Китай тисне на західні фірми, щоб збити підтримку протестів у Гонконзі – The Washington Post

Компанії, що ведуть бізнес з Китаєм, балансують на тонкій межі, щоб зберегти вірність традиційним американським цінностям, таким як свобода слова і демократія – і одночасно не образити Китай, де вони заробляють мільярди доларів. Photo: Andy Wong/AP

Гнів Китаю спричинив не просто професійний баскетбол.

Цього тижня Китай «наїхав» на NBA (National Basketball Association, Національна баскетбольна асоціація) за висловлювання у підтримку Гонконгу одного із керівників баскетбольних команд. Інші американські компанії намагаються уникнути «наїзду».

Tiffany & Co., яка заробляє на китайському ринку ледь не половину своїх доходів, відмовилась від своєї глобальної реклами, яку в Китаї сприйняли, як негласну підтримку протестів у Гонконзі. При тому, що компанія стверджує, що рекламу знімали ще за кілька тижнів до початку акцій протесту у Гонконзі.

Гігант відеоігор Blizzard Entertainment з міста Ірвайн (Irvine), штат Каліфорнія, відсторонив на рік від ігор професійного гравця за те, що він під час інтерв’ю вигукнув «Свободу Гонконгу!».

Китай вже давно трепетно ставиться до того, що говорять або роблять всередині країни іноземні компанії та власні громадяни. Проте тепер, після чотирьох місяців вуличних протестів у Гонконзі, Китай намагається впливати на те, що про нього кажуть за межами країни. «Це і є ключовим моментом розмов Сі Цзіньпіна про повернення величі Китаю» - каже про китайського Президента Елізабет Економі (Elizabeth Economy), директорка центру вивчення Азії Ради з міжнародних відносин (Asia studies at the Council on Foreign Relations).

«Кожного разу, коли вони бачать, що міжнародна спільнота підтримує Гонконг або Тайвань, вони намагаються знайти способи примусити ці голоси «говорити правильно». – каже вона. – «Вони не терплять вільнодумства всередині Китаю, і все частіше вони не терплять вільнодумства з цих питань за межами Китаю».

Нинішня американо-китайська напруженість показує, наскільки глибоко цілі сектори економіки США залежать від Китаю – не лише від споживачів, але і від благословення пекінських керівників. Тому виникає питання не лише про те, як американські компанії просуватимуть свою продукцію та послуги на китайський ринок, але й про те, наскільки вони будуть гнучкими щодо традиційних американських цінностей свободи слова та демократії.

Від гостинності та Голлівуду і до технологій – в останні роки американські компанії все більше намагаються пристосуватись до Китаю.

«Думаю, ви мали б помітити, що в останні п’ять років кількість подібних інцидентів різко зросла. Це тому, що режим комуністичної партії Китаю набирає вагу і все більше має можливість тиску на ринку», - каже Аарон Фрідберг (Aaron Friedberg), експерт з Китаю у Прінстонському університеті, котрий працював радником колишнього віце-президент Річарда Б. Чейні (Richard B. Cheney).

«Раніше вони використовували цей тиск для інших причин, щоб витягти технології з американських компаній. Тепер вони це використовують для більш виразних політичних питань».

Компанії, добре помітні на американському та китайському ринках, зіткнулись з гнівом Китаю.

Наприклад, проблеми компанії Tiffany & Co. виникли після виходу реклами, де жінка-модель тримає руку над правим оком. В Китаї це сприйняли як натяк на те, що під час акції протесту в Гонконзі в серпні один з протестувальників був застрелений пострілом в око.

Реклама поширювалась на паперових носіях та в інтернеті всередині та за межами Китаю. Tiffany & Co. заперечує будь-який зв’язок з подіями в Гонконзі, які почались у червні.

«Це рекламне фото компанії було зроблено у травні 2019, і воно жодним чином не є політичним маніфестом. Нам дуже шкода, що його саме так сприймають, тому ми видалили це зображення зі всіх наших цифрових та соціальних медіа», - йдеться у повідомленні компанії.

У вівторок компанія Blizzard на веб-сайті своєї гри Hearthstone опублікувала повідомлення про виключення з турніру гравця на прізвисько «Blitzchung» за порушення правил змагань, що він висловив неповагу гравцеві, образив публіку і завдав шкоди репутації компанії. Компанія не відповіла на запит про детальнішу інформацію.

Інші компанії зазнали неприємностей через «імовірні помилки», пов’язані з Тайванем або Тибетом. Минулого року компанія Marriott International вибачалась перед китайським урядом після того, як перелічила Тайвань, Тибет, Макао та Гонконг - території, на які претендує Китай, - як окремі країни в електронному опитувальнику, надісланому членам своєї програми винагород.

Компанія Mercedes-Benz вибачилась перед китайськими споживачами, котрих образила реклама з Далай-Ламою. За межами Китаю 82-річний духовний лідер Тибету є однією з найпопулярних постатей, він відомий своїм вченням про мир і співчуття, а також тим, що підтримує автономію Тибету. Проте Комуністична партія Китаю вважає його політичним агітатором.

Проблеми NBA почались після того, як генеральний директор команди «Houston Rockets» Даріл Морі (Daryl Morey) у п’ятницу викликав лють [у Китаю] своїм постом у твітері: «Боротьба за свободу. Ми з Гонконгом».

Після того, як його аккаунт був завалений критикою, Морі видалив свій твіт, а власник «Houston Rockets» Тільман Фертітта (Tilman Fertitta) безуспішно намагався дистанціювати свою команду від настроїв. Оскільки китайські медіа-партнери та спонсори швидко розірвали зв'язки з «Houston Rockets», NBA в неділю виступило із заявою, в якій висловлює «велику повагу до історії та культури Китаю», але також захищає право Морі на свободу слова. НБА не стала карати Морі.

У відповідь китайська державна телевізійна мережа CCTV скасувала трансляції в Китаї передсезонних ігор NBA, а роздрібні торговці, такі як Alibaba, видалили товари NBA зі своїх веб-сайтів.

Комісар NBA Адам Сілвер (Adam Silver) у вівторок виступив із заявою, де він підтримав право Морі на свободу слова і вираження своїх поглядів. Він заявив, що NBA «не зможе діяти», якщо намагатиметься регулювати  висловлювання гравців, працівників та власників з політичних питань. Сілвер також підкреслив «велику спорідненість» NBA з Китаєм і сказав журналістам, що він намагатиметься відновити відносини під час свого візиту до Китаю цього тижня.

Але спостерігачі з Китаю відмічають, що такі удари по популярній спортивній лізі дадуть розголос і стануть відомими широкому колу американців.  Це важливо для Пекіна, вважають експерти, оскільки він бачить у західній пресі та соціальних мережах широку підтримку протестуючих у Гонконзі.

Вплив Китаю зріс разом з його ринковим потенціалом для західних компаній.

NBA у своїх глобальних прагненнях дійсно сильно покладається на Китай. У червні Адам Сілвер назвав країну та її населення у 1,4 мільярда «величезною можливістю». У 2004 році NBA почало влаштовувати в Китаї показові ігри, а у 2008 офіційно відкрила офіс NBA в Китаї. Хоча Китай не транслюватиме ігри, але «Los Angeles Lakers» та «Brooklyn Nets» проведуть цього року ігри в Шанхаї та Шеньчжені, продовжуючи традицію відрядження висококласних команд до Китаю під час передсезону.

Тим часом такі суперзірки, як Кобі Брайант (Kobe Bryant) та ЛеБрон Джеймс (LeBron James) регулярно влаштовували промо-тури з просування своїх кросівок. Чимало гравців, зокрема колишня зірка «Miami Heat» Дуайн Вейд (Dwyane Wade), підписали акційні угоди з китайськими виробниками кросівок, а не з американськими брендами. А такі команди ліги, як «Houston Rockets» та «Golden State Warriors», розробили трикотажні вироби, орієнтовані саме на китайську аудиторію.

За даними ліги протягом сезону 2017-2018 ігри NBA дивились 640 мільйонів китайських глядачів, а збільшення аудиторії за останні п’ять років завдяки китайському гігантові он-лайн розваг «Tencent» принесло 1,5 мільярда доларів. «Tencent» оголосив, що його трансляцію вирішальної гри у фіналі NBA 2019 року дивились 21 мільйон глядачів – більше, ніж телеглядачів у США.

Під час перебування в Японії цього тижня Сілвер повідомив журналістам, що NBA вже відчула «доволі драматичні наслідки» від твіту Морі. Китайський бойкот може завдати суттєвої шкоди.

Деякі галузі все частіше намагаються превентивно діяти так, щоб не прогнівати Китай.

Щоб отримати можливість поширювати в Китаї свої фільми, Голлівуд намагається уникати такого вмісту, який в Китаї може бути сприйнятим морально або політично образливим. У деяких випадках для цього вносять помітні зміни у вже відзняті фільми. Наприклад продюсери фільму «Red Dawn» (Червона зоря), який було знято на початку цього десятиліття, внесли у фільм зміни, тому тепер там головні лиходії – вихідці не з Китаю, а з Північної Кореї.

Або включають у фільм згадки про китайського генія, як у фільмі–катастрофі «2012», в якому саме китайські вчені врятували цивілізацію.

Компанія «Marvel» зняла «Залізна людина – 3» частково за рахунок китайських інвестицій. Для китайського релізу було спеціально додано нові сцени.  Голлівудські студії часто отримують частину фінансування за рахунок китайських інвесторів, що поглиблює стосунки.

Китай є другим за розміром ринком доходів від прокату кіно, і Голлівуд часто отримає тут прибутки. Минулого року прокат фільмів у Китаї приніс понад 2 мільярди доларів. При тому офіційно згідно з правилами урядової групи China Film Group у Китаї дозволений прокат лише 38 голлівудських фільмів. І це викликає запеклу конкуренцію між студіями, які навипередки намагаються догодити китайським властям.

Американо-китайська торгівельна війна надала цьому нову якість – з моменту загострення конфлікту чимало фільмів з великими бюджетами не змогли потрапити у китайський прокат. Виключенням залишається Disney. Компанія, що співпрацює з урядом Шанхаю у тематичному парку, все ще отримує привабливі пропозиції в Китаї.

На сьогодні значна частина Голлівуду схоже радіє тому, що вдалось уникнути такого жорсткого протистояння, як з NBA. Навіть Джон Пенотті (John Penotti), продюсер фільму «Crazy Rich Asians» (Шалено багаті азіати), який веде бізнес по всій Азії, каже, що клерки з виробництва розваг з обох сторін Тихого океану намагаються уникати згадок про Даріла Морі.

«Я не чув, щоб жодна людина згадувала про це протягом останніх кількох днів», - каже він. -  «Це дивовижно».

Джерело: Jeanne Whalen, Ben Golliver and Steven Zeitchik "China lashes out at Western businesses as it tries to cut support for Hong Kong protests". The Washington Post, October 8, 2019

Переклав Володимир Щербина