Простір реальності НС: методологія

Так, досить було Януковичу проголосити курс на євроінтеграцію, як опозиція втратила сенс свого існування і завмерла. Але як тільки Янукович не підписав угоду про асоціацію, так опозиція відразу ж ожила і навіть повилазила на «броньовички».

Ідея соціального руху

Євроінтеграція з наступним входженням в Євросоюз – нині єдина виразна ідея соціального руху. Це означає, що соціальний рух готовий обміняти втрату незалежності України на дешевший імпорт і доступніші євровізи – для полегшення заробітчанства в ЄС та інтенсивнішого випомповування з України інтелекту та робочої сили. Ще є мрія про «євростандарти» і рабська готовність жити за чужими правилами. Також можна почути невпевнені сподівання на модернізацію економіки і нові технології, хоча досі «модернізація» виражалася в перетворенні на металобрухт конкуруючих виробництв, а «нові технології» з’являються тільки після їх заборони в ЄС з причини їх відсталості та шкідливості (типу пластикових «євровікон»).      

Глибші політики пропонують самоорганізацію громад і скликання Конституційних зборів.  Ідея чудова! Проблема в тому, що  якісні рішення спроможні ухвалити тільки ті люди, які є поінформованими і свідомими. Якщо ж зібрати на Конституційні збори хворих на теперішню «єврофілію», то вони можуть ухвалити щось навіть гірше, ніж маємо тепер. Принаймні, згідно з чинною Конституцією наша держава ще є незалежною, але невідомо, чи цей пункт залишиться в новому Основному Законі. Ну ви ж самі розумієте: шенгенські візи, імпорт, євровікна... 

То що робити? Так, треба просувати самоорганізацію і конституційний процес – але тільки одночасно з просвітленням українського народу і його звільненням від шкідливих звичок,  помилкових стереотипів та інших паразитів свідомості. Тільки в цьому випадку соціальний рух підніметься на рівень національно-соціального руху і розгорнеться в перемагаючий Національний Солідаризм.

Для прикладу: уявіть собі, що на організаційні збори зібралися любителі випивки. Що вони ухвалять? По-перше, що випивка має бути дешевою і доступною. По-друге, щоб лідерами були соціально найактивніші бухарики та найкомпетентніші організатори масових пиятик. Це до того, що тільки тверезо мислячі люди спроможні ухвалювати правильні рішення.

Ми вже говорили, що Україна нагадує танк із засліпленою оптикою. Отже, найперше нам потрібні просвітлення масової свідомості і адекватне уявлення про реальність. Це справа не проста, але творча і цікава. Тож приступаємо до праці. Ліквідація навіть кількох основних «паразитичних закладок» дозволить різко підвищити шанси України на звільнення і відродження. «І пізнаєте істину, і істина визволить вас» (Іван 8.32)    

Основи паразитології

Паразитів свідомості раніше називали «злими духами» і «бісами», а нині їх називають «паразитичними програмами», «демонічними контурами» або «інграмами». Дослідники цієї делікатної сфери сходяться на тому, що найбільші згустки інформаційного сміття можуть утворювати структури, які нагадують живих істот: вони живляться негативними емоціями, прагнуть до розмноження, заражають інших людей, вміють маскуватися, володіють інстинктом самозбереження і панічно бояться смерті.   

Паразити не володіють власними ресурсами, тому можуть існувати тільки за рахунок своєї здобичі. Але це можна робити тільки тоді, коли здобич (господар, донор) не бачить паразитів, а ще краще – коли навіть не здогадується про їх існування. Тому майже вся енергія, хитрість і винахідливість паразитів спрямована на те, щоб залишатися непомітними.  

З другого боку, наше завдання полягає в тому, щоб виявити кожного паразита. Сам факт такого виявлення означає, що йому кінець. Бувають випадки, що після свого виявлення паразити намагаються чинити опір, але це лише тоді, коли виявлення має частковий характер («верхівка айсберга») і паразит ще має приховані структури. Натомість висвітлення та ідентифікація всіх структур (всіх шарів) паразитичної програми автоматично означає її повну ліквідацію.     

Серйозні паразити мають кілька ліній оборони, якими вони готові пожертвувати – подібно до ящірки, яка в критичній ситуації позбувається хвоста. Наприклад, вживання алкоголю. Перша лінія оборони: «Шкідливими є неякісні напої, а якщо вони якісні й дорогі – то навіть корисні». Друга лінія: «В малих дозах шкоди немає або вона мізерна» (культурне пияцтво). Третя лінія: «Краще алкоголь ніж наркотики». Для остаточної ліквідації алкогольної паразитичної програми потрібне усвідомлення, що «Етиловий спирт – легко займиста, безбарвна рідина з характерним запахом, належить до сильнодіючих наркотиків, що викликає спочатку збудження, а потім параліч нервової системи» (ГОСТ 18300-72).

Алкогольні напої в цілому – це супернахабний лохотрон (хуцпа), адже в давнину вино використовували тільки для зовнішнього застосування як засіб для дезінфекції. Супернахабність полягає в тому, що людина платить паразитам за цей дешевий «одеколон» на порядок більше і вбиває себе за власні ж гроші. Додаткова користь для паразитів: чим частіше людина перебуває у стані алкогольного отупіння, тим важче їй виявити в собі «демонічні контури».  Як тільки людина усе це усвідомлює, то в неї виникає стійка відраза до вживання алкоголю, адже відтепер найменша випивка рівноцінна  визнанню себе ідіотом, який купився на дешеву брехню.

Критерії істини

Для виявлення паразитичних програм використовуємо три основні критерії істини.

1. Логічна цілісність, несуперечливість. Якщо якась програма має внутрішні суперечності (брехню), то вона є шкідливою.

2. Позитивні емоції. Якщо програма несе тривогу, страх, слабкодухість, депресію – це паразитична програма.   

3. Добрі плоди. Це остаточний критерій, адже все істинне є продуктивним, натомість все паразитичне є контрпродуктивним і шкідливим.

Паразити підсвідомо знають про ці критерії, тому намагаються представити все життя як театр абсурду (це дозволяє приховати власну суперечливість), загортають отруту в яскраву обгортку, намагаються приховати зв’язок між причиною та наслідком. Тому й говориться: «Чим масштабніша афера і чим вона давніша, тим легше її провернути: людям здається, що афера не може бути такою прадавньою і такою масштабною, бо не могла ж така кількість людей повестися на неї» – цитата  з фільму «Револьвер» (2005).

Проте для того, щоб досліджувати паразитів, їх треба спочатку знайти. Іноді їх присутність видна неозброєним оком, наприклад, у тих же алкоголіків чи курців. Проте найголовніші паразити замасковані надзвичайно ретельно. Неймовірно ретельно...

Настанови для мисливців за паразитами

Принципові положення щодо типової поведінки диявола сформульовані у згаданому фільмі «Револьвер». Походження їх невідоме, проте відразу відчувається потужне езотеричне джерело. Ось вони.

1. Найбільший ворог сховається там, де ти найменше будеш його шукати.   

2. Його схованка буде там, куди тобі найменше схочеться йти.

3. Найбільша афера диявола полягає в тому, що він тебе переконав, наче він – це ти, отже, знищуючи його, ти знищуєш себе.     

У нас була нагода не один раз переконатися в істинності та ефективності цих настанов.

Перша афера, з якою ми зіткнулися – це фальсифікація Євангелія, в текст якого діти диявола нахабно додали майже таку ж саму за обсягом кількість блокуючих і спотворюючих вставок. Завдяки цій спецоперації згодом вдалося провернути ще масштабнішу аферу: вчення Ісуса Хреста було підмінене на вчення іудейської секти: Хрестиянство і християнство – дві різні релігії. Понад те: головний ритуал іудохристиянства – це не що інше, як відвертий ритуал сатанізму  з убиванням Ісуса Хреста, поїданням його плоті і запиванням алкоголем. Для більшого маскування цей ритуальний канібалізм нахабно назвали «Літургією Івана Золотоустого», тобто його прикрили іменем аріянського святого, якого за життя ненавиділи і довели до передчасної смерті.  

Наступні масштабні афери: вакцинація  і неіснуючий вірус імунодефіциту людини (розширення ринку споживачів медичних послуг і фармацевтичного бізнесу), руйнування американських веж-близнюків 11.09.2001, Бабин Яр та інші лохотрони. 

Простір Національного Солідаризму має бути вільний від цієї брехні дітей диявола, тобто кожен учасник руху НС має бути ознайомлений з цими глобальними аферами настільки, щоб дохідливо розповісти про них своїм знайомим.

Проте це ще не все. Далі – цікавіше!

Продовження: Головний ворог здоров’я людини