Міністерство закордонних справ України провело бесіду з генконсулом Польщі у Львові Вєславом Мазуром через його висловлювання щодо Степана Бандери.
Про це повідомляє у Facebook народний депутат Олег Мусій, який вимагав визнати Мазура персоною нон ґрата в Україні.
Мазур з кінця жовтня 2015 року є генеральним консулом Польщі у Львові, зараз він претендує на посаду генерального консула Польщі у Луцьку.
Нагадаємо, що бандерівщина де-факто є в Україні державною ідеологією. Героїзацією бандерівської організації займається державна установа – Український інститут національної пам’яті (УІНП). На честь Степана Бандери споруджуються пам’ятники, його іменем називають вулиці. Державний синьо-жовтий прапор – це бандерівський прапор «небо над нивою». Популярний серед націоналістів червоно-чорний прапор – це партійний прапор бандерівської організації, який, згідно з офіційним поясненням, «символізує безнастанну, криваву боротьбу за українську землю».
Бандерівська організація була створена НКВС як терористична організація в рамках московської гібридної війни проти України і Польщі. Ця спецоперація почалася з 1926 року, відколи Ріхард Яри (Ріко Ярий) був завербований НКВС з метою руйнування українського національно-визвольного руху.
У 1933 році завдяки протекції Ріхарда Яри 24-річний Степан Бандера став головою Крайової екзекутиви в Західній Україні, після чого розпочав просувати ідею політичного терору.
У 1934 році Ріхард Яри організував убивство міністра внутрішніх справ Польщі генерала Броніслава Перацького. Формально наказ віддав Степан Бандера. Все було влаштовано так, щоб сліди гарантовано привели до ОУН. Це призвело до катастрофи в українсько-польських стосунках і різко ослабило український націоналістичний рух. Очевидну вигоду отримала тільки Москва.
У лютому 1940 року Ріхард Яри заснував т. зв. «революційну ОУН» і став її реальним керівником, хоча офіційно її провідником був Степан Бандера, який недавно вийшов з польської тюрми. Головним завданням цієї організації була фізична ліквідація керівництва і активу ОУН.
Восени 1940 року виходить у світ «Біла книга ОУН про диверсію-бунт Яри-Бандера», яку написав Микола Сціборський. До початку німецько-російської війни бандерівці знищили до 400 активістів ОУН. Після 22 червня 1941 року рахунок пішов на тисячі. Докладніше про це у статтях:
Остаточну ліквідацію Москвою українського націоналістичного підпілля було здійснено за допомогою шефа Служби безпеки ОУН(б) Мирона Матвієйка, кума Бандери. За свої великі заслуги 19 червня 1958 року спеціальним Указом Президії Верховної Ради СРСР Матвієйка помилували і навіть обдарували квартирою в Києві та пенсією. Він мирно помер у 1984 році на 71 році життя.
Засновник ОУН(б) Ріхард Яри в 1945 році в окупованій радянськими військами Австрії був визнаний «жертвою нацизму», отримав підтвердження в правах на нерухомість і навіть компенсацію. Там його часто бачили з радянськими офіцерами. Пізніше він придбав садибу площею понад 220 га, де займався господарством, створив конеферму і школу верхової їзди. Помер 1969 року на 72 році життя.
Чому Москва підтримує бандерівщину – зрозуміло. А чому її підтримує українська влада?
По-перше, тому що на тлі кровожерливих бандерівців навіть місцеві бандюки і казнокради виглядають невинними романтиками.
По-друге, бандерівщина протидіє консолідації українського суспільства, а відтак сприяє його визискуванню паразитичною верхівкою.
По-третє, владна верхівка нашпигована московськими агентами впливу, які діють в інтересах Кремля і саботують все, що посилює Україну.
Підміна українського націоналізму псевдонаціоналістичною бандерівщиною призвела до блокування українського національно-визвольного руху. Як наслідок за 25 років української незалежності:
1. У Верховній раді нема жодної націоналістичної партії.
2. Нема жодного загальнонаціонального ЗМІ націоналістичного спрямування: газети, телеканалу, радіостанції чи веб-порталу.
3. Нема жодної націоналістичної (виразно проукраїнської) корпорації: банку, торгової системи, виробника.
5. Бандерівщина постійно псує стосунки з Польщею і західними союзниками.
6. Бандерівщина розколює українське суспільство, натомість є засобом консолідації населення РФ навколо московської влади, яка начебто захищає його від «страшних українських націоналістів», і виправдовує агресію проти України.
Перехід до постіндустріальної цивілізації передбачає звільнення від історичної брехні.
Чому бандерівщину підтримує українська влада?Бо влада не любить український народ- вона його зневажає
Коментарі
Чому бандерівщину підтримує українська влада?Бо влада не любить український народ- вона його зневажає
"бандерівщина" - це "Народна Воля" в інтерпретації та виконанні 1930-х років...
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!