Чому протестують європейські фермери і згадують про Україну

Труднощі селян проявилися більше на тлі вторгнення Росії в Україну, що вилилося в коливання цін на енергію, сировину та продукцію. Російська війна також різко змінила потоки зокрема українського збіжжя, експорт якого обмежений російським блокуванням українських портів та загрозами у Чорному морі, пише Голос Америки.

Учасники європейських протестів блокують автошляхи, влаштовують пікети з наметами й вогнищами та залучають на свій бік політиків та активістів. Вони стверджують, що закупівельні ціни на агропродукцію занадто низькі в той час, як зростає вартість витрат на пальне для сільськогосподарської техніки, на електроенергію, добрива, насіння тощо. До переліку проблем фермери додають також дії спрямовані на зменшення впливу сільського господарства на довкілля в умовах змін клімату.

"Є питання доходів і зрозуміло, що французькі фермери заробляють небагато. Друге, і це дуже французька проблема, в нагромадженні правил, норм і всього, що фермерів змушують виконувати. А третє - це реакція на негативне ставлення до сільського господарства з боку мешканців міст, споживачів, які водночас хочуть більш натуральних продуктів, що вони були прямо з ферм тощо, але не готові платити за це", – пояснив французький економіст Філіп Шалмін.

Провідним чинником аграрної політики у Європі є система субсидій та правил Європейського Союзу, яка жорстко регулює, а також підтримує агросектор. Але тепер щораз гучніше лунають твердження, що система потребує великих змін.

Україна з 2016 року має з Європейським Союзом угоду про зону вільної торгівлі й асоціацію, а 2023 року стала кандидатом на членство в ЄС і має розпочати процес переговорів про вступ, що ймовірно триватиме кілька років.

Україна ще не є частиною спільного європейського ринку, але після відкритого російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року ЄС скасував низку обмежень на імпорт з України.

Єврокомісія зокрема сприяла створенню так званих коридорів солідарності для допомоги експорту українського збіжжя та інших товарів через Європу.

Такі дії викликали невдоволення представників агросектору насамперед в сусідніх з Україною країн ЄС, де скаржилися на те, що названо напливом українського збіжжя та іншої українською продукції та падінням цін на ринку.

П’ять держав – Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія – всупереч рішенням Європейської комісії 2023 року запровадили односторонні заборони на імпорт українського збіжжя і вони досі, окрім Румунії, зберігають їх.

Ті країни підкреслюють, що заборони імпорту не стосуються транзиту з України до інших країн.

Фермери й зокрема учасники протестів у країнах західної Європи зокрема у Франції також висловлюють побоювання наслідками надходження на їхні ринки продукції українських виробників, яка може бути дешевшою і вигравати конкуренцію.

“Ми побоюємося, бо вони не мають таких регуляцій як у нас. Для споживачів це буде дешевше. Отже, яке борошно тощо візьмуть споживачі, або компанії? Звичайно те, що дешевше”, – цитує агенція AP французьку фермерку Стефані Фламент, яка вирощує зернові та буряки недалеко від Парижа.

Президент Франції Еммануель Макрон 30 січня сказав, що розуміє труднощі європейських селян і хоче допомогти їм:

"На європейському рівні нам треба мати політику, яка відповідає захисту продовольчого суверенітету... Ми попросили Єврокомісію про кілька конкретних речей. Перше – чіткі заходи щодо імпорту з України, бо ми зараз маємо обсяги й кількість, яка дестабілізує європейський ринок, коли йдеться про курей чи збіжжя..."