Київська влада планує запустити електронний квиток. Це дозволить пасажирам зручніше розраховуватися за проїзд, а транспортним підприємствам отримати стабільне прозоре джерело доходів і вимірювати пасажиропотік. Мають зникнути жетони в метро, піти у минуле звичні компостери в тролейбусах і автобусах та кондуктори-продавці талончиків.
Замість цього буде електронний квиток (або е-квиток) – електронна версія паперового квитка, яка зберігається в базі даних. Завдяки цьому місто може не лише отримати прозоре джерело доходів від транспортних послуг, але і відслідковувати кількість проданих проїзних документів та завантаженість окремого маршруту, пише Олександр Куницький у своїй статті на УНІАН.
Свої вигоди отримають і пасажири. Вони можуть розраховуватися за поїздку, як в комунальному наземному, так і в підземному транспорті одним документом. Зокрема, це може бути картка Kyiv Smart Card, картка киянина, банківська картка або паперовий квиток з QR кодом, згенерованим у кабінеті киянина або купленим в кіоску.
Все із вищепереліченого є носієм електронного квитка. До слова, випробувати роботу нової системи оплати можна вже зараз. Е-квиток працює в режимі дослідної експлуатації ще з лютого. За цей час проводилася підготовка інфраструктури, тестування роботи обладнання та програмного забезпечення.
Поповнювати картку Kyiv Smart Card можна в особистому кабінеті, який треба створити на сайті електронних послуг столиці. Можна занести данні карти в Приват-24 і робити поповнення через банк.
Одноразова купівля півсотні поїздок дозволяє знизити ціну однієї подорожі до 6,5 гривні при повній ціні квитка – 8 гривень.
Як повідомили УНІАН в столичному комунальному підприємстві, придбати та поповнити Картку Kyiv Smart Card зараз можна в касах десяти станцій метрополітену: «Хрещатик», «Театральна», «Майдан Незалежності», «Академмістечко», «Лісова», «Арсенальна», «Теремки», «Сирець», «Почайна», «Площа Льва Товстого». Крім того, придбати та поповнити картку можливо в терміналах самообслуговування на станціях: «Академмістечко», «Вокзальна», «Хрещатик», «Дарниця», «Лісова», «Героїв Дніпра», «Майдан Незалежності», «Деміївська», «Площа Льва Товстого», «Палац спорту», «Видубичі», «Бориспільська», «Золоті ворота». А також на станціях швидкісного трамваю та у 322 кіосках з продажу тютюнових виробів (Т-кіоск), які розташовані біля зупинок по всьому Києву.
Найголовніша ж перевага Kyiv Smart Card в тому, що її можна поповнити дистанційно - в особистому кабінеті киянина, в мобільному додатку Kyiv Smart City, на сайтах іРау та Роrtmone. Дистанційно можна придбати і разовий проїзний - QR-квиток. Він продаєтеся в тих же місцях що і Kyiv Smart Card, а також за допомогою чат ботів Kyiv Pay Bot і KyivMetroBot в Телеграм та Фейсбук.
Однак, варто пам’ятати, що наразі QR-квиток є сенс купувати тільки для наземного транспорту. Адже, поки лише станція метро «Площа Льва Толстого» має турнікети для зчитування QR-квитків.
А от розрахуватися за проїзд банківською карткою можна на всіх станціях метро. На відміну від наземного транспорту. Щоправда, в КМДА запевнили, що з 1 листопада це також буде можливо.
Ще один носій електронного квитка – муніципальна «Картка Киянина». Вона видається громадянам, у кого є пільги на виплати з бюджету Києва, хто офіційно працевлаштований в столиці, переміщеним особам, які стоять на обліку в Києві, учням шкіл та вузів, а також їхні батькам та опікунам. При цьому, під час зчитування пільговиками своїх карт у транспорті гроші за проїзд не стягуються.
Здійснити оплату електронним квитком дуже просто. У салоні наземного транспорту достатньо прикласти її до валідатора, а в метрополітені потрібно прикласти до зчитувального пристрою на турнікеті. Контролювати оплату будуть контролери зі спеціальними зчитуючими пристроями.
«При здійсненні контролю оплати проїзду контролер переводитиме систему та транспортні термінали в режим контролю і спеціальним приладом перевірятиме факт оплати пасажиром транспортної послуги перевізника», - зазначили в прес-службі КМДА.
Запуск електронного квитка Київ чекав не один рік. Ще у 2013 році «Київпастранс» закупив 400 валідаторів, які були встановлені лише на тролейбусах окремих маршрутів і фактично виконували роль звичайного компостера, адже ці валідатори вели облік пасажирів у наземному транспорті і не були об’єднані із системою метрополітену.
Потім було ще кілька спроб. У 2017 році компанія Korea Smart Card Company навіть пропонувала Києву за рік запровадити е-квиток у комунальному транспорті. Однак, у КМДА від пропозиції відмовилися.
За словами керівника сектора «Транспорт і інфраструктура» незалежної неурядової організації BRDO Владислава Притоманова, цьому могли завадити самі київські чиновники.
«На мою думку це зв’язано з тими, хто курує IT-сектор. Той, хто відповідає за IT-системи в адміністрації, приводить своїх людей. Скоріше за все, так відбулося цього разу», - зазначив він.
Лише на початку 2019 року Київська влада почала тестувати електронний квиток. Таким чином, Київ приєднався до таких українських міст, як Житомир, Біла Церква, Тернопіль, Івано-Франківськ, Дніпро, Харків, Львів та Вінниця, де повноцінно або частково працює е-квиток.
Це дозволяє міській владі збирати інформацію про пасажиропотік. Адже, ґрунтуючись на данних е-квитка можна передивитися маршрути руху громадського транспорту.
«Маршрутна сітка не змінювалася з часу Радянського Союзу. Таким чином, ми зможемо позбутися нерентабельних перевезень. Електронний квиток, який уже працює в Ужгороді, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Харкові, дозволив на 80 відсотків змінити структуру перевезень в місті. Якісь маршрути закриваються, а якісь змінюються», - зазначає Притоманов.
Також, за словами експерта, на транспорті встановлюють додаткові датчики, які фіксують кількість пасажирів яка знаходиться в салоні в певний проміжок часу. «Ці датчики прив’язані до електронного квитка. Таким чином, ми розуміємо скільки зайшло, а скільки заплатило. Це дозволяє підтвердити перевізнику об’єм компенсації за пільгових пасажирів.
Раніше підтвердити кількість перевезених пільговиків не можна було», - підкреслює Притоманов. Крім того, місто може відмовитися від кондукторів, яких давно немає в розвинених країнах.
Транспортний експерт та радник голови «Укравтодору» Олександр Кава не розділяє оптимізму від запуску столичного електронного квитка. Експерт переконаний, що в Києві є нагальніші проблеми.
«За ці кошти можна було б купити 200 тролейбусі. Завдяки цьому суттєво покращити транспортне забезпечення на всьому лівому березі Києва. Адже, зараз на маршрути виїжджає лише близько 900 одиниць муніципального транспорту», - зазначив Кава.
Ще одним проблемним місцем електронного квитка в Києві експерт називає систему оплати проїзду, яка відрізняється від інших країн, зокрема європейських.
«В Європі квитки дають право проїзду на певний проміжок часу. А в нас кожна пересадка - це додаткова оплата. Тобто, в нас діє система обдирання киян по повній», - зазначив Кава. Окрім цього, в Європі є багаторазові картки – місячні проїздні, які дозволяють економити. Тоді, як в Києві пасажир може купити тільки певну кількість поїздок.
За словами Кави, це призводить до того, що мешканець Києва в місяць витрачає на проїзд в громадському транспорті більше, ніж мешканець Варшави чи Праги.
"У Варшаві за 26 доларів в місяць пасажир отримує право необмеженого проїзду в міському і приміському транспорті. В Празі така ж система і квиток коштує 23 долари. В Києві все набагато складніше. Якщо людина користується двома видами транспорту для поїздки на роботу і з роботи, то йому проїзд за один день обходиться в 32 гривні", - зазначив експерт.
«Звісно, планується зробити систему знижок місячних проїзних. До цього мають прийти підприємства. Однак, зараз не вигідно вкладатися в довгі гроші. Плюс, не можливо прорахувати вартість проїзного. Спочатку треба виміряти пасажиропотік і визначити вартість місячного проїзного», - зазначив Притоманов.
Ще однією не вирішеною проблемою залишається відсутність е-квитка в маршрутках.
За словами Притоманова, зробити електронний квиток у всіх столичних маршрутках буде проблематично.
«Адже, зазвичай конкурс виграє велика компанія з красивими автобусами. Потім вони продають так звану «путівку». Тобто, приблизно за 800 гривень в день вони на свій маршрут ставлять будь-кого з автобусом і водієм. Звісно, їм не вигідно мати електронну звітність, яка показує виручку. По-перше, це показує, що на маршруті працюють нелегальні авто, а по-друге, відразу видно заробіток», - вважає експерт.
Тому, за словами Притоманова, щоб забезпечити електронний квиток і в приватному громадському транспорті, потрібно в договорі прописувати наявність необхідного зчитувального пристрою.
В департаменті інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації повідомили, що запустити е-квиток у маршрутках планують після закінчення дослідної експлуатації системи в муніципальному транспорті.
Ще один недолік електронного квитка, за словами Притоманова, полягає в тому, що всі дані про продаж знаходяться у перевізника.
«Наприклад, коли платиш карткою в метро, всі дані про продаж знаходяться в адміністрації метрополітену. Податкова, коли їм метрополітен приносить звіт, каже, що не вірить системі. Адже, інформація може бути зміненою. Тому податкова не приймає доходи, які зроблені в електронному вигляді. Через це в кожного транспортного підприємства виникають з податковою проблеми кожний квартал», - зазначив експерт.
Впровадження е-квитка не обійшлося без обурення деяких ощадливих киян. Зокрема, в соцмережах люди виловлювали невдоволення, що шматок пластику коштує 50 гривень.
У прес-службі КМДА пояснили, що вартість виготовлення носія транспортної картки (пластику) згідно проведеної закупівлі складає 28 грн. При цьому зазначили, що ціну транспортної картки визначає не тільки вартість пластику, а ще ряд витрат: на підтримку програмного забезпечення, яке відповідає за функціонування картки, логістику та зберігання, збут карток, резервний фонд, обмінний фонд.
Олександр Кава впевнений, що такі пояснення не дають усієї картини, адже виготовлення картки в сучасному світі коштує копійки. При цьому він зазначив, що в європейських містах картка видається безкоштовно.
У прес-службі КМДА запевняють, що купувати Kyiv Smart Card вигідно: «У користувача, який придбав транспортну картку та поповнив її одразу на 50 поїздок, вже окупається вартість картки, та є ще й економія 25 гривень. А зареєструвавши картку в особистому кабінеті, є можливість слідкувати за балансом, поїздками, а у разі втрати її можна заблокувати, та залишок поїздок перенести на нову картку», - повідомили в прес-службі.
Наші інтереси:
Перехід на справедливу оплату проїзду в муніципальному транспорті. Прозоре використання коштів міського бюджету на транспорт для пільговиків. Зручна оплата банківською карткою, яку тепер мають усі повноцінні громадяни.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Е-квиток замість жетона і талончика. Позитив чи проблеми?
Світ:
Київська влада планує запустити електронний квиток. Це дозволить пасажирам зручніше розраховуватися за проїзд, а транспортним підприємствам отримати стабільне прозоре джерело доходів і вимірювати пасажиропотік. Мають зникнути жетони в метро, піти у минуле звичні компостери в тролейбусах і автобусах та кондуктори-продавці талончиків.
19093003.jpg
Замість цього буде електронний квиток (або е-квиток) – електронна версія паперового квитка, яка зберігається в базі даних. Завдяки цьому місто може не лише отримати прозоре джерело доходів від транспортних послуг, але і відслідковувати кількість проданих проїзних документів та завантаженість окремого маршруту, пише Олександр Куницький у своїй статті на УНІАН.
Свої вигоди отримають і пасажири. Вони можуть розраховуватися за поїздку, як в комунальному наземному, так і в підземному транспорті одним документом. Зокрема, це може бути картка Kyiv Smart Card, картка киянина, банківська картка або паперовий квиток з QR кодом, згенерованим у кабінеті киянина або купленим в кіоску.
Все із вищепереліченого є носієм електронного квитка. До слова, випробувати роботу нової системи оплати можна вже зараз. Е-квиток працює в режимі дослідної експлуатації ще з лютого. За цей час проводилася підготовка інфраструктури, тестування роботи обладнання та програмного забезпечення.
Поповнювати картку Kyiv Smart Card можна в особистому кабінеті, який треба створити на сайті електронних послуг столиці. Можна занести данні карти в Приват-24 і робити поповнення через банк.
Одноразова купівля півсотні поїздок дозволяє знизити ціну однієї подорожі до 6,5 гривні при повній ціні квитка – 8 гривень.
Як повідомили УНІАН в столичному комунальному підприємстві, придбати та поповнити Картку Kyiv Smart Card зараз можна в касах десяти станцій метрополітену: «Хрещатик», «Театральна», «Майдан Незалежності», «Академмістечко», «Лісова», «Арсенальна», «Теремки», «Сирець», «Почайна», «Площа Льва Товстого». Крім того, придбати та поповнити картку можливо в терміналах самообслуговування на станціях: «Академмістечко», «Вокзальна», «Хрещатик», «Дарниця», «Лісова», «Героїв Дніпра», «Майдан Незалежності», «Деміївська», «Площа Льва Товстого», «Палац спорту», «Видубичі», «Бориспільська», «Золоті ворота». А також на станціях швидкісного трамваю та у 322 кіосках з продажу тютюнових виробів (Т-кіоск), які розташовані біля зупинок по всьому Києву.
Найголовніша ж перевага Kyiv Smart Card в тому, що її можна поповнити дистанційно - в особистому кабінеті киянина, в мобільному додатку Kyiv Smart City, на сайтах іРау та Роrtmone. Дистанційно можна придбати і разовий проїзний - QR-квиток. Він продаєтеся в тих же місцях що і Kyiv Smart Card, а також за допомогою чат ботів Kyiv Pay Bot і KyivMetroBot в Телеграм та Фейсбук.
Однак, варто пам’ятати, що наразі QR-квиток є сенс купувати тільки для наземного транспорту. Адже, поки лише станція метро «Площа Льва Толстого» має турнікети для зчитування QR-квитків.
А от розрахуватися за проїзд банківською карткою можна на всіх станціях метро. На відміну від наземного транспорту. Щоправда, в КМДА запевнили, що з 1 листопада це також буде можливо.
Ще один носій електронного квитка – муніципальна «Картка Киянина». Вона видається громадянам, у кого є пільги на виплати з бюджету Києва, хто офіційно працевлаштований в столиці, переміщеним особам, які стоять на обліку в Києві, учням шкіл та вузів, а також їхні батькам та опікунам. При цьому, під час зчитування пільговиками своїх карт у транспорті гроші за проїзд не стягуються.
Здійснити оплату електронним квитком дуже просто. У салоні наземного транспорту достатньо прикласти її до валідатора, а в метрополітені потрібно прикласти до зчитувального пристрою на турнікеті. Контролювати оплату будуть контролери зі спеціальними зчитуючими пристроями.
«При здійсненні контролю оплати проїзду контролер переводитиме систему та транспортні термінали в режим контролю і спеціальним приладом перевірятиме факт оплати пасажиром транспортної послуги перевізника», - зазначили в прес-службі КМДА.
Запуск електронного квитка Київ чекав не один рік. Ще у 2013 році «Київпастранс» закупив 400 валідаторів, які були встановлені лише на тролейбусах окремих маршрутів і фактично виконували роль звичайного компостера, адже ці валідатори вели облік пасажирів у наземному транспорті і не були об’єднані із системою метрополітену.
Потім було ще кілька спроб. У 2017 році компанія Korea Smart Card Company навіть пропонувала Києву за рік запровадити е-квиток у комунальному транспорті. Однак, у КМДА від пропозиції відмовилися.
За словами керівника сектора «Транспорт і інфраструктура» незалежної неурядової організації BRDO Владислава Притоманова, цьому могли завадити самі київські чиновники.
«На мою думку це зв’язано з тими, хто курує IT-сектор. Той, хто відповідає за IT-системи в адміністрації, приводить своїх людей. Скоріше за все, так відбулося цього разу», - зазначив він.
Лише на початку 2019 року Київська влада почала тестувати електронний квиток. Таким чином, Київ приєднався до таких українських міст, як Житомир, Біла Церква, Тернопіль, Івано-Франківськ, Дніпро, Харків, Львів та Вінниця, де повноцінно або частково працює е-квиток.
Це дозволяє міській владі збирати інформацію про пасажиропотік. Адже, ґрунтуючись на данних е-квитка можна передивитися маршрути руху громадського транспорту.
«Маршрутна сітка не змінювалася з часу Радянського Союзу. Таким чином, ми зможемо позбутися нерентабельних перевезень. Електронний квиток, який уже працює в Ужгороді, Житомирі, Тернополі, Хмельницькому, Харкові, дозволив на 80 відсотків змінити структуру перевезень в місті. Якісь маршрути закриваються, а якісь змінюються», - зазначає Притоманов.
Також, за словами експерта, на транспорті встановлюють додаткові датчики, які фіксують кількість пасажирів яка знаходиться в салоні в певний проміжок часу. «Ці датчики прив’язані до електронного квитка. Таким чином, ми розуміємо скільки зайшло, а скільки заплатило. Це дозволяє підтвердити перевізнику об’єм компенсації за пільгових пасажирів.
Раніше підтвердити кількість перевезених пільговиків не можна було», - підкреслює Притоманов. Крім того, місто може відмовитися від кондукторів, яких давно немає в розвинених країнах.
Транспортний експерт та радник голови «Укравтодору» Олександр Кава не розділяє оптимізму від запуску столичного електронного квитка. Експерт переконаний, що в Києві є нагальніші проблеми.
«За ці кошти можна було б купити 200 тролейбусі. Завдяки цьому суттєво покращити транспортне забезпечення на всьому лівому березі Києва. Адже, зараз на маршрути виїжджає лише близько 900 одиниць муніципального транспорту», - зазначив Кава.
Ще одним проблемним місцем електронного квитка в Києві експерт називає систему оплати проїзду, яка відрізняється від інших країн, зокрема європейських.
«В Європі квитки дають право проїзду на певний проміжок часу. А в нас кожна пересадка - це додаткова оплата. Тобто, в нас діє система обдирання киян по повній», - зазначив Кава. Окрім цього, в Європі є багаторазові картки – місячні проїздні, які дозволяють економити. Тоді, як в Києві пасажир може купити тільки певну кількість поїздок.
За словами Кави, це призводить до того, що мешканець Києва в місяць витрачає на проїзд в громадському транспорті більше, ніж мешканець Варшави чи Праги.
"У Варшаві за 26 доларів в місяць пасажир отримує право необмеженого проїзду в міському і приміському транспорті. В Празі така ж система і квиток коштує 23 долари. В Києві все набагато складніше. Якщо людина користується двома видами транспорту для поїздки на роботу і з роботи, то йому проїзд за один день обходиться в 32 гривні", - зазначив експерт.
«Звісно, планується зробити систему знижок місячних проїзних. До цього мають прийти підприємства. Однак, зараз не вигідно вкладатися в довгі гроші. Плюс, не можливо прорахувати вартість проїзного. Спочатку треба виміряти пасажиропотік і визначити вартість місячного проїзного», - зазначив Притоманов.
Ще однією не вирішеною проблемою залишається відсутність е-квитка в маршрутках.
За словами Притоманова, зробити електронний квиток у всіх столичних маршрутках буде проблематично.
«Адже, зазвичай конкурс виграє велика компанія з красивими автобусами. Потім вони продають так звану «путівку». Тобто, приблизно за 800 гривень в день вони на свій маршрут ставлять будь-кого з автобусом і водієм. Звісно, їм не вигідно мати електронну звітність, яка показує виручку. По-перше, це показує, що на маршруті працюють нелегальні авто, а по-друге, відразу видно заробіток», - вважає експерт.
Тому, за словами Притоманова, щоб забезпечити електронний квиток і в приватному громадському транспорті, потрібно в договорі прописувати наявність необхідного зчитувального пристрою.
В департаменті інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації повідомили, що запустити е-квиток у маршрутках планують після закінчення дослідної експлуатації системи в муніципальному транспорті.
Ще один недолік електронного квитка, за словами Притоманова, полягає в тому, що всі дані про продаж знаходяться у перевізника.
«Наприклад, коли платиш карткою в метро, всі дані про продаж знаходяться в адміністрації метрополітену. Податкова, коли їм метрополітен приносить звіт, каже, що не вірить системі. Адже, інформація може бути зміненою. Тому податкова не приймає доходи, які зроблені в електронному вигляді. Через це в кожного транспортного підприємства виникають з податковою проблеми кожний квартал», - зазначив експерт.
Впровадження е-квитка не обійшлося без обурення деяких ощадливих киян. Зокрема, в соцмережах люди виловлювали невдоволення, що шматок пластику коштує 50 гривень.
У прес-службі КМДА пояснили, що вартість виготовлення носія транспортної картки (пластику) згідно проведеної закупівлі складає 28 грн. При цьому зазначили, що ціну транспортної картки визначає не тільки вартість пластику, а ще ряд витрат: на підтримку програмного забезпечення, яке відповідає за функціонування картки, логістику та зберігання, збут карток, резервний фонд, обмінний фонд.
Олександр Кава впевнений, що такі пояснення не дають усієї картини, адже виготовлення картки в сучасному світі коштує копійки. При цьому він зазначив, що в європейських містах картка видається безкоштовно.
У прес-службі КМДА запевняють, що купувати Kyiv Smart Card вигідно: «У користувача, який придбав транспортну картку та поповнив її одразу на 50 поїздок, вже окупається вартість картки, та є ще й економія 25 гривень. А зареєструвавши картку в особистому кабінеті, є можливість слідкувати за балансом, поїздками, а у разі втрати її можна заблокувати, та залишок поїздок перенести на нову картку», - повідомили в прес-службі.
Перехід на справедливу оплату проїзду в муніципальному транспорті. Прозоре використання коштів міського бюджету на транспорт для пільговиків. Зручна оплата банківською карткою, яку тепер мають усі повноцінні громадяни.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков