Обійти "Гру престолів". Дарко Скульський — про створення серіалу "Чорнобиль"

 Із матеріалу Ольги Духнич на НВ.Бізнес дізналася про компанію Radioaktive та його співвласника Дарка Скульського, американця, який багато років живе у Києві. 

Компанію Radioaktive Film молоді американці українського походження Дарко Скульський, Роман Кіндрачук та їхній партнер у бізнесі Йоганн Вульф заснували у 1998 році, а потім довго залишалися першими і єдиними на українському ринку. Спочатку знімали рекламу на замовлення невеликих європейських компаній, зацікавлених у модній в 90-і роки радянській естетиці, але вже в 2000-х на Radioaktive Film звернули увагу серйозні гравці відеоринку.

За 21 рік, що минув, Radioaktive Film встиг зняти рекламні ролики для найвідоміших світових брендів від Apple до General Electric, а також взяти участь у зйомці відеокліпів для всесвітньо відомих виконавців, таких як MØ, Coldplay, Twenty One Pilots, DJ Shadow і Hurts.

Гучний британський фільм "Смерть Сталіна" і серіал "Чорнобиль" від HBO, в українських зйомках яких компанія Скульського брала участь, — найвагоміша робота компанії.

Про плани НВО знімати фільм про Чорнобильську аварію його компанія дізналася півтора роки тому. Тоді весь фільм планували знімати в Литві, оскільки там збереглася у законсервованому стані сестра-близнючка ЧАЕС — Ігналінська атомна станція.

— Це нас зачепило, ми одразу зв’язалися з режисером Йоганом Ренке і деякий час просто бомбили їх краєвидами локацій, які у нас є, переконуючи знімати в Україні. Надихнувшись побаченим, НВО вирішила знімати в Україні до 30% фільму.

На думку Скульського, це хороший результат, знімати більше НВО навряд чи дозволив би бізнес-план.

Він розповідає, що в Україні досі не працює система cash-rebate — пільг, що дозволяють іноземним знімальним компаніям повертати до 20−30% видатків, витрачених на зйомках фільму в іншій країні. Зате така програма працює майже у всіх країнах Європи, зокрема, у Литві.

— Ці 30% знятого — найважливіші, без них фільм не був би справжнім, коли у тебе в кадрах миготять будівля КМДА, Хрещатик, реальний вигляд на іржавий ліс, це дорого вартує.

Сценарист Чорнобиля Крейг Мазін з особливою увагою ставиться до деталей у кадрі, тому Radioaktive Film займалася також пошуком реквізиту для серіалу. Його частину відправили на зйомки в Литву, вона давно пройшла через декомунізацію і тому позбавлена більшої частини радянської атрибутики, необхідної в кадрі.

— Було багато творчих завдань. Не тільки знайти чашки, килими і сміттєві відра тієї епохи. Нам навіть машини в кадрі довелося перевзувати в шини того періоду. Зате тепер багато друзів мені кажуть: слухай, подивився фільм, а у мене ж вдома був точно такий килим!

Українські зйомки "Чорнобиля" відбувалися у Києві, Прип’яті та на Київському морі. Частина сцен у лабораторіях і лікарні — у Київському Інституті гідробіології на проспекті Героїв Сталінграда, уважний глядач помітить у фільмі і кадри з корпусів КПІ та НАУ.

— Що було найскладнішим у знімальному процесі? — цікавлюся.

— Зйомки в зоні відчуження, було багато узгоджень із HBO, а ось місцева влада завжди йшла нам назустріч, у підсумку кадри вийшли і стали частиною фільму.

— А акторам, таким як Емілі Вотсон, яким Київ здався? — допитуюся.

— Думаю, місто набагато краще допомогло їм вжитися у роль, у Києві сьогодні багато районів, будівель і натур передають атмосферу того часу, Литва все-таки вже переважно стала частиною об'єднаної Європи, — зауважує мій співрозмовник.

Немов підбиваючи підсумок, він додає, що головний для нього результат — це помітна присутність України у проекті.

— А для бізнесу?

— На HBO залишилися дуже задоволені, і це точно не останній наш спільний проект.

— Ми вже давно не країна радянських декорацій і точно не країна дешевих зйомок, ми, навпаки, всіляко і дуже успішно боремося із цими стереотипами, — пояснює він. — Сьогодні Україна — одна з найкращих країн за співвідношенням ціна — якість зйомки. І тепер тут можна знімати практично все.

Загинаючи пальці, Скульський перераховує й інші переваги України в очах західних колег: різноманітність природних ландшафтів, об'ємні індустріальні локації, професійні кадри, хороша техніка і готовність місцевої влади йти назустріч.

— Із київською, львівською або одеською міською владою ми можемо домовитися про зйомки вокзалів, станцій метро або аеропортів. Так, це можливо швидше вночі або з деякими умовами, але не уявляю, щоб так дозволили знімати центральний вокзал Нью-Йорка, — згадує роботу над кліпом для Apple Cкульський.

Важливими є й знімальні павільйони, яких у Києві нехай недостатньо, але більше, ніж, наприклад, у Литві, для якої зйомки Чорнобиля виявилися чи не найбільшим продакшн-проектом в історії країни.

— Щоб організувати 20 знімальних днів Чорнобиля, ми брали в Києві приблизно 120 осіб. А це готелі, трансфер, ресторани. Місто свою вигоду розуміє. Залишилося, аби її зрозуміла держава, адже сьогодні перше питання у всіх про повернення коштів та про пільги на зйомки. Тут ми програємо всій Східній Європі.

— Те, що ми вміємо виживати під час криз і рости в них, — конкурентна перевага українських продакшенів, — каже він.

— Ми точно не номер один, але обов’язково у п’ятірці, де ще буде Мексика, Іспанія і ще одна країна Східної Європи.

— Я коли приїхав сюди, в 90-і, Київ був темний і працювало всього два ресторани, в одному з них я їв. А зараз тут є класна ресторанна культура, а на вечірки в який-небудь [нічний клуб] Closer спеціально прилітають із різних кінців світу. Ми хочемо бути частиною цього руху, щоб Україна була відома не тільки війною, а як країна професіоналів, у нашому випадку — крутого продакшена для світу. 

Подано з незначним скороченням