Колективні договори та нарахування пені: набуває чинності новий закон про житлово-комунальні послуги

Українські Новини пропонують ознайомитися з найважливішими для споживачів комунальних послуг нововведеннями, а також із новою методикою розподілу обсягів спожитої послуги, яка була затверджена Міністерством регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства. 

Індивідуальні та колективні договори

 Одне із нововведень закону – можливість для споживачів укласти колективний договір із виконавцем послуг. Колективний договір укладатиметься між виконавцем послуги та особою, уповноваженою на це співвласниками. Такою особою може бути управитель або співвласник будинку, правління житлово-будівельного кооперативу або уповноважений на це орган управління ОСББ.

Тобто, перед підписанням колективного договору мешканці будинку повинні самостійно обрати уповноважену особу. Крім того, їм також самостійно доведеться визначити порядок ведення цією особою обліку спожитих комунальних послуг та їхньої оплати, порядок та умови здійснення розподілу обсягу спожитої послуги між мешканцями. Колективні договори зможуть укладати за умови встановленого в будинку приладу обліку споживання послуги.

Також ОСББ або юридична особа, котра об’єднує усіх співвласників будинку, може стати колективним споживачем. У такому випадку об’єднання співвласників діятиме від свого імені. Колективний споживач купуватиме послугу на вході до будинку. Розподіл послуги між окремими споживачами буде здійснюватися за домовленостями із співвласниками будинку.

Поряд із колективними договорами споживачі послуг зможуть укладати індивідуальні договори із виконавцями послуг. Закон передбачає 2 варіанти індивідуальних договорів.

У першому випадку виконавець відповідатиме за якість послуги безпосередньо у квартирі. Другий випадок передбачає відповідальність виконавця послуги за її якість на межі будинку і застосовується в тому випадку, коли мешканці багатоквартирного будинку так і не дійшли згоди щодо типу договору із виконавцем послуги.

В залежності від обраного типу договору споживач може отримувати у платіжці різні суми.

Новий закон вводить поняття абонентської плати – платежу, котрий сплачується виконавцю послуги за індивідуальним договором для відшкодування витрат, пов’язаних із здійсненням розподілу послуги та, в деяких випадках, - витрат на обслуговування розподілювачів теплової енергії та/або лічильників.

У випадку укладання індивідуального договору, за котрим виконавець послуги буде відповідати за якість безпосередньо у квартирі будинку, плата споживача за комунальну послугу складатиметься із плати безпосередньо за саму послугу, плати за абонентське обслуговування (яка раніше входила до структури тарифу, а тепер виокремлюється з нього) та плати за обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж.

Якщо за умовами індивідуального договору відповідальність виконавця закінчуватиметься на межі будинку, споживач сплачуватиме безпосередньо за саму послугу та за абонентське обслуговування. При цьому ремонт і обслуговування внутрішньобудинкових мереж співвласники будинку здійснюватимуть самостійно чи за допомогою управителя.

У випадку вибору колективного договору із споживачів не стягуватиметься абонплата, але ремонт та обслуговування внутрішньо-будинкових мереж здійснюватиметься співвласниками самостійно або за допомогою, наприклад, управителя.

За новими правилами, тип договору про надання житлово-комунальних послуг самостійно визначатимуть співвласники багатоквартирного будинку. Тип договору обирається окремо для кожного виду послуги: у межах одного будинку можливе укладання різних типів договорів за різними видами комунальних послуг. При цьому послуги із постачання та розподілу природного газу та електричної енергії будуть надаватися виключно на підставі індивідуальних договорів.

У яких випадках вигідніше укладаати колективні договори, а в яких – індивідуальні, мешканці багатоповерхівок повинні визначити самі. Але часу на роздуми відведено не так багато: якщо жителі будинку не визначаться із типами договорів за рік після набрання законом чинності, вони змушені будуть укласти із виконавцями послуг індивідуальні договори терміном на 1 рік.

Договори, укладені до набрання чинності нової редакції закону про житлово-комунальні послуги, зберігають чинність протягом року, але у цей же час мешканці будинку можуть обрати нову форму договору та розірвати уже укладений.

Варто звернути увагу на те, що, згідно нових норм, споживач матиме право оплачувати послуги авансовими платежами, але виключно за бажанням самого споживача. Виконавець послуг може лише пропонувати оплату авансом, але не має права змушувати споживача до такої оплати.

Нарахування пені

Вельми суперечливим пунктом нової редакції стало повернення пені за несвоєчасну оплату послуг. Згідно чинного до 1 травня законодавства пеня також мала би нараховуватися.

У 2011 році втратив чинність закон про заборону нарахування пені, і з того часу санкція повинна була б застосовуватися. Але в чинному законі про житлово-комунальне господарство не визначено розмір пені: згідно з положенням, її розмір міг регулюватися в договорах.

У новій редакції пропонується начисляти пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Чи є це великою сумою?

Як показують розрахунки, на кожні 100 гривень боргу за 1 день нараховуватиметься 0,01 гривня пені. За 100 днів прострочення оплати – 1 гривня. Тобто, за 100 днів при наявності заборгованості в розмірі 1 тис. гривень сума пені складе 10 гривень. Для того, щоб нарахована за 100 днів пеня перевищила 1 тис. гривень, споживач має заборгувати перед виконавцями комунальних послуг більше 100 тис. гривень.

Законом передбачено, що у разі боргів держави перед споживачем за надані субсидії або пільги пеня не нараховуватиметься. Також санкції не застосовуватимуться у тому випадку, коли роботодавець має борги по зарплаті перед споживачем. Передбачено, що пеня нараховуватиметься лише на ті борги, які виникли після 1 травня.

Окрім відповідальності споживача за своєчасну оплату послуг у новому законі передбачається відповідальність виконавця послуги за несвоєчасну ліквідацію аварій у мережах – у випадку, коли виконавець послуги не завершив ремонт в установлений термін, він повинен буде заплатити споживачеві штраф.

Нові платіжки за тепло та воду

Паралельно із введенням у дію закону "Про житлово-комунальні послуги" змінюються й правила розподілу обсягів спожитих послуг із тепло- та водопостачання у багатоквартирному будинку. Відтепер споживачі у платіжках будуть бачити не просто обсяг спожитої послуги за місяць і її кінцеву вартість, а розподіл послуги на власне спожиту у квартирі, витрачену на місця загального користування (МЗК) та на функціонування внутрішньобудинкових мереж. Для розподілу враховуватимуться покази будинкового та індивідуального лічильників (за наявності). Нова методика враховує різні варіанти оснащеності будинку і приміщень у ньому приладами обліку: розглядаються варіанти як повного, так і часткового встановлення індивідуальних лічильників у квартирах і нежитлових приміщеннях.

У випадку, якщо всі квартири і нежитлові приміщення оснащені індивідуальними лічильниками, обсяг спожитої приміщенням послуги визначається за показами лічильника.

У випадку наявності в будинку квартир і нежитлових приміщень, які не оснащені індивідуальними лічильниками, обсяг спожитої послуги для таких приміщень буде нараховуватися з урахуванням їхньої площі чи об’єму (за вибором споживача). Ті ж приміщення, які оснащені лічильниками, будуть користуватися показами приладу обліку.

Неприємний сюрприз чекає на тих, хто взимку не вмикає опалення у своїй квартирі, прикручуючи регулятори на батареях. Нова методика враховує, що таке приміщення все-одно споживає тепло – але вже за рахунок квартир, господарі яких не прикрутили регулятори або не мають таких приладів. Передбачається введення мінімальних обсягів споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях. Якщо обсяг спожитого тепла за показами лічильника менший за мінімальний встановлений, то проводитиметься донарахування до мінімального показника.

 При розрахунку обсягів послуги, яка витрачена на МЗК також враховується варіант оснащення таких місць приладами обліку. У такому випадку обсяг, наприклад, тепла, витраченого на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається на підставі показань приладів обліку.

Якщо ж МЗК не оснащені приладами обліку, то обсяг тієї ж теплової енергії, витраченої на їхнє опалення, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення всієї будівлі. Так, для одноповерхового будинку така частка становить 20%, для 2-поверхового – 18%, для 3-поверхового – 16%, для 4-поверхового – 14%, для 5-поверхового – 12%, для будинків на 6 і більше поверхів – 10%.

За рішенням співвласників будівлі зазначені частки споживання тепла, витраченого на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, можуть визначатися із застосуванням понижувального коефіцієнта від 0,2 до 0,9 залежно від характеристик огороджувальних конструкцій.

У разі якщо приміщення всіх споживачів у будівлі оснащені індивідуальним обліком, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як різниця між обсягом теплової енергії, визначеної на підставі показань будинкового лічильника, та сумарним обсягом спожитого тепла за показаннями індивідуальних лічильників, а також з врахуванням обсягу витрат тепла на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання

До МЗК відносять місця, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, крім допоміжних приміщень.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення становить частку від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення.

Українцям потрібен буде час, щоб звикнути до нових умов надання послуг та нових правил розподілу. Не виключено, що на деяких мешканців багатоповерхових будинків чекають сюрпризи у платіжках через значні втрати тепла чи води безпосередньо у самому будинку. Варто зазначити, що встановлення будинкових лічильників тепла і води убезпечить від перекладання постачальниками послуг своїх втрат на плечі споживачів. Але споживачі нестимуть своєрідну відповідальність за втрати тепла чи води у межах свого багатоквартирного будинку. Виходом із ситуації може стати модернізація внутрішньо-будинкових мереж.

У більшості випадків співвласникам будинку доведеться знаходити між собою спільну мову та узгоджувати свої дії. Але жоден закон не зможе навчити це робити.