Заваливши ворога трупами радянських солдат, Ватутін, Хрущов і Жуков до чергової річниці більшовицького збройного перевороту в Росії захопили Київ і повернули в столицю України більшовицько-сталінську окупацію!
Кого репрезентує цей чолов’яга на плакаті «Киев наш!»?
Комуністів, що прийшли і завоювали Україну у 1920-му! Комуністів, які здійснювали колективізацію і розкуркулення у 1920-х – 1930-х! Комуністів, які здійснювали Голодомор у 1932-1933 рр.!
А мені, крім того, він нагадує тих, хто у 2014-му кричав «Крим наш!» і допомагав російським окупантам анексувати Крим!
Сьогодні «свято» повернення радянської окупації в Київ святкують політичні партії «Партия мира» і «Наші»!
Цей день, 6 листопада 1943 року, на сторінках секретного фотоальбому Київського обкому КП(б)У!
М. С. Хрущов у 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Хрущов Микита Сергійович (рос. Хрущёв Никита Сергеевич, 3 [15] квітня 1894, с. Калинівка, Курська губернія, Російська імперія — 11 вересня 1971, Москва, Російська РФСР) — радянський партійний і державний діяч українського походження, перший секретар ЦК КПРС (1953–1964), Голова Ради Міністрів СРСР (1958–1964), Герой Радянського Союзу (1964), тричі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1957, 1961), генерал-лейтенант (1943).
Микола Федорович Ватутін (рос. Николай Фёдорович Ватутин; 3 [16] грудня 1901, Чепухіно, тепер с. Ватутіне, Воронізька губернія, Російська імперія — 15 квітня 1944, Київ, Українська РСР) — російський та радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Один з 4-х командувачів фронтами, загиблих у роки Другої світової війни. Член Ревізійної Комісії КП(б) України в 1940—1944 р. Член РКП(б)—ВКП(б).
На початку 1920-их років брав участь у встановленні радянської окупації на території України. Після вступу у 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920-21 роках, будучи курсантом полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР та повстанців Холодного Яру. У 1930-1940-их роках, будучи генералом Червоної Армії, брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Української Повстанської Армії.
Сторінки історії...
М. С. Хрущов і Г. К. Жуков, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Георгій Костянтинович Жуков (рос. Георгий Константинович Жуков; 19 листопада [1 грудня] 1896, Стрєлковщина, Калузька губернія, Російська імперія — 18 червня 1974, Москва, Російська РФСР) — радянський полководець і державний діяч, Маршал Радянського Союзу, чотириразовий Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів «Перемога».
Злочини Жукова перед українським народом:
Перед початком військової операції по форсуванню Дніпра, в Червону Армію було масово мобілізовано мешканців навколишніх населених пунктів в основному українських селян, у народі їх прозвали «піджачниками», «чорносвитниками», «чорною піхотою», через відсутність будь-якої уніформи і мізерним військовим спорядженням. Радянська влада вважала, що ці люди мають власною кров'ю «змити ганьбу перебування на окупованій території». У результаті з близько 300 тисяч нашвидкуруч мобілізованих «піджачників» в операції по форсуванню Дніпра загинуло 250—270 тисяч.
Левко Лук'яненко так описує ціну перемоги в Корсунь-Шевченківській операції:
«Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська, які були щойно доукомплектовані чоловіками від 15 до 55 років, зігнаними з навколишніх українських сіл. Кулями в спину заградзагони гнали цих ненавчених українців в одну атаку за другою. Впродовж 24 днів цього злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно українців.
І хіба це не геноцид українців?!»
М. С. Хрущов у Києві, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
М. С. Хрущов у Києві, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Джерела:
Фотоальбом «Секретарю Киевского обкома КПБ(У) З. Т. Сердюку. Крещатикстрой. 1944».
Архів Військово-історичного товариства «СПАДЩИНА».
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
6 листопада 2018 - 75-а річниця повернення в Київ радянської окупації
Світ:
Спецтема:
ЩО святкують прорадянські і проросійські партії - «Партия мира» і «Наші»?
Повернення радянської окупації в Київ і новий період терору!
kyevnash-1.jpg
Заваливши ворога трупами радянських солдат, Ватутін, Хрущов і Жуков до чергової річниці більшовицького збройного перевороту в Росії захопили Київ і повернули в столицю України більшовицько-сталінську окупацію!
Кого репрезентує цей чолов’яга на плакаті «Киев наш!»?
Комуністів, що прийшли і завоювали Україну у 1920-му! Комуністів, які здійснювали колективізацію і розкуркулення у 1920-х – 1930-х! Комуністів, які здійснювали Голодомор у 1932-1933 рр.!
А мені, крім того, він нагадує тих, хто у 2014-му кричав «Крим наш!» і допомагав російським окупантам анексувати Крим!
Сьогодні «свято» повернення радянської окупації в Київ святкують політичні партії «Партия мира» і «Наші»!
Цей день, 6 листопада 1943 року, на сторінках секретного фотоальбому Київського обкому КП(б)У!
М. С. Хрущов у 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Хрущов Микита Сергійович (рос. Хрущёв Никита Сергеевич, 3 [15] квітня 1894, с. Калинівка, Курська губернія, Російська імперія — 11 вересня 1971, Москва, Російська РФСР) — радянський партійний і державний діяч українського походження, перший секретар ЦК КПРС (1953–1964), Голова Ради Міністрів СРСР (1958–1964), Герой Радянського Союзу (1964), тричі Герой Соціалістичної Праці (1954, 1957, 1961), генерал-лейтенант (1943).
Микола Федорович Ватутін (рос. Николай Фёдорович Ватутин; 3 [16] грудня 1901, Чепухіно, тепер с. Ватутіне, Воронізька губернія, Російська імперія — 15 квітня 1944, Київ, Українська РСР) — російський та радянський воєначальник, генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Один з 4-х командувачів фронтами, загиблих у роки Другої світової війни. Член Ревізійної Комісії КП(б) України в 1940—1944 р. Член РКП(б)—ВКП(б).
На початку 1920-их років брав участь у встановленні радянської окупації на території України. Після вступу у 1920 році добровольцем до лав Червоної Армії, у вересні 1920 року брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Революційної повстанської армії України Нестора Махна в районі українських міст Луганська і Старобільська. В 1920-21 роках, будучи курсантом полтавської піхотної школи, брав участь у боях проти загонів українських повстанців на Полтавщині, зокрема брав активну участь у війні проти армії УНР та повстанців Холодного Яру. У 1930-1940-их роках, будучи генералом Червоної Армії, брав участь у боротьбі Червоної Армії проти Української Повстанської Армії.
Сторінки історії...
М. С. Хрущов і Г. К. Жуков, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Георгій Костянтинович Жуков (рос. Георгий Константинович Жуков; 19 листопада [1 грудня] 1896, Стрєлковщина, Калузька губернія, Російська імперія — 18 червня 1974, Москва, Російська РФСР) — радянський полководець і державний діяч, Маршал Радянського Союзу, чотириразовий Герой Радянського Союзу, кавалер двох орденів «Перемога».
Злочини Жукова перед українським народом:
Перед початком військової операції по форсуванню Дніпра, в Червону Армію було масово мобілізовано мешканців навколишніх населених пунктів в основному українських селян, у народі їх прозвали «піджачниками», «чорносвитниками», «чорною піхотою», через відсутність будь-якої уніформи і мізерним військовим спорядженням. Радянська влада вважала, що ці люди мають власною кров'ю «змити ганьбу перебування на окупованій території». У результаті з близько 300 тисяч нашвидкуруч мобілізованих «піджачників» в операції по форсуванню Дніпра загинуло 250—270 тисяч.
Левко Лук'яненко так описує ціну перемоги в Корсунь-Шевченківській операції:
«Навесні 1944 року під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков наказав кинути на штурм добре підготовленої німецької оборони війська, які були щойно доукомплектовані чоловіками від 15 до 55 років, зігнаними з навколишніх українських сіл. Кулями в спину заградзагони гнали цих ненавчених українців в одну атаку за другою. Впродовж 24 днів цього злочинного кровопускання було знищено 770 тис. людей, переважно українців.
І хіба це не геноцид українців?!»
М. С. Хрущов у Києві, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
М. С. Хрущов у Києві, 1943 р. (фотографія публікується вперше).
Джерела:
Знати правду про Німецько-радянську війну!
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?