Один із останніх героїв Америки…

Передісторія

Марвін Джон Хімейер (Marvin John Heemeyer, 28 жовтня 1951 – 4 червня 2004) – зварювальник, власник майстерні з ремонту глушників у Гренбі, штат Колорадо, інженер, в минулому аеродромний технік ВВС США, ветеран війни у ​​В'єтнамі. У 1992 році Хімейер купив 2 акра (8,1 тис. м²) землі у корпорації Resolution Trust Corporation. Він заплатив за землю близько 42 тис. доларів. Його маленька майстерня тісно примикала до цементного заводу Mountain Park. До невдоволення Хімейера і інших сусідів заводу, Mountain Park вирішив розширюватися, змушуючи їх продавати свої земельні ділянки.

У 2001 році комісія щодо зонування і влада міста затвердили будівництво цементного заводу. Джон Хімейер безуспішно намагався оскаржити рішення. Протягом багатьох років Хімейер використовував прилеглу ділянку для під'їзду до його власної майстерні по ремонту і продажу автомобільних глушників. Розширення цементного заводу позбавляло його цієї можливості.

Землю Хімейера фабриканти так і не змогли придбати, тому вичерпавши законні можливості, вони перейшли до незаконних. Так як всі сусіди Джона здалися і землі навколо нього вже належали заводу, йому перекрили всі комунікації і під'їзд до будинку. Крім того, влада міста оштрафували Хімейера на 2,5 тис. дол. за різні порушення, включаючи «ємності з нечистотами на території, що не підключені до каналізації» (які самі й відключили). Підключитися Хімейер вже не міг, бо для цього потрібно було б перетнути 2,4 метра заводської землі, а завод дозвіл йому не дав.

Міська адміністрація також відмовила Джону в дозволі на прокладку нової дороги до його дому. У банку причепилися до оформлення іпотечного кредиту і пригрозили відібрати будинок. У 2002 році Хімейер подав до суду на Mountain Park, але процес програв. Якраз в цей час у нього помер батько, і коли Джон поїхав його ховати, в його відсутність йому відключили світло, воду і опечатали майстерню. Коротше, обклали його з усіх боків і почали цькувати. Хімейер натяк зрозумів і купив списаний бульдозер Komatsu D355A-3 (двигун 20 л., 420 к.с., вага 40 тонн).

KILLDozer

Закрившись у своїй майстерні на цілих півтора року, Джон почав працювати над бульдозером. Обшив його сталевими листами, між шарами листів проклавши шар бетону. В результаті броня в розрізі мала 1,27 см сталі, шар бетону 10 см, і ще лист сталі 1,27 см. Разом – 12,6 см протикомулятивного «пирога». У деяких особливо життєвих місцях товщина цього «пирога» досягала 30 см. Зрозуміло, що не тільки кулі, а й постріл гранатомета такому «танку» був уже не страшний.

Броньованих вікон у Джона не було, тож для управління бульдозером Хімейєр оснастив його телекамерами з виведенням зображення на монітори всередині кабіни, не забувши захистити об'єктиви куленепробивним пластиком товщиною 8 см. Щоб не зіпріти під жарким сонцем, поставив кондиціонер і примусову вентиляцію, також не забувши про холодильник, куди завантажив води, пива і їжі.

Для захисту від сльозогінного газу Джон приготував протигаз. На випадок, якщо камери запиляться – він встановив балон з стисненим газом, який мав повітропровід на кожну оглядову камеру.

Вежу з гарматою Хімейер купити не зміг, тому встановив тільки бійниці для обстрілу зі стрілецької зброї занадто настирливого противника. У бульдозері були гвинтівка Barrett M82, карабін Ruger AC556, пістолет Kel-Tec P11 і револьвер Magnum, які в подальшому Хімейер використовував тільки для цілей оборони.

4 червня 2004 року, Хімейер зрозумів: Пора.

Зірвавши пломбу на майстерні, Джон заліз у бульдозер і за допомогою дистанційного управління саморобним краном опустив на шасі свій бронекороб. Опускаючи його, він розумів, що з машини він вже не вийде. О 14:30 він виїхав з майстерні.

Помста

Джон Хімейер заздалегідь склав список цілей для свого броньовика. Як написав він у щоденнику: «Іноді розумні люди повинні робити необґрунтовані на перший погляд речі».

Джон Хімейер вирушає на війну з владою...

Першою метою Хімейера було розвалити будівлю заводоуправління Mountain Park. Броньований монстр зніс всі виробничі цехи, саму контору і всі підсобні приміщення. Розрівнюючи нутрощі, Джон намагався не чіпати стіни, щоб не завалило бульдозер, хоча, надалі, ця обережність виявилася зайвою.

У будівлі заводоуправління Mountain Park було багато кабінетів та різної оргтехніки. Тепер її немає.

Після цього Джон рушив на прогулянку по рідному місту. Поліцейські чомусь не оцінили такої романтики і почали стріляти по трактору. Джону не подобався шум куль, що стукали попадаючи в кабіну, і він відкрив загороджувальний вогонь з гвинтівок 23 і 50-го калібру, через заздалегідь підготовлені бійниці. Стріляв він в повітря, але поліцейські вважали за краще не висовувати носа з-за своїх машин, залишивши Хімейера у відносному спокої.

За час вогневого перепочинку Джон знищив фасади з будинків членів міської ради. Після цього зрівняв із землею будівлю банку, що намагався натиснути на нього через дострокове повернення іпотечного кредиту. Газова компанія «Xcel Energy» кілька днів тому відмовилася заправляти його кухонні газові балони з пропаном, про що в цей день сильно пошкодувала. Хімейер зруйнував будівлю і запхав в залишки задньої стіни газової компанії її ж вантажівку.

Liberty Bank ніколи більше не потребують дострокового погашення іпотечного кредиту...

Тепер заповнювати клієнтам балони пропаном ми будемо вчасно. Xcel Energy...

Зрозуміло, що весь процес свавілля з цькуванням Джона не міг відбутися без відома міської влади. В Америці влада точно так же купується бізнесменами, як і в Україні. Хімейер це знав, тому у будівлі мерії не було жодного шансу. Заодно, як спільників, він зрівняв з землею офісні будівлі міської ради, пожежної охорони (пожежні інспектори були в частці з Mountain Park), а також кілька житлових будинків, що належали найкорумпованішому чиновнику – меру міста. Хоча завбачливий мер записав нерухомість на родичів [знайома річ. - В.Ф.], щоб зекономити на податках, але проти бульдозера це не допомогло.

До купи Джон сніс будівлю редакції місцевої газети (вони друкували заказуху проти нього), громадську бібліотеку (вона була поруч з мерією), коротше все будівлі в місті, які мали хоч якось ставлення до місцевої влади і заводу Mountain Park. Всі 13 будинків. І машини, що їм належали.

Поліцейські, в цілому, здійснили 200 кульових влучень в бульдозер, включаючи револьвери, M-16 і гранати. Але броньовик не помічав їх. Один сержант з місцевого загону SWAT застрибнув на капот бульдозера з даху і кинув гранату у вихлопну трубу. Але завбачливий Хімейер заздалегідь вварив туди грати. В результаті постраждала тільки труба, сержант встиг сховатися.

Бульдозер-броньовик намагалися зупинити здоровенним скрепером, але «Komatsu» легко зім'яв скрепер і запхав його в фасад магазину. Більше скрепер звідти не виліз. Машина набита вибухівкою тільки на кілька хвилин зупинила Джона. Але і це не дало ніякого результату, хіба що пошкодило радіатор. Але як показує досвід роботи такої техніки в кар'єрі – відмова системи охолодження – це не привід для відмови роботи японського бульдозера.

Все, що могла зробити поліція – це евакуювати півтори тисячі місцевих жителів і перекрити дороги, включаючи федеральну трасу №40.

Перемога

Наостанок, Хімейер вирішив рознести дрібнооптовий магазин «Гемблс». З радіатора зі свистом виривався пар, і треба було поспішати. Уламки магазину завалили трактор, і він, нарешті, заглох. Війна закінчилася о 16:23. Війна продовжувалася 113 хвилин.

Поліцейські близько двох годин боялися підходити до бульдозера. Потім потрійним зарядом пластида спробували пробити дірку в броні, але "танк Хімейера" навіть не здригнувся. У підсумку, вже на наступний ранок, кабіну нарешті змогли пробити автогеном. Але Джон Марвін Хімейер вже півдоби був мертвий. Останній патрон він залишив для себе – живим він здаватися не збирався.

Місцеві жителі хотіли з бульдозера зробити пам'ятник "останньому герою Америки", але влада на це не погодилася.

Під час слідства з'ясувалося, що творіння Хімейера було настільки надійно, що воно могло витримати навіть артилерийскі снаряди.

Фінал

Як влучно висловився губернатор Колорадо, «місто виглядає так, як ніби через нього пронісся торнадо». Місту дійсно було завдано шкоди на $ 5 000 000, заводу – на $ 2 000 000. При масштабах містечка з населенням трохи більше 2 тисяч осіб це означало практично повне руйнування. Завод так і не оговтався від нападу і продав територію разом з руїнами.

«Славний це був хлопець», – згадують люди, які близько знали Хімейера. – «Не слід було виводити його з себе». «Якщо він був ваш друг – то це був кращий друг. Ну а вже якщо ворог – то найнебезпечніший», – кажуть товариші Марвіна.

Вчинок, здійснений Джоном Марвіном Хімейером, викликав захоплення у багатьох людей в США і по всьому світу. Його почали називати «останнім американським героєм».