- Відвідувань: 40
- Переглядів: 41
Духовність
Світ:
Спецтема:
yar-niga.jpg
Духовність — абстрактний іменник до слова духовний. Як і слово першооснова духовність пов'язана з внутрішнім психічним життям людини, її моральним світом. Також слово часто має відтінки оціночної категорії та пов'язується з релігією. Чітко окресленого значення слово не має. Як термін слово духовність використовується в філософії, етиці, богослов'ї на означення різних понять так чи інакше дотичних внутрішнього світу людини.
Зазвичай в побуті під духовністю розуміють моральність, релігійність, певну піднесеність думок та вчинків. Духовність як високе протиставляється низькому, гріховному, аморальному. (Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.)
Для досягнення духовності корисно визначитися, що це таке. Словом першоосновою бачимо слово Дух. Це складова людини, триєдиної істоти.
Дух – божественна сутність, безсмертна частка Бога, що вдиха життя в тіло. Дух — особистість, чиста свідомість, точка зору Бога. Дух не є матеріальною субстанцією, тому незнищенний (принаймні, в матеріальному світі).
Коли Дух володіє тілом (живе у тілі), воно диха. ДУХ – це той, хто УСВІДОМЛЮЄ (або БОГ).
Душа – тонкоматеріальне, складне тіло, своєю тонкоматеріальною невловимістю вона подібна до Духа. В спрощенному вигляді це пам’ять, розум та почуття. Також частиною душі вважатимемо інстинкти та звички.
Душа – це накопичений досвід життя поколіннь, записаний на матеріальних носіях (клітинах тіла) тонкоматеріальними “чорнилами”.
Тіло – від слова "тіяти-діяти". Це біоробот, знаряддя для дій та існування людини-гравця у матеріальному світі (так само гравець у комп’ютерній стрілялці має там своє ігрове тіло, у віртуальному світі). Тіло - це плоть, плотна частина людини (на відміну від неплотної тонкоматеріальної душі та нематеріального духу).
Бачимо, що духовність – це головування, перемога Духу над Душею та Тілом.
Із цього слідує, що духовна людина не ототожнює себе не тільки з вимогами тіла (бажання їсти, спати, відпочивати, проявляти фізичну активність тоді, коли хочеться...), а й із душевними проявами: інстинктами, бажанням слави, пристрастями, жалостями, співчуттями...
Духовна людина не чека підходящого настрою, чи копняка від іншої близької людини, щоб заходитися щось робити. Вона міркує та діє. Вона не плава у мареві почуттів, передчуттів, не переймається ніякими сумнівами, образами, необхідністю моральної підтримки... ВОНА ДІЄ.
Вона не переймається думками про смерть, чи про якісь інші неприємності, вона планує, міркує як краще зробити, і робить, а не чека у моря погоди.
Кожної миті людині хочеться діяти автоматично, так як у дитинстві, і бути щасливою при цьому. Але наші знання, вміння та навички (тобто душа) ніколи не будуть повністю підходящі до середовища, до життя, тому часто приходиться відмовлятися від інстинктів, звичок, зову природи (такого істинного, такого сильного і здавалося б мудрого у своїй силі) і ставати духовною людиною – керувати свідомо душею та тілом.
Самі обставини сучасного життя (швидкий технічний розвиток, прискорення змін у житті) вимагають все частіше проявляти духовність, тобто діяти, спираючися на свідомість, а не на звички минулого та тілесні вимоги.
Фанатик, навіжений або геній якоїсь справи теж може проявляти надвисоку дієвість в якомусь напрямку. Це як куля, яку несе сила пороху. Така куля летить туди куди її послали і не може самостійно ні зупинитися ні звернути.
Духовна людина має перевагу свідомості. Вона може розвинути в собі геніальність і може від неї відмовитися, якщо бачить в цьому потребу (користь).
Візьмемо веселку настроїв. Від нуля до 2,0 дієвість людини від нульової потроху зроста (спочатку квола потім шкідлива, руйнівна). Ці настрої притаманні низькорозвиненим (нещасним) людям, злидням.
В звичайних настроях від 2,0 до 4,0 дієвість "нормальна". Так живуть і діють господарники.
А в духовних настроях людина почина творити неможливе. Козаки, Характерники, Провідники – люди, які виросли до перемоги над смертю.
Справжній Брахман, Байда стоїть ще вище – він пройшов через іспити страху смерті і має ще більший досвід життя, більш широке бачення. Він піклується сьомим життєвим колом.
Тож головна думка: духовність - це не просто свідомість (свідомість без дієвості неможлива, це буде фікція), а свідома дієвість.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Я тільки "по-сенсарськи" скорочую, на одну букву "є" зрозумілі слова. Мені здається, що так іноді люди говорять у побуті. А на західній ще й кажуть "ходе" замість "ходить", і таке цілком зрозуміло. Я б не проти і "ходе" говорити.
От наприклад, кажуть "хто зна", а можна додати "є" і потім ще й "ть" і буде "знаєть", так само як і "ходить". Але навіщо? Довгих слів і без того багато, однакових суфіксів, що повторюються у реченнях теж багато, а це уодноманітнює потроху звучання мови а змістів не додає.
Ще трохи не в тему: у деяких словах "о" перейшло було в "і", там де треба відрізнити нові слова, нові змісти, а потім і там де не треба "о" почало перероблятися на "і", це зайве, погіршує мову.
Ледачі народи переробляють "о" у "а", а лукаві - у "і".
Пора народу од лукавства переходити до духовності, свідомості, стриманості, повертати "о" в свою мову.
От погляньте на протилежні слова "до" і "од", все ясно, нема потреби переробляти "од" у "ід-від".
VAKULA
Коментарі
До речі, наші герої "кіборги" це прояв надзвичайної дієвості - ДУХОВНОСТІ.
VAKULA
Ви про рівень "8.0 - Завзяття, надхнення, Братерство. Це героїчний стан. Козак."?
Тоді запитання щодо Веселки настроїв; "Чи обов'язковим є послідовне проходження усіх рівнів/балів для духовного зростання?" Дякую.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
1. Так, "кіборги" показали, що таке БРАТЕРСТВО, і КОЗАЦТВО.
2. Скоріше, обов’язкове проходження всіх настроїв знизу догори.
Наприклад, якщо людина не вміє (не сміє, не дозволя собі) гнівитися, то, коли її пригнічують, вона може впасти без спротиву до образи.
Є тимчасовий настрій, як відповідь на подразник (за день він змінюється кілька раз) а є основний настрій, прихований, в якому людина живе довгі роки.
Наприклад, діти здебільшого живуть у бадьорості, веселості. Потім сім’я та школа їх пригнічують і вони зкочуються вниз.
Габардисти роблять таку веселу вправу: на вулиці підходять до людей і питають щось незвичайне. На звичайне питання людина відповість машинально і стандартно, а на незвичайне в неї нема домашньої заготовки і одразу видно її справжній настрій.
Наприклад, якщо "перелякану" людину так спитати, то вона навіть не відповість на питання, а скаже недоладне: "А шо ви хатєлі?", "А зачєм ано мінє", або реально втіче серед білого дня.
І як приємно натрапити на гарну людину - вона чітко відповість на питання, ще й сама щось запита.
Цікаво, що коли жартуєш з продавцями - українцями, то вони завжди розуміють і відповідають, бува, дуже дотепно. А от кацапи, йоксєль-моксєль, завджи не розуміють і або зляться або тупішають на очах. Бо вони здебільшого, живуть у прихованій ворожості і розуміють жарти їхнього поручника Ржевського.
Дуже духовною і дієвою є вправа "гляділки", наберіться мужності - пройдіть і не матимете ніяких питань по цій темі!
Якщо людина в себе діагностує дуже поганий, ганебний ну просто жах якийсь, настрій, то їй остається тільки одне - становитися духовною. Тобто визнати, що вона має біокомп’ютер з слабеньким, чи зараженим вірусами програмним забезпеченням (душею). І починати свідомо керувати цим комп’ютером, починаючи з гляділок.
VAKULA
Дякую за відповідь, пане Вакуло.
Хм-м-м... Треба ще раз повернутися до цієї теми
А хто не має питань? Тупак? Мудрець? Мені здавалося, питання мають бути у будь якому випадку! ))
П.С. Виправте, будь ласка, у гляділках авторство Заповіту:
Гурт “КомуВниз”, а точніше Андрій Середа, гарно його озвучив (12. Заповіт Арійській Людині) для популяризації - за це їм честь і хвала!
Написав вірш "Якщо..." Редьярд Кіплінг, а озвучено А.Середою переклад Дмитра Донцова - «Якщо»
(Заповіт арійській людині).
Дякую.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Гарна стаття! Все чітко, точно, лаконічно.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Стаття справді чудова! Тепер частіше, перед тим як щось робити, подумаю, що в цей момент мною керує - дух, душа, чи тіло.
Трохи не до теми, але відкривши цю статтю і побачивши відомий знак гармонії, але виконаний в жовтому і синьому кольорах, я згадав один свій давній сон.
Було все так. Десь в березні цього року, одного дня я сидів розслаблено в напівсонному стані і собі думав про ті події, які тоді тільки починалися. Маю на увазі ті трагічні події на майдані і війну, яка тоді тільки починалася. Якщо точніше, то я думав над питанням, коли це все вже закінчиться. Заснув. І тут в мене перед очима з’явився символ гармонії, при чому в точно таких кольорах як в цій статті, при тому що я раніше завжди його бачив тільки чорно-білим. Правда синя частина була значно меншою за жовту. Бачачи це, я розумів, що синя частина це весь негатив, який зараз відбувається, а жовта - це позитив, мир, процвітання. І тут синя частина починає швидко збільшуватися, доки не стає рівною з жовтою. Тобто знак набув своєї природної форми. І в мене в голові виникає думка, що "все" закінчиться коли зло зрівняється з добром. Я здивувався, що невже негатив буде ще збільшуватись і як може бути все добре після того, як він так сильно розвернеться.
Після цього проснувся, чітко все пам’ятаючи. Найбільш вірогідне пояснення, яке мені прийшло в голову, це що під збільшенням негативу малася на увазі, повна реалізація і проявлення всього злого, що тільки може і має статися, і тільки тоді настане мир і процвітання. Хоча я не впевнений в цьому тлумаченні. Може ще хтось запропонує якісь версії...
Ніга (Тінь, Інь) - це не негатив, а розслаблення, пасивність, жіночність... Це обов’язковий складник загальної гармонії.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так, я це розумію. Просто в моєму сні це прийняло саме таке значення, тому я так і описав.
Ковалю майбутнього, дякую за статтю. Це філософія життя і з цього все починається, якби не хотіли вороги людини звести все до матеріального. Такі статті формують напрямок розвитку.
PS У моєму розумінні "душа" = емоціям людини.
Хай Буде!
До "душі" також варто віднести інтелект (розум) людини. Вірніше ту його частину яка спрямована вниз. Тому що ментальна оболонка духовної сутності теж не вічна.
Втілена духовна сутність називається людиною. Для існування духовної істоти в формі людини потрібні плоть (фізичне тіло) і психоенергетика (душа). Це нагадує комп’ютер, який складається з видимої твердої частини («заліза») і невидимої м’якої частини – програмного та енергетичного забезпечення.
У процесі розвитку людини поступово розвиваються її плоть і психіка. В ролі оператора, який значною мірою керує формуванням людського «хардвару» і «софтвару», виступає втілена духовна сутність, яка є носієм волі.
У тварини також є плоть і психіка у формі безумовних (вроджених) і умовних (набутих) інстинктів. Наявність оператора, тобто носія вольового начала, – це те, що відрізняє людину від тварини. Тварина не має власної волі – це біоробот, що працює в автоматичному режимі.
Людина також має інстинкти і основу найдосконалішого біоробота, проте, на відміну від тварини, цим біороботом керує дух-оператор. Якщо ж у людини заглушена її духовна складова, то така людина, в принципі, мало чим відрізняється від тварини.
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Гарний допис, пане Вакуло. Підтримаю його галами. Формулою вказаного знаку є 1 х 2
Гарно пишете п. Вакула! А чому це диха, зроста і чека ? Це іменники чи дієслова.? ))))))
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Я тільки "по-сенсарськи" скорочую, на одну букву "є" зрозумілі слова. Мені здається, що так іноді люди говорять у побуті. А на західній ще й кажуть "ходе" замість "ходить", і таке цілком зрозуміло. Я б не проти і "ходе" говорити.
От наприклад, кажуть "хто зна", а можна додати "є" і потім ще й "ть" і буде "знаєть", так само як і "ходить". Але навіщо? Довгих слів і без того багато, однакових суфіксів, що повторюються у реченнях теж багато, а це уодноманітнює потроху звучання мови а змістів не додає.
Ще трохи не в тему: у деяких словах "о" перейшло було в "і", там де треба відрізнити нові слова, нові змісти, а потім і там де не треба "о" почало перероблятися на "і", це зайве, погіршує мову.
Ледачі народи переробляють "о" у "а", а лукаві - у "і".
Пора народу од лукавства переходити до духовності, свідомості, стриманості, повертати "о" в свою мову.
От погляньте на протилежні слова "до" і "од", все ясно, нема потреби переробляти "од" у "ід-від".
VAKULA
П. Доброславе, ваш сон - це те, щоби зрозуміти, що тільки у рівновазі є гармонія. Те, що збільшувалася блакитна частина, значить у вашій свідомості прийшло сприйняття протилежності. Як пояснив п. Миро, жіночне. Значить ви подобріли, зм"якшилися )))))). Це до того, що ми - тіло-також являємо собою дві половини протилежностей.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Дякую за статтю п.Коваль, але хочу вас запитати звідки ви взяли градацію ДУХ - ДУША - ТІЛО. В моєму розумінні навпаки ДУША - ДУХ - ТІЛО, це написано в святих писаннях і підтверджується компетентними людьми, а також звичайно відчуваю сам, що це сама істинна. ДУША є частинка БОГА, вона вічна, її не можливо спалити, убити, втопити і ін., ДУХ завжди є асоціація з майбутнім нашого життя, ТІЛО концентрація енергій, фізичний стан. Можливо я в чомусь помиляюсь, тому хочу вияснити це для себе. З повагою Олег.
Зі світлом по світу
В нашій мові та звичному розумінні душа - це серце, значить почуття, тонкоматеріальна річ, енергія.
Душевна людина ототожнює себе з почуттями, а емоції це вже не завжди навіть позитив, і не святість.
Є звичне словосполучення - "святий дух". Святість - це ознака духовного настрою (умовно 40).
Кажуть "духовитий", коли людина не прислухається до своїх слабкостей, емоцій, а проявляє властивість духа триматися свого наміру, цілі. От, наприклад, арабські воїни начебто відзначаються войовничостю, але ця войовничість у них душевна. Всі учасники воєн відзначають, що, якщо хтось з них почина тікати, то за мить біжать усі наввипередки. Це душевність, а не духовитість. Людина-дух може відчувати страх, але встига усвідомити, що ця емоція шкідлива, людина-душа те що відчува, те й дума і робе та забува про ціль чи обіцянку.
А взагалі то, останніми століттями, в народі не дуже переймалися розрізненням значення цих двох слів, забули про перевтілення, тому і нема чіткого розуміння.
Тут ще співпада таке: Дух чоловічого роду, значить більш рушійний, це дієвість, свідомість. Душа - жіночого, значить пасивніша від Духу, це чутливість, матеріальність.
VAKULA
Градація ДУХ - ДУША - ТІЛО, бо:
ДУХ - мають духовні сутності
ДУША - мають тварини також (рослини?)
ТІЛО - мають мінерали (рослини?)
Людина - має всі три - і ДУХ, і ДУШУ, і ТІЛО
Тварина - має ДУШУ і ТІЛО
Рослина - має ДУШУ(?), і ТІЛО
Мінерал - має ТІЛО.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую за ваше роз'яснення (А взагалі то, останніми століттями, в народі не дуже то переймалися розрізненням значення цих двох слів, забули про перевтілення, тому і нема чіткого розуміння). Так дійсно останні тисячоліття нас вводять в обману перекручуючи слова і їх значення, все з ніг на голову, тому я і написав що і де треба шукати щоб зрозуміти значення слів ДУША, ДУХ. Наші пращури передбачали наш час і тому писали для збереження всього що стосується нашого життя в наш час на Землі, звичайно ці святі знання збереглись і їх можна читати кожному бажаючому, хоч на санскриті, хоч на латині, хоч на українські мові. Тому прошу перед тим як писати перевіряйте свої знання з перших джерел, або у компетентних людей і своїми почуттями. Для мене це як наш прапор перевернутий і нічого доброго не буде поки ми його не перевернемо жовтим до верху. Якщо людина свідомо або ні, відводить іншу людину від істини він заробляє негативну карму, яку потрібно буде виправляти, це закон Всесвіту. Хочу на прикладі сонечка трошки пояснити і так в нас є сонечко, промені його і тепло яке ми відчуваємо в хмарні дні, не бачивши ні сонечка, ні променів його, літом. Сонечко - тіло, промені - дух, тепло - душа, всюди, як Бог, а душа його частка, потім дух ( енергія), творить тіло (щільність енергій).
Зі світлом по світу
До чого це, щось не зрозумів. Спробуйте перечитати мою відповідь, там, наче все просто.
Я спочатку теж не задумувався що таке душа, а що дух. А коли вже звикнеш до одного, то звичка заважа зрозуміти інше.
Ось погуглив пів хвилини, їй-богу:
"Атман - высшее "Я" в человеке, абсолютный аспект личного "Я", Бессмертный Дух" - це вже із священних писань.
Дух-Душа-Тіло
Душа містить у собі розум, що накопичує у життях і передає через статеві клітини через покоління.
Дух - це свідомість, тобто, теж має розум, але "свідомий", чистий і простий. Він має пам’ять минулих життів.
Можливо, якась частина душі може перетягуватися за Духом у нове життя, скоріше ні, це вже занадто тонкі матерії, щоб на них стопоритися. Це як папуасу гадати, чи є вайфай у каврмолки - ні за що не вгада., а якщо і вгада, то воно йому ні до чого.
Так і нам, звичайним людям, достатньо знати про триєдиність та безсмертність Духа, а решта стане зрозумілою, коли станемо святими!
VAKULA
Так, думаю, це найправильніше, вважати Духом те, що в індійській філософії вважається Атманом. А душа - це різні астральні і ментальні тіла. Коли кажуть "душа вийшла з тіла", то мають на увазі якраз комплекс тонших тіл, який пізніше теж розпадеться, і залишиться тільки Дух (Атман)
Тут є про дух і душу: https://www.ar25.org/node/18516
Окрім тріади дух-душа-плоть ще є божественна сутність людини, яку називають "Іскра Божа" або "Параматма".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!