Фріланс як спосіб транcформації: «нова я» чи «новий світ»?

Що каже вікіпедія?

«Фрілансер — вільнонайманий працівник, який сам шукає собі проекти. Фрілансер може одночасно виконувати кілька завдань, працювати на різні фірми. Фріланс-працівник виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем, наймається тільки для виконання певного переліку робіт».

Це дивне слово увійшло в моє життя більше двох років тому. На добре це чи на погано, не знаю. Єдине, що можу сказати впевнено – до попереднього життя з його зашкарублою розміреністю та рутиною мені повернутись вже неможливо.

Неможливо з двох причин:

1. Відчуття свободи вибору ні з чим не порівняти. Так, для ефективного планування робочого розпорядку потрібна неабияка самодисципліна, але не у випадку з моїм характером.

Будучи державним службовцем я страшенно ображалась на спроби зовнішнього контролю (зі сторони керівництва, наприклад), вважала себе достатньо організованою і відповідальною.

Людина вільна, коли здатна керувати 60% свого часу. Офісний розпорядок – це несвобода, а от фрілансер керує собою на всі 100%. Так, робочий день також розширює межі до 24 годин на добу, проте в якій послідовності вибудовувати плани – це вже вирішуй сам.

2. Відсутність планки обмеження дає нескінченні можливості росту. У щоденній гонитві за новизною потрібно постійно тримати «руку на пульсі», бути в курсі останніх змін і навіть намагатись випереджати їх. І тут нема обмеження з  розширення професійних навиків, так само як і нема обмеження по  заробіткам.

Чим більше вчишся, вдосконалюєшся, чим більше працюєш, тим ти більш затребуваний і, відповідно, на більшу винагороду можеш розраховувати.

Напевно, не всіх такий хід подій влаштовує, але для мене це виявилось саме тією родзинкою, яка приманює допитливу натуру.

Перехід на віддалену роботу змінив мене до невпізнаваності. Відчуваю це щодня на клітинному рівні.

Новий спосіб життя змінив коло спілкування, ставлення до деяких «життєво важливих» колись речей, змінив хід думок і способи вирішення поставлених завдань.

Фріланс – це інша планета, де нема пустопорожніх балачок в офісних коридорах, нема обідньої перерви, коли треба «вибігти» по справам, нема набридливого громадського транспорту  із його штовханиною, нема начальства з незрозумілими, а то і безглуздими завданнями, нема колег, яких доводиться терпіти і до яких потрібно прилаштовуватись.

Моє життя зараз – це щоденне творення захоплюючих статей на тему хобі та розваг та публікація в інтернет-виданні позитивних новин з усього світу. Суцільний позитив, який відриває від реальності ( а може, заносить у новий світ, у новий простір?). Це щоденне творення маленького всесвіту. Добре це чи погано?

Помічаю, що перестаю розуміти чоловіка, який повертаючись з роботи (з реального світу) розповідає  «як важко жити». Кому важко? Чому важко? Навіщо це мені чути?

Помічаю, що все частіше вибираюсь в місто із страшенною неохотою. Ну, хіба тільки в кіно сходити. Мені повністю вистачає мого світу ТУТ.

Вистачає зеленої травички, вистачає несамовитого цвіркотіння горобців під дахом, вистачає цвітіння квітів і муркотіння киці під боком. Вистачає цілком зрозумілих робочих завдань і можливості пошуку нестандартних рішень.

А що ще людині потрібно?

Хіба важливо знати про згорілий автобус чи підірваний будинок десь ТАМ далеко? Що я можу змінити там?

А ТУТ я можу все. У своєму світі я керую як хочу і як можу.