У 2022 році вийшла книга Крістін Дюгуан‑Клеман «Дезінформація та вплив», яка стала важливим аналітичним внеском у розуміння того, як збільшення інформаційних механізмів впливає на сприйняття фактів і реальність людей. Авторка досліджує, як інфопростір формує уявлення про світ, змінює поведінку, перебудовує суспільну політику й підвищує рівень ризику для цінностей демократії.
Невже влада України не усвідомлює, що держава сильніша, коли суспільство об’єднане в опорі ворогові, а не розпорошене?! москва завжди підбурює меншини, щоби послабити націю, а нині — її захист від терористичної імперії.
Натомість Франція починає це розуміти. Так науковець, фахівець з дезінформації Крістін Дюґуен-Клєман, є однією з тих, хто наголошує на потребі цілісности нації як засобі захисту від вразливостей...
Крістін Дюґуен-Клєман — дослідник на Катедрі "ризиків" в IAE Париж-Соборна, дослідник Обсерваторії штучного інтелекту Парижу 1 Пантеон-Соборна, Дослідницького центру шкіл Сен-Сір Коткідан (CREC) та Школи офіцерів національної жандармерії (CREOGN).
Вона виступила на семінарі на цю тему в Міністерстві Європи та закордонних справ 29 листопада 2024 року.
4/6/2025 року запросила її на цю зум-конференцію Спілка Почесних Консулів у Франції.
Крістін Дюґуен-Клєман (Christine Dugoin-Clément) щойно опублікувала у видавництві Presses Universitaires de France книгу "Géopolitique de l'Ingérance russe — la stratégie du chaos" ("Геополітика російського втручання — стратегія хаосу").
Я уважно прочитав передлад українською тексту відео але це мені нічого не дало.
1. Що таке дезінформація і чим вона відрізняється від місиґнформації
Дезінформація — це свідомо неправдива інформація, що подається як правдива з метою спотворити уявлення людей.
Місиґнформація — це помилкова інформація з ненавмисною передачею, без злого наміру.
Ключові рисі дезінформації:
Риси
Опис
Ціль
контроль сприйняття аудиторії
Канали розповсюдження
соціальні мережі, медіа, емейл-маркетинг, маніпуляція через інфлюенсерів
Результат
зниження довіри до влади, розкол суспільства, політична поляризація
2. Сила когнітивних перекосів
Психологічний контекст грає ключову роль у сприйнятті дезінформації:
Ефект підтвердження (Confirmation bias): люди віддають перевагу інформації, що відповідає їхнім переконанням.
Сила першого враження (Primacy effect): перший отриманий уривок інформації має більшу вагу, навіть якщо він неправдивий.
Соціальна верифікація: поширення через своїх, довіра до «близьких», підсилює ефект.
Приклад: Якщо користувач соціальної мережі бачить, що його знайомі поділились неправдивою новиною, він швидше поставиться до неї позитивно, навіть не перевіривши інформацію.
3. Механізми розповсюдження інформкапсул
Дюгуан‑Клеман виділяє кілька важливих каналів:
Смарт-алгоритми у соцмережах, що підсилюють «резонансний контент».
Боти і тролі, які масово розповсюджують маніпулятивні меседжі.
Конкретний приклад: Під час виборчих кампаній у багатьох країнах бот-мережі свідомо поширювали гіперемоційні фейки, які були спрямовані на те, щоб викликати емоційний резонанс і сприяти певній політичній меті.
4. Як протистояти інформкапулам
а) Інструменти критичного мислення
Завжди перевіряйте джерело: чи існує сайт/видання, яка має довіру?
Найперший факт-чекінг: пошук незалежних перевірок або Google.
Використання розширень-блокувальників ботів (наприклад, Bot Sentinel, NewsGuard).
Аналітичні сервіси для оцінки контенту (CrowdTangle, Hoaxy).
в) Соціальна стратегія
Не поширюйте підозрілий контент — навіть заради «обміну думкою».
Повідомляйте знайомих про перевірені джерела, які спростують фейк.
5. Вплив на суспільство та політику
Ерозія довіри до інституцій і медіа.
Ґенерація реакційної поведінки — наприклад, протестні рухи, підсилені фейками.
Регуляторна реакція — закони проти «інформаційних війн», розвиток fact-checking організацій.
Авторка надає приклади недавніх кейсів:
Інформаційні атаки в контексті пандемії COVID-19.
Використання бот-мереж для впливу на вибори.
Втручання у референдуми (Brexit).
Висновок
Книга Крістін Дюгуан‑Клеман — це глибоке дослідження механізмів інформаційного впливу через дезінформацію. Вона пояснює не лише як працюють ці механізми — але й чому вони працюють: завдяки психіці людини, технологіям і соціальним каналам. Це не просто наукова робота, а практичний інструмент, який допомагає як зрозуміти, так і протистояти цій глобальній проблемі.
Наші інтереси:
Користь для читача
Зрозуміти природу дезінформації — що це, чим відрізняється від помилкової інформації.
Удосконалити критичне мислення — інструменти факто-чекінгу, аналіз джерел.
Захиститись від впливу — технічні розширення, критична перевірка, свідоме поширення.
Бачити систему — як маніпуляції впливають на політику, суспільство, демократію.
Стати активним гравцем інформпростору — не дати себе маніпулювати, допомагати знайомим.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?
«Дезінформація та вплив» Крістін Дюгуан‑Клеман
У 2022 році вийшла книга Крістін Дюгуан‑Клеман «Дезінформація та вплив», яка стала важливим аналітичним внеском у розуміння того, як збільшення інформаційних механізмів впливає на сприйняття фактів і реальність людей. Авторка досліджує, як інфопростір формує уявлення про світ, змінює поведінку, перебудовує суспільну політику й підвищує рівень ризику для цінностей демократії.
kdk.jpg
Зміст
Причини які спонукали мене взятися за цей пост
в коментарі до статті
Через марш за права для ЛГБТІК+ у Києві перекрили рух для транспорту та закрили станцію метро
Пані Зірка написала:
Опубліковано Зірка Вітошинська 16 Червень, 2025 - 17:08
Невже влада України не усвідомлює, що держава сильніша, коли суспільство об’єднане в опорі ворогові, а не розпорошене?! москва завжди підбурює меншини, щоби послабити націю, а нині — її захист від терористичної імперії.
Натомість Франція починає це розуміти. Так науковець, фахівець з дезінформації Крістін Дюґуен-Клєман, є однією з тих, хто наголошує на потребі цілісности нації як засобі захисту від вразливостей...
Крістін Дюґуен-Клєман — дослідник на Катедрі "ризиків" в IAE Париж-Соборна, дослідник Обсерваторії штучного інтелекту Парижу 1 Пантеон-Соборна, Дослідницького центру шкіл Сен-Сір Коткідан (CREC) та Школи офіцерів національної жандармерії (CREOGN).
Вона виступила на семінарі на цю тему в Міністерстві Європи та закордонних справ 29 листопада 2024 року.
4/6/2025 року запросила її на цю зум-конференцію Спілка Почесних Консулів у Франції.
Крістін Дюґуен-Клєман (Christine Dugoin-Clément) щойно опублікувала у видавництві Presses Universitaires de France книгу "Géopolitique de l'Ingérance russe — la stratégie du chaos" ("Геополітика російського втручання — стратегія хаосу").
Від 3ʼ:
https://youtu.be/T33TVuL-dHY
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Я уважно прочитав передлад українською тексту відео але це мені нічого не дало.
1. Що таке дезінформація і чим вона відрізняється від місиґнформації
Дезінформація — це свідомо неправдива інформація, що подається як правдива з метою спотворити уявлення людей.
Місиґнформація — це помилкова інформація з ненавмисною передачею, без злого наміру.
Ключові рисі дезінформації:
2. Сила когнітивних перекосів
Психологічний контекст грає ключову роль у сприйнятті дезінформації:
Ефект підтвердження (Confirmation bias): люди віддають перевагу інформації, що відповідає їхнім переконанням.
Сила першого враження (Primacy effect): перший отриманий уривок інформації має більшу вагу, навіть якщо він неправдивий.
Соціальна верифікація: поширення через своїх, довіра до «близьких», підсилює ефект.
Приклад: Якщо користувач соціальної мережі бачить, що його знайомі поділились неправдивою новиною, він швидше поставиться до неї позитивно, навіть не перевіривши інформацію.
3. Механізми розповсюдження інформкапсул
Дюгуан‑Клеман виділяє кілька важливих каналів:
Смарт-алгоритми у соцмережах, що підсилюють «резонансний контент».
Боти і тролі, які масово розповсюджують маніпулятивні меседжі.
Емоційний контент: найпотужніший інструмент—страх, гнів, неспокій.
Конкретний приклад: Під час виборчих кампаній у багатьох країнах бот-мережі свідомо поширювали гіперемоційні фейки, які були спрямовані на те, щоб викликати емоційний резонанс і сприяти певній політичній меті.
4. Як протистояти інформкапулам
а) Інструменти критичного мислення
Завжди перевіряйте джерело: чи існує сайт/видання, яка має довіру?
Найперший факт-чекінг: пошук незалежних перевірок або Google.
Розпізнавайте тематичні биржі факт-чекінгових ресурсів.
б) Технічні прийоми
Використання розширень-блокувальників ботів (наприклад, Bot Sentinel, NewsGuard).
Аналітичні сервіси для оцінки контенту (CrowdTangle, Hoaxy).
в) Соціальна стратегія
Не поширюйте підозрілий контент — навіть заради «обміну думкою».
Повідомляйте знайомих про перевірені джерела, які спростують фейк.
5. Вплив на суспільство та політику
Ерозія довіри до інституцій і медіа.
Ґенерація реакційної поведінки — наприклад, протестні рухи, підсилені фейками.
Регуляторна реакція — закони проти «інформаційних війн», розвиток fact-checking організацій.
Авторка надає приклади недавніх кейсів:
Інформаційні атаки в контексті пандемії COVID-19.
Використання бот-мереж для впливу на вибори.
Втручання у референдуми (Brexit).
Висновок
Книга Крістін Дюгуан‑Клеман — це глибоке дослідження механізмів інформаційного впливу через дезінформацію. Вона пояснює не лише як працюють ці механізми — але й чому вони працюють: завдяки психіці людини, технологіям і соціальним каналам. Це не просто наукова робота, а практичний інструмент, який допомагає як зрозуміти, так і протистояти цій глобальній проблемі.
Користь для читача
Зрозуміти природу дезінформації — що це, чим відрізняється від помилкової інформації.
Удосконалити критичне мислення — інструменти факто-чекінгу, аналіз джерел.
Захиститись від впливу — технічні розширення, критична перевірка, свідоме поширення.
Бачити систему — як маніпуляції впливають на політику, суспільство, демократію.
Стати активним гравцем інформпростору — не дати себе маніпулювати, допомагати знайомим.
Зверніть увагу
Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)