- Відвідувань: 14387
- Переглядів: 16052
"Отче наш" і "Богородице Діво!" сучасною українською мовою
Світ:
Спецтема:
Отче наш небесний!
Отче наш небесний! Хай святиться Ім’я Твоє,
І прийде царство Твоє, і буде воля Твоя
Як на небі, так і на землі!
А хліб наш насущний благослови на сьогодні
І прости нам гріхи наші тоді,
Як і ми прощаємо їх ближнім своїм.
Охорони нас, Господи, від спокуси
І захисти від лукавого.
Авторка у своєму перекладі керувалась такими міркуваннями:
-
Усунуто частку “нехай”, яка несе у своєму змісті байдужість до мовленого. Формотворчу частку замінено на її ствердний варіант “хай”. Викинувши повтор “хай”, прагнемо уподібнитись до біблійного стилю з повторюваним сполучником ”і”.
-
Лексему “насущний” збережено як літературну норму сучасної української мови зі змістом “необхідний”.
-
Має бути соромно смертній людині вимагати від Господа “дати” їй хліб. Тому просимо тільки благословити зароблений власними руками і то всього лише на сьогодні. Завтра буде новий день і щоденне прохання.
-
Кульмінацією молитви “Отче наш” є прохання до Бога на прощення гріхів. Хрестиянин має розуміти, що Господь-Творець простить йому гріхи тільки за умови, якщо сам вірянин прощає їх ближнім своїм. Лексема “винуватці” тут алогічна. Адже маємо любити ближнього свого, як себе самого.
-
Повним анахронізмом звучить у старослов’янському перекладі “не введи нас у спокусу”. Невже хрестиянин може подумати, що Творець міг би “ввести” чи призвести до спокуси. З огляду на те, мусимо просити Господа оберегти (охоронити) свого вірного від спокуси.
-
Лексема “ізбав”, яка з церковнослов’янської увійшла в російську мову, нині в українській не побутує, хіба як засмічення. Натомість просимо захистити нас від лукавого.
Богородице Маріє!
Княгине неба і землі!
Богородице Маріє!
Радуйся, благодатная Діво!
Господь з Тобою!
Благословенна Ти в Материнстві Своїм,
Благословен Плід лона Твого,
Бо Ти народила Хреста-Спаса,
Визволителя душ наших.
-
Дуже прагну як українка чисто українською титулувати Богоматір княгинею.
-
Біля слова “Богородице” воліємо бачити Її справжнє світське ім’я. До подальшого “радуйся Благодатная” долучаємо “Діво” з тих міркувань, що саме Пречистая Діва дарувала людям благодать через народженого Сина.
-
Благословенна Богородиця у материнстві своїм, бо Вона була офірована Богові, жила по-божому, тому й обрана Господом для народження Його Сина. Старослов’янське “в женах” не є “між жінками”, а якраз – у “у материнстві”. (Як жінка-мати).
-
І вже зовсім не пасує до поетичного злету молитви слово “утроба”. До утроби належать усі нутрощі і кишківник, а дитя мати виношує у материнім лоні.
-
Залишаємо як сучасну літературну норму культові архаїзми – Спас і Отче!
Вчимося...
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Дякую, Оксано, за почин! Оскільки це було написано в 2013 році, то сьогодні, в 2015, ми підросли трошки і появились нові ідеї.
Сьогодні я вважаю, щоби мати добробут, то молитися треба Богородиці Марії (це я не сама придумала, а був сон декому). Надалі, якось саме все склалося, що Марія= Мати Арія- це Матерія. Тому вона безотлінне Боже Слово породила.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Коментарі
Думаю, тут будуть корисними і наступні посилання:
Молитва «Отче наш» без вставок
Живе Слово і арійські молитви
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Краще було подати цю статтю з очищеними молитвами і написати до неї коментар .
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.
“Не очищеними” (з вашого погляду) є лиш два останні рядки “Отченашу”: “Охорони нас, Господи, від спокуси і захисти від лукавого”. З одного боку, погоджуюсь з поглядом І. Каганця, що про зло краще не промовляти – “може спонукати до зла (спокуси) і диявола (лукавого)”. З іншого – закрався сумнів: ?чи ми, відкидаючи перекручення, не обрізаємо частину Господньої молитви? Мої сумніви поглибилися, коли в Живому Слові, яке наповнює наші тіла світлом, прочитала слова: ”Морок – бруд – чвари...”; “Там бруд і морок, безутішність...”; “Спалюють жорстких дзижчачих жалячих...” Окрім цього, розглядаючи слово “спокуса” як спокусу, що також є злом, подумала про те, що сучасна людина перебуває у полоні спокус, тому й настільки віддалена від Бога й перейнята матеріальним, що втрачає основне — дух. Можливо, саме й треба просити у Бога охорони від спокус, щоб відірватись від того всього, що спокушає, веде її згубною дорогою, віддаляючи від Творця.
Також останній рядок “І захисти від лукавого” є прийнятним у такому викладі, якщо його розглядати в дещо пом’якшеному значенні: здатний на брехню, єхидний; той, що має злі, ворожі наміри. ?Хіба люди у багатьох випадках не керуються саме цими почуттями? Та й зрештою зло не існує само собою, а породжене самою ж людиною. ?Можливо, саме цей рядок, вимовлений щиро, для багатьох може стати установкою – жити без лукавства?
Творімо разом мову Сенсар!
!Дякую, пані Оксано за розгорнуту і логічну відповідь! Питання вами озвучені, думаю, хвилюють багатьох.
Цитата: "З одного боку, погоджуюсь з поглядом І. Каганця, що про зло краще не промовляти – “може спонукати до зла (спокуси) і диявола (лукавого)”. З іншого – закрався сумнів: ?чи ми, відкидаючи перекручення, не обрізаємо частину Господньої молитви? Мої сумніви поглибилися, коли в Живому Слові, яке наповнює наші тіла світлом, прочитала слова: ”Морок – бруд – чвари...”"
Я над цим також задумувався. І внутрішньо не до кінця сприйняв це. Виходить так, що в одному випадку очищаємо, а в іншому практика вживання слів з негативним відтінком залишається.
?!Маємо ж бути послідовними?!
Цитуючи О.Філатовича: [i]"- "- завдяки Слову логічно послідовно діяти -творити матерію."]
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
?А чи потрібне продовження молитви "Отче наш" після пояснення причинно-наслідкових зв'язків обставин, які творяться навколо нас? (і прости нам провини наші як і ми прощаємо винуватцям нашим).
Я вважаю, що потрібне. До такої думки мене підштовхує зміст всього шостого розділу Євангелія від Матвія (не очищеного), а особливо речення 33 "Отож, шукайте найперше Царства Божого і праведности Його, а все це долучиться вам".
?Чи розкрито в молитві "Отче наш" в повній мірі інструмент для досягнення Царства Божого? У мене таке відчуття, що ні. Можливо 2000років тому так і потрібно було, але в наш час я бачу закінчення в такій формі:
Відкрий нам джерело Світла свого
та наповни ним Дух, Душу, тіло наші.
Все тільки починається!
+++
Хай Буде!
Світла думка, Тарасе! Треба рухатись тільки вверх, щоб не спотикатись об каміння пройдених доріг.
Творімо разом мову Сенсар!
Рухатися вперед - значить створюючи нове.
Очищати від спотворюючих нанесень, раніших доповнень (тих же самих за природою, що й пропозиція доповнити "Отче наш") - тобто куколю - (!)ТАК!, але в жодному разі не втручатися редагуваннями, новими доповненнями в молитву "Отче наш". Саме такі дії означатимуть приписування своїх слів Ісусу Хресту; у наших термінах - створювати нову хуцпу. Хочемо зробити краще, але щоб не стало гірше. Пам'ятаймо: "Добрими намірами вистелена дорога до пекла".
Ці слова "Відкрий нам джерело Світла свого, та наповни ним Дух, Душу, тіло наші" дуже правильні і потрібні, саме на їх основі і створюймо НОВУ молитву, рухаймось вперед!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
А чому: "... породила Христа-Спаса"?
Слово "Христа" - родовий відмінок від "Христос".
Краще використати: "... породила Хреста-Спаса".
До виправлення Євангелія треба підходити дуже відповідально. Бажано дослідити гелленський текст, почитати коментарі інших дослідників, передусім аріянського спрямування.
Щодо молитви "Отче наш", то вона завершується словами "боржникам нашим", бо далі йде "Коли ви відпускатимете людям їхні проступки, і Отець ваш небесний відпустить вам".
З другого боку, ніхто не заважає нам творити власні молитви. Спільними згуртованими зусиллями ми цілком спроможні це робити якісно.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Оновлена свідомість потребує нових молитов.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
В пропонованому вище тексті, здається, наведено лад, сенсу дотримано, але чомусь не резонує.
21. ГОСПОДНЯ МОЛИТВА
Отче наш,
що єси на небесах!
Хай святиться ім’я Твоє!
Хай прийде царство Твоє;
Хай буде воля Твоя
як на небесах, так і на землі.
Хліб наш насущний дай нам днесь,
І відпусти нам борги наші,
як і ми відпускаємо боржникам нашим.
?І де тут «кульмінація… про прохання до Бога на прощення гріхів».
«Отче наш» - це розмова Сина на планеті Земля з Отцем, «що єси на небесах». Тут – поезія, гармонія сенсару.
Гадаю, сенсар-мова просвітлених, чи в хвилину просвітлення. Лаконічна, без зайвого, можливо, малозрозуміла в іншому просторі.
Давніше хотів написати про «Отче наш». Дякую, Оксано за тему.
Живе Слово творить і перемагає
Згідний, не резонує! Переклад прозою, а хочеться, щоб звучав музично - ось приклад молитви українських скаутів(пластунів) - http://www.pisni.org.ua/songsfiles/214410.html
Серж Бабай
Запропонований переклад здійснила невипадкова людина — мовознавець, письменниця, Заслужена вчителька України, яка підійшла до цієї справи з глибоким розумінням та почуттям відповідальності.
У свій час ці молитви було надіслано Львівському Архієпископу для канонізації.
Між іншим, Настка Ковалівна ознайомлена з дослідницькими працями І. Каганця і є його прихильницею.
Окрім цього, в “Отченаші”, вирваному з біблійного контексту, ці рядки в такій інтерпретації, як запропонувала авторка, логічно вписуються, тому й порушила цю тему.
Проте, ознайомившись з Євангелієм від Матвія, як вказує Миро Продум, побачила, що два останні рядки молитви випадають з контексту, порушують логічність.
Прошу вибачення за дискусію. Дякую Всім за дружні поради.
Творімо разом мову Сенсар!
Кульмінацією молитви має бути прагнення до істинних знань, а не вимолювання прощення гріхів.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
я не відмовився від останніх рядків "традиційної" Господньої молитви, а змінив їх:
і відведи від нас спокуси ( зовнішній вплив)
та визволи від лукавства (внутрішнє очищення)
Амінь
Суть в тому, щоб робити світ кращим, а близьких людей - щасливішими )
Дякую, Оксано, за почин! Оскільки це було написано в 2013 році, то сьогодні, в 2015, ми підросли трошки і появились нові ідеї.
Сьогодні я вважаю, щоби мати добробут, то молитися треба Богородиці Марії (це я не сама придумала, а був сон декому). Надалі, якось саме все склалося, що Марія= Мати Арія- це Матерія. Тому вона безотлінне Боже Слово породила.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Додам Олії у Вогонь!
Тур Ярий
"Можливо 2000років тому так і потрібно було, але в наш час..."
Нова епоха Водолія , яка вже рухається, вимагає нового мислення і змін. Сміливіше змінюймо, не переробляємо, а пишем нове. Цього вимагає час. Закладаються Основи духовного розвитку на нову епоху.
Створюймо нові молитви, бо найкраща молитва - промовлена своїми словами від усього Серця!
На розчищеній Ігорем землі від чагарників засадимо нові, міцні дерева!
Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода