Троє з десяти республіканців вважають, що Трамп повернеться до Білого дому вже цього року – опитування

У середу, 9 червня, The Politico-Morning Consult Poll опублікував результати опитування, проведеного 4-7 червня. Там було доволі багато питань: і чи в правильному напрямку рухається Америка, і про довіру до деяких політичних фігур, і про довіру до республіканців або демократів в Конгресі як загалом, так і з окремих питань, і про те, які проблеми зараз найбільш актуальні для США тощо.

Мою увагу в цьому опитуванні привернуло несподіване запитання, яке в минулі президентські каденції навіть не могло з’явитися. А от тепер таке запитання витає в повітрі та серйозно обговорюється у соціологічних опитуваннях. Ось це запитання:

«How likely do you think it is that former President Donald Trump will be reinstatedas U.S. President this year, if at all?» (Як ви вважаєте, наскільки ймовірно, що колишній президент Дональд Трамп цього року буде відновлений на посаді Президента США?)

Ось як розподілилися відповіді:

• Дуже імовірно 10%
• Імовірно 9%
• Малоймовірно 13%
• Неймовірно 59%
• Не знаю 8%

Тобто 19% американців попри все вважають, що вже цього року Президент Трамп може повернутися до Білого дому. Кожен п’ятий американець.

Причому серед республіканців таких 28%. Це дуже велика цифра. Це люди, які не тільки вважають, що вибори було сфальсифіковано, але й вірять у необхідність відновлення справедливості. А що вони робитимуть, якщо у них на очах справедливість не буде відновлено? Ще цікавіше, що серед прихильників Демократичної партії 12% вважають імовірним повернення Трампа у Білий дім цього року!

Ще мене вразив розподіл за віком. Чим старші люди, тим менше вони вірять у можливість повернення Трампа до Білого дому. А чим молодші, тим більший відсоток (сильно імовірно + імовірно) вважає, що Трамп може повернутися до Білого дому вже цього року.

• 18-34 роки – 31%
• 35-44 роки – 26%
• 45-64 роки – 17%
• понад 65 років – 7%

Тобто, чим молодші, тим спокійніше ставляться до імовірного порушення усталених процедур задля відновлення справедливості.

Тут треба зробити такий коментар. Ми знаємо, що зараз триває аудит в окрузі Марікопа штату Арізона. І є непрямі дані, що наслідком цього аудиту може стати визнання нелегітимності результатів виборів 2020 у штаті. А це може викликати ланцюгову реакцію подібних аудитів в інших штатах. І в якійсь момент постане питання: Джо Байден «обраний» Президентом шляхом фальшування, тому він є нелегітимним. І що тоді робити?

Річ у тім, що в США ще не було такої ситуації. Бували ситуації, коли були сумніви у чесності виборів, але кожного разу кандидати у Президенти встигали домовитися між собою до моменту інавгурації. І надалі питання чесності/нечесноті виборів не виникало.

З великою натяжкою ситуацію можна порівняти з подіями листопада 1993 року. На виборах до Сенату штату Пенсільванія у 2-му окрузі Північної Філадельфії перемогу здобув демократ Вільям Стінсон (William Stinson). Проте інший кандидат республіканець Брюс Маркс (Bruce Marks) звернувся до суду і довів, що команда Стінсона сфальсифікувала результати виборів за допомогою фальшивих голосів, «надісланих поштою» (ну просто як на виборах 2020!).  Федеральний суддя Кларенс Ньюкамер (Clarence Newcomer) оголосив переможцем Маркса. От тільки Стінсон на той момент вже склав присягу і виконував обов’язки сенатора. Суддя мав право оголосити переможцем Маркса, але зняти Стінсона з посади суддя права не мав. До честі Стінсона, він не став у позу, а добровільно подав у відставку, і 28 квітня 1994 року Брюс Маркс склав присягу і приступив до виконання обов’язків сенатора.

Тепер проектуємо ситуацію на наші дні. Припустимо, що після аудиту в Арізоні та низці інших штатів буде доведено, що вибори сфальсифіковано, і насправді переміг Трамп. Суди так само можуть проголосити те, що вибори сфальсифіковано, оголосити Трампа переможцем в низці штатів. Але навіть у цій ситуації зняти Байдена з посади вони не мають права. Як ви думаєте, Джо з Камалою підуть добровільно з посади?! От і я думаю, що ні.

Залишається єдиний легітимний шлях зняття їх з посади – імпічмент. Але для імпічменту потрібні більшість голосів у Палаті Представників та майже дві третини (60 із 100) голосів у Сенаті. Зараз і в Палаті Представників, і в Сенаті більшість складають демократи. Навіть якщо частина із них вирішить стати на бік справедливості – не думаю, що їх голосів вистачить для імпічменту.

Є ще складний момент. В США є чітко прописаний порядок наступності президентських повноважень. У цьому списку 18 посадових осіб. На сьогодні ці всі посади обіймають 15 демократів та три безпартійні. Якщо бути більш точним, то сьогодні в списку 16 осіб, тому що міністр енергетики Дженніфер Ґренголм (Jennifer Granholm) народилася в Канаді, а міністр внутрішньої безпеки Алехандро Майоркас (Alejandro Mayorkas) народився на Кубі. І тому вони не можуть посідати посаду Президента США, навіть у статусі «виконуючого обов’язки».

Тобто ми потрапляємо в ситуацію, що якщо за допомогою імпічменту знімаємо з посади послідовно Джо Байдена, Камалу Гарріс, Ненсі Пелосі тощо – то все одно кожного разу на посаді опиняється представник Демократичної партії. Тієї партії, представник якої насправді вибори програв.

І тут я повертаюся до результатів опитування. Як бачимо, молодь більш оптимістично дивиться на імовірність відновлення Трампа на посаді Президента. Чому? Тому що літні американці більш суворо дотримуються законів і юридичних процедур. А молоді радикальніші, тому спокійніше ставляться до ситуації: якщо справедливість неможливо відновити легітимним шляхом, то значить її треба відновити нелегітимним.

Військовий переворот – це тільки один із можливих інструментів. Тим більше, що в історії США таких ще не було. Щоправда, самі американці говорять «Never say never» (Ніколи не кажи “ніколи”). Так що відкидати таку можливість не варто. І деякі гарячі голови відкрито обговорюють подібність до ситуації у М’янмі, де військові здійснили переворот через фальсифікацію виборів. При всій неоднозначності ситуації у М’янмі ключовими словами є «військовий переворот як відповідь на фальсифікацію виборів».

Інший м’який сценарій: після доведення фальсифікації виборів і нелегітимності адміністрації Байдена-Гарріс – Дональд Трамп проводить свою інавгурацію і його проголошують Президентом. Державні установи, усвідомлюючи нелегітимність Байдена-Гарріс, поступово відмовляються виконувати їх накази і починають виконувати розпорядження Трампа. Влада м’яко переходить з одних рук в інші. Адже легітимність – це ситуація, коли суспільство визнає правочинність влади. Якщо суспільство не вірить у легальність приходу до влади діючої команди, то легітимності ця команда не має.

Ще один сценарій запропонував Стів Беннон (Steve Bennon). Він пропонує у 2022 році обрати Трампа до Палати Представників, посісти посаду спікера Палати, і тоді після імпічменту Джо Байдена і Камали Гарріс посаду Президента обіймає спікер Палати Представників, котрим на той момент буде Дональд Трамп. Сценарій зухвалий, але Беннон вказує на те, що до 2022 року популярність демократів сильно впаде саме через численні «косяки» адміністрації Байдена-Гарріс – і тому дуже імовірно, що в обох палатах Конгресу більшість захоплять республіканці.

Як будуть розвиватися події – побачимо. Ясно одно: жоден з прописаних тут сценаріїв не відбудеться в чистому вигляді. Буде щось інше, де матимуть місце найскладніші переплетення різних шматків різних прогнозів.