При відступі 18 серпня 1941 Червона Армія підірвала греблю ДніпроГЕСу. У у водній безодні загинуло 100 000 українців. Наступаючі німецькі солдати і офіцери Вермахту в заціпенінні з жахом лише спостерігали в біноклі за тою драмою загибелі людей.
Німці за допомогою інженерів Вермахту і силами українських робітників примудрилися відновити Дніпрогес, і платили за роботу навіть рейхсмарками. Але не встигнувши попрацювати і рік, при контрнаступі сталінських військ її довелося знову підривати. Тепер уже при відступі німців. До речі, при цій вже німецькій операції не загинув жоден радянський солдат, жоден німець і жоден мирний українець...
ДЕТАЛЬНІШЕ:
Намагаючись зупинити просування Вермахту на Схід, незважаючи на небезпеку для мирного населення та можливі багатотисячні жертви, відступаючі сталінські війська цинічно підірвали греблю української електростанції ДніпроГЕС, під Запоріжжям ... В результаті вибуху греблі ДніпроГЕСу від гігантської дніпровської хвилі загинуло тоді близько 100 000 (ста тисяч) ні в чому не винного цивільного населення України. Радянська окупаційна влада в Україні не рахувалася з життями людей поневоленої ними України.
Тільки з відновленням незалежності України від СРСР запорожці стали потихеньку поминати своїх земляків, які загинули 18 серпня 1941.
18 серпня 1941 поспішно покидаючи місто, радянські солдати підірвали головний стратегічний об'єкт «ДніпроГЕС» 20 тоннами вибухівки - амоналу, в результаті чого утворилася гігантська пробоїна в греблі, яка вже й спровокувала хвилю заввишки в кілька десятків метрів, яка практично змила прибережну міську смугу, плавні о. Хортиці і благополучно дійшла до сусідніх українських міст - Нікополя і Марганця.
Радянське командування навіть не попередило мирне населення і свої ж ВЛАСНІ війська про небезпеку! Ось чому в СРСР воліли не розповсюджуватися про трагічні події в Запоріжжі, пов'язаних з вибухом ДніпроГЕСу. Так само було з Чорнобилем, загибеллю Курська, Норд-Остом, Бесланом...
Тоді для власного виправдання придумали версію про «ворожу диверсію німецьких окупантів». Але тепер, коли є доступ до архівів СРСР, українські історики отримали документальні докази, які піднімають завісу над цією жахливою трагедією. Дніпровська хвиля тоді поглинула близько ста тисяч чоловік: у безодні рукотворної водної стихії захлинулося і загинуло 80 тисяч запорожців, біженців з сусідніх регіонів, близько 20 тисяч відступаючих радянських солдатів.
Іронія долі полягала в тому, що рукотворне радянське цунамі практично не принесло шкоди наступаючій німецькій армії, але вбила 100 000 простих українців. Німецькі солдати і офіцери Вермахту в заціпенінні з жахом лише спостерігали в біноклі за драмою загибелі десятків тисяч людей - радянських цивільних осіб та військових.
З Днем "Великої Перемоги "!
Розсекречені РАДЯНСЬКИХ ДАНІ:
У відповідь на Ваш лист No. 19760 / 09-38 від 17.08.2011 р про надання інформації повідомляємо наступне.
1. "Підрив ДніпроГЕСу організований органами НКВС, що призвело до загибелі 100 тисяч чоловік". Згідно бойовим донесенням від 19 серпня штабу Південного фронту Верховному Головнокомандувачу підрив греблі ДніпроГЕСу було здійснено начальником Відділу військово-інженерного управління штабу Південного фронту підполковником О.Петровськім та представником Генштабу, начальником окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (м. Москва) військовим інженером 1-го рангу Б.Еповим [Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. - Ф.228. - Оп.754. - Спр.60. - Арк.95]. Вони діяли згідно з розпорядженнями Генштабу Червоної армії, отримавши дозвіл у разі крайньої необхідності підірвати греблю.
Визначити точну кількість загиблих практично неможливо, наявні джерела дозволяють оцінити лише приблизні втрати воюючих сторін. Відомо про ймовірну загибель 1500 німецьких солдатів [Мороко В.М. Дніпрогес: чорний серпень 1941 / / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - М .: ЗНУ, 2010. - Віп.XXІХ. - С.200].
З радянського боку в зоні ураження повінню перебувала більша частина з 200 тис. ополченців області, стрілецька дивізія (один з її полків залишався на о. Хортиця), полк НКВС, два артилерійські полки, а також більш дрібні підрозділи. Особовий склад цих частин сумарно налічує більше 20 тис. бійців. Крім того, в ніч на 18 серпня в широкій смузі від Нікополя до Каховки і Херсона почався відхід на лівий берег двох загальновійськових армій і кавалерійського корпусу. Це ще 12 дивізій (150-170 тис. солдатів і офіцерів). Крім військових, від раптової повені постраждали жителі низинних вулиць Запоріжжя, сіл на обох берегах Дніпра, біженці. Орієнтовна цифра людей в зоні ураження - 450 тис. чоловік. Виходячи з цих даних, чисельність загиблих червоноармійців, ополченців та цивільного населення з радянського боку в історичних дослідженнях оцінюється від 20-30 тисяч (Ф. Пігідо, В. Мороко) до 75-100 тисяч (А. Руммо) [Мороко В.М. Дніпрогес: чорний серпень 1941 / / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - М .: ЗНУ, 2010. - Віп.XXІХ. - С.201; Руммо А.В. Скажіть людям правду / / Соціологічні дослідження. - Москва, 1990. - No.9. - С.128].
До речі, поштовхом до дослідження питання для А. Руммо був і особистий мотив: його дід був серед радянських громадян, які загинули тоді на о. Хортиця. Отже, підрив ДніпроГЕСу був здійснений уповноваженими Генштабом Червоної Армії військовими інженерами. Оцінка кількості жертв різними дослідниками коливається від 20 000 чоловік (Ф. Пігідо, В. Мороко) до 75-100 тисяч (А. Руммо).
P.S. На даний момент точно невідомо, чи займають вищі державні пости в уже незалежній від СРСР Україна прямі нащадки відповідальних за це лиходійство радянських військових.
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
1941 року втікаюча Червона Армія підірвала греблю ДнепроГЕСу, убивши 100 000 українців. ВІДЕО
Категорія:
Світ:
Спецтема:
При відступі 18 серпня 1941 Червона Армія підірвала греблю ДніпроГЕСу. У у водній безодні загинуло 100 000 українців. Наступаючі німецькі солдати і офіцери Вермахту в заціпенінні з жахом лише спостерігали в біноклі за тою драмою загибелі людей.
15043001r.jpg
Німці за допомогою інженерів Вермахту і силами українських робітників примудрилися відновити Дніпрогес, і платили за роботу навіть рейхсмарками. Але не встигнувши попрацювати і рік, при контрнаступі сталінських військ її довелося знову підривати. Тепер уже при відступі німців. До речі, при цій вже німецькій операції не загинув жоден радянський солдат, жоден німець і жоден мирний українець...
ДЕТАЛЬНІШЕ:
Намагаючись зупинити просування Вермахту на Схід, незважаючи на небезпеку для мирного населення та можливі багатотисячні жертви, відступаючі сталінські війська цинічно підірвали греблю української електростанції ДніпроГЕС, під Запоріжжям ... В результаті вибуху греблі ДніпроГЕСу від гігантської дніпровської хвилі загинуло тоді близько 100 000 (ста тисяч) ні в чому не винного цивільного населення України. Радянська окупаційна влада в Україні не рахувалася з життями людей поневоленої ними України.
Тільки з відновленням незалежності України від СРСР запорожці стали потихеньку поминати своїх земляків, які загинули 18 серпня 1941.
18 серпня 1941 поспішно покидаючи місто, радянські солдати підірвали головний стратегічний об'єкт «ДніпроГЕС» 20 тоннами вибухівки - амоналу, в результаті чого утворилася гігантська пробоїна в греблі, яка вже й спровокувала хвилю заввишки в кілька десятків метрів, яка практично змила прибережну міську смугу, плавні о. Хортиці і благополучно дійшла до сусідніх українських міст - Нікополя і Марганця.
Радянське командування навіть не попередило мирне населення і свої ж ВЛАСНІ війська про небезпеку! Ось чому в СРСР воліли не розповсюджуватися про трагічні події в Запоріжжі, пов'язаних з вибухом ДніпроГЕСу. Так само було з Чорнобилем, загибеллю Курська, Норд-Остом, Бесланом...
Тоді для власного виправдання придумали версію про «ворожу диверсію німецьких окупантів». Але тепер, коли є доступ до архівів СРСР, українські історики отримали документальні докази, які піднімають завісу над цією жахливою трагедією. Дніпровська хвиля тоді поглинула близько ста тисяч чоловік: у безодні рукотворної водної стихії захлинулося і загинуло 80 тисяч запорожців, біженців з сусідніх регіонів, близько 20 тисяч відступаючих радянських солдатів.
Іронія долі полягала в тому, що рукотворне радянське цунамі практично не принесло шкоди наступаючій німецькій армії, але вбила 100 000 простих українців. Німецькі солдати і офіцери Вермахту в заціпенінні з жахом лише спостерігали в біноклі за драмою загибелі десятків тисяч людей - радянських цивільних осіб та військових.
З Днем "Великої Перемоги "!
Розсекречені РАДЯНСЬКИХ ДАНІ:
У відповідь на Ваш лист No. 19760 / 09-38 від 17.08.2011 р про надання інформації повідомляємо наступне.
1. "Підрив ДніпроГЕСу організований органами НКВС, що призвело до загибелі 100 тисяч чоловік". Згідно бойовим донесенням від 19 серпня штабу Південного фронту Верховному Головнокомандувачу підрив греблі ДніпроГЕСу було здійснено начальником Відділу військово-інженерного управління штабу Південного фронту підполковником О.Петровськім та представником Генштабу, начальником окремого науково-дослідного воєнно-інженерного інституту (м. Москва) військовим інженером 1-го рангу Б.Еповим [Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації. - Ф.228. - Оп.754. - Спр.60. - Арк.95]. Вони діяли згідно з розпорядженнями Генштабу Червоної армії, отримавши дозвіл у разі крайньої необхідності підірвати греблю.
Визначити точну кількість загиблих практично неможливо, наявні джерела дозволяють оцінити лише приблизні втрати воюючих сторін. Відомо про ймовірну загибель 1500 німецьких солдатів [Мороко В.М. Дніпрогес: чорний серпень 1941 / / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - М .: ЗНУ, 2010. - Віп.XXІХ. - С.200].
З радянського боку в зоні ураження повінню перебувала більша частина з 200 тис. ополченців області, стрілецька дивізія (один з її полків залишався на о. Хортиця), полк НКВС, два артилерійські полки, а також більш дрібні підрозділи. Особовий склад цих частин сумарно налічує більше 20 тис. бійців. Крім того, в ніч на 18 серпня в широкій смузі від Нікополя до Каховки і Херсона почався відхід на лівий берег двох загальновійськових армій і кавалерійського корпусу. Це ще 12 дивізій (150-170 тис. солдатів і офіцерів). Крім військових, від раптової повені постраждали жителі низинних вулиць Запоріжжя, сіл на обох берегах Дніпра, біженці. Орієнтовна цифра людей в зоні ураження - 450 тис. чоловік. Виходячи з цих даних, чисельність загиблих червоноармійців, ополченців та цивільного населення з радянського боку в історичних дослідженнях оцінюється від 20-30 тисяч (Ф. Пігідо, В. Мороко) до 75-100 тисяч (А. Руммо) [Мороко В.М. Дніпрогес: чорний серпень 1941 / / Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - М .: ЗНУ, 2010. - Віп.XXІХ. - С.201; Руммо А.В. Скажіть людям правду / / Соціологічні дослідження. - Москва, 1990. - No.9. - С.128].
До речі, поштовхом до дослідження питання для А. Руммо був і особистий мотив: його дід був серед радянських громадян, які загинули тоді на о. Хортиця. Отже, підрив ДніпроГЕСу був здійснений уповноваженими Генштабом Червоної Армії військовими інженерами. Оцінка кількості жертв різними дослідниками коливається від 20 000 чоловік (Ф. Пігідо, В. Мороко) до 75-100 тисяч (А. Руммо).
P.S. На даний момент точно невідомо, чи займають вищі державні пости в уже незалежній від СРСР Україна прямі нащадки відповідальних за це лиходійство радянських військових.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»