Для досягнення успіху потрібні чотири головні чинники: проривна ідея, згуртована команда, механізм поширення (масштабування) та чітка стратегія. Формування команди для державотворчого стартапу – це наче «відрощування голови» народного тіла. Найближчий приклад – Козацька революція XVII століття та творення Першого Гетьманату. Це було чудо. Нині настав час Нової Козаччини й нового чуда.
Велика гра – це держава-стартап у фазі розробки або, іншими словами, операційна система для тестування нових інститутів. Ігрова метафора використовується для мобілізації творчої енергії, але за нею стоїть прагматичний інженерний підхід і найсерйозніший стартап в історії країни.
1.1. Проблема 5/95
Статистичним та експериментальним фактом є те, що до стійкого критичного мислення та підприємництва спроможні тільки п’ять відсотків населення. Проте в українських реаліях вирішальний голос належить дев’яносто п’яти відсоткам, які вразливі до маніпуляцій та пропаганди. В результаті згадані 5% найрозумніших людей на будь-яких виборах залишаються в меншості, а їхня думка категорично ігнорується. Це абсурдна і протиприродна ситуація, коли не голова керує народним тілом, а тіло керує головою. У нинішньому стані український народ – це «вершник без голови».
Але не все так погано. Системна криза в Україні – світоглядна, демографічна та інституційна – є унікальним «вікном можливостей» і дає народу шанс почати жити власним розумом. Агонія старого світу утворила «зону нульового опору» та вільний простір для народження природовідповідної, а тому значно ефективнішої соціальної моделі.
Третій Гетьманат – це людиноцентрична меритократія («влада гідних»), де право керувати (бути «головою») здобувається через доведену розумність та внесок у спільну справу, а не через маніпуляції на виборах. При цьому «голова» (5%) несе повну відповідальність за добробут «тіла» (95%). Цей козацький принцип – «старшина відповідає головою за своїх козаків» – зашитий у механізм роботи держави на всіх її рівнях.
Створюючи державу «для своїх», ініціативна меншість формує «колію», якою зможе скористатися решта населення. Початкові правила, закладені в основу держави на ранньому етапі, стабільно сприятимуть чесним людям і відштовхуватимуть шахраїв та соціальних паразитів.
Головним способом творення народної держави є самовисування лідерів – з наступним підтвердження лідерських якостей їхніми послідовниками. Тому людям-гравцям треба не чекати, поки на них звернуть увагу, а брати ініціативу у свої руки – це їхній прямий обов’язок перед своїм народом. Це виконання ними свого природного призначення, яке надає сенс усьому життю і приносить щастя.
1.2. Демоси і два типи держави
У політичній архітектурі існує лише два засадничі типи держави – етатична і народна. Чим вони відрізняються?
В етатичній державі джерелом влади є панівна верхівка, яка призначає органи влади зверху донизу. Народовладдя в такій системі – лише декоративна ілюзія, що підтримується маніпулятивними виборами та пропагандою. Це система, де громадянин є ресурсом, а не суб’єктом.
У народній державі (республіці) джерелом влади є організовані групи людей, які формують органи влади знизу догори. Справжня республіка (res publica – «спільна справа») можлива лише як багаторівнева «громада громад». Це жива мережа, де кожен вузол має власну волю та відповідальність.
Традиційною та найбільш стійкою моделлю громади є «демос» – самокерована група «своїх людей» чисельністю до 100 осіб (число Данбара). Це межа, за якої зберігається високий рівень внутрішньої довіри («усі знають усіх»), що критично важливо для швидкого прийняття рішень та мінімізації транзакційних витрат (на юристів, адвокатів, суддів, контролерів, поліцію).
Кожен демос має свою керівну «п’ятірку», яка відповідає за ключові функції життєдіяльності. Така структура – не теоретична вигадка, а перевірена тисячоліттями технологія Копного права та Козацької традиції, адаптована до умов цифрової епохи.
У цій праці ми розглянемо порядок формування республіки демосів. Українська Вільна Держава (УВД) – це її офіційна назва. Третій Гетьманат (ТГ) – це народна назва, а також назва стартапу та ігрової симуляції.
Формат стартапу спонукає нас мислити згідно з наукою стартапів та з використанням проривних технологій.
1.3. Держава-стартап
Практичний досвід у царині стартапів свідчить, що для досягнення успіху потрібні чотири головні чинники: проривна ідея, згуртована команда, механізм поширення (масштабування) та чітка стратегія.
При цьому проривна ідея МАЄ БУТИ достатньо несподіваною та екстремальною, інакше це буде не прорив до нового, а вдосконалення старого. Водночас ця ідея має бути достатньо раціональною – для залучення еліти, зацікавленої в її реалізації.
Що стосується формування команди, то для державотворчого стартапу – це наче «відрощування голови» народного тіла. Таке вже було в українській історії. Найближчий приклад – Козацька революція XVII століття та творення Першого Гетьманату.
Сигналом до регенерації голови є страждання народу, спричинені відсутністю власної еліти. Народний біль подає сигнал SOS і вмикає механізм оновлення. Ось як про це писав Євген Маланюк: «Справді, на перший погляд, є то чудом нашої історії: обезголовлений національний організм – власним внутрішнім зусиллям – вирощує собі голову. Провідна верства – здрібнілі князі й боярство, пізніше навіть єпископат – втягається механізмом польської державности... І от, на зміну відумерлій аристократії несподівано, бо в історично-короткім часі, зʼявляється аристократія нова, зʼявляється «чудом», бо ніби з «нічого» зроджена. Козацтво... було зроджене з лона обезголовленого національного тулуба» (Нариси з історії нашої культури, 1954).
Настав час Нової Козаччини та нового «чуда». Народний біль знову подає сигнал SOS, тож механізм регенерації національної еліти увімкнено. Цього разу буде багато нового та несподіваного, але з тим самим генетичним кодом Свободи.
1.4. Криза та вікно можливостей
Для розуміння ситуації в системі завжди треба виходити в надсистему, тож погляньмо на поточні події «згори».
Україна не існує ізольовано – уся наша цивілізація переживає міжцикловий перехід, співмірний за своєю глибиною та наслідками з найбільшими трансформаціями минулого. Старий світ, збудований на примусі та знеособлених соціальних мегамашинах, агонізує. Його інституції, від глобальних організацій до національних урядів, демонструють моральну зіпсованість, безпорадність та «психопатичне переродження» – глибоке зараження корпоративними психопатами.
У центрі цього планетарного шторму опинилась Україна, яка веде війну за своє існування, причому на два фронти – проти зовнішніх ворогів і проти внутрішніх паразитів. Очевидно, що агресивне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року стало можливим лише завдяки політиці некомпетентної та зрадливої верхівки, яка зупинила ракетні програми, розмінувала кордони, дезінформувала населення та відвела війська з критичних напрямків.
Перші два місяці війни, коли вище чиновництво втекло з Києва, дало надію на звільнення народу від паразитичного конгломерату. Але вони повернулися. Корупційні скандали, масштабні розкрадання бюджету, дика некомпетентність та небачені зловживання підірвали довіру до цієї держави – і зі сторони українського народу, і зі сторони іноземних партнерів.
Бензину в вогонь плеснула гостра демографічна криза: Україна має найвищий у світі рівень смертності та найнижчий у світі рівень народжуваності – на кожне народження припадає близько трьох смертей. Усе це означає, що збереження наявної цивілізаційної моделі неминуче веде нас до вимирання.
Але, як говорить давня мудрість, «кожна хвороба містить у собі ліки». Разом із загрозою зникнення Україна отримала унікальну можливість – стала ідеальним плацдармом для творення нового світу.
Новий світ виросте зі старого як зелений паросток виростає з цибулини. Він не бореться з нею, а спокійно використовує її ресурси для творення нового життя. Так само нова цивілізація не бореться зі старою системою, а використовує її для творення нового світу. Це як технологічний стартап, який створює зовсім новий ринок послуг: він нікого не примушує – люди самі тягнуться до нової системи, тому що так зручніше, приємніше, веселіше.
Так відбулися історичні переходи на електрику, автомобілі та інтернет. Сучасна епоха швидких комунікацій, штучного інтелекту та роботизації створила поживний ґрунт для стрімкого народження держави нового типу.
Але нові системи не виникають на порожньому місці – вони виростають з досвіду, перевіреного предками. Це завжди повернення до «старих добрих часів», але на вищому рівні еволюційної спіралі.
1.5. Ігрова симуляція нового світу
Ми знаємо три головні умови, за яких народ здобуває свободу.
Перше – коли він знаходить лідера.
Друге – коли він усвідомлює свої цілі.
Третє – коли він вірить, що позбавиться кайданів.
(Френк Герберт. «Бог-Імператор Дюни», 1981)
Українська Вільна Держава починається не з кабінетів, а з ігрової симуляції. Це дозволяє нам тестувати соціальні алгоритми в безпечному середовищі («пісочниці»), перш ніж вони стануть частиною реальної інфраструктури.
Врешті-решт, повноцінно керувати можна тільки тією системою, яку сам створив. Щоб зрозуміти її функціонал, потрібно випробувати її в реальній роботі. Але спочатку це краще робити на тренажері. Так от, Третій Гетьманат – це одночасно і проектування Української Вільної Держави, і симуляція її функціонування, і реально діючий прототип – тренажер для нової еліти
Хоча ми називаємо це віртуальною симуляцією, результати гри є цілком реальними. Першою реальністю стає людське середовище – це шляхта, яка свідомо обирає роль «гравця», а не «пішака» (ігрового персонажа) в чужих геополітичних іграх.
Кожен успішний ігровий цикл завершується щораз виразнішим дотиком до реальності, створенням реально діючих процесів. Наприклад, якщо ігрова монета довела свою цінність – вона стане платіжним засобом у реальних бізнесах шляхти.
Симуляція корисна ще й тому, що дозволяє уникнути прямого конфлікту зі старою державою, оскільки ми діємо у просторі ідей та цифрових алгоритмів.
У цих віртуальних іграх правила (код, протокол) є непорушними. Це найкращий спосіб привчитися до дотримання протоколів Третього Гетьманату.
Отже, ігровий формат дозволяє безпечно відпрацьовувати механізми взаємодії в демосах, проводити селекцію лідерів та фахівців за їхніми реальними діями в симуляції, створювати прототипи фінансових та юридичних систем («Закон як код»), які згодом будуть безпечно «матеріалізовані» у фізичному світі.
1.6. «Золоті» та «білі» комірці
Енергія, що рухала його корабель у космосі, була відома під назвою ПРАЗ, або Всесвітнє прагнення здійснитися.
ПРАЗ – це те, що творить Всесвіти з нічого – примушує ніщо вперто прямувати до перетворення на щось.
(Курт Воннегут. «Сирени Титана», 1959)
Як і кожний стартап, Третій Гетьманат – це не проект для всіх. Це простір для тих, хто володіє волею та знаннями, щоб творити нову реальність. У 1994 році, в праці «Нація золотих комірців», ми передбачили появу цієї нової сили. Сьогодні ми даємо їй чітке визначення та структуру, поділяючи творчу еліту на дві взаємодоповнюючі групи.
Золоті комірці – це духовна еліта, ідейні лідери, ентузіасти своєї справи. Це люди, які тримають «вертикаль». Вони є носіями метаполітики – глибинних цінностей, етики та смислів. ПРАЗ – це і є та сама енергія, якою оперують «золоті комірці». Це прагнення здійснитися, воля до буття. У стартапах до Золотих комірців належить автор ідеї, лідер-ідеолог, підприємець-візіонер, носій волі. Це двигун команди. Найвідомішими прикладами таких лідерів є Пітер Тіль, Алекс Карп, Ілон Маск, Кертіс Ярвін, Палмер Лакі.
Білі комірці – це інтелектуальна еліта: висококваліфіковані професіонали, які створюють та підтримують технологічну тканину цивілізації. Їхня праця – це передусім реалізація та оптимізація, їхня сфера – штучний інтелект, високі технології, інженерія, управління системами, право.
«Золоті комірці» дають імпульс і напрямок, «Білі комірці» – створюють інструментарій для руху. Їхнє спільне зусилля реалізує алгоритм «Cloud first, land last» – матеріалізацію «хмарної держави» на землі. Наведена вище цитата про ПРАЗ – це фізичне та метафізичне пояснення цього процесу: як «ніщо» (ідея, цифрова хмара, візія 5% пасіонаріїв) вперто прямує до перетворення на «щось» (реальні демоси, територію, суверенну державу).
В українському контексті слово «ПРАЗ» звучить надзвичайно потужно. Воно асоціюється з префіксом «пра-» (прадавній, пращур, праволя), що відсилає до глибинних архетипів Козаччини та Трипільської традиції. Ця «енергія майбутнього» водночас є нашою «найдавнішою силою». Для нас ПРАЗ – це та сама невидима і водночас непереборна сила, яка змушує український дух виходити за межі застарілих, зотлілих форм і шукати втілення у новій державній архітектурі.
Третій Гетьманат починається як те саме «ніщо»: як чиста ідея у хмарному сховищі, як воля невеликої групи пасіонаріїв, як інтелектуальний алгоритм. Але за законом Всесвітнього прагнення здійснитися, ця «хмара» володіє колосальною силою для перетворення реальності. Вона – як невидимий магніт, який вилаштовує видимі структури за своїм образом та подобою.
Наше завдання – стати свідомими провідниками цієї енергії. ПРАЗ українського світотворення вже запущено: ідея стала хмарою, хмара стає демосом, демос стане землею.
1.7. Горизонт можливостей: що це дає кожному з нас
Третій Гетьманат – це простір не лише для пасіонарної меншості. Це надійна та прозора платформа для реалізації потенціалу кожного громадянина. Наприклад, не треба буде витрачати час на декларації доходів та інші звіти для бюрократичних структур. Податкова, дозвільна та судова системи замінюються прозорими алгоритмами мережевої держави. Замість того, щоб годувати паразитичний конгломерат, людина праці витрачатиме гроші на свою родину та на все, що сама вважає за потрібне. Нас чекає гра за чесними правилами, де добробут громадянина залежить від його власних дій, а не від прихильності влади.
Одне слово, Третій Гетьманат – це найсерйозніший стартап в історії України. Для одних це Велика Гра, що наповнює процес енергією; для інших – прагматичний підхід до поліпшення свого життя. Ця книга не пропонує чекати змін, а дає інструменти для творення свого майбутнього вже сьогодні.
1.8. Швидкий старт: перший хід у Великій Грі
Ентузіазм – це обмежений ресурс, який вимагає негайної реалізації. Щоб натиснути кнопку «Почати», не обов’язково читати всю технічну документацію. Ця Біла книга є операційною системою, і найкращий спосіб вивчити її – це розпочати інсталяцію.
Ось три конкретні кроки, які ти можеш зробити вже сьогодні щоб активувати свій демос і стати суб’єктом Третього Гетьманату.
Крок 1. Знайди «своїх»
Твоє перше завдання – виявити тих самих 5% пасіонаріїв у своєму оточенні. Шукай людей, здатних до самостійного мислення та відповідальності. Головний критерій добору – зацікавлення ідеєю держави без бюрократії та податків.
Крок 2. Створи спільноту («хмару»)
Перетвори групу однодумців на мережеву структуру. На етапі Cloud first територія не має значення – важливою є єдність цінностей та стратегічна синхронізація. Використовуй будь-які доступні платформи для комунікації, щоб сформувати спільне інтелектуальне поле.
Крок 3. Сформуй протодемос
Протодемос – це зародок майбутньої мережевої держави. Спільно визначте спеціалізацію вашої групи: що ви можете запропонувати світові вже зараз? Це може бути розробка софту для демосів, аналітичний центр, освітній ресурс для популяризації Третього Гетьманату. Почніть діяти як автономний вузол, що керується власною волею.
Це перші кроки. Щоб масштабувати успіх, необхідно зануритися в архітектуру світу, який ми вже почали створювати. Наступні розділи Білої книги – це наш поглиблений курс із метаполітики, гетьманоміки та технологій управління. Теорія більше не є перешкодою – вона стає нашою зброєю в процесі дії.
Філон Іудей був багатим аристократом і високофункціональним корпоративним психопатом. Свої тексти він генерував як несвідоме, інстинктивне мавпування, подібно до сучасних систем штучного інтелекту...
Метаполітика Третього Гетьманату: Пролог Великої Гри – «Проблема 5/95» та її розв’язання
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Для досягнення успіху потрібні чотири головні чинники: проривна ідея, згуртована команда, механізм поширення (масштабування) та чітка стратегія. Формування команди для державотворчого стартапу – це наче «відрощування голови» народного тіла. Найближчий приклад – Козацька революція XVII століття та творення Першого Гетьманату. Це було чудо. Нині настав час Нової Козаччини й нового чуда.
260126-tg1.jpg
Зміст
Початок:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)
1. Пролог Великої Гри
Велика гра – це держава-стартап у фазі розробки або, іншими словами, операційна система для тестування нових інститутів. Ігрова метафора використовується для мобілізації творчої енергії, але за нею стоїть прагматичний інженерний підхід і найсерйозніший стартап в історії країни.
1.1. Проблема 5/95
Статистичним та експериментальним фактом є те, що до стійкого критичного мислення та підприємництва спроможні тільки п’ять відсотків населення. Проте в українських реаліях вирішальний голос належить дев’яносто п’яти відсоткам, які вразливі до маніпуляцій та пропаганди. В результаті згадані 5% найрозумніших людей на будь-яких виборах залишаються в меншості, а їхня думка категорично ігнорується. Це абсурдна і протиприродна ситуація, коли не голова керує народним тілом, а тіло керує головою. У нинішньому стані український народ – це «вершник без голови».
Але не все так погано. Системна криза в Україні – світоглядна, демографічна та інституційна – є унікальним «вікном можливостей» і дає народу шанс почати жити власним розумом. Агонія старого світу утворила «зону нульового опору» та вільний простір для народження природовідповідної, а тому значно ефективнішої соціальної моделі.
Третій Гетьманат – це людиноцентрична меритократія («влада гідних»), де право керувати (бути «головою») здобувається через доведену розумність та внесок у спільну справу, а не через маніпуляції на виборах. При цьому «голова» (5%) несе повну відповідальність за добробут «тіла» (95%). Цей козацький принцип – «старшина відповідає головою за своїх козаків» – зашитий у механізм роботи держави на всіх її рівнях.
Створюючи державу «для своїх», ініціативна меншість формує «колію», якою зможе скористатися решта населення. Початкові правила, закладені в основу держави на ранньому етапі, стабільно сприятимуть чесним людям і відштовхуватимуть шахраїв та соціальних паразитів.
Головним способом творення народної держави є самовисування лідерів – з наступним підтвердження лідерських якостей їхніми послідовниками. Тому людям-гравцям треба не чекати, поки на них звернуть увагу, а брати ініціативу у свої руки – це їхній прямий обов’язок перед своїм народом. Це виконання ними свого природного призначення, яке надає сенс усьому життю і приносить щастя.
1.2. Демоси і два типи держави
У політичній архітектурі існує лише два засадничі типи держави – етатична і народна. Чим вони відрізняються?
В етатичній державі джерелом влади є панівна верхівка, яка призначає органи влади зверху донизу. Народовладдя в такій системі – лише декоративна ілюзія, що підтримується маніпулятивними виборами та пропагандою. Це система, де громадянин є ресурсом, а не суб’єктом.
У народній державі (республіці) джерелом влади є організовані групи людей, які формують органи влади знизу догори. Справжня республіка (res publica – «спільна справа») можлива лише як багаторівнева «громада громад». Це жива мережа, де кожен вузол має власну волю та відповідальність.
Традиційною та найбільш стійкою моделлю громади є «демос» – самокерована група «своїх людей» чисельністю до 100 осіб (число Данбара). Це межа, за якої зберігається високий рівень внутрішньої довіри («усі знають усіх»), що критично важливо для швидкого прийняття рішень та мінімізації транзакційних витрат (на юристів, адвокатів, суддів, контролерів, поліцію).
Кожен демос має свою керівну «п’ятірку», яка відповідає за ключові функції життєдіяльності. Така структура – не теоретична вигадка, а перевірена тисячоліттями технологія Копного права та Козацької традиції, адаптована до умов цифрової епохи.
У цій праці ми розглянемо порядок формування республіки демосів. Українська Вільна Держава (УВД) – це її офіційна назва. Третій Гетьманат (ТГ) – це народна назва, а також назва стартапу та ігрової симуляції.
Формат стартапу спонукає нас мислити згідно з наукою стартапів та з використанням проривних технологій.
1.3. Держава-стартап
Практичний досвід у царині стартапів свідчить, що для досягнення успіху потрібні чотири головні чинники: проривна ідея, згуртована команда, механізм поширення (масштабування) та чітка стратегія.
При цьому проривна ідея МАЄ БУТИ достатньо несподіваною та екстремальною, інакше це буде не прорив до нового, а вдосконалення старого. Водночас ця ідея має бути достатньо раціональною – для залучення еліти, зацікавленої в її реалізації.
Що стосується формування команди, то для державотворчого стартапу – це наче «відрощування голови» народного тіла. Таке вже було в українській історії. Найближчий приклад – Козацька революція XVII століття та творення Першого Гетьманату.
Сигналом до регенерації голови є страждання народу, спричинені відсутністю власної еліти. Народний біль подає сигнал SOS і вмикає механізм оновлення. Ось як про це писав Євген Маланюк: «Справді, на перший погляд, є то чудом нашої історії: обезголовлений національний організм – власним внутрішнім зусиллям – вирощує собі голову. Провідна верства – здрібнілі князі й боярство, пізніше навіть єпископат – втягається механізмом польської державности... І от, на зміну відумерлій аристократії несподівано, бо в історично-короткім часі, зʼявляється аристократія нова, зʼявляється «чудом», бо ніби з «нічого» зроджена. Козацтво... було зроджене з лона обезголовленого національного тулуба» (Нариси з історії нашої культури, 1954).
Настав час Нової Козаччини та нового «чуда». Народний біль знову подає сигнал SOS, тож механізм регенерації національної еліти увімкнено. Цього разу буде багато нового та несподіваного, але з тим самим генетичним кодом Свободи.
1.4. Криза та вікно можливостей
Для розуміння ситуації в системі завжди треба виходити в надсистему, тож погляньмо на поточні події «згори».
Україна не існує ізольовано – уся наша цивілізація переживає міжцикловий перехід, співмірний за своєю глибиною та наслідками з найбільшими трансформаціями минулого. Старий світ, збудований на примусі та знеособлених соціальних мегамашинах, агонізує. Його інституції, від глобальних організацій до національних урядів, демонструють моральну зіпсованість, безпорадність та «психопатичне переродження» – глибоке зараження корпоративними психопатами.
У центрі цього планетарного шторму опинилась Україна, яка веде війну за своє існування, причому на два фронти – проти зовнішніх ворогів і проти внутрішніх паразитів. Очевидно, що агресивне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року стало можливим лише завдяки політиці некомпетентної та зрадливої верхівки, яка зупинила ракетні програми, розмінувала кордони, дезінформувала населення та відвела війська з критичних напрямків.
Перші два місяці війни, коли вище чиновництво втекло з Києва, дало надію на звільнення народу від паразитичного конгломерату. Але вони повернулися. Корупційні скандали, масштабні розкрадання бюджету, дика некомпетентність та небачені зловживання підірвали довіру до цієї держави – і зі сторони українського народу, і зі сторони іноземних партнерів.
Бензину в вогонь плеснула гостра демографічна криза: Україна має найвищий у світі рівень смертності та найнижчий у світі рівень народжуваності – на кожне народження припадає близько трьох смертей. Усе це означає, що збереження наявної цивілізаційної моделі неминуче веде нас до вимирання.
Але, як говорить давня мудрість, «кожна хвороба містить у собі ліки». Разом із загрозою зникнення Україна отримала унікальну можливість – стала ідеальним плацдармом для творення нового світу.
Новий світ виросте зі старого як зелений паросток виростає з цибулини. Він не бореться з нею, а спокійно використовує її ресурси для творення нового життя. Так само нова цивілізація не бореться зі старою системою, а використовує її для творення нового світу. Це як технологічний стартап, який створює зовсім новий ринок послуг: він нікого не примушує – люди самі тягнуться до нової системи, тому що так зручніше, приємніше, веселіше.
Так відбулися історичні переходи на електрику, автомобілі та інтернет. Сучасна епоха швидких комунікацій, штучного інтелекту та роботизації створила поживний ґрунт для стрімкого народження держави нового типу.
Але нові системи не виникають на порожньому місці – вони виростають з досвіду, перевіреного предками. Це завжди повернення до «старих добрих часів», але на вищому рівні еволюційної спіралі.
1.5. Ігрова симуляція нового світу
Ми знаємо три головні умови, за яких народ здобуває свободу.
Перше – коли він знаходить лідера.
Друге – коли він усвідомлює свої цілі.
Третє – коли він вірить, що позбавиться кайданів.
(Френк Герберт. «Бог-Імператор Дюни», 1981)
Українська Вільна Держава починається не з кабінетів, а з ігрової симуляції. Це дозволяє нам тестувати соціальні алгоритми в безпечному середовищі («пісочниці»), перш ніж вони стануть частиною реальної інфраструктури.
Врешті-решт, повноцінно керувати можна тільки тією системою, яку сам створив. Щоб зрозуміти її функціонал, потрібно випробувати її в реальній роботі. Але спочатку це краще робити на тренажері. Так от, Третій Гетьманат – це одночасно і проектування Української Вільної Держави, і симуляція її функціонування, і реально діючий прототип – тренажер для нової еліти
Хоча ми називаємо це віртуальною симуляцією, результати гри є цілком реальними. Першою реальністю стає людське середовище – це шляхта, яка свідомо обирає роль «гравця», а не «пішака» (ігрового персонажа) в чужих геополітичних іграх.
Кожен успішний ігровий цикл завершується щораз виразнішим дотиком до реальності, створенням реально діючих процесів. Наприклад, якщо ігрова монета довела свою цінність – вона стане платіжним засобом у реальних бізнесах шляхти.
Симуляція корисна ще й тому, що дозволяє уникнути прямого конфлікту зі старою державою, оскільки ми діємо у просторі ідей та цифрових алгоритмів.
У цих віртуальних іграх правила (код, протокол) є непорушними. Це найкращий спосіб привчитися до дотримання протоколів Третього Гетьманату.
Отже, ігровий формат дозволяє безпечно відпрацьовувати механізми взаємодії в демосах, проводити селекцію лідерів та фахівців за їхніми реальними діями в симуляції, створювати прототипи фінансових та юридичних систем («Закон як код»), які згодом будуть безпечно «матеріалізовані» у фізичному світі.
1.6. «Золоті» та «білі» комірці
Енергія, що рухала його корабель у космосі, була відома під назвою ПРАЗ, або Всесвітнє прагнення здійснитися.
ПРАЗ – це те, що творить Всесвіти з нічого – примушує ніщо вперто прямувати до перетворення на щось.
(Курт Воннегут. «Сирени Титана», 1959)
Як і кожний стартап, Третій Гетьманат – це не проект для всіх. Це простір для тих, хто володіє волею та знаннями, щоб творити нову реальність. У 1994 році, в праці «Нація золотих комірців», ми передбачили появу цієї нової сили. Сьогодні ми даємо їй чітке визначення та структуру, поділяючи творчу еліту на дві взаємодоповнюючі групи.
Золоті комірці – це духовна еліта, ідейні лідери, ентузіасти своєї справи. Це люди, які тримають «вертикаль». Вони є носіями метаполітики – глибинних цінностей, етики та смислів. ПРАЗ – це і є та сама енергія, якою оперують «золоті комірці». Це прагнення здійснитися, воля до буття. У стартапах до Золотих комірців належить автор ідеї, лідер-ідеолог, підприємець-візіонер, носій волі. Це двигун команди. Найвідомішими прикладами таких лідерів є Пітер Тіль, Алекс Карп, Ілон Маск, Кертіс Ярвін, Палмер Лакі.
Білі комірці – це інтелектуальна еліта: висококваліфіковані професіонали, які створюють та підтримують технологічну тканину цивілізації. Їхня праця – це передусім реалізація та оптимізація, їхня сфера – штучний інтелект, високі технології, інженерія, управління системами, право.
«Золоті комірці» дають імпульс і напрямок, «Білі комірці» – створюють інструментарій для руху. Їхнє спільне зусилля реалізує алгоритм «Cloud first, land last» – матеріалізацію «хмарної держави» на землі. Наведена вище цитата про ПРАЗ – це фізичне та метафізичне пояснення цього процесу: як «ніщо» (ідея, цифрова хмара, візія 5% пасіонаріїв) вперто прямує до перетворення на «щось» (реальні демоси, територію, суверенну державу).
В українському контексті слово «ПРАЗ» звучить надзвичайно потужно. Воно асоціюється з префіксом «пра-» (прадавній, пращур, праволя), що відсилає до глибинних архетипів Козаччини та Трипільської традиції. Ця «енергія майбутнього» водночас є нашою «найдавнішою силою». Для нас ПРАЗ – це та сама невидима і водночас непереборна сила, яка змушує український дух виходити за межі застарілих, зотлілих форм і шукати втілення у новій державній архітектурі.
Третій Гетьманат починається як те саме «ніщо»: як чиста ідея у хмарному сховищі, як воля невеликої групи пасіонаріїв, як інтелектуальний алгоритм. Але за законом Всесвітнього прагнення здійснитися, ця «хмара» володіє колосальною силою для перетворення реальності. Вона – як невидимий магніт, який вилаштовує видимі структури за своїм образом та подобою.
Наше завдання – стати свідомими провідниками цієї енергії. ПРАЗ українського світотворення вже запущено: ідея стала хмарою, хмара стає демосом, демос стане землею.
1.7. Горизонт можливостей: що це дає кожному з нас
Третій Гетьманат – це простір не лише для пасіонарної меншості. Це надійна та прозора платформа для реалізації потенціалу кожного громадянина. Наприклад, не треба буде витрачати час на декларації доходів та інші звіти для бюрократичних структур. Податкова, дозвільна та судова системи замінюються прозорими алгоритмами мережевої держави. Замість того, щоб годувати паразитичний конгломерат, людина праці витрачатиме гроші на свою родину та на все, що сама вважає за потрібне. Нас чекає гра за чесними правилами, де добробут громадянина залежить від його власних дій, а не від прихильності влади.
Одне слово, Третій Гетьманат – це найсерйозніший стартап в історії України. Для одних це Велика Гра, що наповнює процес енергією; для інших – прагматичний підхід до поліпшення свого життя. Ця книга не пропонує чекати змін, а дає інструменти для творення свого майбутнього вже сьогодні.
1.8. Швидкий старт: перший хід у Великій Грі
Ентузіазм – це обмежений ресурс, який вимагає негайної реалізації. Щоб натиснути кнопку «Почати», не обов’язково читати всю технічну документацію. Ця Біла книга є операційною системою, і найкращий спосіб вивчити її – це розпочати інсталяцію.
Ось три конкретні кроки, які ти можеш зробити вже сьогодні щоб активувати свій демос і стати суб’єктом Третього Гетьманату.
Крок 1. Знайди «своїх»
Твоє перше завдання – виявити тих самих 5% пасіонаріїв у своєму оточенні. Шукай людей, здатних до самостійного мислення та відповідальності. Головний критерій добору – зацікавлення ідеєю держави без бюрократії та податків.
Крок 2. Створи спільноту («хмару»)
Перетвори групу однодумців на мережеву структуру. На етапі Cloud first територія не має значення – важливою є єдність цінностей та стратегічна синхронізація. Використовуй будь-які доступні платформи для комунікації, щоб сформувати спільне інтелектуальне поле.
Крок 3. Сформуй протодемос
Протодемос – це зародок майбутньої мережевої держави. Спільно визначте спеціалізацію вашої групи: що ви можете запропонувати світові вже зараз? Це може бути розробка софту для демосів, аналітичний центр, освітній ресурс для популяризації Третього Гетьманату. Почніть діяти як автономний вузол, що керується власною волею.
Це перші кроки. Щоб масштабувати успіх, необхідно зануритися в архітектуру світу, який ми вже почали створювати. Наступні розділи Білої книги – це наш поглиблений курс із метаполітики, гетьманоміки та технологій управління. Теорія більше не є перешкодою – вона стає нашою зброєю в процесі дії.
Далі буде.
Одне Ціле feat. Бангі Хеп - Зійде Сонце
Досліджуємо кризу сучасного світу, вивчаємо головні тенденції, формуємо бачення нового світу.
Зверніть увагу
Філон Іудей з Александрії Єгипетської – фальсифікатор Євангелія, батько іудохристиянства (подкаст)