Спочатку Україну в Італії шанували, бо знаменитий футболіст Андрій Шевченко грав в італійській в команді "Мілан". Завдяки йому українці і Україна виглядали гарно. Гра в футбол в Італії - це найбільше захоплення нації. Йому надають високу цінність і гучну пристрасть; після матчу вулицями гудуть сирени автомобілів всіх типів , навіть серед ночі.
І тут раптом загриміла Україна, стала країною вбивць собак. І це так розрекламувалося по всіх каналах , що тільки й говорили і поєднували нашу країну з гидкою операцією знищення собак. Де і звідки тільки можна було, назбирали різних фото-світлин з жахливою ситуацією і долею цих бідолашних тварин, що спокійно на них дивитися неможливо. Та й повісили Україні ярлик.
Афішується негатив ще й донині, показуються фільми про Україну і долю собак. Відгородитися українцю від цієї теми нема як, ніхто нікого не відрізняє. Європейці не дивляться в очі українцям, коли кажуть, що нелюдські в нас закони і люди.
До речі: в чужому оці порошину краще видно. В Італії шанують і люблять собак. Багато таких людей, хто має біля себе товариство четвероногого друга. І чому ж так уважно і любляче вони віддають перевагу мати компанію-товариство собаки?
Собаку заводять: молода пара, молодий чоловік, літні люди. Здається, більш природньо виглядає, коли діти мають собаку; або самітні бабусі і дідусі.
В чому ж секрет великої любові до собак? А в тому, що мати компанію-товариство двоногого друга протилежної статі, тобто людину, - може обернутись великою проблемою в майбутньому для бажаючого. Закони держави створені і спрямовані так, що люди самі вибирають, що для них безпечніше бути кожному самому, аніж разом.
Одружуватись і народжувати дітей для чоловіка просто страшно. Бо якщо потім з сім’єю щось не складеться - він буде зруйнований до кінця життя, перебувати в пригніченому стані. Адвокатам платити прийдеться довго, бо розлучення ведуться роками; хату залишити для дітей, аліменти на дітей платити, утримувати дружину, якщо вона не працює.
Це - якщо все по-доброму, а може бути й гірше. І ось результат - всі дружньо полюбили собак. Віддали перевагу не дітям, а собакам. Здалеку здається, що закон захищає жінку і дітей. Але подивимося на плоди цих законів і бачимо, що сімейна пара заводить не дитину, а собаку. А коли схаменуться про дитину, то вже й пізно.
Ухитряються і придумують - народжувати дітей і не реєструвати шлюб, це, на всяк випадок, захист від адвокатів. Потім гордитися тим, що вимудрував чи обкрутив закон, бо в шлюбі ніколи не перебував, хоч вже є внуки.
В результаті - італійський чоловік зробився чутливим і плаксивим, а італійська жінка і з рота дістане те, що їй треба, всі трюки хитрощів підуть в хід.
Тож виходить, що система і закони цілеспрямовано придумані проти життя і проти щастя.
Добрим в Україні є те, що стимулюється народження дитини матеріально... Молодці! Це є чудово!
Цікаву тему Ви розпочали. Слава Богу, що у нас ще не дійшло до таких законів...
"самому по собі" краще буде просто "самому".
"дякуючи йому" - завдяки йому.
"находитись" - перебувати.
Дякую за цікаву інформацію.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Цікаву тему Ви розпочали. Слава Богу, що у нас ще не дійшло до таких законів...
"самому по собі" краще буде просто "самому".
"дякуючи йому" - завдяки йому.
"находитись" - перебувати.
Дякую за цікаву інформацію.
Творімо разом мову Сенсар!
Любов до собак, і споживання м’яса інших тварин - то подвійні стандарти. То треба тим італійцям сказати.