«Не вміла забути»: пісня «Соловей» гурту GO_A і прадавнє мистецтво забувати (+аудіо)

Аудіоверсія: «Не вміла забути»: пісня «Соловей» гурту GO_A і прадавнє мистецтво забувати

Українські народні пісні зазвичай мають кілька пластів прихованої інформації. Серед них можна знайти і глибинні знання, і магію, і реально працюючі технології.

Про буквальне прочитання пісні «Соловей» та її «друге дно» ми вже говорили  у статті «Прихований сенс пісні «Соловей» гурту Go_A: Україна і токсичний Ванюша-іхтамнєт з Мордору». Настав час пірнути глибше.

Як ми вже знаємо, згадана пісня розповідає про знайомство української Катрусі з російським Ванюшою. Дівчина зацікавилася чужинцем, але швидко його розкусила і почала шукати делікатний спосіб з ним попрощатися. Для того, щоб тримати ситуацію під контролем, вона одразу ж сказала Ванюші, що негайно розірве з ним стосунки як тільки про них запідозрить мама:

Тобто щодо Ванюші в неї нема планів на майбутнє. Але й сам факт знайомства не викликає радості у Катрусі і вона хотіла б витерти його зі своєї пам’яті. Про це в пісні наголошується двічі:

Дівчина пережила емоції швидкоплинної закоханості, зрозуміла їх безглуздість і бажає про все це забути – для повернення до внутрішнього спокою і почуття власної правоти.

Але це проблематично, адже запам’ятати легко, та забути важко. Дівчина дорікає собі в тому, що вона «не вміла забути». А якби вміла, то все було б добре. Виходить, що інші вміють, а вона не вміє, інакше не було б відчуття незадоволення від свого невміння. Катруся констатує, що не володіє мистецтвом забувати.

Вміння забувати – це вміння звільнятися від зайвої інформації. Для того, щоб довго працював комп’ютер, його треба періодично очищати. Для того, щоб жити довго і бадьоро, треба очищати власну пам’ять від інформаційного сміття – тобто забувати. Причому забувати цілеспрямовано, власною волею, вибірково.

Та чи це можливо? З пісні випливає, що таке вміння існує – треба лише його опанувати. «Третє дно» пісні «Соловей» нагадує нам про прадавнє вміння забувати. Свого часу воно було звичаєвою нормою. Вміння забувати – це вміння тримати свою інформаційну систему в чистоті, подібно до свого приміщення, з якого ми час від часу викидаємо сміття і зайві речі. Не губимо їх випадково, а цілеспрямовано їх позбуваємось. Слова «забути» і «позбутися» мають спільний корінь *бут. ЗаБУТИ – означає позБУТИся спогадів.

– Чи можна відродити це прадавнє вміння, яке дозволяло нашим предкам жити довго і щасливо?

Почнімо з того, що є три рівні забування.

Перший рівень – це коли інформація витісняється з оперативної пам’яті у глибини підсвідомості. Проте в будь-який момент вона може виринути на поверхню – уві сні або у відповідній (частіше – невідповідній) ситуації.

Другий рівень – коли ми пам’ятаємо про подію, але вона вже не викликає в нас негативних емоцій. Проте емоції можуть з’явитися, навіть якщо це вже не справжні колишні емоції, а наново згенеровані. Якщо є подія, то будуть і емоції.

Третій рівень – це коли ми стираємо інформацію про саму подію. Нема події – нема проблеми. Це гарантоване звільнення від зайвої інформації – негативної або просто неактуальної.

Власне, цілеспрямоване стирання інформації про події – це і є магічне мистецтво забувати, ключ до душевного здоров’я і активного довголіття. Інша справа, що для володіння мистецтвом забувати спочатку треба навчитися визначати, що потрібне, а що зайве.

Проте є кращий варіант – стирання в автоматичному режимі. Це коли наш дух сам вибирає те, без чого точно можна обійтися, і викидає його з дому нашої пам’яті.

З власного досвіду можу стверджувати, що це працює. Якщо цікаво – дивіться статтю Мистецтво забувати: 5 простих порад для скидання інформаційного баласту і піднесення у Простір волі.    

Дивіться також інтерв'ю з гуртом «Go-A»: