Співак Сергій Файфура опублікував відеокліп на патріотичну пісню "Бандера".
У кліпі автор виступив у двох ролях - миролюбного українця, одягненого в білий одяг, і агресивного рузке, одягненого в ватник і шапку-ушанку.
"Рузке-ватник" стверджує, що Україні у війні не допоможе ні США, ні Германія, а на місці Європи буде Росія.
Українець переконаний, що його країна - є і була Європа, незважаючи на всі потуги Ватного опонента, головне в це вірити, і тоді настане перемога.
Вір і ти!
Автор та виконавець - Сергій Файфура (джерело)
Вишневий цвіт, як білий сніг ліг на поріг,
Хурделить ніжністю пелюсток поміж вік,
Земля воскресла, я вдивляюся на схід,
А за вікном в кровавих чоботях - сусід!
Да! Да! Да!
Да че ты смотришь, бля, бандера, на меня?!
Твою весну я разрисую с калаша!
И не спасет тебя ни Меркель, ни США!
Там где Европа была, - будет Россия!
Я! Я! Я!! Я!!!
І я шаную це життя, як божий дар!
Я знаю, вистачить трави для всіх отар,
Лише не знаю скільки треба божих днів,
Щоб відділити би ягнят від баранів.
Да! Да! Да!
Да че ты смотришь, бля, бандера, на меня?!
Твою весну я разрисую с калаша!
И не спасет тебя ни Меркель, ни США!
Там где Европа была, - будет Россия!
Я! Я! Я!! Я!!!
І я все ж вірю у весну в твоїй душі,
І ми зустрінемось з тобою на межі,
І в мене в гостях нап'єшся досхочу,
І на твоїм газі я зварю тобі борщу!
Да! Да!..
Ты?!! Ты провоцируешь, бандера, бля, меня!!!
Твою весну я разрисую с калаша!
И не спасет тебя ни Меркель, ни США!
Там где Европа была, - будет Россия!
Я! Я! Я!!.
Стоп!!! Да чтож ты с пушками, Россия, на меня?
Там, где Европа, ты не будешь никогда!
Не верь ни в лысого, ни в главного попа!
Знай, Україна є і буде Європа!
Європа! Європа! Європа! Європа! Європа! Європа!
І я в це вірю! І ми в це вірим!
Вір і ти!
.
Коментарі
Розмірковуючи над тим, чому "дехто" змушує себе розмовляти на суржику, яку українці називають російською. Докази?
1. В українській мові відсутні так звані нелітературні слова.
2. Коли грузини, таджики, адигейці (мабуть і інші) переходять на російську, майже завжди бринить акцент, а от так звані нелітературні слова чомусь вимовляють чітко...
3. Колись давно (дякую Богу, що тепер милує) чула, як двоє дорослих при власній! малолітній дитині вели мирну бесіду-розмову, де лише два три слова було нормальних. Це була звична мова їх спілкування...
Інколи, коли де не де чую, що "дехто" дозволяє у своїй розмові щось подібне, думаю: "Де ж я допустила помилку, що такі люди ще трапляться на моєму шляху..."
...І щодо пісні - Україна: Єв Ра опа
Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!
Маєте рацію, пані Майя Українська, в українській мові ніколи не було нечистот, які рясно з'явилися з кагебістською політикою насадження мови східного сусіда. І так само чую, як спілкуються між собою підлітки, і навіть малі діти... це просто поза коментом. Умисно не пишу слова "страшно", бо це не те. Лиш варто управління державою взяти в руки справжній національній аристократії (а це кращі - з розкритим Серцем, духовною Мудрістю і високим Розумом на тлі найвищого патріотизму), було б покладено початок українізації українців, до цього доброї волі слід докласти - і справа піде.
Тут перша думка, яка має зринути: "ДЛЯ ЧОГО я це бачу і чую як Творець?" Так от дії людини-Творця в такому випадку:
1. Переносимо дано людину на Платформу Любові (це може бути субстанція у вигляді спресованого Світла).
2. Заливаємо людину Потоками Любові Творця.
3. Над головою людини встановлюємо Сферу Світла Творця.
(Поле людини відкриваємо для притоку Єнергії Творця, і далі - Його робота.)
Все це на рівні думки і візуалізуючи. Така робота в буденності "команди" Творця.
Радіймо :)!
Sapienti sat.
Цю пісню все ж краще саме дивитися. Бо багаторазово повторюваний приспів (наразі, що несе негатив своєю брудною риторикою) вгризається в пам'ять і вже тоді прекрасні слова українською "не лунають" в пам'яті, не можна повторити...
Порадьте, чи не краще в цьому дописі замість повторів слів приспіву написати "Приспів", та й по тому? Га?
Дякую.
П.С. А відео гарне ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)