Одкровення з Богом

Бог є вічна дитина, що грає у вічному саду…
Шрі Ауробіндо

О коханий, о велич моїх сокровенних глибин!
Можливо, то сумно, коли ти Один?
І вихід тоді – розсипатись на множество,
Щоб грати в ту гру під назвою "Божество"?

Ховатись ти можеш у безлічі ликів -
Вселенські хованки з собою великим,
Творити у безмірах ліл* свою вічність,
Вбиратися в шати її канонічності.

Але що цікаво, то ігри людськії,
В них правила суть закони мирськії,
Та в’яжуть закони так руки і ноги,
Що тут і сам Бог забуває про Бога.

І ось вже від себе Ти сам відділився,
У тілі – в матерії ж бо народився.
І ось уже плачеш, прохаєш в надії…
Предивні Ти ігри з Собою затіяв!

Ті ігри ведуть чимраз  далі і глибше…
В матерії морок, свідомість невтішна,
І вся твоя вищість, вся божа природа
Приспана на віки й зреклась свого роду.

Та в нетрях єства, на немалих глибинах,
Про себе все знає сакральна таїна…
Про те, що Ти Бог, а Ти – власне Я,
І вся наша драма – то гра лиш Твоя…

Трагедії, сльози, комедії наші
Хранить Безкінечність в сувоях Акаші,
Де вічне «тепер», де години не йдуть,
Де Вічна Дитина все грає в саду…

--------------------------------------------------------------------

* Ліла - (санскр.) - у буквальному перекладі "гра", "гра Бога".

Наталка Артанія Кобза
25 березня 2017 р.