Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 78
  • Переглядів: 81

Ісаак Ньютон був прихильником аріянства – Петро Кралюк про українську Реформацію

Категорія:

У 1638 році на Волині протестанти-аріяни організували Академію. На українських землях жив один із провідних ідеологів аріянства Андрій Вишоватий. Його праця «Релігія, відповідна людському розуму» була знана серед інтелектуалів Європи. Книги аріян мав у своїй бібліотеці й конспектував відомий англійський мислитель Джон Локк.

201216zgard-2.jpg

Аріянська естетика: згарди
Аріянська естетика: згарди

Поняття Реформації в нас часто асоціюється з пізньопротестантськими конфесіями, які поширені в сучасній Україні. Це – баптисти, адвентисти, свідки Єгови тощо. Їхніми адептами вважають себе близько одного відсотка українців. Ставлення до протестантів серед українців неоднозначне. З одного боку, їх цінують як відповідальних, працелюбних людей, з іншого, маємо на рівні побутовому певну неприязнь. Іноді їх образливо називають «штундами». Хоча така побутова неприязнь не є поширеним явищем.

Що дала світові Реформація?

Однак Реформація – це не тільки пізньопротестантські конфесії. Це важливе явище європейської культури, яке змінило хід історії. Мартін Лютер, обнародувавши в жовтні 1517 року свої «95 тез» і започаткувавши Реформацію, поклав початок важливим змінам у Німеччині та за її межами. Відомий соціолог Макс Вебер у роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» доводив, що саме протестантизм як породження Реформації стало головним чинником становлення й розвитку капіталістичних відносин. Не всі дослідники сприймали міркування Вебера. Мав він чимало критиків. Але факт залишається фактом: ті країни, де утвердився протестантизм (більшість регіонів Німеччини, Англія, Скандинавія, США), у період Нового часу стали на шлях динамічного суспільно-економічного розвитку. Й сьогодні вони залишаються світовими лідерами. Натомість країни, де зберігався католицизм, а тим паче православ’я, втрачали свої позиції.

Адже релігія, на цьому наголошував Вебер, визначає світоглядні орієнтири людини та її поведінку. Протестантизм орієнтував людей на відповідальне ставлення до праці. Адже праця, на думку протестантів, є служінням Богові. Навіть це стосується праці, яка вважається «непрестижною». Не дивно, що в протестантських країнах заможні люди та їхні діти не цураються «чорнової роботи». Чого, наприклад, не скажеш про наше «православне суспільство».

Протестантизм, як, до речі, і юдаїзм, був зорієнтований на книжкову релігійну культуру. Віруючий мав оволодіти грамотою й читати Біблію, котра вважалася протестантами джерелом віровчення. Систематичне ж читання книг, як довели дослідження, орієнтує людину на раціоналістичне сприйняття дійсності. Тому в протестантських країнах є розвинутою книжкова культура. Відповідно, люди раціоналістично, розумно ставляться до життя. А тепер подивимося, яке ставлення до книги в нас. Скільки книг у рік видається на одного українця? І скільки українець купує книг? Буквально одиниці. Це не йде ні в яке порівняння з країнами, де панує протестантизм. Про раціоналістичне ставлення до життя краще вже помовчу. У нас навіть на рівні «високої культури» поширена думка, що українці – інтуїтивісти, що в нас панує «душевність», а істинною українською філософією є «філософія серця».

Очевидно, на Реформацію варто подивитися не лише як на рух релігійний, але як на шанс, що давав можливість для суспільно-економічного розвитку.

Чи могла Україна скористатися цим шансом?

Україна і Реформація

У нас не дуже на це акцентують увагу, але реформаційні ідеї в середині й другій половині XVI століття отримали помітне поширення на українських землях. Чимало українців навчалося у німецьких університетах, де були сильні впливи протестантизму. Одним із улюблених учнів Мартіна Лютера став українець Станіслав Оріховський. Повернувшись на батьківщину, він вдався до дій, котрі можна трактувати як протестантські. Зокрема, виступав проти целібату католицького духовенства. Чимало православних шляхтичів на західноукраїнських землях відмовлялися від свого віровизнання й приймали протестантизм, зокрема в формі кальвінізму. В окремих регіонах (на Перемишлянщині, Холмщині) кількість таких конвертитів сягала від чверті до половини від шляхетського загалу.

Протестанти на українських землях у кінці XVI – на початку XVIІ століття організовували не лише свої громади, а й друкарні, школи, в тому числі й вищого типу. Так, недалеко від Кам’янця-Подільського, в селі Панівцях, на початку XVIІ століття існувала вища кальвіністська школа разом із друкарнею.

У 1638 році на Волині, в містечку Киселин, протестанти-соцініани (аріяни) організували вищу школу-академію.

На українських землях жив один із провідних ідеологів соцініанства Андрій Вишоватий. Його праця «Релігія, відповідна людському розуму» була знана серед інтелектуалів Європи. Книги соцініан мав у своїй бібліотеці й конспектував відомий англійський мислитель Джон Локк.

Прихильником соцініанства був знаний природодослідник Ісаак Ньютон. Також певний вплив соцініанство справило на французьких енциклопедистів. Ці факти свідчать, що в ті далекі часи Україна реально була частиною Європи, а українська релігійно-філософська й суспільна думка, що нуртувала на українських теренах, мала відгомін у країнах європейського Заходу.

Протестанти, зокрема соцініани, також вплинули і на православну церкву й православних мислителів України. Протестантські ідеї знаходимо в творах українських православних полемістів кінця XVI – початку XVIІ століття, діячів Острозького культурного центру, викладачів Києво-Могилянської академії, зокрема Інокентія Гізеля, Феофана Прокоповича.

До соцініан належав український військовий і політичний діяч Юрій Немиричавтор Гадяцького договору. До речі, Немирич дружив із Вишоватим і навіть пропонував тому організувати на Лівобережній Україні велику соцініанську колонію.

Також не варто забувати, що під впливом протестантів в Україні почали з’являтися переклади біблійних текстів розмовною українською мовою.

Україна не змогла реалізувати свій «реформаційний шанс». На це були різні причини – реакція католицька й православна, переслідування протестантів владою Речі Посполитої в XVIІ столітті, Хмельниччина, у вогні якої загинуло чимало протестантських громад в Україні. Хоча певні елементи протестантизму ввійшли в українське православ’я – чим воно загалом різнилося від консервативного православ’я російського.

Звісно, в нинішніх умовах ми не можемо повернутися на 500 років назад і зреалізувати свій «реформаційний шанс». Зрештою, світ за 500 років помітно змінився. Однак до деяких реформаційних цінностей могли б звернутися українські церкви. Це й «жива», а не формалізована релігійність, і шанування книжності, зокрема рідною мовою, і культ праці. Хотілося, щоб саме на ці моменти ми звернули увагу, коли в жовтні наступного року відзначатимемо 500-ліття Реформації. А ще хотілося, щоб цей ювілей став приводом для осмислення наших діянь у минулому й нинішніх – звісно, в «реформаційному дусі».

Петро Кралюк – проректор Острозької академії

Наші інтереси: 

Дуже важливо знати про події того часу. Нині в Україні починається нова Реформація. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

У нас суспільство не "православне", а хворе, бо вражене психологічною зброєю масового знищення - іудохристиянством. Який сенс працювати на цій землі, якщо це "долина сліз", яка "родить бур’яни і тернії", її князем є диявол, гроші - це "диявольський винахід", а Царство боже - тільки після смерті?

Андрій Солтівский каже:
Хочеться повторити із статті:
"... праця, на думку протестантів, є служінням Богові. Навіть це стосується праці, яка вважається «непрестижною». Не дивно, що в протестантських країнах заможні люди та їхні діти не цураються «чорнової роботи». Чого, наприклад, не скажеш про наше «православне суспільство».

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Цитата:
...до деяких реформаційних цінностей могли б звернутися українські церкви. Це й «жива», а не формалізована релігійність, і шанування книжності, зокрема рідною мовою, і культ праці. Хотілося, щоб саме на ці моменти ми звернули увагу, коли в жовтні наступного року відзначатимемо 500-ліття Реформації. А ще хотілося, щоб цей ювілей став приводом для осмислення наших діянь у минулому й нинішніх – звісно, в «реформаційному дусі».

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Вся справа в тому, що Аріо-Хрестиянство не є вторинним, а є первинним. Так, скіфи, за свідченням Геродота, були саме Аріянами. Тобто, вшановували Арія через увіткнуту в землю шпагу. Так, згідно сучасної сласифікації, акінак є саме шпагою. Дивно, що люди не усвідомлюють, що мечем Арія є саме булатна шпага.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Таргитай Борисфенів.
0
Ще не підтримано

Так, отож! Але ми можемо тільки відзначити - і все. Оскільки на сучасному етапі розвитку українцям бракує усвідомлення відповідальності, бо звикли що відповідає хтось інший.

Зображення користувача Андрій Солтівский.
0
Ще не підтримано

Хочеться повторити із статті:
"... праця, на думку протестантів, є служінням Богові. Навіть це стосується праці, яка вважається «непрестижною». Не дивно, що в протестантських країнах заможні люди та їхні діти не цураються «чорнової роботи». Чого, наприклад, не скажеш про наше «православне суспільство».

Живе Слово творить і перемагає

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

У нас суспільство не "православне", а хворе, бо вражене психологічною зброєю масового знищення - іудохристиянством. Який сенс працювати на цій землі, якщо це "долина сліз", яка "родить бур’яни і тернії", її князем є диявол, гроші - це "диявольський винахід", а Царство боже - тільки після смерті?

Андрій Солтівский каже:
Хочеться повторити із статті:
"... праця, на думку протестантів, є служінням Богові. Навіть це стосується праці, яка вважається «непрестижною». Не дивно, що в протестантських країнах заможні люди та їхні діти не цураються «чорнової роботи». Чого, наприклад, не скажеш про наше «православне суспільство».

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

В іудохристиян та християн не Царство Боже, а Царство Небесне. Це - суттєво відмінні речі! Так, Царство Боже повивинно ствердитись на землі, серед живих людей, а Царство Небесне - можливе лише після смерті. Та й те, лише серед дуже й дуже малої кількості зазделегідь обраних. Причому, від зусиль самої людини набуття Царства Небесного не залежить. Тоді як Царство Боже здобувається силою, Тобто, задля здобуття Царства Божого потрібно докладати результативних та активних зусиль, Докладати тут і зараз.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Погорілець.
0
Ще не підтримано

Читаю про книжність, а думаю про мову. Читати вміють всі, але сенсу слів не всі розуміють. Спрощення і підміна понять...
Асоціації з'являються.
... і підступили до Нього фарисеї і книжники...

У словнику вищих мавп, читав, близко 600 слів. Замислився. Про власний словник :)

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Ті, хто розуміють та відчувають сенс слів, звуться слов'янами. Але, як ти, шановний добродію Микола, зауважив, таких людей дуже й дуже мало. Як приклад. Дехто хизується, що він є "настоящий мужик". Але, це слово "мужик", є дуже зневажливим та образливим, і за його застосування щодо себе слід викликати на герць! Бо воно означає , що в чоловіка є мала мужність, мала чоловічача сила (такі люди звуться імпотентами) та малий прутень, зокрема. Тобто, слово "мужик" означає, що чоловік є боягузом та імпотентом із малим прутнем.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!