вирішує проблеми. Прагне віднайти потрібних людей. Вміє створювати, і, якщо потрібно, руйнувати взаємозв’язки.

А інтроверт несе зосередженість, скрупульозність, тонко відчуває власний внутрішній світ. З повагою ставиться до внутрішнього стану як свого, так і інших, до збереження сталості у стосунках. Прагне зберегти приємний настрій. Якщо серед свого оточення не має цього, відокремлюється. Полюбляє поговорити про душу, самопочуття, настрій, про власне ставлення до будь-якої проблеми, може подовгу скаржитись. Якщо інтроверт бачить внутрішні негаразди, показує це через незадоволення, то екстраверт знає шляхи вирішення проблем, вирішує їх, або знаходить інших, здатних для цього людей.

Інтроверт дає знання того, які почуття мають оточуючі і як ці почуття змінити, якщо потрібно, до яких вчинків та емоцій приводять ті чи інші почуття. Екстраверт врівноважує і дає почуття впевненості в собі, й інтроверт стає більш відкритим.

У дуальних стосунках взаємовплив прогресивний, відбувається природно. У недоповнюючих – інтроверт змінює себе, пригнічуючи певні сильні якості і цим руйнує свою особистість. Діючи в угоду стосункам і вимогам екстраверта, страждає сам. Така неприродна зміна особистості дратує екстраверта і пригнічує інтроверта.

Навіщо екстраверту екстраверт? Для конкуренції.

Навіщо інтроверту інтроверт? Для вдосконалення світу почуттів і стосунків.