На картині зображена Червона площа, 988 рік. В день Хрещення Київської Русі

Заснування Москви датується 1147 роком і приписується Великому князю Юрію Долгорукому, похованому в Києві. В Іпатіївському літописі згадка Москви датується 1147 роком, коли Юрій Долгорукий скликав військову раду в місті і покликав «На Московь» Новгород-Сіверського князя Святослава Олеговича. Москва була заснована на високому Боровицькому пагорбі, в місці злиття річок Москви і Неглинної, вище річки Яузи. Деякий час місто називалося Кучков, на ім’я боярина Степана Кучки, що володів цими землями і страченого Юрієм Долгоруким, а потім за ним закріпилася назва по імені Москви-ріки. Що означає слово Москва – лінгвісти і на сьогоднішній день не прийшли до єдиної думки. Припускають, що слово Москва – фінно-угорського походження, і означає за різними версіями: смородина, каламутна, викривлена.

Також заслуга Юрія Долгорукого полягає в тому, що він сприяв поширенню християнства серед населення цієї місцевості, яке все ще перебувало під сильним впливом язичництва і волхвів.

Перший раз свято з нагоди ювілею Москви було влаштовано в 1847 році, на 700-річчя міста. Авторами ідеї стали громадські діячі-слов'янофіли Михайло Погодін і Костянтин Аксаков. Триденні гуляння були заплановані на квітень, але імператор Микола I, що не довіряв слов'янофілам як політичній опозиції, переніс їх на 1 січня і обмежив одним днем.

Поштова картка. випущена на честь 800-річчя заснування Москви. Художник В. Вікторов. 1947 р.

Наступна спроба відзначити ювілей Москви припала вже на епоху після Другої світової війни. У 1947 році голова виконкому Московської міської Ради народних депутатів Георгій Попов запропонував відсвяткувати 800-річчя міста, але перенести урочистості на вересень, щоб поєднати їх з ювілеєм Бородінської битви. 800-річчя Москви восени 1947 року відповідно до рішення радянського керівництва планувалося відзначити з особливим розмахом! Це було перше післявоєнне велике свято, яке розглядалося як «генеральна репетиція» до урочистостей з нагоди 30-річчя Жовтневої революції.

Ініціатива була затверджена наказом Йосипа Сталіна.

Для підготовки святкування був створений спеціальний комітет, до якого увійшли член Політбюро ЦК ВКП (б) Лаврентій Берія, заступник міністра закордонних справ СРСР Андрій Вишинський, вчені Сергій Вавилов і Сергій Бахрушин, інженер-архітектор Олексій Щусєв. Напередодні свята місто упорядкували, очистили від сміття та «нетрудового» і кримінального елементу, відремонтували основні магістралі і фасади будівель. Основна увага передбачалося не історії та архітектурі дореволюційної Москви, а демонстрації досягнень «соціалістичного будівництва».

6 вересня у Великому театрі пройшло урочисте засідання Мосради, присвячене майбутньому святу. У ньому взяли участь представники партійних та громадських організацій, Радянської армії, радянські і зарубіжні делегації. На засіданні було оголошено указ Президії Верховної Ради СРСР про нагородження Москви орденом Леніна. Указ Президії про нагородження зачитав по центральному радіо Юрій Левітан, а Георгій Попов прикріпив орден до прапора Моссовета в Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу. У той же день патріарх Московський і всієї Русі Алексій I відправив офіційну вітальну телеграму Сталіну.

Й.Сталін виступає на урочистому зібранні, присвяченому 800-річчю заснування Москви

Урочистості з нагоди святкування 800-річчя Москви відбулися 7 вересня 1947 року. У газеті «Правда» було опубліковано звернення Сталіна з привітанням до столиці. Глава держави окреслив головні історичні заслуги Москви: роль в об'єднанні російських земель, звільнення від монгольського ярма, польсько-литовської навали і наполеонівських військ. Радянська Москва, на думку Сталіна, стала «зразком для всіх столиць світу» і «прапороносцем нової епохи». Згодом ця концепція була взята за «основу ідеологічного підходу» для нових московських топонімів.

На стадіоні «Динамо» пройшло спортивно-мистецьке свято.

Американський письменник Джон Стейнбек, який відвідав Москву в 1947 році, згадував про День міста: «Вулицями йшли слони із зоопарку, а перед ними йшли клоуни... Шоу на стадіоні «Динамо» тривало весь день...».

Перед будівлею Мосради відбулася закладка пам'ятника Юрію Долгорукому. Він був встановлений пізніше, в 1954 році.

(Зображень князя не збереглося, тому автори скульптури створили збірний образ російського богатиря на бойовому коні, одягненого в ратні обладунки. Вершник, зупинивши коня і підвівшись в стременах, владним жестом ніби вказує на місце для нової фортеці.

Легенда розповідає про затвердження Сталіним остаточного варіанту пам'ятника. Вождь, уважно розглянувши модель, сказав тільки: «Чому у Вас, товаришу Орлов, Долгорукий сидить на кобилі? Жеребець підкреслить мужність засновника Москви». Репліка виявилася несподіваною, автори не знайшли що відповісти, а в проект терміново внесли зміни.

У ще одній легенді говориться, що Н.С. Хрущов сильно недолюблював пам'ятник Юрію Долгорукому. Одного разу, проїжджаючи по вулиці Горького (так тоді називалася Тверська) в поганому настрої, він звернув увагу на те, що геніталії у жеребця виліплені досить великими і надто натуралістичними. Вскипівши, Хрущов наказав негайно виправити неподобство. На наступний день бронзового коня під Юрієм Долгоруким «оскопили». Москвичі на це відразу ж відреагували жартом: «при царях Скобелєв скакав на коні, а за Радянської влади Долгорукий – на мерині».

Справа в тому, що на цьому місці в 1912-1918 роках стояв багатофігурний монумент генералу Скобелєву, герою російсько-турецької війни 1877-1878 років. Відповідно до ленінських планів монументальної пропаганди він був знищений як пам'ятник «слузі царизму».)

До ювілею Москви була випущена медаль «В пам'ять 800-річчя Москви». Нею нагороджувалися трудящі, які проживали в Москві і Підмосков'ї не менше п'яти років і які брали участь в реконструкції міста, всього було нагороджено близько 1,7 мільйона чоловік.

У 1947 році була випущена серія радянських поштових марок в пам'ять про 800-річчя Москви з зображеннями московських пам'яток.

Також були випущені ювілейні значки.

У 1951 році в Нескучному саду на місці колишньої садиби графині Наталії Голіциної була встановлена ​​ротонда «800-річчя Москви» авторства Дмитра Чечуліна, що стала популярним місцем відпочинку.

Борис Єльцин, бажаючи відзначити своє правління, розпорядився відсвяткувати у 1997 році 850-річчя Москви. До цієї дати було випущено ювілейну медаль та монету Банку Росії «100 рублей».

Монета Банку Росії — «Историческая серия», 850-летие основания Москвы, Памятник Юрию Долгорукому, 100 рублей, реверс.

Висновки:

Хрещення Київської Русі відбулося у 988 році!

У «Повісті минулих літ» заснування Софійського собору значиться під 1037 роком; в Новгородському літописі подія позначена 1017 та 1037 роками, тобто за 130 - 110 років до згадки у літописах про заснування Москви!

Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський собор — християнський собор у центрі Києва, пам'ятка української архітектури та монументального живопису XI—XVIII століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.

Засновником собору літописні джерела визначають київського князя Ярослава Мудрого. Інші джерела дають можливість пов'язувати заснування собору з іменем Володимира Великого. Сучасник будівництва собору митрополит Іларіон Київський у своєму «Слові про Закон і Благодать», згадуючи Софійський собор, говорить, що в його створенні Ярослав завершив справу свого батька Володимира; німецький єпископ Тітмар Мерзебурзький (†1018) згадує під 1018 роком функціонуючий Софійський монастир у Києві. Останніми роками набула популярності гіпотеза про заснування Софії Київської князем Володимиром. Доктор історичних наук Надія Нікітенко, підтримана кандидатом історичних наук В'ячеславом Корнієнком, висунула гіпотезу: храм закладено 4 листопада 1011, освячено 11 травня 1018, спорудження розпочав Володимир Великий, завершив Ярослав Мудрий. Ця концепція побудована на підставі нової інтерпретації світських фресок та знайдених на фресках собору графіті, датованих 1018/21, 1019, 1022, 1023, 1028, 1033 і 1036 роками; на підставі свідчень Іларіона та Тітмара.

Ця гіпотеза дискутується; її знайшли достатньо переконливою для святкування у 2011 р. 1000-річчя заснування Софійського собору; ювілей відзначили на міжнародному і загальнодержавному рівнях за рішенням ЮНЕСКО і за Указом Президента України.

Москва була заснована як Кучков у 1147 році, тобто через 159 років після Хрещення Київської Русі, і її претензії на керівну роль в українському православ'ї нічим не обгрунтовані!

Історична картина "Червона площа, рік 988" (Красная площадь, 988 г.).

Довідка:

Картина «Ранок в сосновому лісі». Її автор, відомий пейзажист Іван Шишкін любив російську природу і присвятив їй безліч своїх робіт. Але мало хто знає, що картина «Ранок в сосновому лісі» створена ним у співавторстві з Костянтином Савицьким. Іван Шишкін намалював ранковий ліс, а ведмедів намалював його друг, художник Савицький.

Картина була вперше представлена ​​на XVII Пересувній виставці 1889 року і на ній стояли підписи обох художників. Відразу після показу полотно придбав відомий колекціонер Павел Третьяков. Він вважав, що задум картини і манера виконання належать тільки Шишкіну, тому і стер підпис Савицького. Разом з тим, в каталозі Третьяковської галереї є позначка, що ведмеді домальовані К.А. Савицьким.

Цікаво, що картину Третьяков придбав за величезну на той час суму - 4000 рублів. Іван Шишкін запропонував Савицькому його частку «за ведмедиків» - 1000 рублів, але той сильно образився, вважаючи, що саме ведмеді - це найголовніше на полотні, а ранковий ліс - лише фон для них. Тепер уже образився Шишкін.

Інформація: https://www.msk-guide.ru/page_21392.htm

Митці: Іван Шишкін, Костянтин Савицький

Розміри: 1,39 м x 2,13 м
Місцезнаходження: Третьяковська галерея
Період: Реалізм
Створення: 1889 р.
Жанри: Пейзаж, Пастораль, Animal Painting