Warning: DOMDocument::loadHTML(): ID comments already defined in Entity, line: 153 в функции simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (строка 108 в файле /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
Її музичний чар полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?
Микола Кушніренко"Свобода"
Її музичний чар полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?
"Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…". Це слова "Щедрика", перлини української пісенної творчости з циклу щедрівок. Згармонізував "Щедрик", на основі народної мелодії і слів визначний диригент і композитор Микола Леонтович, забитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році.
Музичний чар "Щедрика" полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Але чи нашого?
Різдвяний номер за 1976 рік американської газети "Свобода", де й вийшов цей допис Миколи Кушніренка
Серед американців він відомий, як "Choral of Bells". До мелодії "Щедрика" додані слова зовсім іншого змісту, ніж вони є у "Щедрику": "Дзвеніть срібні дзвони, веселі різдвяні дзвони, Христос родився" і т.д. ("Ring Silver Bells", М. Bovae).
Популярний у США госпел-варіант "Щедрика" у виконанні дитячого колективу Soul Children of Chicago
Таке поводження зі "Щедриком" трохи нагадує совєтську творчість колгоспних "щедрівок".
Але нехай був би замість "Щедрика" і "Хорал дзвонів", коли б слухачі знали, що це українська народна музика в гармонізації українського композитора. Але ніколи і ніде про це не згадується перед виконанням "Щедрика", тобто "Choral of Bells".
У 1950 році, у Міннеаполісі, слухаючи як молодий диригент лютеранської церкви грав на піяно "Щедрика", я сказав йому, що це українська мелодія. У відповідь він зробив великі очі.
"Carol of the Bells" у виконанні ірландського естрадного колективу Celtic Woman - одна з найвідоміших інтерпретацій класичного різдвяного гімну
У році 1971, у різдвяному сезоні, я проспівав початок "Щедрика" своїм американським студентам, серед яких були й музики. Вони зразу сказали, що це "Choral of Bells" і були здивовані, слухаючи мій принагідний виклад про "Щедрик".
Слова, які уклав Бове (Bovee), є різдвяною піснею, але "Щедрик", як і взагалі українські щедрівки, є новорічною, тому і її зміст цілком інший, ніж колядки.
Покійний маляр і видатний графік Микола Бутович намалював у 1953 році гарну картину під назвою "Щедрик". На ній зображено те, про що співається у "Щедрику" — і ластівка, й кошара з вівцями та ягнятами, й господиня з коромислом тощо.
Сучасна англомовна "Вікіпедія" говорить американцям те, що вони не знали 50 років тому - і про українське походження Carol of the Bells, і про авторів адаптаціїї, і про різні слова у "Щедрику" і англійському варіанті
Редпродукція цієї картини є в монографії мистця [Я. Горицвіт "Микола Вутович, Монографія", видавництво "Слово", Нью-Йорк, 1956]. Отже є й мистецька ілюстрація до "Щедрика".
Українці можуть бути гopді на популярність свого "Щедрика" в Америці, це справжній їхній вклад у музичну культуру Америки.
Аранжувальник вічної мелодії Микола Леонтович
Але за це американці мусять принаймні називати ім'я творця "Щедрика", -- український народ, який ще у передхристиянській добі почав творити свої колядки і щедрівки.
Популярний в Америці український "Щедрик", замість популяризувати українське ім'я, став якимсь анонімним напівплаґіятом, без господаря — "без імени".
Правда, у збірці різдвяних пісень А. Л. Річардсон ["Sing we now of Christmas". Compiled and Arranged by Allen L. Richardson] є заголовок: "Ring, Silver Bells (Ukrainian Carol) M. E. Bovee 1951) M. Leontovich".
Згадка про "Український хорал" — Ukrainian Carol і прізвище М. Леонтовича тут мало що говорить, бо слова Бове, як сказано вище, не мають нічого спільного зі "Щедриком" і така назва музики зовсім невідома у музичному репертуари Америки.
У крамницях на склянках із червоними буряками, жидівської продукції, написано: Borscht, чому ж над нотами не могло б бути Shchedryk -- Ukrainian Carol.
Між іншим, фейлетоніст "Ню Йорк Таймсу" уважає борщ жидівською національною стравою. Вареники самі українці обернули на "пєpoгі". Але вернімося до "Щедрика".
Класичний український варіант. Виконує львівський хор "Ґаудемаус"
Недавно у "Свободі" була мимоходом згадка, що треба "боротися й за Щедрик". Хто б мав за нього боротися і як?
Формально для цього покликані наші музичні кола. Існує навіть "світове" об'єднання українських музик. Є ще й "амбасадори", про яких дотепно писав колись Ікер [псевдонім Івана Кедрина-Рудницького, видатного журналіста та редактора].
Найпевніше ця "боротьба", тобто інформативна праця, може бути проведена в американській пресі.
Не полемічними листами до редакцій, чи платними оголошеннями (за шість тисяч), на що дотепер тільки й спpoмоглися українці, а цікавими статтями, базованими на фактичних даних. За такі статті не лише не треба платити, але можна отримати ще й гонорар від видавництва.
Китайський англомовний варіант - виконує хор Тянцзинського Університету КНР
Місце для таких статей не у провінційних газетах, а популярних музичних журналах, чи у великих щоденннках під час різдвяного сезону. На жаль, цьогорічннй уже пропущений.
Ось у "Ню Йорк Таймсі" від 21 грудня 1975 р. була велика ілюстрована стаття про німецьку колядку "Тиха ніч" ("Silent Night"), дуже популярну в Америці. Також треба б дослідити, як і коли дістався "Щедрик" у музичиий репертуар Америки.
Про це не знають і самі українці. Дехто каже, що ноти були переписані від Koшиця [Олександер Кошиць - видатний композитор і диригент].
Варіант Олега Скрипки на мультик Степана Коваля - про напівзаборонене Різдво у світі споживання
На цьому маленькому прикладі із "Щедриком" видно, як можна ширити добре українське ім'я в Америці, коли б було кому взятися за цю справу.
Є вже чимало молодих українців, які покінчили гуманістичні або музичні студії, але вони не знають ані української мови, ані української культури. Де ж ті, які знають? Гей, озовіться!
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
І Леонтович не скомпонівав а аранжував. Це музики роблять. Ніхто не крав. Не треба ображувати. І Бетговен і багато інших композиторів брали народні мелодії і з них творили. Це не крадіж. Тішмося, що наші пісні такі чудові.
Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1]
Ні, від ПИР - княжий бенкет
Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2]
НІ, в пол. етим. словниках нема. Цікаво як далеко від укр. етногр. границь є вареники в Польщі -- чи були, чи тільки там де укр. вплив?
Дякую автору за ще один привід для гордості! Перекладіть цю статтю на англійську і відправте її поштою Обамі! - хай знає...))
де піп а де калатало! що тут Обама має з цим до діла?
Мелодия замечательная, а вот стихи совсем примитивные. Понятно почему утащив мелодию, стихи не тронули
не примітивна а ДАВНЯ. Може у вас росіян мало дійсного вашого давнього і не розумієтеся. Догристіянські, доісторичні обряди і пісні - це скарб, це доказ тяглости укр. народу. Журіться про своє, не чіпайте нашого.
Є ще й "амбасадори", про яких дотепно писав колись Ікер [псевдонім Івана Кедрина-Рудницького, видатного журналіста та редактора]. --- Не Кедрин-Рудницький, а Іван Керницький - ІКЕР -- дві інсші особи
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
"Украдений" Щедрик. Як американці зробили нашу мелодію своєю
Її музичний чар полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?
Микола Кушніренко"Свобода"
Її музичний чар полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Чому ж ніхто не згадує про її справжніх авторів - український народ та Миколу Леонтовича?
"Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…". Це слова "Щедрика", перлини української пісенної творчости з циклу щедрівок. Згармонізував "Щедрик", на основі народної мелодії і слів визначний диригент і композитор Микола Леонтович, забитий у домі свого батька підісланим чекістом у 1921 році.
Музичний чар "Щедрика" полонив не лише українців, а й чужинців. У різдвяному сезоні лунає через радіо по всій Америці мелодія нашого "Щедрика". Але чи нашого?
Серед американців він відомий, як "Choral of Bells". До мелодії "Щедрика" додані слова зовсім іншого змісту, ніж вони є у "Щедрику": "Дзвеніть срібні дзвони, веселі різдвяні дзвони, Христос родився" і т.д. ("Ring Silver Bells", М. Bovae).
Популярний у США госпел-варіант "Щедрика" у виконанні дитячого колективу Soul Children of Chicago
Таке поводження зі "Щедриком" трохи нагадує совєтську творчість колгоспних "щедрівок".
Але нехай був би замість "Щедрика" і "Хорал дзвонів", коли б слухачі знали, що це українська народна музика в гармонізації українського композитора. Але ніколи і ніде про це не згадується перед виконанням "Щедрика", тобто "Choral of Bells".
У 1950 році, у Міннеаполісі, слухаючи як молодий диригент лютеранської церкви грав на піяно "Щедрика", я сказав йому, що це українська мелодія. У відповідь він зробив великі очі.
"Carol of the Bells" у виконанні ірландського естрадного колективу Celtic Woman - одна з найвідоміших інтерпретацій класичного різдвяного гімну
У році 1971, у різдвяному сезоні, я проспівав початок "Щедрика" своїм американським студентам, серед яких були й музики. Вони зразу сказали, що це "Choral of Bells" і були здивовані, слухаючи мій принагідний виклад про "Щедрик".
Слова, які уклав Бове (Bovee), є різдвяною піснею, але "Щедрик", як і взагалі українські щедрівки, є новорічною, тому і її зміст цілком інший, ніж колядки.
Біллі Міллін і його нещасна волинка
Покійний маляр і видатний графік Микола Бутович намалював у 1953 році гарну картину під назвою "Щедрик". На ній зображено те, про що співається у "Щедрику" — і ластівка, й кошара з вівцями та ягнятами, й господиня з коромислом тощо.
Редпродукція цієї картини є в монографії мистця [Я. Горицвіт "Микола Вутович, Монографія", видавництво "Слово", Нью-Йорк, 1956]. Отже є й мистецька ілюстрація до "Щедрика".
Українці можуть бути гopді на популярність свого "Щедрика" в Америці, це справжній їхній вклад у музичну культуру Америки.
Але за це американці мусять принаймні називати ім'я творця "Щедрика", -- український народ, який ще у передхристиянській добі почав творити свої колядки і щедрівки.
Популярний в Америці український "Щедрик", замість популяризувати українське ім'я, став якимсь анонімним напівплаґіятом, без господаря — "без імени".
Правда, у збірці різдвяних пісень А. Л. Річардсон ["Sing we now of Christmas". Compiled and Arranged by Allen L. Richardson] є заголовок: "Ring, Silver Bells (Ukrainian Carol) M. E. Bovee 1951) M. Leontovich".
Згадка про "Український хорал" — Ukrainian Carol і прізвище М. Леонтовича тут мало що говорить, бо слова Бове, як сказано вище, не мають нічого спільного зі "Щедриком" і така назва музики зовсім невідома у музичному репертуари Америки.
У крамницях на склянках із червоними буряками, жидівської продукції, написано: Borscht, чому ж над нотами не могло б бути Shchedryk -- Ukrainian Carol.
Між іншим, фейлетоніст "Ню Йорк Таймсу" уважає борщ жидівською національною стравою. Вареники самі українці обернули на "пєpoгі". Але вернімося до "Щедрика".
Класичний український варіант. Виконує львівський хор "Ґаудемаус"
Недавно у "Свободі" була мимоходом згадка, що треба "боротися й за Щедрик". Хто б мав за нього боротися і як?
Формально для цього покликані наші музичні кола. Існує навіть "світове" об'єднання українських музик. Є ще й "амбасадори", про яких дотепно писав колись Ікер [псевдонім Івана Кедрина-Рудницького, видатного журналіста та редактора].
Найпевніше ця "боротьба", тобто інформативна праця, може бути проведена в американській пресі.
Не полемічними листами до редакцій, чи платними оголошеннями (за шість тисяч), на що дотепер тільки й спpoмоглися українці, а цікавими статтями, базованими на фактичних даних. За такі статті не лише не треба платити, але можна отримати ще й гонорар від видавництва.
Китайський англомовний варіант - виконує хор Тянцзинського Університету КНР
Місце для таких статей не у провінційних газетах, а популярних музичних журналах, чи у великих щоденннках під час різдвяного сезону. На жаль, цьогорічннй уже пропущений.
Ось у "Ню Йорк Таймсі" від 21 грудня 1975 р. була велика ілюстрована стаття про німецьку колядку "Тиха ніч" ("Silent Night"), дуже популярну в Америці. Також треба б дослідити, як і коли дістався "Щедрик" у музичиий репертуар Америки.
1971: мюзикл Івасюка про любов дончанина і галичанки (ВІДЕО)
Про це не знають і самі українці. Дехто каже, що ноти були переписані від Koшиця [Олександер Кошиць - видатний композитор і диригент].
Варіант Олега Скрипки на мультик Степана Коваля - про напівзаборонене Різдво у світі споживання
На цьому маленькому прикладі із "Щедриком" видно, як можна ширити добре українське ім'я в Америці, коли б було кому взятися за цю справу.
Є вже чимало молодих українців, які покінчили гуманістичні або музичні студії, але вони не знають ані української мови, ані української культури. Де ж ті, які знають? Гей, озовіться!
Джерело: "Свобода" (Нью-Джерсі, США), № 3, 6 січня 1976 р.
Теми: діаспора, XX сторіччя, історія України, США, музика
Ні, від ПИР - княжий бенкет
Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2]
НІ, в пол. етим. словниках нема. Цікаво як далеко від укр. етногр. границь є вареники в Польщі -- чи були, чи тільки там де укр. вплив?
Дякую автору за ще один привід для гордості! Перекладіть цю статтю на англійську і відправте її поштою Обамі! - хай знає...))
де піп а де калатало! що тут Обама має з цим до діла?
Мелодия замечательная, а вот стихи совсем примитивные. Понятно почему утащив мелодию, стихи не тронули
не примітивна а ДАВНЯ. Може у вас росіян мало дійсного вашого давнього і не розумієтеся. Догристіянські, доісторичні обряди і пісні - це скарб, це доказ тяглости укр. народу. Журіться про своє, не чіпайте нашого.
http://ceveron.at.ua/news
http://ceveron.at.ua/news/ooo_galaktika_belyj_pr/2012-04-08-1
http://ceveron.at.ua/news/ooo_its_software_belyj_pr/2012-04-08-2
http://ceveron.at.ua/news/ooo_siehs_integra_belyj_pr/2012-04-09-3
http://ceveron.at.ua/news/ooo_kievklimat_chjornyj_pr/2012-04-11-4
http://ceveron.at.ua/news/ooo_best_holidays_belyj_pr/2012-04-12-5
http://ceveron.at.ua/news/studija_maehstro_belyj_pr/2012-04-14-6
http://ceveron.at.ua/news/ooo_aspekt_dizajn_vip_pr/2012-04-17-7
http://ceveron.at.ua/news/gruppa_kompanij_volf_ukraina_chjornyj_pr/2012-04-22-8
http://ceveron.at.ua/news/ooo_genezis_dnepr_ivf_belyj_pr/2012-04-30-13
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?