Чи зацікавлена Європа у поверненні українських мігрантів додому?

Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, у своїй статті на Ліга.net пише, що витрати на масовий прийом українців – толерантних, ментально, культурно та релігійно близьких до європейців, з високим рівнем кваліфікації – є вигідними інвестиціями, які частково окупились лише за рік.

Інтеграція українців відбувається швидше, ніж біженців з Близького Сходу або Африки. Оскільки основна частина мігрантів – жінки з дітьми, то можна очікувати, що після закінчення війни та зняття заборони на виїзд чоловіків частина сімей возз'єднається закордоном.

За підсумком, у європейських країнах може опинитись близько 4,2-5,1 млн українців, і ЄС у цьому може бути зацікавлений.

Чим відрізняється українська міграційна хвиля

Напередодні вторгнення Румунія та Польща заявили про готовність прийняти українських біженців. Станом на квітень 2023 року, найбільшу кількість біженців прийняла Польща (1,557 млн), Німеччина (922 тис.) та Чехія (502 тис.) – разом це 59% загальної кількості біженців.

Друга важлива відмінність – матеріальна забезпеченість біженців. Багато хто з них мав (і має зараз) роботу в Україні й кошти для проживання. По суті, більшість українців, які вимушено залишили країну – представники середнього класу. Загалом витрати українців закордоном з рахунків в українських банках у травні 2022 року становили понад $2 млрд, а у наступні місяці – по $1 млрд на місяць. Витрачання таких коштів призвело до значного позитивного впливу на внутрішні ринки Польщі та Естонії. Таких явищ в Європі не було під час міграції людей з Близького Сходу та Африки. Останні опитування показують, що 55% українських мігрантів у Польщі оцінюють свій матеріальний стан як середній, і вони відправляють кошти в Україну.

Третя відмінність – набагато швидша інтеграція українських біженців у порівнянні з мігрантами під час кризи 2015 року. Наприклад, у Чехії через рік роботу вже мали 45% працездатних громадян, у Польщі – майже 90% працездатних, у Німеччині – 25%. Швидко інтегруються й українські діти. 66% дітей шкільного віку відвідують польську школу або навчаються паралельно ще й в українській школі онлайн.

Четверта відмінність – високий рівень освіти українських мігрантів. Серед українських біженців у Німеччині вищу освіту мають 72% осіб працездатного віку. У Польщі частка українців з вищою або неповною вищою освітою – 69%, у Чехії – 60%. Рівень кваліфікації українських вимушених мігрантів вищий, ніж того вимагають їхні робочі місця. У Польщі 51% працевлаштованих повоєнних мігрантів працюють на посадах, які передбачають нижчий рівень навичок.

П‘ята відмінність – можливе збільшення частки чоловіків після дозволу їм залишати Україну. Це майже на 100% працездатні люди, які сьогодні знаходяться в Україні.

Скільки українців можуть залишитись за кордоном

Переміщення українців після завершення війни буде двобічним. Частина українців повернеться в Україну, а частина – переважно чоловіки – можуть виїхати до Європи до своїх дружин та дітей. За кордоном знаходяться, орієнтовно, 2,4 млн жінок з дітьми. У випадку, якщо до України повернеться 30-40% цих родин, то закордоном залишаться 1,4-1,7 жінки й така ж кількість дітей. За оцінкою Конфедерації роботодавців України, у разі возз‘єднання 1,4-1,7 млн родин закордоном, чисельність українців за кордоном сягне 4,2-5,1 млн людей – майже стільки ж, скільки є зараз. Як і після Другої світової війни, до України можуть повернутись люди старшого віку. Оптимістичним буде будь-який сценарій, який передбачатиме повернення максимальної кількості біженців. А чи повернуться вони, залежатиме від багатьох факторів: від гарантій безпеки та наявності житла до можливості працювати та перспективи отримання високого доходу.

Перефразовуючи Джорджа Маршалла, автора плану післявоєнного відновлення Європи, можна сказати, що нам потрібно буде повернути українцям впевненість в економічному майбутньому нашої країни. І дискусії щодо того, як це зробити та хто це робитиме, потрібно починати сьогодні.