- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Чому цей французький роман може цікавити й майбутніх ельфів?
Світ:
Спецтема:
mfclercpresentecinqzinniasimg0644.jpg
«Невідома доля» її предків, змушені тікати від большовицького перевороту і російської окупації», зробили ще з молоденької Наталі мимовільного дослідника.
Перш ніж оселитися у Франції, її мама, бабуся й дідусь, родом активних Запорізьких козаків, довго перебували в небезпеці через большевицьку аґентуру.
Щоб «оберегти» Наталі, родичі приховували від неї своє небезпечне минуле.
Але рятувальне колесо виявилося водопроникним: таємні сімейні зустрічі, проникливі погляди, мовчки потиснуті руки, все це — елементи, які Наталі з дитинства глибоко хвилювали. Вона тому й почала підслуховувати таємні розмови з гостями, а згодом, носити дідусин перстень з тисячолітньою українського емблемою, правда, у вигляді «Тризуба» часів УНР.
Дослідження про своє українське походження уже пенсійна Наталі веде з допомогою допитливих онуків — з тринадцятилітнім Лео і семирічною Люсі — що влітку відвідують свою бабусю, та завдяки Вінницьким архівам, в яких порається второпна знайома, франкомовна Людмила.
У цьому захопливому детективі, оповитому містикою, виділимо кілька родзинок, які можуть зацікавити й майбутніх ельфів Міжмор’я.
У ході Наталиної розповіді про хвилююче пережиття своєї бабусі, Лео виявляє дивовижну проникливість: «розумію, Бабусю, це були як поєднані любов і журба».
! Французький підліток, якому невідома українська мова, раптом проявляє екстрасенсорне сприйняття, і «виловлює з повітр’я» інтимну лірику Дмитра Павличка («Два колори»): поетове поєднання ніби несумісних понять!
Інше містичне явище — повторений «гірчичний випадок».
В Україні, Наталин двоюрідний дід Костянтин сміється, коли його сестричка Ксеня задихається, проковтнувши (ложечку) гірчиці, бо подумала, що це солодкий крем.
І... 30 років пізніше, вже у Франції, точно та сама сцена з молодою Наталі та її дідом Зиновієм! Він сміється, коли внучка задихається від проковтнутої (ложечки) гірчиці.
Такі незвичні події повторюються в тій самій родині, на просторово-часовій вістані, зі зовсім іншими людьми...
Незважаючи на деякі чорні місця, цей твір — сповнений оптимізмом, притаманним українцям. У своїх серцях вони відчувають, що смерть — це перехід, і що вони відродяться в своїх сім'ях, якщо виконають «тут» доброчесні вчинки, і залишать у рідних доброзичливі спогади.
Саме такий доброзичливий спогад і живучість «розумного серця» спостерігаємо у книжці цієї «францужанки». Наталі, дізнавшись, що її «невідомий» відійшов великодушно (простивши свойому вбивці), присвячує йому «майорці» — ті квіти, які нагадують відсутніх...
«Велике французьке видавництво Bordas, яке спочатку мій рукопис замовило, згодом чомусь відмовило», твердить авторка.
Дарма! Поєднання стількох прикмет:
-
блискучо зав’язаний багатовимірний сюжет довкола вплетених в історію України родинних перепетій,
-
жвавий ритм,
-
поперемінно поетичний і аналітичний, описовий і гумористичний стилі,
-
вдалі психологічні портрети,
-
приємне письмо...
філолога і викладачки французької белетристики Марі-Франс Клєр захоплює багатьох.
Тому козацька внучка свій твір самовидала, і за доброю нашою традицією, пропонує читачам самостійно!
А Ельфи покликані відстежувати, відбирати й опановувати забуті метафізичні знання.
* «Cinq zinnias pour mon inconnu » («П'ять майорців для свого невідомого»), Marie-France Clerc, https://mariefranceclerc.com березень 2016 року.
Рецензія французькою мовою : « Cinq zinnias pour mon inconnu »
Вкотре переконуємося, який могутній український дух: він неминуче пробуджується, навіть в асимільованих на чужині нащадках!
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Чудово, Зірко!
Просиш запитання? Вже маєш! ))
1. Чи можливий переклад українською?
2. Познайомишся з авторкою і переповіси їй про нас? ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Цікава стаття! Чудово, що вона одночасно опублікована й французькою мовою!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую, Миру! Це не точно переклад (французька рецензія датується 2016 роком, коротко після появи книжки), який спочатку таки намір’ялася зробити, а вже зовсім інша стаття.
По-перше, за рік я трохи «виросла» :),
а по-друге, я тоді не думала, що це може зацікавити читачів НО. Але пішли розмови про перевтілення і т.п. — то таки вирішила рецензію оновити, тим більше, що незабаром буде «несподіване» продовження — дочекайтесь :)
Може до того продовження подасте свої запитання? Постараюся відповісти в мірі можливости...
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Чудово, Зірко!
Просиш запитання? Вже маєш! ))
1. Чи можливий переклад українською?
2. Познайомишся з авторкою і переповіси їй про нас? ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дяка, Арсене!
Це те, що «сє називає» телепатією :)
2) Підіжди... це якраз у дії!!! А ти це «вловив»!
1) Маєш на увазі переклад книжки? Тоді запитаю Марі-Франс Клєр... Але треба заздалегідь знайти відповідного перекладача!
До речі, ми маємо в НО фахових франкомовних людей, які могли б це зробити. Якщо цікавий проєкт, можна було би справді над цим подумати! На мене перекладач (ка) зможе покластися щодо перекладної перевірки й порад.
Чи можеш тоді, Арсене, поставити це питання спільноті НО, щоби побратими бачили, що це цікавить і нефранкомовних читачів...? Тоді матиму ґрунтовнішу розмову з Марі-Франс...?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Так. Запитував про переклад книжки, оскільки французьку не розумію... (от ти диви! А вони ж - гали - наші далекі "родичі"? ;-) А вже й не розуміємось...)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
За проханням Зірки (яка аж ТАК нам сяє! ;-) ) звертаюся до громади НО із запитанням:
?Чи цікавить громаду переклад книжки Марі-Франс Клєр (Marie-France Clerc) «П'ять майорців для свого невідомого» («Cinq zinnias pour mon inconnu»)?
Очевидно, що це гарна можливість "побачити" долю українців очима духовної українки з відстані культур і територій.
Наступне запитання, це (?) а хто би взявся за цю справу?
П.С. РаДіймо! Якщо фільми соколійці НО перекладали, то книжки і поготів! )))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, Арсене, за таке тепле слово,
і за звернення до громади щодо перекладу «Cinq zinnias pour mon inconnu» («П'ять майорців для свого невідомого»). Побачимо, чи хтось зареагує...
Можу додати, що в ній, крім, моїх витягів, які можуть зацікавити Ельфів, є ще інші, які вони самі могли б віднайти. Адже твір дійсно оповитий містикою.
Марі-Франс спочатку не дуже серіозно брала під увагу таке трактування, хоча розуміє, що в родині спрацьовує «щось духове».
Адже авторка перебуває, здебільша, в індустріяльному середовищі... Тому, на її сайті (у розділі «Commentaires littéraires»), моя французька рецензія названа «Українська інтерпретація журналістки Зірки Вітошинської» :) Богу дякувати, такі «інтерпретації» в нас таки поширені :)
Крім того, судячи з поданих на сайті Марі-Франс Клєр коментарів, авторка викликає симпатію до України, дещо навіть читачів навчає. Серед іншого, їм стають зрозуміліші стосунки України-Росії-СССР. Таким «родинно-історичним» підходом Клєр потрапляє до їхніх сердець.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
По новому для мене зазвучала згадана в назві квітка! "Майорці"... спочатку і не зрозумів, та потім вигулькнуло в голові, що то полюбовані мною майори! )))
Це та квітка про яку кажуть: "Чудовою властивістю цінії (майорців) є пишне цвітіння, чим більше квіток ви зірвете, тим більше їх виросте на кущі. "
Справжня гартлендська квітка! )))
Кому цікаво:
ЦИНІЯ (МАЙОРЦІ) - ДОГЛЯД ТА РОЗМНОЖЕННЯ
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ти поставив, Арсене, важливе питання доцільного перекладу слова "zinnias" : майорці, чи цінії?
Сама собі «мастила голову», як перекласти, шукала по різних словниках...
zinnias - це те, що цінії (спільний корінь)
а от майорці — це від маю, травня... то уяви собі, яка моя морока була! :) та досі вона ще не зісунута, бо говориш про майорів!
Може розсудить нас якийсь мовник-городник? або фахівець етимології щодо первнинного й істинного значення цих слів??
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Арсене, задоволення твого прохання трохи забарилося:)) Але ось, що нарешті написала авторка про свій роман.
«У Києві щойно видано “П'ять майорців для свого невідомого»”, з передмовою Андрія КУРКОВА.
«Захоплюючий і поетичний роман про нитки людських доль, які пов'язують Францію з Україною. АК»
Цією книгою я радо повертаю Україні те, що вона так щедро мені подарувала.
Короткий зміст: “Серпень 2014 року. Наталі приймає внуків у Провансі на місячний відпочинок. Вони запитують її про сімейну історію, але Наталі мало що знає. Тож пише до Вінницьких архівів, де виявляє немислиме... Вночі, поки малята сплять, вона вивчає історію України, відкриває Національну революцію, Голодомор, Терор ... Удень, вона коментує з ними телевізійні новини про анексію Криму, вторгнення на Донбас. Так передається пам’ять про Україну підростаючим поколінням Франції! "
Буду вдячна, якщо поділитеся цією інформацією з друзями, які люблять Україну! Ви все ще можете знайти французьку версію на моєму сайті:
mariefranceclerc.com
В Україні книга вже продається на веб-сайті видавництва: https://duh-i-litera.com/bookstore/pjat-majortsiv-dlja-mogo-neznajomtsja
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Вочевидь, кількість метафизичних знань в цій книзі мала. А, наприклад, в книгах Дональда Трампа вона велика. Щоправда, люди їх там чомусь не сприймають, як метафизичні...Взагалі, є багато книжок з досить великою кількістю метафизичних знань. Але, чомусь на НО люди ними не цікавляться...Наприклад, книжки К. Джоула на НО невідомі. Як і книжки С. Мюллера, В. , О. Васютина, О. Леушкіна, М. Норбекова, В. Зеланда, Х. Алієва. Звичайно, їх ще треба перекладати сенсаром. Але, цим, наразі, майже ніхто не займається... Так, ледве не забув найцікавіших авторів, П. Михайловича-Ставинського, Михайла-Живорада Ставинського, А. Шичко та Б. Гречухіна.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!