28 липня у Facebook банкіри та журналісти активно обговорювали питання платежів із карток ПриватБанку на інші картки через найбільшу систему електронних транзакцій «Портмоне». Після заяви «Привату» про закриття платежів p2p за сторонніми для себе картками пролунала інформація, що є проблеми з p2p-переказами з картки «Привату» через «Портмоне». Днем пізніше з'ясувалося, що аналогічні проблеми виникають під час низки транзакцій із карток «Привату» через EasyPay та інших гравців ринку електронних платежів. Усі ці історії збіглися із заявою НБУ про лібералізацію ринку електронних транзакцій та електронних грошей і готовність до приходу в Україну таких гігантів онлайн-ринку, як PayPal. Forbes дізнався у провідних гравців ринку, що ж відбувається з електронними платежами в Україні.
Про проблеми з платежами з карток ПриватБанку через систему «Портмоне» повідомив заступник голови Незалежної медіа-профспілки України Андрій Яницький у себе на сторінці у Facebook. «Я шукав, які фірми зареєстровано на одну людину, і намагався купити цю послугу з картки «Привату» через сайт Мін'юсту. Щоб переказати кошти, Мін'юст використовує «Портмоне». Намагаючись перерахувати гроші, я побачив, що «Приват» не надсилає sms з одноразовими паролями для підтвердження платежу. Передзвонивши у «Приват», я дістав можливість провести операцію тільки після довгих переговорів із кол-центром, назвавши банку точну дату спроби транзакції», – розповідає Яницький. Але після проведення операції переказ було заблоковано. У кол-центрі «Привату» на ще одне звернення пояснили, що заблокували переказ коштів на сайт, який вважають шахрайським.
Forbes вирішив пройти цим же шляхом і провести аналогічну операцію. Під час спроби оплатити купівлю документа на сайті Міністерства юстиції України через картку ПриватБанку система відмовилася автоматично проводити платіж: «Приват» не надсилав код для підтвердження платежу. Консультант служби підтримки повідомив, що на цьому порталі код необхідно одержувати в ручному режимі, але й цього разу система відмовилася проводити платіж.
Платежі із сайту Мін'юсту організовано за допомогою технології «Портмоне» та еквайрингу Ощадбанку
Дізнавшись, що Мін'юст приймає платежі через систему «Портмоне», консультант відразу повідомив: «Платежі блокують через можливість наявності шахрайських операцій». На додаткові запитання про те, чому Мін'юст використовує ненадійну систему оплати, консультант не відповів. Замість цього повідомив список дій, за якими користувач може індивідуально провести платежі через «Портмоне».
Заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський розповів Forbes, що банк «закрив можливість зовнішнім мерчантам списувати платежі з наших карток із кодом «перекази між картками». Але самі платежі між картами йдуть повним ходом». Рішення зупинити такі транзакції обґрунтовують високим рівнем шахрайства. «Були дні, коли клієнти не підтверджували до 10% платежів на сторонніх сервісах», – повідомив Гороховський.
У Мін'юсті Forbes розповіли, що придбати інформацію з реєстрів можна різними шляхами, зокрема і з допомогою карток різних банківських установ, серед яких – ПриватБанк. Кошти, одержані від продажу інформації, надходять до державного бюджету і зараховуються на реєстраційні рахунки в Державному казначействі.
На думку Гороховського, історія з «Портмоне» з'явилася, оскільки цей сервіс є основним оператором для багатьох зовнішніх платежів. «Їх небагато в нашій частці платежів, але навіть 5% нашого обсягу – це великий шматок пирога. Особливо наголошую, що це не адресне закриття «Портмоне»! Решта платежів із наших карток, наприклад комунальні, на «Портмоне» та інших мерчантах іде нормально, оскільки вони не становлять інтересу для шахраїв», – розповідає Гороховський.
Утім, у мережі розгорілася гостра дискусія про те, що «Приват» заблокував платежі саме через систему «Портмоне». Голова «Портмоне» Ігор Горін пояснює події так. «Ми – найбільший провайдер, який проводить платежі. І люди, почувши про рішення «Привату» щодо p2p, порівняли ситуацію і подумали, що, напевно, нас заблоковано», – вважає експерт. Він згадує, що кілька років тому ПриватБанк справді блокував можливість оплати зі своїх карток сервісів «Портмоне». «Тому тепер, коли пролунало оголошення про блокування p2p-платежів, перше, що спало на думку, – це ми. Хоча насправді блокування «Привату» ми майже не відчули, тому що через нас приватівські картки майже не ходили», – запевняє Горін. Згадуючи блокування «Портмоне», яке відбулося декілька років тому, Гороховський пояснив, що «тоді ми не могли домовитися з «Портмоне» про економіку взаємодії».
Боротьба за ринок
За даними «Портмоне», при оплаті на Мін'юст 20% операцій здійснюється з карток «Привату». За всіма магазинами, які працюють через «Портмоне», сумарно від 20% до 30% операцій припадає на клієнтів ПриватБанку. Іншими найбільшими банками з оплати через «Портмоне» є Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк, ПУМБ та Укрсиббанк.
«Є кілька типів операцій. Перший – це зняття готівки, те, що відбувається в банкоматі. Другий – оплата картками в магазині, за допомогою чипа, безконтактного платежу тощо. Третій – це оплата в інтернеті. І четвертий тип – переказ із картки на картку. «Приват» заблокував саме четвертий тип платежу. Усі інші операції – оплата комунальних послуг, мобільного зв'язку тощо – працюють. І причина блокування – численні випадки шахрайства, коли у людей виманювали паролі», – пояснює Горін.
Нагадаємо, що «Приват» і «Портмоне» є найбільшими і найпрозорішими гравцями ринку електронних платежів. Водночас, за даними Forbes, питання щодо p2p з'явилися і в цілої низки інших сервісів. Наприклад, Олексій Свирид з EasyPay підтвердив Forbes, що з транзакціями є проблеми. «Але особливого спаду ми не відчули: можливо, до 10%. Я не можу сказати, що це загрожує бізнесу», – каже Свирид.
«Цей захід – логічна і правильна реакція банку, який моніторить платежі своїх клієнтів не тільки на сервісах банку, а й на інших. На жаль, далеко не всі сервіси отримують сертифікацію PCI DSS, яка захищає насамперед від простого збереження cvv2-коду, що є обов'язковою умовою платіжних систем. А якщо на сервісі такий захист не реалізовано, то залишається можливість зчитування та повторного використання даних картки. Також цей крок свідчить про добру роботу програми з виявлення шахрайства і її оперативне оброблення даних на рівні банку зі швидкою системою реагування та ухвалення рішень», – так оцінює дії «Привату» заступник голови правління Union Standard Bank Ольга Гулькова.
Співвласник компанії iBox Євген Березовський вважає події, які відбуваються сьогодні, спробою корпоративної боротьби: «Приват» атакує «Портмоне» – зовні це виглядає так. «Приват» посилює все, що стосується електронного уряду, і, цілком можливо, намагається вести конкурентну боротьбу з іншими гравцями».
Нагадаємо, що комерційні банки висунули претензії до Ощадбанку через переведення на обслуговування в останній цілої низки держустанов. Зокрема, колись Мін'юст та Інформ'юст обслуговувалися саме в ПриватБанку. В інтерв'ю Forbes голова правління Ощадбанку Андрій Пишнийказав: «Якщо ми держбанк, якщо на нас поклали функцію обслуговувати українську економіку, державний сектор і українських громадян в особливий період навіть у разі введення воєнного стану, це свідчить про те, що у нас мають бути рахунки бюджетників».
Піар із конкуренцією
Ще одна версія того, що відбувається з онлайн-платежами, – довгострокове рішення відключення p2p за зовнішніми картками через лібералізацію ринку, про яку заявив НБУ. Можна припустити, що «Приват» як найбільший гравець заздалегідь ускладнив цим залучення клієнтів конкурентами з-за кордону, а також убезпечив себе від питань з боку фінмоніторингу щодо транзакцій із сумнівними учасниками. Експерти, опитані Forbes, зазначають, що у світлі останніх подій заява НБУ про лібералізацію ринку розрахунків поки що є радше пропагандистською спробою скоригувати імідж держави.
«Міжнародний ринок транзакційного бізнесу ступив так далеко, що ми надзвичайно відстаємо, і в нас немає тисяч сервісів, які працюють у розвинених державах. Поповнення багатьох сервісів в Україні працюють у сірих схемах. Це стосується і ринку ігор, і ринку телекомунікаційних сервісів. Я, наприклад, не можу підключити собі тисячі ігор, які є за кордоном: у підсумку вони поповнюються через сірі схеми», – каже Березовський. І, за його словами, має йтися не про заяви щодо залучення в Україну, скажімо, PayPal, а про справжню лібералізацію ринку.
Такі гучні імена, як Facebook і PayPal, дедалі частіше намагаються використовувати для піару, замість проведення реальних дій, які могли б підтримати українську економіку: наприклад, боротьби з тіньовим сектором, введення у країні списку політично значущих осіб, без якого всі без винятку транзакції українських фінансових посередників – хоч банківських, хоч небанківських – можуть викликати запитання FATF.
Утім, плюси від піару теж є. Партнер компанії «Юскутум» Дмитро Гадомський вважає, що, оскільки в Україну мають зайти якірні інвестори, на міжнародному ринку можуть формуватися чутки, які в теорії здатні підвищувати реноме нашої держави. «Кажуть, що в Україну можуть зайти PayPal. Чи Uber. Так, це чутки. Але всі разом вони формують досить позитивну картину про Україну, що сьогодні важливо», – зазначає Гадомський.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
БІЗНЕС Неспокійні у мережі: що відбувається з платежами «Привату», «Портмоне» та інших гравців
28 липня у Facebook банкіри та журналісти активно обговорювали питання платежів із карток ПриватБанку на інші картки через найбільшу систему електронних транзакцій «Портмоне». Після заяви «Привату» про закриття платежів p2p за сторонніми для себе картками пролунала інформація, що є проблеми з p2p-переказами з картки «Привату» через «Портмоне». Днем пізніше з'ясувалося, що аналогічні проблеми виникають під час низки транзакцій із карток «Привату» через EasyPay та інших гравців ринку електронних платежів. Усі ці історії збіглися із заявою НБУ про лібералізацію ринку електронних транзакцій та електронних грошей і готовність до приходу в Україну таких гігантів онлайн-ринку, як PayPal. Forbes дізнався у провідних гравців ринку, що ж відбувається з електронними платежами в Україні.
016812915_30300.jpg
Зміст
Про проблеми з платежами з карток ПриватБанку через систему «Портмоне» повідомив заступник голови Незалежної медіа-профспілки України Андрій Яницький у себе на сторінці у Facebook. «Я шукав, які фірми зареєстровано на одну людину, і намагався купити цю послугу з картки «Привату» через сайт Мін'юсту. Щоб переказати кошти, Мін'юст використовує «Портмоне». Намагаючись перерахувати гроші, я побачив, що «Приват» не надсилає sms з одноразовими паролями для підтвердження платежу. Передзвонивши у «Приват», я дістав можливість провести операцію тільки після довгих переговорів із кол-центром, назвавши банку точну дату спроби транзакції», – розповідає Яницький. Але після проведення операції переказ було заблоковано. У кол-центрі «Привату» на ще одне звернення пояснили, що заблокували переказ коштів на сайт, який вважають шахрайським.
Forbes вирішив пройти цим же шляхом і провести аналогічну операцію. Під час спроби оплатити купівлю документа на сайті Міністерства юстиції України через картку ПриватБанку система відмовилася автоматично проводити платіж: «Приват» не надсилав код для підтвердження платежу. Консультант служби підтримки повідомив, що на цьому порталі код необхідно одержувати в ручному режимі, але й цього разу система відмовилася проводити платіж.
Дізнавшись, що Мін'юст приймає платежі через систему «Портмоне», консультант відразу повідомив: «Платежі блокують через можливість наявності шахрайських операцій». На додаткові запитання про те, чому Мін'юст використовує ненадійну систему оплати, консультант не відповів. Замість цього повідомив список дій, за якими користувач може індивідуально провести платежі через «Портмоне».
Заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський розповів Forbes, що банк «закрив можливість зовнішнім мерчантам списувати платежі з наших карток із кодом «перекази між картками». Але самі платежі між картами йдуть повним ходом». Рішення зупинити такі транзакції обґрунтовують високим рівнем шахрайства. «Були дні, коли клієнти не підтверджували до 10% платежів на сторонніх сервісах», – повідомив Гороховський.
У Мін'юсті Forbes розповіли, що придбати інформацію з реєстрів можна різними шляхами, зокрема і з допомогою карток різних банківських установ, серед яких – ПриватБанк. Кошти, одержані від продажу інформації, надходять до державного бюджету і зараховуються на реєстраційні рахунки в Державному казначействі.
На думку Гороховського, історія з «Портмоне» з'явилася, оскільки цей сервіс є основним оператором для багатьох зовнішніх платежів. «Їх небагато в нашій частці платежів, але навіть 5% нашого обсягу – це великий шматок пирога. Особливо наголошую, що це не адресне закриття «Портмоне»! Решта платежів із наших карток, наприклад комунальні, на «Портмоне» та інших мерчантах іде нормально, оскільки вони не становлять інтересу для шахраїв», – розповідає Гороховський.
Утім, у мережі розгорілася гостра дискусія про те, що «Приват» заблокував платежі саме через систему «Портмоне». Голова «Портмоне» Ігор Горін пояснює події так. «Ми – найбільший провайдер, який проводить платежі. І люди, почувши про рішення «Привату» щодо p2p, порівняли ситуацію і подумали, що, напевно, нас заблоковано», – вважає експерт. Він згадує, що кілька років тому ПриватБанк справді блокував можливість оплати зі своїх карток сервісів «Портмоне». «Тому тепер, коли пролунало оголошення про блокування p2p-платежів, перше, що спало на думку, – це ми. Хоча насправді блокування «Привату» ми майже не відчули, тому що через нас приватівські картки майже не ходили», – запевняє Горін. Згадуючи блокування «Портмоне», яке відбулося декілька років тому, Гороховський пояснив, що «тоді ми не могли домовитися з «Портмоне» про економіку взаємодії».
Боротьба за ринок
За даними «Портмоне», при оплаті на Мін'юст 20% операцій здійснюється з карток «Привату». За всіма магазинами, які працюють через «Портмоне», сумарно від 20% до 30% операцій припадає на клієнтів ПриватБанку. Іншими найбільшими банками з оплати через «Портмоне» є Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк, ПУМБ та Укрсиббанк.
«Є кілька типів операцій. Перший – це зняття готівки, те, що відбувається в банкоматі. Другий – оплата картками в магазині, за допомогою чипа, безконтактного платежу тощо. Третій – це оплата в інтернеті. І четвертий тип – переказ із картки на картку. «Приват» заблокував саме четвертий тип платежу. Усі інші операції – оплата комунальних послуг, мобільного зв'язку тощо – працюють. І причина блокування – численні випадки шахрайства, коли у людей виманювали паролі», – пояснює Горін.
Нагадаємо, що «Приват» і «Портмоне» є найбільшими і найпрозорішими гравцями ринку електронних платежів. Водночас, за даними Forbes, питання щодо p2p з'явилися і в цілої низки інших сервісів. Наприклад, Олексій Свирид з EasyPay підтвердив Forbes, що з транзакціями є проблеми. «Але особливого спаду ми не відчули: можливо, до 10%. Я не можу сказати, що це загрожує бізнесу», – каже Свирид.
«Цей захід – логічна і правильна реакція банку, який моніторить платежі своїх клієнтів не тільки на сервісах банку, а й на інших. На жаль, далеко не всі сервіси отримують сертифікацію PCI DSS, яка захищає насамперед від простого збереження cvv2-коду, що є обов'язковою умовою платіжних систем. А якщо на сервісі такий захист не реалізовано, то залишається можливість зчитування та повторного використання даних картки. Також цей крок свідчить про добру роботу програми з виявлення шахрайства і її оперативне оброблення даних на рівні банку зі швидкою системою реагування та ухвалення рішень», – так оцінює дії «Привату» заступник голови правління Union Standard Bank Ольга Гулькова.
Співвласник компанії iBox Євген Березовський вважає події, які відбуваються сьогодні, спробою корпоративної боротьби: «Приват» атакує «Портмоне» – зовні це виглядає так. «Приват» посилює все, що стосується електронного уряду, і, цілком можливо, намагається вести конкурентну боротьбу з іншими гравцями».
Нагадаємо, що комерційні банки висунули претензії до Ощадбанку через переведення на обслуговування в останній цілої низки держустанов. Зокрема, колись Мін'юст та Інформ'юст обслуговувалися саме в ПриватБанку. В інтерв'ю Forbes голова правління Ощадбанку Андрій Пишнийказав: «Якщо ми держбанк, якщо на нас поклали функцію обслуговувати українську економіку, державний сектор і українських громадян в особливий період навіть у разі введення воєнного стану, це свідчить про те, що у нас мають бути рахунки бюджетників».
Піар із конкуренцією
Ще одна версія того, що відбувається з онлайн-платежами, – довгострокове рішення відключення p2p за зовнішніми картками через лібералізацію ринку, про яку заявив НБУ. Можна припустити, що «Приват» як найбільший гравець заздалегідь ускладнив цим залучення клієнтів конкурентами з-за кордону, а також убезпечив себе від питань з боку фінмоніторингу щодо транзакцій із сумнівними учасниками. Експерти, опитані Forbes, зазначають, що у світлі останніх подій заява НБУ про лібералізацію ринку розрахунків поки що є радше пропагандистською спробою скоригувати імідж держави.
«Міжнародний ринок транзакційного бізнесу ступив так далеко, що ми надзвичайно відстаємо, і в нас немає тисяч сервісів, які працюють у розвинених державах. Поповнення багатьох сервісів в Україні працюють у сірих схемах. Це стосується і ринку ігор, і ринку телекомунікаційних сервісів. Я, наприклад, не можу підключити собі тисячі ігор, які є за кордоном: у підсумку вони поповнюються через сірі схеми», – каже Березовський. І, за його словами, має йтися не про заяви щодо залучення в Україну, скажімо, PayPal, а про справжню лібералізацію ринку.
Такі гучні імена, як Facebook і PayPal, дедалі частіше намагаються використовувати для піару, замість проведення реальних дій, які могли б підтримати українську економіку: наприклад, боротьби з тіньовим сектором, введення у країні списку політично значущих осіб, без якого всі без винятку транзакції українських фінансових посередників – хоч банківських, хоч небанківських – можуть викликати запитання FATF.
Утім, плюси від піару теж є. Партнер компанії «Юскутум» Дмитро Гадомський вважає, що, оскільки в Україну мають зайти якірні інвестори, на міжнародному ринку можуть формуватися чутки, які в теорії здатні підвищувати реноме нашої держави. «Кажуть, що в Україну можуть зайти PayPal. Чи Uber. Так, це чутки. Але всі разом вони формують досить позитивну картину про Україну, що сьогодні важливо», – зазначає Гадомський.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»