Над Гіларі Клінтон збираються хмари: триває розслідування щодо замовників кампанії з очорнення Дональда Трампа

Тривалий час Гіларі Клінтон була тією людиною ім’я-котрої-не-можна-вимовляти. Принаймні на судових процесах. Хоча в американському істеблішменті з вуха на вухо передають історії про доволі дивні події навколо Гіларі, але судові процеси якось оминали її.

Але схоже щось змінилося. Зараз триває судовий процес над колишнім адвокатом виборчої кампанії Гіларі Клінтон у 2016 році Майклом Сасманом (Michael Sussmann). Його звинувачують у тому, що він сфабрикував «докази» про нібито зв’язки Дональда Трампа з Росією. Мова йде про частину «доказів», тому що розслідування спецпрокурора Джона Дарема (John Durham) виявило, що фабрикуванням фальшивок займалося кілька різних людей і фірм. І ФБР знало про це.

Під час судового засідання свідок Роббі Мук (Robby Mook), колишній керівник кампанії Клінтон, сказав, що Гіларі Клінтон особисто схвалила план поширення інформації про нібито зв’язки між організацією Трампа і російським  «Альфа-банком». Цікаво, що Роббі Мука викликала як свідка сторона захисту.

Суд веде суддя Крістофер Купер (Christopher Cooper), призначений свого часу Бараком Обамою. Він видав низку розпоряджень, що обмежують масштаб судового процесу та його докази. Проте навіть з цими обмеженнями прозвучали свідчення Роббі Мука.

Також на суді дав свідчення агент ФБР Кертіс Хайд (Curtis Heide). Він під присягою підтвердив, що зараз перебуває під слідством за приховування доказів того, що інформація про нібито зв’язки організації Дональда Трампа і російського «Альфа-банку» є фальшивкою.

Хайд працював у чиказькому офісі ФБР у 2016 році, коли воно розслідувало заяви, отримані від Сасмана від імені Гілларі Клінтон. У грудні 2019 року генеральний інспектор ФБР, перевіряючи заявки FISA щодо Трампа і його команди (це заявки на дозвіл на стеження за американськими громадянами, яких підозрюють у роботі на іноземні служби), виявив «17 значних помилок, неточностей та упущень». Хайд намагається довести, що це все були «опечатки», а він не збирався приховувати докази того, що інформація від Сасмана була фальшивкою.

Так ось, під час суду над Сасманом Кертіс Хайд дав цікаву інформацію: він засвідчив, що керівництво ФБР заборонило йому опитувати Сасмана. Можливо, Хайд таким чином хоче відвести удар від себе, мовляв, я й не міг знати, що це фальшивка, тому що мені не дали можливості в цьому розібратися. Але тоді виникають запитання до тодішнього директора ФБР Джеймса Комі (James Comey): чому ФБР брало до роботи фальшивки й при тому не хотіло розбиратися, чи не є це фальшивкою.

Взагалі, там цікава сама схема. Агенти ФБР Кертіс Хайд та Еллісон Сендс (Allison Sands) ініціювали розслідування про нібито зв’язки організації Трампа з російським «Альфа-банком», посилаючись на «звернення» з міністерства юстиції, хоча, як тепер з’ясовується, звернень від міністерства юстиції не було, а була фальшивка від Сасмана.

Також на суді виступив свідком генеральний директор та співвласник кіберкомпанії «BitVoyant» Джаред Новік (Jared Novick), який сказав, що на нього тиснув технологічний директор компанії Родні Йоффе (Rodney Joffe), котрий вимагав «накопати бруд» на соратників Трампа, відповідно до наданого списку. Йоффе казав, що діє від імені Гілларі після того, як йому пообіцяли посаду в адміністрації Клінтон.

Новік був незадоволений таким тиском і поділився сумнівами зі ще одним членом правління «BitVoyant» Віктором Опплманом (Victor Oppleman). Опплман також був незадоволений таким завданням, проте Новік врешті-решт здався і призначив трьох аналітиків для пошуку такого «бруду». Всі ці три аналітики були пов’язані по роботі з Йоффе. Новік постарався, щоб інші працівники компанії не знали про цей «проєкт», котрий отримав назву «Crimson Rhino».

Йоффе попросив компанію «закинути велику мережу» під час операції. Він передав дані системи доменних імен з Білого дому та резиденцій Трампа, які він накопичив через свою власну компанію Neustar, щоб допомогти з проєктом «Crimson Rhino». Мета полягала в тому, щоб «зайти глибоко, якомога глибше, розширитися, не дивитися крізь шпаринку, а подивитися всюди на предмети, пов’язані» з російським Альфа-банком, сказав Новік. А також і не пов’язаними з Альфа-банком.

Взагалі, вимальовується цікава картина. 28 липня 2016 року тодішній директор ЦРУ Джон Бреннан (John Brennan) повідомив Президентові Бараку Обамі, що Гіларі Клінтон нібито схвалила «пропозицію одного зі своїх радників із зовнішньої політики очорнити Дональда Трампа, розпалюючи скандал із заявою про втручання російської служби безпеки». Обама інформацію сприйняв і дав команду «не втручатися і не заважати Гіларі».

Після чого за наказом Гіларі Клінтон починається масштабна операція дезінформації.

Компанія «BitVoyant» дає команді Клінтон сумнівний звіт. Сама Клінтон пише у себе у Твіттері «Вчені-комп’ютерники, очевидно, виявили прихований сервер, що пов’язує Trump Organization з російським банком». Один з її радників передвиборчої кампанії Джейк Салліван (Jake Sullivan), який зараз є радником президента Байдена з національної безпеки, тоді заявив: «Це може бути найпрямішим зв’язком між Дональдом Трампом і Москвою. Комп’ютерні вчені виявили прихований сервер, який пов’язує Trump Organization з російським банком». Вочевидь, жодного такого сервера і тих міфічних «комп’ютерних вчених» не було. Але вкид вже відбувся.

Одночасно Майкл Сасман підкидає заплутані «докази» через своїх знайомих у ФБР. Там бачать, що «докази» є сумнівними, але починають «розслідування». При тому приховують інформацію, що «розслідування» почалося фактично на прохання Сасмана, проте пишуть в документах, що на вимогу міністерства юстиції.

Тим часом кампанія Клінтон замовляє у фірми, що спеціалізується на зборі брудної інформації, зібрати досьє на Дональда Трампа. Та фірма наймає чомусь не американських фахівців, а британського відставного розвідника, а тепер консультанта – Крістофера Стіла. А Крістофер Стіл звертається до американського громадянина російського походження Ігоря Данченка, якого підозрюють у роботі на російські спецслужби. Цей імовірний агент швидко зліплює фальшиве досьє – збірку пліток і відвертої брехні. Скоріш за все, цю збірку і роблять в російських спецслужбах.

Керівництво ФБР отримує це фальшиве досьє, але його треба якось легалізувати. Тому Крістофер Стіл передає це досьє не своєму замовнику, а респектабельному республіканцю Джону МакКейну, у котрого особистий конфлікт з Дональдом Трампом. Саме МакКейн і передає досьє у ФБР (котре насправді його вже має). При тому ФБР знає, що це досьє – імовірна робота російських спецслужб, і інформації там нуль. І автор – людина, яку саме ФБР підозрює у роботі на російські спецслужби.

Тим часом генеральний юрисконсульт кампанії Клінтон Марк Еліас (Marc Elias) шукає канали для «вкиду» фальшивки у ЗМІ й знаходить його в одному ліберальному журналі, а потім на цей журнал посилаються як на «інформаційну бомбу».

Результати цієї кампанії дезінформації ми знаємо. Протягом всього президентства Дональда Трампа йому не давали працювати, спецпрокурор Роберт Мюллер (Robert Mueller) отримав надзвичайні повноваження, шукав будь-який бруд на Дональда Трампа, все натякав, що ось-ось буде «бомба» – а в результаті при всіх надзвичайних повноваженнях, величезних грошах і великих можливостях не знайшов НІ-ЧО-ГО.

Американська Феміда працює повільно, але невідворотно. І тепер вже спецпрокурор Джон Дарем розслідує, а з чого почалася оця кампанія дезінформації, яка коштувала американцям багатьох мільйонів доларів та років заважання роботі уряду.

І на відміну від «розслідування» Мюллера, тут вже є результати. Щоправда, постає питання: а судити будуть тільки «стрілочників» типу Сасмана, Донченка, Хайда? Чи Феміда дістанеться до справжнього автора цієї масштабної кампанії дезінформації?

Є ще один цікавий аспект. Після «розслідування» Роберта Мюллера, яке дало «пшик», демократи намагалися всіх переконати, що треба опублікувати весь звіт Мюллера, бо там напевно щось таки можна знайти поганого про Трампа. А от тепер маємо розслідування Джона Дарема. І постає питання: а як цю інформацію про фальшивість «доказів» проти Трампа «не побачив» Роберт Мюллер? А от тепер що буде, коли Джон Дарем опублікує свій звіт? От тут демократи волатимуть, що не можна його публікувати. Ну-ну…