Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст)

Що робить людину безсмертним ельфом? У серці Бгаґавад-ґіти криється не медитація чи молитва, а вільна воля в активній дії!

Крішна навчає Арджуну, що для переходу до вічного життя необхідно діяти не під впливом зовнішніх загроз чи винагород, а керуватися лише власною волею та голосом совісті. Ця чисто вольова дія є обов’язковим компонентом ельфійського мислення. Чиста енергія духу, позбавлена людського страху виживання.

Вона може суперечити суспільній думці чи навіть власному досвіду. Але це те, що треба робити – лише згідно з волею свого духу, незалежно від зовнішніх стимулів і навіть без надії на результат. Такий підхід Крішна називав «безкорисливою дією», а Ісус називав «дерзанням» та «вузьким шляхом». У стартапах це називають «контрарним підходом» та «пошуком секретів».

Бгаґавадґіта («Блага пісня») розкриває базові знання ельфізму і є підготовкою до правильного сприйняття Євангелія. Вона показує два етапи розвитку людини: перший – через реінкарнацію (Гомо дуплекс), другий – у вічному житті (Гомо триплекс). Обидві книги, Гіта та Євангеліє, розповідають про те, як боголюдина навчає технології перетворення людини на ельфа.

Чому Крішна не сказав Арджуні «втікай»? Як духовна воля пов’язана з мовою Сенсар? І чому лише контрарність розкриває крила метелика?

Приєднуйтесь до одвічної мудрості, що веде до відновлення зв’язку людини зі своїм внутрішнім богом – божественним сонцем, ставай на шлях переходу зі стану арія до стану ельфа!

Арджуна на полі Куру – це кожен із нас. Це універсальний приклад людини на межі пробудження. Наше безсмертя починається з фрази: «Я так вирішив».

Транскрипція подкасту

Радіймо, друзі! Вітаю з поверненням до ельфізму!

Радіймо, ельфи! Всіх вітаю на радіо Гартленд!

Продовжуємо тему практичної палінгенезії, тобто переходу від людини до надлюдини – Гомо триплекс. Хто ще не знає, то ельфи – це початкові триплекси.

Також варто нагадати, що слово "ельфи" означає "світлосяйні". Ісус називав своїх учнів ельфами. Не тому, що вони вже були початковими триплексами, а для того, щоб вони ними стали.

Щоб вони весь час пам'ятали про свою мету. Ми також застосовуємо цю практику візуалізації мети, тому також називаємо одне одного ельфами. Так що в нас усе по Євангелію. Як у школі ельфів Ісуса Хреста в Галілеї.

ЄвАнгеліє є головним джерелом знань для здійснення палінгенезії. Власне, точний переклад слова "ЄвАнгеліє" – це "Добре Знання" або, ще точніше, блаженне знання – від слова "блАго" – добро, яке приносить щастя.

По суті, ЄвАнгеліє являє собою інструкцію з перетворення людини на ельфа. Тому логічно, що для позначення цього вчення найкраще підходить слово "ельфізм".

З усім тим, сліди ельфізму ми зустрічаємо у значно давніших джерелах. Якщо простежити першоджерело, то це Трипільська цивілізація та її засновник, відомий під іменами Ной, Купал, Аполлон, Гермес, Таргітай та багатьма іншими. Його ще називають Гермес Трісмегіст. Гермес, або Єрмій означає "святий".

До речі, слово "ТрісмегІст" означає "тричі народжений", або ж "трИплекс". Тобто Гермес Трісмегіст – це Гермес Триплекс, Гермес надлюдина.

Але повернімось до трипільців. У третьому тисячолітті до нашої ери їх стало настільки багато, що вони почали масово розселятися на навколишні території. Разом зі своєю культурою, вони несли у світ Добре Знання про перетворення людини на ельфа. Тому фрагменти ельфізму розпорошені у різних джерелах. Одним з таких джерел є індоарійська Бгаґавадґіта.

Так, це славетна Гіта – Божественна пісня. Я досліджував цю книгу – і давно хотів про неї з тобою поговорити. Вона містить важливу інформацію і доповнює євангельське Добре Знання.

Так, вони багато в чому подібні. Важливо, що обидві книги були спотворені всілякими доповненнями та вигадками, проте зберегли первинне метафізичне ядро. Якщо відкинути всі нашарування та фантазії, то стає очевидним, що Євангеліє і Бгаґавадґіта – це прояв єдиної традиції.

Гіперборійської традиції. Традиції, яка йде від богочоловіка – засновника Арійської раси. Її захисника та першопредка. А також великого вчителя. В обох книгах розповідається про те, як богочоловік навчає технології перетворення людини на ельфа.

При цьому пам'ятаємо що "Божественна пісня" була записана раніше ніж Добре Знання. Це видно навіть з її змісту.

Так, вона викладає базові знання ельфізму. Таке враження, що євангелісти були знайомі з цією книгою або вважали, що викладені в ній знання є відомими для читачів. Наприклад, в Євангелії нічого не говориться про реінкарнацію, мовляв, це і так усі знають.

З усім тим початкова структура обох творів ідентична. У Євангелії розповідається про те, як Ісус зібрав учнів, назвав їх світлосяйними і почав навчати перетворення на вічно молодих ельфів. А Крішна навчає Арджуну про те, як подолати реінкарнацію і перейти до вічного життя.

Стривай! але ж це дещо різні речі. В чому тут ідентичність?

В усьому. Слово "хрестос" перекладається з гелленської мови як "стабільно красивий та хороший" і позначає боголюдину. А ім'я Крішна перекладається з санскриту як красень, дуже красивий. Тобто слова "хрестос" і "крішна" є синонімами для позначення боголюдини – реалізованого трИплекса.

Далі. Ім'я Арджуна перекладається як світлий, яскравий, світлосяйний. Світлосяйні – це ельфи. Але Арджуна, вочевидь, ще не був ельфом, але прагнув ним стати. Тож виходить, що в обох книгах боголюдина навчає майбутнього ельфа. В обох випадках йдеться про теорію та практику переходу до вічного життя.

Так, і мене це здивувало: в обох книгах використовується той самий термін – вічне життя.

І це невипадковість, адже йдеться про термінологію Гіперборійської традиції. Як ми вже говорили, базова термінологія ельфізму сформована гіперборійським сенсАром.

Так, пам'ятаю. Гіперборійський Cенсар – це мова ельфів раннього Трипілля. Ця мова не лише розповідає про технологію палінгенезії, а й сама є технологією палінгенезії.

Коли ми розмовляємо Сенсаром, то починаємо мислити як ельфи і самі перетворюємось на ельфів. Тому прагнемо пізнати трипільський Сенсар і сформувати український сенсАр нового циклу.

У цій справі нам допомагає давня українська мова, а також мова Євангелія – гелленська, або ж давньогрецька мова. Ще одним джерелом Сенсара є санскрит.

Наприклад, Крішна навчає, що для переходу до вічного життя треба бути йОгом. На санскриті слово "йога" означає "зв'язок". Слову "йога" відповідає трипільське слово "лига" – зв'язок. Звідси слово релИга, релігія – відновлення зв'язку.

Йдеться про відновлення зв'язку людини зі своїм внутрішнім богом. Людина є втіленим богом, але не знає про це. Для того, щоб стати ельфом, треба відновити зв'язок зі своїм внутрішнім богом, своїм божественним сонцем. Релігія – це теорія і практика відновлення людиною зв'язку зі своїм божественним Я.

Тобто Крішна розповідає Арджуні, що таке істинна релігія, і навчає його бути йогом, тобто релігійною людиною. Виходить, що релігія має на меті перехід людини зі стану арія до стану ельфа. Тільки це й можна називати релігією. Якщо нема відновлення зв'язку зі своїм внутрішнім богом, то це не релігія, а псевдорелігійний культ чи щось інше.

Дослідники стверджують, що текст Бгагавадгіти сформували різні автори. Кожен з них намагався використати первинний текст для просування власних ідей. Первинний текст є релігійним. Це настанови для йогів, тобто людей, які прагнуть стати ельфами. Саме це релігійне ядро нас найбільше цікавить.

Знову ж таки, це нагадує ситуацію з ЄвАнгелієм. Первинний текст був суто релігійний, тобто спрямований на відновлення зв'язку з внутрішнім богом. Головна заповідь ельфізму – Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм. До цього первинного тексту потім було додано багато вставок, тож загальний обсяг доповненого ЄвАнгелія зріс більш ніж удвічі. На відміну від Гіти, ми знаємо автора вставок у Євангеліє – це Філон Іудей з Александрії Єгипетської.

Є ще одна відмінність. Ми знаємо точну дату написання Євангелія – це 31 рік нової ери. Натомість час написання Гіти невідомий, найімовірнішим вважається кінець першого тисячоліття до нової ери.

Тоді про ще одну відмінність. ЄвАнгеліє описує реальні події, що відбулися протягом року в Галілеї та Іудеї.

Натомість описана в Гіті підготовка до битви на полі Куру є лише яскравою обгорткою до суто метафізичного тексту. Тобто описані в Гіті події – це художня вигадка.

Точно! Тому то невідомі ні час, ні місце описаних подій. А ось ще одна відмінність. Гіта – це чисто теорія перетворення лялечки на метелика, тобто переходу від смертної людини до безсмертного ельфа. Натомість Євангеліє розповідає, що Іван Заведей, найталановитіший учень Ісуса, таки успішно здійснив палінгенезію і став вічно юним ельфом.

Можна припустити, що описані в Гіті події – це фрагмент діалогу між Ноєм, або ж Гермесом Трісмегістом, та його учнями. Таких діалогів було багато, проте протягом п'яти тисячоліть майже все було втрачено. Залишився фрагмент лише однієї розмови. Його й записали в Гіту. Можливо, навіть не дуже розуміючи, про що там йдеться.

Схоже на це. Але нас більше цікавлять подібності між Євангелієм і Гітою. Деякі збіги просто вражають. Пам'ятаєш як Ісус преобразився перед трьома учнями на горі? Цитата: "обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа стала біло-яскравою, наче світло, – такою, що ніякий білильник на землі так не вибілив би її".

Звісно пам'ятаю! Ісус, будучи реалізованим Гомо триплекс, показав учням, що з ними відбудеться, коли вони стануть ельфами. Вони отримають доступ до божественної енергетики і поступово навчаться керувати своїм енергетичним тілом. Така демонстрація мала підняти їх мотивацію до палінгенезії та посилити віру в реальність ельфійського метаморфозу.

А тепер погляньмо, як Крішна показав Арджуні своє енергетичне тіло. Цитата:

"Якби в небі тисячі сонць одночасно світили", 
Можливо, що сяйва його досягли б вони сили".

Очевидно, що вираз "тисячі сонць" – це типове перебільшення, східна гіпербола. Це дуже властиво індусам, які полюбляють дописувати до чисел кілька нулів. Там де десять, вони кажуть тисяча або мільйон. Для нас важливо те, що і в Євангелії, і в Гіті богочоловік продемонстрував світло свого енергетичного тіла. Хрестос і Крішна – це не особисте ім'я, а рівень розвитку – боголюдина, реалізований Гомо триплекс, син Божий.

В українській езотеричній традиції рівень ГомотрИплекс або ж надлюдина позначається словом "спас". Відповідно термін "спасіння" означає перехід від дуплекса до триплекса, від людини до надлюдини. Це я до того, що в гІті також вживається слово спасіння – в розумінні переходу від реінкарнації до вічного життя.

Так, я пам'ятаю цей рядок: "Немає учителя в світі над мудрості слово, Воно до спасіння приводить. Завжди. Поступово".

Мудрість – це високий рівень свідомості. Для того, щоб стати ельфом, треба виробити в собі свідомість ельфа. Ісус в Євангелії говорив те ж саме: Підвищуйте свідомість і вірте в Добре Знання!

Ми вживаємо слово "добре", бо так звичніше українцям. Але якщо бути максимально точним, то замість слова "добро" має бути слово "благо".

Так, блаженне знання. Так само Бгагавадгіта. Точний переклад – благА пісня. На санскриті слово "благо" звучить як "бгага". Бгага – це багатство, яке приносить щастя.

Виходить, що назви ЄвАнгеліє і Бгагавад-ґІта несуть той самий сенс.

Слово ґІта застосоване томУ, що тут благІ знання викладені у віршованій, пісенній формі.

Слово ґІта на санскриті означає "пісня".

Точно! Отже, обидва твори є вираженням Гіперборійської традиції і несуть знання про те, як перейти від розвитку через реінкарнацію до розвитку у вічному житті.

Обидва твори призначені не для всіх, а лише для тих, хто дозрів до палінгенезії – перетворення личинки на метелика.

Тому Гіта – це погляд метелика на світ гУсениць.

Ті, що цього не розуміють, звинувачують Крішну в тому, що він не переймається стражданнями людей, які зібралися на полі битви з наміром повбивати одне одного.

А хіба не так?

Не так. Крішна дивиться на життя як на гру. Для того, щоб здобути земний досвід, людині треба пройти сотні циклів реінкарнації. У кожному циклі треба здобути відповідний досвід, тому треба пережити все – радість і смуток, любов і ненависть, дружбу і ворожнечу, насолоду і страждання.

По-іншому не буває. Коли дух втілюється в нашому земному світі, то він це робить не для того, щоб сумувати від безділля, а для того, щоб пізнати новизну та гострі відчуття. Тому не варто заважати людям здобувати цей досвід.

Справді. Ми ж не будемо заважати боксерам битися на рингу, адже вони самі прагнуть випробувати себе, здобути славу і перемогу.

Земне Життя – це поле КУру. Не заважайте людям переживати пригоди і вчитися життю. Єдине, що ми можемо зробити, – це доносити до них світло знань і утримувати людей від надмірних страждань.

Я б ще додав, що Тральфамадорський оптимізм цілком відповідає погляду вічно юного Крішни на метушливий світ людей.

Отже, Добра пісня і Добре знання – це дві частини інструкції з переходу від людини до надлюдини. Гіта доносить до нас знання, які для авторів Євангелія вважалися самоочевидними, тому про них навіть не згадували.

І це пояснює, чому Добре Знання не навчає про реінкарнацію, арійські варни, гуни та нижчі простори подій. Вся увага зосереджена на переході до простору Царства божого та перетворенні на світлосяйних ельфів.

Чи означає це, що вся практика палінгенезії зосереджена тільки в Євангелії?

Не вся. Головний чинник перетворення гУсениці на метелика – це зміна свідомості. Гіта пропонує не лише загальну теорію, а й одну суперпотужну ідею для формування ельфійської свідомості.

Щось я такого не помітив. Що ти маєш на увазі?

Цій проривній ідеї присвячена третина тексту Гіти. Йдеться про дуже специфічне ставлення до діяльності. Річ у тім, що на етапі реінкарнації люди схильні діяти під впливом зовнішніх стимулів – негативних і позитивних.

Батога і пряника?

Так. Люди постійно оглядаються навколо себе. Переймаються тим, що про них скажуть інші. Займаються лише тією роботою, яка точно принесе результат.

Дають бери, б'ють тікай! Пильнуй, щоб у тебе все було як у людей! Будь як усі!

І це нормально для людей, які лише набувають духовного досвіду, перебувають на початках пізнання нашого світу. Але для тих, хто духовно дозрів до переходу від реінкарнації до вічного життя, необхідний інший підхід до діяльності.

Що може бути інше? Все робити навпаки?

Ні. Крішна навчає Арджуну, що для переходу до вічного життя треба діяти за покликом власного духу. Нас мають рухати не зовнішні загрози чи винагороди, а наша власна воля. Не те, що про нас скажуть інші, а те, що нам говорить голос власної совісті.

Тобто на етапі переходу від реінкарнації до вічного життя, від горизонтального до вертикального прогресу нас мало цікавить думка інших людей.

У науці стартапів це називають контрарним підходом. Це стратегія, яка передбачає свідомий вибір позиції протилежної до загальноприйнятої думки. У світі стартапів, де інновації та проривні ідеї є ключем до успіху, цей підхід є обов'язковим.

А все тому, що стартап – це дуже ризикована справа. З сотні стартапів лише два чи три досягають успіху. Людина, яка стає на цей шлях, діє не заради винагороди, адже шанси мізерні. Вона так діє тому, що цього прагне її дух.

Пітер Тіль стверджує, що стартап – це воля взяти своє життя у власні руки. Це дерзновенна спроба здобути владу не лише над своїм життям, а й над маленькою, проте дуже важливою частинкою Всесвіту.

Саме так. Пам'ятаєш? «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ» – так казав Ісус своїм ельфам.

Тепер я ліпше розумію ельфійську настанову, записану в індоарійських «Законах МанУ: «Все, що робиться з власної волі, – добро!»

Несподівана аналогія! Для творення нових і корисних речей, якими займаються стартапи, треба мати волю рухатись проти течії. Саме до цього Крішна і Хрестос закликають потенційних ельфів.

А ще Ісус казав: «Входьте вузькою брамою. ВузькИй шлях, що веде до життя, і мало таких, що його знаходять». Це пряма настанова для тих, хто засновує стартап і творить новий світ.

Отже, описана в Гіті неприв'язаність до результатів – це діяльність згідно з власною волею. Воля – це те, що робить нас ельфами. І це обов'язкова умова здійснення палінгенезії. «Все, що робиться з власної волі, – добро!»

Так, адже ідея перетворення смертної людини на вічно молодого ельфа цілком контрінтуїтивна. Вона повністю суперечить суспільній думці. Ідея палінгенезії доступна одній людині з тисячі. Усі інші будуть проти – і це природно.

У світі на вас тиснУтимуть. Але дерзайте! Я переміг світ.

Отже, Гіта – це ще одна настанова з палінгенезії. Важливий фрагмент науки безсмертя, яка є езотеричним ядром Гіперборійської традиції.

По суті, Гіта – це підготовка до правильного сприйняття Євангелія. Гіта показує два етапи розвитку людини: перший – через реінкарнацію, другий – у вічному житті. Перший – життя у формі Гомо дуплекс, другий – у формі Гомо триплекс. Метафоричні личинка та метелик.

Для здійснення переходу необхідно виробляти ельфійське мислення. Обов'язковим компонентом такого мислення є чисто вольова дія, яка може суперечити суспільній думці та навіть власному досвіду. Дія, незалежна від зовнішніх стимулів і навіть без надії на результат.

Ісус це називав дерзанням та вузьким шляхом. Крішна це називав безкорисною дією. Пітер Тіль це називає пошуком секретів.

Отже, ми відкрили ще один компонент для ельфійського пробудження та здійснення палінгенезії. Перетворення личинки на метелика. Переходу від людини до надлюдини.

Проте в мене є ще дещо – з Епосу про Гільгамеша. Але про це – в наступній розмові.

До зустрічі, друзі!

Радіймо, ельфи!

---

Продовження: Гільгамеш та ельфізм: три проривні ідеї для вічного життя та перенародження України (подкаст)