Абрахам Маслоу - теорія ієрархії потреб

Абрахам Гарольд Маслоу народився в Брукліні (штат Нью-Йорк) у 1908 році, навчався на психологічному факультеті університету Вісконсіна і став спочатку стипендіатом Карнегі в коледжі, який готував викладачів для таких навчальних закладів, а потім – ад’юнкт-професором психології в Бруклінському коледжі. В середині тридцятих років він приступив до роботи над тим, що стало головною працею його життя, – книгою "Motivation and Personality" ("Мотивація і особистість"), опублікованій в 1954 році. Як писав сам А. Маслоу (1954), "мені хотілося синтезувати холістичний, динамічний і культурний підходи, які були настільки популярні у молодих психологів того часу. Я відчував глибинний взаємозв'язок між цими підходами і сприймав їх як окремі аспекти єдиного всеосяжного цілого".

А. Маслоу серйозно підійшов до підготовки цього синтезу: він вивчав гештальт-психологію у Карла Вертхаймера і Курта Коффки в Новій Школі Соціальних Досліджень та навчався психоаналізу, в тому числі і у Еріха Фромма. Ознайомившись з психоаналізом, він продовжив вивчення психології під керівництвом Альфреда Адлера.

Він також вивчав антропологію разом з Рут Бенедикт і Маргарет Мід і брав участь в експедиції, що займалася вивченням індіанського племені "Північних чорноногих", одного з алгонкинських племен. У 1943 р. він опублікував дві роботи: "A Preface to Motivation Theory" ("Введення в теорію мотивації") і "A Theory of Human Motivation" ("Теорія людської мотивації"), де сформулював позитивну теорію мотивації, яка визначається ним, як "узагальнено-динамічна".

У період між 1947 і 1949 рр. Маслоу залишив академічну кар'єру і організував Maslow Cooperage Corporation ("бондарня корпорація Маслоу"), вирішивши зайнятися власним бізнесом. Проте, він зберігав свої академічні зв'язки і продовжував публікувати статті в науковій періодиці в цей період. Повернувшись до академічної діяльності, він став спершу ад’юнкт-професором, а потім – повним професором і керівником кафедри в університеті Брендейз (Brandeis) штату Массачусетс.

Згідно А. Маслоу, "людські потреби розташовуються у вигляді ієрархії. Іншими словами, появі однієї потреби звичайно передує задоволення іншої, більш нагальної. Людина – це тварина, що постійно відчуває ті чи інші бажання" (Maslow A., 1943). Маслоу визначає п'ять наборів цілей, які він називає базовими потребами. До них він відносить: фізіологічні потреби, потреба в безпеці, потреба в любові, потреба в задоволенні почуття власної гідності і, нарешті, потреба в самоактуалізації (потреба особистого вдосконалення). Ієрархічна природа цих потреб або цілей означає, що "домінантна мета монополізує свідомість і певним чином стимулює і організує різні здатності організму, потрібні для її досягнення. Менш насущні потреби мінімізуються або навіть забуваються і заперечуються " (Maslow A., 1943).

В той же час, Маслоу допускав, що можуть бути винятки з цього ієрархічного розташування мотивів. Він визнавав, що певні творчі люди можуть розвивати і виражати свій талант, не дивлячись на серйозні труднощі і соціальні проблеми.

Також є люди, чиї цінності і ідеали настільки сильні, що вони готові скоріше переносити голод і спрагу або навіть померти, ніж відмовитися від них.

Нарешті, А. Маслоу припускав, що деякі особистості можуть створювати власну ієрархію потреб завдяки особливостям своєї біографії. Наприклад, люди можуть віддавати більший пріоритет потребам поваги, а не потребам любові і приналежності. Таких людей більше цікавить престиж і просування по службі, а не інтимні стосунки або сім'я. В цілому, однак, чим нижче розташована потреба в ієрархії, тим вона сильніша і має більший пріоритет.

Ключовим моментом в концепції ієрархії потреб А. Маслоу є те, що потреби ніколи не бувають задоволені за принципом "все або нічого". Потреби частково збігаються, і людина одночасно може бути мотивована на двох і більше рівнях. Вчений зробив припущення, що середня людина задовольняє свої потреби приблизно в наступній ступені: на 85% – фізіологічні, на 70% – безпеки і захисту, на 50% – в любові і приналежності, на 40% – самоповаги і на 10% – самоактуалізації (Maslow A., 1970). До того ж потреби, що з'являються в ієрархії, виникають поступово. Люди не просто задовольняють одну потребу за одною, але одночасно частково задовольняють і частково не задовольняють їх. Слід також зазначити, що неважливо, наскільки високо просунулася людина в ієрархії потреб: якщо потреби більш низького рівня перестануть задовольнятися, людина повернеться на даний рівень і залишиться там, поки ці потреби не будуть у достатній мірі задоволені.

На думку А. Маслоу, всі потреби людини вроджені чи інстинктивні, і організовані вони в ієрархічну систему пріоритету або домінування.

На малюнку схематично представлена ​​дана концепція ієрархії потреб у мотивації. Вчений припускав, що крім п'яти зазначених основних, можуть існувати і естетичні потреби, а також – потреба у владі, і задоволення цієї потреби може бути полегшене завдяки членству індивіда в групі.

Джерело:

Дмитрий Афанасьев. Абрахам Маслоу и Теория иерархии потребностей. НМТ, 1/2007, с. 13-14.