Генштаб направив листа спікеру ВР Стефанчуку щодо підтримки законопроекту про покарання військових за непокору командирам

Відповідний лист з’явився у картці законопроекту на сайті Верховної Ради, повідомляє Судово-юридична газета.

«На даний час особливо актуальним у цьому контексті є питання вдосконалення окремих аспектів юридичної відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України за вчинення військових адміністративних та кримінальних правопорушень, вирішення якого є предметом проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України щодо відповідальності за військові адміністративні та військові кримінальні правопорушення» №13452 від 4.07.2025.

Генеральний штаб Збройних Сил України вже висловлював свою принципову підтримку цього законопроєкту перед Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності листом від 14.07.2025 № 300/1/C/5956. Актуальність та необхідність реалізації зазначених законодавчих ініціатив підтверджується також і командирами військових частин бойового складу Збройних Сил України у відповідному зверненні (додається)» – зазначено у листі, який підписав начальник Генштабу Андрій Гнатов.

Безпосереднє звернення командирів до листа, який опубліковано на сайті парламенту, не додане.

Цей законопроект рекомендував прийняти в першому читанні Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 27 серпня. Як повідомили члени комітету – спірну норму можуть прибрати (але зробити це можна лише в рамках поправок до другого читання).

У редакції, яка була внесена групою депутатів, серед яких голова Комітету Сергій Іонушас, передбачено, що за вчинення військовослужбовцем непокори, тобто відмову виконати наказ командира, а також інше умисне невиконання наказу, суд не зможе призначити більш м’яке покарання, аніж від 5 до 10 років в’язниці, або покарання з іспитовим строком.

Наразі чинна стаття 69 Кримінального кодексу виключає можливість призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, за вчинення в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці низки злочинів, зокрема, самовільного залишення військової частини та дезертирства. Стаття 75 КК виключає можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці злочинів за статтями 403, 405, 407, 408, 429 КК.

Але статті 402 КК немає у цьому переліку, тобто, військові за непокору можуть зараз отримати умовне покарання або більш м’яке, якщо так вирішить суд. Отже, депутати пропонують цю опцію прибрати.

Наразі стаття 75 КК стосовно звільнення покарання з випробуванням може застосовуватися, до прикладу, для корупціонерів. Так, прийнятий в цілому у 2024 році законопроект 12039 встановив, що обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням не застосовуються, якщо суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у корупційних справах.

Законопроектом 13452 також пропонується, щоб військовослужбовців не можна було звільнити від адміністративної відповідальності по малозначності за необережне пошкодження військового майна, порушення правил несення бойового чергування, розпивання алкогольних напоїв та інші порушення, передбачені главою 13-Б КУпАП.

Так, у статті 22 КУпАП, яка встановлює можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, пропонується додати норму, відповідно до якої положення цієї статті 22 не застосовуються до військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, вчинених під час дії воєнного стану.

Також пропонується збільшити до одного року строк для накладення адміністративного стягнення за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП, вчинених в умовах воєнного стану.

Наразі частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, що стягнення, у тому числі за вчинення військових адміністративних правопорушень під час дії воєнного стану може бути накладено не пізніше як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення.