"Необхідно повністю переглянути принципи державних видатків", – екс-міністр економіки Павло Шеремета

Про це розповів виданню Delo.ua екс-міністр економіки та засновник Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Шеремета. 

Щодо емісійного фінансування держбюджету він сказав:

"Не хочу бути песимістом, але гіперінфляція вже є. І зловживати емісією надзвичайно небезпечно. Потрібно шукати альтернативні шляхи, які дозволять не тільки уповільнити роботу друкарського верстата, але й зовсім його зупинити. Більше того, скажу, що ми вже давно перейшли рамки того обсягу емісії, який заподіював мінімальну шкоду економіці. Підтвердження цьому – знову ж таки інфляція, очікуваний рівень якої у 30% (прогноз НБУ за підсумками 2022 року – ред.) є екстраординарним. Хоча липень з точки зору наповнення бюджету виявився значно кращим, ніж травень та червень. Втім, мене турбує ситуація з ПДВ, повернення якого у липні було майже заблоковано. З одного боку, це дозволило акумулювати у держбюджеті додаткові декілька мільярдів гривень. З іншого, ми знову повертаємось до питання економічної свободи".

Щодо наповнення державного бюджету він сказав:

"Якщо дивитися з точки зору Мінфіну та Парламенту, необхідно у першу чергу визначитись, які видатки є критично важливими, а які можна зрізати. Наприклад, я не бачу, щоб розмови щодо скорочення чисельності державного апарату та кількості міністерств закінчились якимись конкретними рішеннями. Ще одна велика стаття видатків – це субсидування тарифів на послуги ЖКГ. Наскільки я розумію, таке субсидування дотепер не передбачає диференціацію. Можливо, є сенс переглянути й фінансування охорони здоров’я, з урахуванням величезної внутрішньої та зовнішньої міграції. В цілому, необхідно здійснити повний перегляд принципів видатків, і витрачати гроші більш розумно та ощадливо".

Щодо відновлення економіки України та коштів міжнародних донорів:

"Зараз багато надій покладається на міжнародну допомогу, яку називають умовним Планом Маршалла для України. Але якщо звернутись до історії, ті 15 країн, які були бенефіціарами Плану Маршалла у 1948-1952 роках, отримували фінансову підтримку у розмірі 2,6% свого ВВП. При цьому приватні інвестиції, які залучав бізнес в Європі, складали 25% ВВП. Тобто, вони у 10 разів перевищували обсяги тієї самої допомоги згідно з Планом Маршалла. Тому першим пріоритетом має бути саме економічна свобода, про яку я вже говорив. Потрібно відкрити максимум можливостей для інвестицій, дати бізнесу стимули для створення робочих місць, для запуску нових напрямків та виробництв. Завдання держави та влади – відновлення інфраструктури, насамперед транспортної та енергетичної, та забезпечення її нормального функціонування".