До 1 січня 2020 року буде розроблений і внесений до Верховної Ради новий Трудовий кодекс

Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" повідомила претендентка на посаду керівника комітету з питань соціальної політики Галина Третякова.

"З іншого боку, ми маємо докласти всіх зусиль, щоб необережність менеджменту, наглядової ради або власника фінансових структур не призводила до зникнення пенсійних активів. Необхідно передбачити якийсь гарантований рівень на випадок навіть маленького відсотка якоїсь необережності або фінансових криз", - сказала вона.

Йдеться про законопроект про "спліт" №2413-а ("Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг"), який був ухвалений у першому читанні попереднім скликанням Верховної Ради, але справа до другого читання і ухвалення в цілому так і не дійшла.

"Ще один законопроект я вноситиму особисто - про кримінальну відповідальність за економічні злочини у фінансовому секторі. Це стосується так званих компаній, публічного інтересу, тих, хто працює в ритейлі та на ринку заощаджень українців. Вважаю, що за шахрайство кримінальну відповідальність має нести не лише виконавча дирекція, а й наглядові ради таких структур, а, можливо, навіть акціонери. Наприклад, підписали члени наглядової ради звітність фінансової установи, яка свідчить про нібито благополучну ситуацію, а насправді - там виведення якихось фінансових потоків. І у такому разі члени наглядової ради, що підписали фальшиву звітність, а не лише виконавча дирекція мають нести кримінальну відповідальність", - зауважила Третякова.

Це другий за важливістю законопроект після закону про "спліт", який не дає можливості допустити у фінансовий сектор шахраїв. Ці два законопроекти є передмовою до законопроекту про запуск другого рівня пенсійного забезпечення, який також готується. Його буде внесено до 31 грудня цього року.

Проте це не означає, що пенсійна система почне працювати 31 грудня.

Також Галина Третякова відзначила, що потребно оптимізувати роботу з ветеранами. І законопроект про ветеранів у проекті вже є. Дія закону про ветеранів поширюватиметься на всіх ветеранів, включно з ветеранами афганської війни, Чорнобиля. Завдання зробити так, щоб людина необхідну допомогу від держави отримувала адресно.

А таким "вузьким горлечком", через яке людина потрапляє в соціальну програму, має стати структура реформованої медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Нині МСЕК - це також радянський пережиток, якого треба позбуватися. У Міністерстві охорони здоров'я на сьогодні є механізм переведення трирівневої системи інвалідності на 8-рівневу, яка відображає реальну шкоду здоров'ю.

"В Україні на сьогодні вважається непрацездатним інвалід першої, другої і третьої груп, тоді як у європейських країнах ці люди вважаються працездатними. Нам треба позбутися таких речей і розуміти, що людина з інвалідністю інклюзивно має бути влаштована в суспільство. Адже найчастіше вона може і хоче працювати та бути корисною. Суспільство просто не завжди створює їй умови, це стосується і роботодавців зокрема. До роботодавців ми також маємо багато запитань щодо працевлаштування людей з інвалідністю. І в цю сферу також потрібно вносити зміни, це в планах на майбутнє", - зауважила Третякова.

Робити ветеранів залежними від політики не можна. Вони мають отримувати необхідний комплекс пільг, соціальних пакетів незалежно від того, які політичні сили приходять до влади.

Те, що не було зроблено в попередні роки, потрібно буде зробити дуже швидко, зауважила Третякова: "Мені здається, що ми навчилися правильно розробляти якісь системи, правильно писати якісь концепції, але у нас у 80-90% випадків не було менеджерського завзяття та менеджерського натиску, щоб усі ці системи впроваджувати. Я взагалі перейменувала б держслужбу на паблік службу, на службу для суспільства, щоб уже на вербальному рівні було зрозуміло, що відомство служить не державі і не государю, а суспільству, для його блага".