Байдене, коли ти нарешті вдариш?! – The HILL (США)

У своїх статтях і роликах я часто згадую американське видання «The HILL», цільовою аудиторією котрого є американський політичний істеблішмент. Це незалежне видання, яке показує точки зору обох провідних партій, його читають конгресмени й сенатори. По матеріалах цього видання можна побачити, які саме теми на поточний момент цікавлять американських політиків.

Вчора у цьому виданні з’явилася стаття з промовистою назвою: «Mr. President, take the winning shot in Ukraine already» (Пане Президенте, зробіть врешті-решт переможний удар в Україні)

Автори статті:

• Джонатан Світ (Jonathan Sweet), полковник армії США у відставці, котрий 30 років прослужив офіцером військової розвідки. Зокрема з 2012 по 2014 рік він очолював Відділ розвідки Європейського командування США, працюючи з партнерами по НАТО в Чорному морі та Балтії.
• Марк Тот (Mark Toth) – економіст, історик і підприємець, фахівець у галузі страхування, видавничої справи та світової торгівлі.

У своїй статті вони з відвертим роздратуванням дивуються, чому Президент Байден так відверто затягує з постачанням Україні зброї перемоги. В той час, як війська Путіна поступово видихаються, Байден, на думку авторів, не бажає «перехопити ініціативу, необхідну для нанесення нокаутаційного удару російським військам в Україні.»

Дії адміністрації Байдена вони порівнюють з грою в європейський футбол, коли команда заради нічиєї  починає відверто тягнути час і не ризикує йти в атаку, щоб завдавати поразки супротивнику. Проте така тактика можлива в футболі, коли є обмеження в часі. Але в Україні, де нема годинника, це може перетворити конфлікт на «вічну війну».

Так звана «стратегічна невизначеність» може бути ефективною як довоєнна стратегія стримування. Але у воєнний час це аж ніяк не стратегія виграшу. Нерозуміння цього Байденом може призвести до затягування війни в Україні, серйозно зашкодити Сполученим Штатам і світовій економіці, а також внести напруження в альянс НАТО. Це також може послабити будь-яку глобальну відповідь, яка може знадобитися для протистояння все більш войовничому Пекіну.

Небажання Байдена завдати Путіну нокаутуючий удар відкриває його для внутрішньої критики, що його адміністрація дотримується принципу, сформульованого колишнім керівником апарату Білого дому Рамом Емануелем (Rahm Emanuel): «Не хочеться, щоб серйозна криза пропала даремно». Користуючися цим принципом ключові фігури та прихильники адміністрації вигадують такі фрази, як «путінський податок на газ», «путінська війна», «путінський підйом цін», щоб спробувати звалити на цю війну і 9,1-відсоткову інфляцію, і витрати на бензин близько 5 доларів за галон, тоді як справжньою причиною цього є просування політики прогресивних лівих щодо зеленої енергії.

Закінчується 90-та хвилина футбольного матчу, зауважують автори статті, а Байден незрозуміло чому відмовляється завдати удару по воротах, щоб виграти матч. Поки що його єдина чітко сформульована мета – послабити Росію. Міністр оборони Ллойд Остін під час своєї поїздки до Києва разом із державним секретарем Ентоні Блінкеном у середині квітня заявив журналістам, що «США хоче бачити Росію ослабленою та нездатною швидко відновитися», — і от Блінкен наприкінці липня підтвердив, що Пентагон вважає, що НАТО справді досягла мети Байдена. Тобто, образно кажуть автори статті, Вашингтон і Брюссель отримали свій кусок пирога і трохи його з’їли, але Байден, схоже не бажає дати Києву виграти решту пирога.

При тому Путін зараз у відчаї, ця війна може звестися до питання його особистого виживання. Понад половина його сил — понад 75 000 — були вбиті або поранені в Україні. У військовому плані у Путіна закінчуються резерви. Економіка Путіна виходить з-під контролю. Щоб продовжувати фінансувати його «спеціальну військову операцію», Росія знизила ціну на свою нафту на цілих 30 доларів за барель, продаючи її Індії, Китаю – та й усім, хто її хоче.

У військовому плані Україні однозначно допомогли надані США високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS), що знищили ключові склади постачання та транспортні системи, які підтримують артилерійське панування Росії. Майбутній контрнаступ України потребує живої сили, бажано у співвідношенні три до одного, і переважаючої вогневої потужності. Це добре, що США надішлють чотири додаткові HIMARS і розглядають можливість постачання A-10 Warthog в Україну. Але затягування поетапного надходження зброї в Україну, щоб уникнути ескалації у війні, яку розпочала Росія, не піддається розуму. Озброймо Україну тим, що їй потрібно, щоб виграти війну!

Настав час для Байдена почати показувати м’язи США і перестати ховатися перед російськими димовими завісами ескалації. Замість того, щоб дозволяти Ердогану вести переговори з Росією про звільнення зерна з українських сховищ у чорноморських портах, США та НАТО мають відправити кораблі ВМС у Чорне море, щоб супроводжувати українське зерно на світовий ринок. Російський підпис на будь-якому документі нічого не вартий. Чорнило ще навіть не висохло на угоді, укладеній з Туреччиною, коли російські ракети вже почали падати на Одесу. Вашингтон повинен диктувати умови з позиції сили НАТО, а не погоджуватися з Москвою.

Байден має діяти негайно. Можливо, він виграв Білий дім, перестрахувавшись зі свого підвалу під час кампанії, але війни не виграють, ховаючися в бункері. Їх виграють на полі бою — сміливими, рішучими діями. Це те, що Росія розуміє і буде змушена поважати. Так бийте, пане Президенте!

Ну що ж. Я знову вимушений цитувати самого себе. Ось тут моє відео за 9 квітня, де я вже тоді казав, що Байден – не державний діяч, а політик. І він буде всіляко гальмувати постачання зброї в Україну аж до вересня. Бо йому потрібно, щоб Україна здобула яскраву перемогу у жовтні. Не раніше і не пізніше. Бо тоді він зможе це використати у своєму політичному піарі. В той час, як багато американців – і республіканців, і демократів – дуже добре ставляться до України й підтримують наше прагнення до свободи – для верхівки Демократичної партії це просто передвиборча стратегія. І якщо прості американці так добре ставляться до України, то яскрава перемога України у жовтні (тобто напередодні виборів 8 листопада) буде гарною нагодою нагадати всім, що перемогу здобуто американською зброєю, яку надала Україні адміністрація Байдена.

Я трохи дивуюся, що американці б’ють на сполох, що адміністрація Байдена відверто затягує надання Україні наступальної зброї, але при тому не бачать елементарної причини – передвиборчий піар. Можливо, вони просто не можуть повірити, що верхівка однієї з провідних партій заради перемоги на виборах може ось так цинічно затягувати з допомогою країні, за яку палко вболівають рядові члени тої самої партії.

Останнім часом я регулярно бачу матеріали різних американських авторів, які дивуються цьому затягуванню з постачанням зброї. Про пару таких статей я розказував у своїх роликах. Ну що я можу тут сказати. Треба протриматися серпень. А у вересні до України нарешті піде потік так потрібної зброї. Саме так, щоб Україна здобула яскраву перемогу в жовтні. Щоб це було потужно, яскраво, щоб це була топтема в усіх ЗМІ. І щоб журналісти не забували підкреслити, що перемогу здобуто за допомогою американської зброї та за особистої допомоги Джо Байдена.

Хоча насправді треба буде дякувати американському народові та американським політикам з обох партій, що реально допомагають Україні.

Таким є план верхівки демократичної партії. А як буде насправді – покаже час.