1. Песимізм. Переважна більшість людей перебуває у просторах негативних подій, відтак з ними періодично відбуваються негативні події –хвороби, травми, безробіття, пограбування та інші неприємності. Для виживання потрібні гроші, які й відкладаються «на чорний день».
2. Самотність. Частку грошей «на чорний день» можна було б суттєво зменшити, якби було багато друзів, спроможних допомогти у кризовій ситуації. Проте ми живемо в атомізованому суспільстві, тому покладатися доводиться переважно на себе, особливо це стосується жителів мегаполісів.
3. Недовіра. Якщо людина має додаткові ресурси, то могла би вкласти їх у банк під відсотки або інвестувати в бізнес. Проте навколо стільки шахраїв і паразитів (державних і приватних), що як тільки випускаєш гроші з рук, то шансів їх повернути майже нема.
Описані три причини блокування руху грошей притаманні індустріальній формації, особливо на нинішньому етапі її загнивання і розпаду. Індустріальна мегамашина намагається:
В умовах існуючої індустріальної формації згадані три проблеми (простір негативних подій, самотність, недовіра) не вирішуються засадничо, адже вони є самою суттю цієї формації, її «трьома китами». Зате ці проблеми природно і невимушено вирішуються в постіндустріальній формації.
Якщо людина працює над собою і піднімається у простір позитивних подій, то незабаром з нею більше не відбуваються негативні події. Відтак їй не потрібні гроші на «чорний день», хіба якась символічна сума «для святого спокою». Отже, у неї вивільнюються кошти для продуктивного застосування.
Надійність перебування у просторі позитивних подій різко посилюється, коли людина є частиною громади однодумців, які також перебувають у цьому просторі. Це подібно на альпіністів, які піднімаються вгору в єдиній зв’язці: якщо хтось зірветься, то всі інші його підстрахують. Приємним наслідком такої ситуації є те, що при цьому грошей «для святого спокою» потрібно ще менше. Відповідно, з’являється більше активних грошей та інших активних ресурсів – обладнання, нерухомості, зв’язків тощо.
Але тоді виникає інша проблема – куди їх вкласти, щоб вони реально працювали.
Подібна ситуація була у кінці 19 століття в Західній Україні, коли населення втратило довіру до українських банків. Тоді церква під керівництвом митрополита Андрея Шептицького знайшла вихід у створенні парохіяльних кас взаємодопомоги. Їхньою характерною ознакою було те, що вони мали географічний принцип, тобто гроші збирали на території певної парохії, використовували лише на цій території і тільки для членів цієї громади.
Якщо перейти до проекту демосів Міжмор’я, то такий історично успішний підхід можна застосувати не лише до територіальних, а й ділових і духовних демосів. Він означає, що ресурси об’єднуються тільки членами одного демосу і використовуються тільки цим демосом для його членів. Якщо ж низові демоси об’єднуються, то цей самий принцип працює для демосів вищого рівня – сотень, полків, кошів, республік і всієї конфедерації Міжмор’я.
Головна ідея в тому, що люди контролюють свої інвестиції заради власних і колективних інтересів. Тоді вже не страшно витягувати гроші «з-під матраца» або надавати обладнання у спільне використання.
Інша справа, що попри довіру всередині демосів, де всі знають всіх, потрібні чіткі правила відповідальності і дієві механізми захисту власності. Про це поговоримо у наступній статті.
Творимо!
Відкриваємо наші приховані можливості.
Давно почав практикувати накопичення коштів на світлий день. Зокрема, на подарунки ближнім.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Коментарі
Давно почав практикувати накопичення коштів на світлий день. Зокрема, на подарунки ближнім.
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Депозит довіри - найкраща інвестиція, яка приносить чудові дивіденди.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Колективний розвиток завжди на порядок ефективніший, ніж індивідуальний. Гарним підтвердженням цього є все зростаючий прогрес спільноти НО.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Закони, які є обов'язкові для всіх громадян країни, незалежно від їх посад!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
На мою думку найкращим застосуванням "зайвих" грошей є об'єднання однодумців у громади по кілька сімей із певною кількістю урожайної землі для кожної.
Така громада зможе себе і захистити і прогодувати у "чорні" дні.
Вірю в те, що розумію.