В умовах, коли довіра до державних інституцій похитнулася, колишні бійці уособлюють собою шанс на зміни. Вони дають перспективу відновлення довіри в державне управління Україною та надію на більш стабільне і демократичне майбутнє.
Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року довіра до Збройних сил України зросла до безпрецедентних 95%, що відображає глибоке захоплення та повагу українців до тих, хто захищав країну, пише у своїй статті на СЕРА політичний консультант Катерина Одарченко (керує вашингтонським офісом LOBBY CLUB – прим. моя, О.К.).
Ветерани війни, яких, як очікується, після війни налічуватиметься понад п'ять мільйонів – понад 10% населення – відіграватимуть значну роль у відновленні країни. Їхній потенційний вплив на майбутнє України неможливо переоцінити.
Торішнє опитування показало, що 78% українців вітали б створення політичної партії на чолі з ветеранами війни, а 37% підтримали б ідею участі ветеранів у виборах у складі існуючих політичних партій.
Така потужна громадська підтримка підкреслює прагнення до нового типу лідерства, якому можна довіряти і який буде відповідальний за добробут нації.
Довіра до Збройних Сил України залишається стабільно високою, починаючи з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і вдерлася на Донбас. До 2015 року 55% українців висловлювали довіру до Збройних Сил.
Визнаючи цей зсув, політичні партії почали залучати ветеранів війни до політики. Одним з яскравих прикладів стала Надія Савченко, українська льотчиця, яка воювала на сході у складі добровольчого батальйону «Айдар». Захоплена в полон російськими бойовиками у 2014 році, вона була обрана до українського парламенту від партії «Батьківщина», перебуваючи в ув'язненні. Її політична кар'єра пішла на спад після звільнення у 2016 році, і вона повернулася на поле бою.
На противагу цьому, інші ветерани досягли тривалого успіху в політиці, як, наприклад, Роман Костенко, колишній офіцер розвідки СБУ. У 2014 році Костенко з групою українських солдатів захищав аеропорт на сході України від набагато більших сил, очолюваних Росією.
Обраний до парламенту у 2019 році, Костенко продовжує служити і як політик, і як солдат, воюючи проти російських сил з 2022 року. Попри сильну довіру до військових, віра в інші державні інститути залишається крихкою, що є проблемою, яку необхідно вирішити, коли бойові дії припиняться.
Хоча 54% українців продовжують довіряти Президенту Володимиру Зеленському, ці цифри значно падають, коли йдеться про інші гілки влади. Згідно з опитуванням, опублікованим у травні, лише 29% українців висловили довіру парламенту, а недовіру до судової системи – 68%, що викликає тривогу.
Більш ніж половина українців не довіряють антикорупційним органам, таким як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Така всеосяжна недовіра, вкорінена роками системної корупції та олігархічного впливу, підкреслює нагальну потребу в новому керівництві, яке зможе відновити довіру до держави. Особливо показовою є недовіра до політичних партій: 77% українців мають до них скептичне ставлення.
Така недовіра до традиційних політичних структур підкреслює можливість для ветеранів війни, які вважаються сильним моральним авторитетом завдяки своїй службі та самопожертві. Багато хто сподівається, що їхнє лідерство може відіграти важливу роль у перетворенні України на державу, яка характеризується прозорістю, підзвітністю та відновленою прихильністю до верховенства права.
Однак ті, хто може з'явитися, поки що невідомі. Хоча підтримка колишнього головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного була високою, коли він обіймав цю посаду, вона зменшилася після його призначення послом у Великій Британії. Його наступник, генерал Олександр Сирський, також має популярність, як і генерал Кирило Буданов, голова військової розвідки.
Корупція залишається значною проблемою в Україні: 51% виборців визначили її як головну проблему країни, навіть більше, ніж російську агресію, на яку вказали 46% респондентів. Ця глибоко вкорінена проблема історично експлуатувалася олігархами, які використовували своє багатство та вплив у ЗМІ для формування політичних результатів.
Але хоча поява ветеранів на політичній арені дає можливість порвати з минулим, їхній прихід до влади також має бути ретельно збалансованим. Сила демократичних інститутів та існуючих в Україні стримувань і противаг, таких як незалежна судова система, роль громадянського суспільства та міжнародний нагляд з боку таких організацій, як Європейський Союз (ЄС) і НАТО, матимуть вирішальне значення для зміцнення основ держави.
Крім того, їхні повноваження мають бути перевірені парламентською підзвітністю, вільною пресою та активними антикорупційними організаціями в Україні. Забезпечення підзвітності ветеранів буде ключем до уникнення появи безконтрольної влади та збереження демократичного прогресу, за який так важко боролася Україна.
Оскільки країна готується до післявоєнної відбудови, питання лідерства має першорядне значення. Залучення до цього ветеранів війни може стати значним кроком на шляху до відновлення суспільної довіри та забезпечення того, щоб майбутнє України визначалося верховенством права, демократичними принципами та прагненням до добробуту своїх громадян.
Принаймні, на це сподіваються пересічні українці.
Наші інтереси:
Бачимо, що почався процес підготовки до виборів в Україні.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Чи будуть ветерани війни домінувати в післявоєнному керівництві України – CEPA
Категорія:
Світ:
Спецтема:
В умовах, коли довіра до державних інституцій похитнулася, колишні бійці уособлюють собою шанс на зміни. Вони дають перспективу відновлення довіри в державне управління Україною та надію на більш стабільне і демократичне майбутнє.
24091901.jpg
Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року довіра до Збройних сил України зросла до безпрецедентних 95%, що відображає глибоке захоплення та повагу українців до тих, хто захищав країну, пише у своїй статті на СЕРА політичний консультант Катерина Одарченко (керує вашингтонським офісом LOBBY CLUB – прим. моя, О.К.).
Ветерани війни, яких, як очікується, після війни налічуватиметься понад п'ять мільйонів – понад 10% населення – відіграватимуть значну роль у відновленні країни. Їхній потенційний вплив на майбутнє України неможливо переоцінити.
Торішнє опитування показало, що 78% українців вітали б створення політичної партії на чолі з ветеранами війни, а 37% підтримали б ідею участі ветеранів у виборах у складі існуючих політичних партій.
Така потужна громадська підтримка підкреслює прагнення до нового типу лідерства, якому можна довіряти і який буде відповідальний за добробут нації.
Довіра до Збройних Сил України залишається стабільно високою, починаючи з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і вдерлася на Донбас. До 2015 року 55% українців висловлювали довіру до Збройних Сил.
Визнаючи цей зсув, політичні партії почали залучати ветеранів війни до політики. Одним з яскравих прикладів стала Надія Савченко, українська льотчиця, яка воювала на сході у складі добровольчого батальйону «Айдар». Захоплена в полон російськими бойовиками у 2014 році, вона була обрана до українського парламенту від партії «Батьківщина», перебуваючи в ув'язненні. Її політична кар'єра пішла на спад після звільнення у 2016 році, і вона повернулася на поле бою.
На противагу цьому, інші ветерани досягли тривалого успіху в політиці, як, наприклад, Роман Костенко, колишній офіцер розвідки СБУ. У 2014 році Костенко з групою українських солдатів захищав аеропорт на сході України від набагато більших сил, очолюваних Росією.
Обраний до парламенту у 2019 році, Костенко продовжує служити і як політик, і як солдат, воюючи проти російських сил з 2022 року. Попри сильну довіру до військових, віра в інші державні інститути залишається крихкою, що є проблемою, яку необхідно вирішити, коли бойові дії припиняться.
Хоча 54% українців продовжують довіряти Президенту Володимиру Зеленському, ці цифри значно падають, коли йдеться про інші гілки влади. Згідно з опитуванням, опублікованим у травні, лише 29% українців висловили довіру парламенту, а недовіру до судової системи – 68%, що викликає тривогу.
Більш ніж половина українців не довіряють антикорупційним органам, таким як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Така всеосяжна недовіра, вкорінена роками системної корупції та олігархічного впливу, підкреслює нагальну потребу в новому керівництві, яке зможе відновити довіру до держави. Особливо показовою є недовіра до політичних партій: 77% українців мають до них скептичне ставлення.
Така недовіра до традиційних політичних структур підкреслює можливість для ветеранів війни, які вважаються сильним моральним авторитетом завдяки своїй службі та самопожертві. Багато хто сподівається, що їхнє лідерство може відіграти важливу роль у перетворенні України на державу, яка характеризується прозорістю, підзвітністю та відновленою прихильністю до верховенства права.
Однак ті, хто може з'явитися, поки що невідомі. Хоча підтримка колишнього головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного була високою, коли він обіймав цю посаду, вона зменшилася після його призначення послом у Великій Британії. Його наступник, генерал Олександр Сирський, також має популярність, як і генерал Кирило Буданов, голова військової розвідки.
Корупція залишається значною проблемою в Україні: 51% виборців визначили її як головну проблему країни, навіть більше, ніж російську агресію, на яку вказали 46% респондентів. Ця глибоко вкорінена проблема історично експлуатувалася олігархами, які використовували своє багатство та вплив у ЗМІ для формування політичних результатів.
Але хоча поява ветеранів на політичній арені дає можливість порвати з минулим, їхній прихід до влади також має бути ретельно збалансованим. Сила демократичних інститутів та існуючих в Україні стримувань і противаг, таких як незалежна судова система, роль громадянського суспільства та міжнародний нагляд з боку таких організацій, як Європейський Союз (ЄС) і НАТО, матимуть вирішальне значення для зміцнення основ держави.
Крім того, їхні повноваження мають бути перевірені парламентською підзвітністю, вільною пресою та активними антикорупційними організаціями в Україні. Забезпечення підзвітності ветеранів буде ключем до уникнення появи безконтрольної влади та збереження демократичного прогресу, за який так важко боролася Україна.
Оскільки країна готується до післявоєнної відбудови, питання лідерства має першорядне значення. Залучення до цього ветеранів війни може стати значним кроком на шляху до відновлення суспільної довіри та забезпечення того, щоб майбутнє України визначалося верховенством права, демократичними принципами та прагненням до добробуту своїх громадян.
Принаймні, на це сподіваються пересічні українці.
Бачимо, що почався процес підготовки до виборів в Україні.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков