Людина не може існувати без думок та емоцій – вони є наче програмно-інформаційним забезпеченням, яке керує нашою плоттю. Його називають душею, або психікою (від гелленського ψυχή). Без душі людина мертва. Що здоровіша душа, то здоровіша плоть.
У тонкому світі подібне притягується до подібного. Думки та емоції, якщо вони подібні, мають властивість притягуватися, об’єднуватися і формувати своєрідні «психоенергетичні банки» – егрегори (енергери).
Потужність егрегорів визначається психічною активністю людей, долучених до цих психоенергетичних банків, та кількістю цих людей. Що більше прихильників, то сильніший егрегор. Невелика група психічно активних людей може створити потужніший егрегор, чим велика група пасивних.
Розвинені егрегори поводяться як справжні живі істоти, зокрема мають свій характер, інстинкти самозбереження та гін до зростання, симпатії та антипатії до інших егрегорів тощо.
Людина є соціальною істотою: вона може нормально жити і розвиватися тільки разом з іншими людьми. Будь-яка група людей, об’єднаних спільними інтересами, має свій груповий егрегор. Свої егрегори мають народи, корпорації, політичні та громадські організації, групи за інтересами.
Завдяки егрегорам розрізнені індивідууми можуть діяти узгоджено, краще розуміють одне одного, більше схильні до взаємодопомоги, любові, вдячності. Подібно до індивідуального біополя, яке синхронізує діяльність мільярдів клітин людського організму, егрегори синхронізують життя колективних організмів.
Народи, духовні громади, армії та інші серйозні організації існують доти, доки живуть їхні егрегори. Навіть знищений колективний організм має шанс відродитися, якщо жива його колективна душа – егрегор.
Символом організаційного егрегора є організаційний прапор. Знищення чи паплюження прапора завдає удар по егрегору. Саме тому військові частини, які втратили своє знамено, розформовувалися, адже доступ до керування їхнім егрегором отримував новий володар прапора. Перехоплення ворогом управління неминуче вело бойову частину до поразки і фізичного знищення.
Якість егрегорів визначається якістю спільнот, що їх формують. Світлі спільноти творять світлі егрегори, темні спільноти продукують низькі, брутальні, агресивні, диявольські егрегори. Між цими двома полюсами – незліченна кількість егрегорів проміжного рівня зі своїми характерами, сильними і слабкими сторонами.
Оскільки егрегори не мають плоті, то свої характер і «волю до життя» вони проявляють через поведінку людей, поєднаних з цими егрегорами. Здоровий, світлий, розумний егрегор наповнює позитивними якостями свою людську спільноту. Відповідно, низький егрегор отруює свою спільноту низькими вібраціями, емоціями, думками.
Агресія однієї держави проти іншої завжди починається з агресії проти її егрегора. Прикладом війни егрегорів є сучасна «гібридна війна» Московії проти України. Головні зусилля агресора (понад 90%) спрямовані на руйнування українського егрегора, що виражається, зокрема, у спробах ослабити і витіснити українську мову – визначального чинника народної єдності.
Конкуренція між корпораціями, політичними структурами, науковими чи духовними школами також супроводжується активною змагальністю між егрегорами.
На основі поведінки егрегорів щодо інших егрегорів можна робити висновки про рівень їхнього розвитку.
Високі егрегори дотримуються «правильної конкуренції» – це коли власна перевага досягається не послабленням конкурента, а посиленням себе. Такі егрегори дотримуються принципу «живи сам і дай жити іншим». У них доволі висока внутрішня різноманітність, вони відкриті до нових ідей. Високі егрегори поважають волю та індивідуальність кожного свого прихильника.
Натомість низькі егрегори визнають тільки себе, а конкурентів сприймають як ворогів, яких треба знищити, або ресурс, який треба «з’їсти». Для низьких егрегорів властиві фанатизм, нетерпимість до чужих думок, агресивність, злобність, егоїзм.
Егрегори проміжного рівня також можуть страждати на фанатизм, проте їхня агресія може мати прихований характер, коли за демонстративною ввічливістю приховується повне ігнорування чужих думок та інтересів.
Що нижчий егрегор, то більше фанатизму у людей, підключених до цього егрегора. Фанатик живе тільки однією ідеєю, він може говорити тільки на одну тему. Все інше його абсолютно не цікавить, хоча він може лицемірно вдавати зацікавлення та співчуття.
Фанатизм треба відрізняти від щирого захоплення якоюсь ідеєю, що час від часу буває в будь-якої творчої людини. Різниця в тому, що захоплена людина спроможна сприймати інші ідеї та критично ставитися до власної поведінки. Вона не агресивна щодо інших ідей.
Якщо ж людина виявляє нетерпимість чи навіть агресивність до інших егрегоріальних систем, аж до невизнання їх права на існування, то це ознака низького рівня егрегора.
Характерним прикладом може бути поведінка стародавніх іудеїв, які рішуче виступали проти «ідолопоклонства» інших народів і просували ідею «єдинобожжя». Цим «єдиним богом» був їхній власний родоплемінний бог-егрегор. Тільки він, на їхнє переконання, мав право на життя, всі ж інші боги мали бути повністю знищені.
Інший приклад: доброзичлива широта поглядів аріянства (аріохрестиянства) і нетерпимість та обмеженість іудохристиянства (див.: Готи – засновники хрестиянської Європи). Аріянство не визнає фанатизму: воно стоїть на тому, що будь-які нові ідеї треба перевіряти власними розумом, емоціями і життєвою практикою.
Противники чужих егрегорів висувають «аргумент», що егрегори відбирають енергію. Проте такий «вампіризм» стосується тільки паразитичних, низьких егрегорів.
Натомість високі егрегори забезпечують продуктивний енергообмін і синергію членів своєї спільноти. Під’єднання до високих егрегорів відкриває небачені можливості для колективного самовдосконалення, розвитку науки і освіти, окультурення себе і навколишнього простору.
Повторимо, що егрегор – це колективна душа. Вона може бути світла і темна. Темну душу треба не знищувати, а просвітлювати. Так само, як біологічні інстинкти треба не знищувати (іудохристиянське «умертвлення плоті»), а ставити собі на службу.
Заклики позбутися егрегорів – це як заклик позбутися дурості шляхом обезголовлення. До речі, головний мозок, становлячи до 2% маси людського тіла, споживає 20 відсотків його енергії. То може від нього також треба звільнитися – для економії ресурсів?
Прикладом позитивного егрегора є егрегор порталу «Народний Оглядач». Він надихає його учасників працювати над собою, навчатися, обмінюватися досвідом, раціонально вирішувати проблеми, робити добрі справи, спільно творити просвітлену українську націю.
Якщо людина жорстко включена навіть у низький егрегор і є його адептом, то вона може отримувати від нього значну енергію. Такі люди виявляють активність, настирність, впертість. При цьому в них проявляються ознаки неадекватності: надмірне самовихваляння, зацикленість на одній темі, обмеженість світогляду, нелогічна поведінка, показна грайливість, прихована тривожність, інтриганство, немотивована секретність.
Коли фанатик заходить на інтернет-сайт, то з ним неможлива дискусія: він говорить тільки на одну тему і жорстко відстоює тільки свою лінію, а тому неспроможний сприймати інші уявлення і збагачувати свої. Фанатик коментує тільки свої публікації і посилається тільки на свої статті. Ці коментарі часто супроводжуються великою кількістю знаків оклику і смайликів.
Фанатики зациклені на своїх «авторських правах» і на всіх зображеннях, своїх і чужих, ставлять свої логотипи. Наприклад, поклоняючись начебто своєму вчителю, фанатик водночас може йому мало не на лобі поставити посилання на свій сайт.
Нагадуючи при першій нагоді про своє авторство, фанатик з легкістю може опублікувати чужий текст під власним іменем. Не зі злої волі: просто він уже не керує собою – ним керує егрегор. Причому це егрегор невисокого рівня, адже високий егрегор ніколи не опуститься до плагіату та інших безчесних вчинків.
Вивищуючи себе, фанатики інстинктивно принижують інших, навіть своїх начебто партнерів. Хоча у фанатиків нема партнерів – є тільки вони улюблені, а всі інші – статисти в їхній грі.
Слово «фанатизм» означає несамовитість. Відтак фанатиком є людина, яка жорстко під’єднана до паразитичного егрегора. Тому нею керує не її власна духовна сутність (духовне Я), а панівний егрегор (слово «несамовитий» походить від «не – сам»).
Фанатик ніколи не вИзнає свого фанатизму, тому що не має здатності об’єктивно оцінити свою поведінку. Він є рабом, який вважає себе вільним. Це найгірша форма рабства, адже такий раб навіть не шукає свободи.
Ми живемо у досконалому Всесвіті, створеному досконалим Творцем. Егрегори – дуже важливий елемент цієї досконалості. Це великий дар, яким треба вміти правильно користуватися.
Якщо якась спільнота бажає собі добра і успішного розвитку, вона має дбати про чистоту, силу, цілісність свого егрегора. Треба стежити за своїм інформаційним простором, очищати його від брехні, негативних емоцій, брудної мови, нещирості.
Завжди пам’ятаймо гасло: «Світло об’єднує, морок роз’єднує». Що більше в нашому житті буде прозорості, щирості, інтелектуальної чесності, справедливості, взаємної вимогливості, правильної змагальності, любові і вдячності, то гармонічнішою буде наша спільнота і кращими будуть її перспективи.
1. Егрегори – це «психоенергетичні банки», необхідні для життя колективних організмів: народів, духовних громад, шкіл, корпорацій, громадських організацій, груп за інтересами та інших спільнот.
2. Егрегори бувають світлі, сірі й темні – в залежності від якостей спільнот, які формують ці егрегори.
3. Світлі егрегори звільняють людей, низькі егрегори роблять їх рабами.
4. Заклики «від’єднання від усіх егрегорів» висувають фанатики, які є рабами своїх егрегорів – посередніх або низьких.
5. Мистецтво життя полягає в тому, щоб приєднуватися до світлих егрегорів і звільнятися від темних, паразитичних.
6. Народи, духовні громади, армії та інші серйозні організації існують доти, доки живуть їхні егрегори.
7. Світлі перспективи України визначаються формуванням просвітленого, здорового, розумного, сильного, творчого українського народного егрегора.
Формуємо егрегор святої України!
Радіймо, панове.
Не хочу нікого учити,.. усі ми маємо свою думку й погляд на на ту чи іншу річ й пану Олексію, можливо, варто було б бути трохи чуйнішим на цьому ресурсі (лише моя думка, бо кожен сам приймає рішення, як коли поводитися) та справедливості заради вважаю за потрібне внести певну ясність.
Стаття, загалом, була б чудова проте написані у статті речі, як на мене, дещо перегинають палицю, а саме: цькування пана Олексія, деякі уточнюючі "оцінки". та певні припущення. Щоб не бути голослівним - детальніше:
- Взаємостосунки егрегорів - поділ на "високі" й, "низькі" егрегори... і їх властивості... просто без коментарів, якщо є джерела - дайте будь-ласка.
- Фанатики - суть тут зацикленості на чомусь.. а не в егрегорах. До речі, слово "лицемірно", можна пропустити - це лише припущення й негативна оцінка. З моїх спостережень, майже усі люди погано бачать недоліки у собі... (колода й скалка у оці), так можна усіх записати в лицеміри (що, загалом, недалеко від істини). Але чи потрібно це робити? Адже це закриває шлях до порозуміння.
- Неадекватність фанатиків - згадка про "авторські права" - це частковий випадок.. в середньовіччі, як бачу, були фанатики, але не було авторських прав...
- Хто закликає позбуватися егрегорів - також припущення, мотивація не обов’язково саме така...
Звідси й висновки 2,3,4,5 вважаю невірними.
Трохи додаткової інформації:
1. Загалом, є всього два шляхи на шляху духовного розвитку... 1) стати Силою (шлях вовка), 2) служити Силі (шлях койота).
2. Також про це можна говорити як про вибір індивідуальної чи колективної стратегій розвитку та поведінки. Робота з будь-якими союзниками (у т.ч. з егрегорами) - це з колективної стратегії.
3. Вибір між стратегіями залежить від критеріїв оцінки бажаної Мети: 1) вирватися самостійно за короткий термін чи 2) піднятися усім разом з тривалий термін. Лише питання ефективності й вподобань... і ще - від власних можливостей (властивостей, здібностей).
Пан Олексій обрав перший шлях й пропонує його іншим (дещо грубувато, не сперечатимусь, проте - те ж самовихваляння пан Ігор заохочує), пан Ігор пропонує другий шлях (звідси й непорозуміння).
4. Є такий термін як "шлях із серцем", тобто - приємний. Тож, як на мене, хай кожен обере собі бажаний йому шлях.
5. "Є добро, а зла немає. Є - ми". Тобто, Творець створив неймовірне Добро - дав людині право вибору.
Що у випадку з НО й частими закидами в упередженості знову підхтовхує до того, що штучну систему потрібно творити подібно (з дотриманням природних законів): зручною кожному, щоб тут працювали ті ж механізми "резонансу", кожен міг плавати на власній глибині й у власному просторі подій.
Так-що, я, дещо, збентежений таким поворотом подій й вважаю наявність людей, що намагаються докопуватися до суті надзвичайно необхідними на НО, але - маємо, що маємо...
Живемо далі, а там - побачимо. Ще раз прошу в усіх - дружелюбності. Як на мене , недотримання цього - це єдина причина прояву поточної ситуації.
Коментарі
Нарешті прорвало. Не пройшло і двох років. І це добре. Сенс справжнього мистецтва - активізувати мислення.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Я таким не займаюся, навіщо мені це робити. Я ж кажу, я не проти Ігоря чи ще щось, я лише за правду. А ця стаття має великий емоційний відтінок (чим люблять користуватися ті ж самі рос. СМІ, котрі поверх деяких фактів кладуть цілу драму), і викладення "знань" про егрегор без будь-яких на те підтверджень. Тому це ДРУГИЙ коментар мій з моменту реєстрації. А читаю я НО ще давніше. Але через необ’єктивніть інформації я вирішив все-таки долучитися до коментування. Ось тому і прорвало.
То напиши свій погляд на ситуацію - може буде об’єктивніше. Сподіваюсь, ти в темі. А щодо емоцій, то їх наявність не є ознакою неправдивості. Логіка і емоції - це дві сторони людської реальності.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Я і написав у своєму першому коментареві бачення даної ситуації. Там, доречі, були звернення до вас з проханням дати першоджерела відносно аспектів, котрі я виділив. Я ж не остання інстанція правди, я шукаю правду, і якщо ви мені дасте джерела, то я вам щиро подякую. А ви чомусь проігнорували...
Повністю згоден, що логіка і емоції - це дві сторони людської реальності. Але під емоційну затравку можна проштовхнути брехню. Я за те, щоб викладка фактів була стриманою, а тому більш об’єктивною. Не вірите мені - документальний фільм розкладує все по поличках (Обыкновенные зомби. Как работает ложь (полный выпуск) - жаль, що він на російський)
Якщо когось цікавить тема біосоціальних організмів і егрегорів, то раджу почитати книжку Володимира Шмакова "Закон синархії" (1915). Читати можна ТУТ
Все, що робиться з власної волі, – добро!
?Чи правомірне порівняння Егрегорів зі Штучним Інтелектом? Чи працює тут "комп’ютерна термінологія"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Сторінки