Глобальна мета усього, що зараз відбувається, полягає у зміненні генетики людської популяції для того, щоб вона відповідала характеристикам глобальної циклічності та задачам відповідного циклу, – вважає Олександр Литвин, військовий лікар, психолог і спеціаліст з епігенетики.
Це було вже не раз. Можна провести багато історичних паралелей. Але, найяскравіша, мабуть, пов’язана зі зміненням світосприйняття людей, які жили за часів Середньовіччя. Історія починалася приблизно за тим же сценарієм: інфекція виникла на Сході, потрапила до Європи через Італію, викосила величезну кількість населення – в першу чергу тих, хто приймав глобальні рішення, що йшли всупереч Заповідям, а також тих, хто ці рішення підтримував або не опирався ним. Після тої епохальної пандемії відбулася мутація, але не у вигляді змінення якихось зовнішніх ознак, а у вигляді змінення сприйняття світу нащадками людей, яким вдалося вижити, і ці нащадки саме і забезпечили виникнення епохи Відродження з її гуманізмом та антропоцентризмом.
І під пандемії минулого, і під сьогоднішню підпадає практично все населення світу. Насамперед, населення тих країн, які визначають розвиток цивілізації, країн, де приймаються глобальні рішення по відношенню до всієї планети. 5 лютого 2020 року почався новий цикл, який несе в собі задум реалізації творчого потенціалу людини, її гармонізації з природою, а також розуміння відповідальності людини за її стан. Цей цикл стане «новим Ренессансом», – стверджує пан Олександр.
Пандемія 2019–2020 років викликана коронавірусом. З точки зору сучасної біології ві́рус (від лат. virus – отрута) – це неклітиннийінфекційний агент, який може відтворюватися лише всередині живих клітин. Коли ми заражаємося вірусом? Коли у нашій антивірусній оболонці утворюється дірка – низький імунітет. А що таке імунітет? Імунітет – це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками та інфекційними агентами, які викликають деструкцію його клітин та тканин.
По відношенню до окремо взятої людини нам досить зрозуміла картина того, як це відбувається і що є причиною: переохолодження, інтоксикація, голодування або надмірна вага – усе це знижує здатність організму опиратися інфекціям. Але чим забезпечений низький імунний статус у випадку пандемії? Тим, що вірус особливий або тим, що знизився імунний статус населення Землі?
Поки що більшість вважає, що цей вірус особливий, але це не так. Вірус не особливий, він не чим не відрізняється від інших вірусів.
Зараз світ поділяється на тих, хто захворів, і тих, хто ще не захворів. Це те, що ми бачимо. А чого ми не бачимо? Ми не бачимо циклічності часу, яку можна дослідити тільки через історію людства і яка дає нам поняття про те, що окрім фізичного, є ще моральний імунітет. Він є важливішим, ніж фізичний, адже саме він визначає генетичну здатність організму опиратися не тільки хворобам, а й негативним фазам циклічності.
У нашому суспільстві накопичилася негативна епігенетична мутація із-за того, що багато хто називав себе «людиною розумною» та приймав рішення не зважаючи на Творця Всесвіту. Останні 120 років ми були налаштовані агресивно, і наші емоції досить часто закінчувалися створенням трагічних ситуацій, розбіжностей, конфліктів, війн і принижень, обману і підлості. Ритуали замінили нам справжню віру. Таке лукавство не залишилося непоміченим для вірусу.
Будь-яка брехня, як і негативні емоції, залишає у нашій генетиці мітку-маркер, яка є мішенню для вірусу. Пандемії не виникають самі по собі, потрібна якась критична маса людей з такою міткою та вірус-агент, який має чітку програму пошуку об’єктів з нею та програму змінення їх характеристик.
Потрапивши до організму людини, вірус виконує певну роботу, яка направлена на змінення генетики. Сама структура ДНК в принципі не змінюється, але відбувається метилювання (модифікація молекули ДНК без зміни її нуклеотидної послідовності – основний механізм епігенетики) певних генів або їх певних ділянок, що впливають на наш світогляд, нашу доброту, агресію, здатність до обману та здатність відчувати брехню.
Стратегічну дію вірусу можна вважати позитивною для майбутніх поколінь, тому що він хімічним шляхом змінює свідомість кожного з нас, підвищує особисту емпатію та стратегічну інтуїцію, які зменшують кількість наших помилок. Кожен із нас покращить свої особисті характеристики, але, як то кажуть, під час перезавантаження не кожний айфон впорається з оновленням: неможливо першу версію оновити до одинадцятої.
Тут виникає закономірне питання: а чи є сенс боротися з інфекцією та впроваджувати карантин? Вірус все одно зробить свою справу. Сенс є, і найперше в тому, щоб згуртувати людей навколо сім’ї, де і виявляються справжні емоції любові й співчуття та відбувається розуміння істинних цінностей. У родині нема кар’єри, нема керівників та акціонерів, нема жорсткого графіку та постійного цейтноту – синтетичних цінностей, які нав’язані нам суспільством.
Про фізичний імунітет нам стало відомо не так давно. У 1908 році за роботи з імунології Нобелівськими лауреатами стали І. Мечников та П. Ерліх. Про моральний імунітет нам стало відомо на тисячі років раніше. Це було так давно, що більшість із нас вже й забуло про нього.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Пандемія не для того, щоб змінити кількість людей, а для того, щоб змінити їхню свідомість
Світ:
Спецтема:
Глобальна мета усього, що зараз відбувається, полягає у зміненні генетики людської популяції для того, щоб вона відповідала характеристикам глобальної циклічності та задачам відповідного циклу, – вважає Олександр Литвин, військовий лікар, психолог і спеціаліст з епігенетики.
200402oleksandrlytvyn.jpg
Це було вже не раз. Можна провести багато історичних паралелей. Але, найяскравіша, мабуть, пов’язана зі зміненням світосприйняття людей, які жили за часів Середньовіччя. Історія починалася приблизно за тим же сценарієм: інфекція виникла на Сході, потрапила до Європи через Італію, викосила величезну кількість населення – в першу чергу тих, хто приймав глобальні рішення, що йшли всупереч Заповідям, а також тих, хто ці рішення підтримував або не опирався ним. Після тої епохальної пандемії відбулася мутація, але не у вигляді змінення якихось зовнішніх ознак, а у вигляді змінення сприйняття світу нащадками людей, яким вдалося вижити, і ці нащадки саме і забезпечили виникнення епохи Відродження з її гуманізмом та антропоцентризмом.
І під пандемії минулого, і під сьогоднішню підпадає практично все населення світу. Насамперед, населення тих країн, які визначають розвиток цивілізації, країн, де приймаються глобальні рішення по відношенню до всієї планети. 5 лютого 2020 року почався новий цикл, який несе в собі задум реалізації творчого потенціалу людини, її гармонізації з природою, а також розуміння відповідальності людини за її стан. Цей цикл стане «новим Ренессансом», – стверджує пан Олександр.
Пандемія 2019–2020 років викликана коронавірусом. З точки зору сучасної біології ві́рус (від лат. virus – отрута) – це неклітинний інфекційний агент, який може відтворюватися лише всередині живих клітин. Коли ми заражаємося вірусом? Коли у нашій антивірусній оболонці утворюється дірка – низький імунітет. А що таке імунітет? Імунітет – це сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками та інфекційними агентами, які викликають деструкцію його клітин та тканин.
По відношенню до окремо взятої людини нам досить зрозуміла картина того, як це відбувається і що є причиною: переохолодження, інтоксикація, голодування або надмірна вага – усе це знижує здатність організму опиратися інфекціям. Але чим забезпечений низький імунний статус у випадку пандемії? Тим, що вірус особливий або тим, що знизився імунний статус населення Землі?
Поки що більшість вважає, що цей вірус особливий, але це не так. Вірус не особливий, він не чим не відрізняється від інших вірусів.
Зараз світ поділяється на тих, хто захворів, і тих, хто ще не захворів. Це те, що ми бачимо. А чого ми не бачимо? Ми не бачимо циклічності часу, яку можна дослідити тільки через історію людства і яка дає нам поняття про те, що окрім фізичного, є ще моральний імунітет. Він є важливішим, ніж фізичний, адже саме він визначає генетичну здатність організму опиратися не тільки хворобам, а й негативним фазам циклічності.
У нашому суспільстві накопичилася негативна епігенетична мутація із-за того, що багато хто називав себе «людиною розумною» та приймав рішення не зважаючи на Творця Всесвіту. Останні 120 років ми були налаштовані агресивно, і наші емоції досить часто закінчувалися створенням трагічних ситуацій, розбіжностей, конфліктів, війн і принижень, обману і підлості. Ритуали замінили нам справжню віру. Таке лукавство не залишилося непоміченим для вірусу.
Будь-яка брехня, як і негативні емоції, залишає у нашій генетиці мітку-маркер, яка є мішенню для вірусу. Пандемії не виникають самі по собі, потрібна якась критична маса людей з такою міткою та вірус-агент, який має чітку програму пошуку об’єктів з нею та програму змінення їх характеристик.
Потрапивши до організму людини, вірус виконує певну роботу, яка направлена на змінення генетики. Сама структура ДНК в принципі не змінюється, але відбувається метилювання (модифікація молекули ДНК без зміни її нуклеотидної послідовності – основний механізм епігенетики) певних генів або їх певних ділянок, що впливають на наш світогляд, нашу доброту, агресію, здатність до обману та здатність відчувати брехню.
Стратегічну дію вірусу можна вважати позитивною для майбутніх поколінь, тому що він хімічним шляхом змінює свідомість кожного з нас, підвищує особисту емпатію та стратегічну інтуїцію, які зменшують кількість наших помилок. Кожен із нас покращить свої особисті характеристики, але, як то кажуть, під час перезавантаження не кожний айфон впорається з оновленням: неможливо першу версію оновити до одинадцятої.
Тут виникає закономірне питання: а чи є сенс боротися з інфекцією та впроваджувати карантин? Вірус все одно зробить свою справу. Сенс є, і найперше в тому, щоб згуртувати людей навколо сім’ї, де і виявляються справжні емоції любові й співчуття та відбувається розуміння істинних цінностей. У родині нема кар’єри, нема керівників та акціонерів, нема жорсткого графіку та постійного цейтноту – синтетичних цінностей, які нав’язані нам суспільством.
Про фізичний імунітет нам стало відомо не так давно. У 1908 році за роботи з імунології Нобелівськими лауреатами стали І. Мечников та П. Ерліх. Про моральний імунітет нам стало відомо на тисячі років раніше. Це було так давно, що більшість із нас вже й забуло про нього.
Саме час пригадати!
Переклад з російської за матеріалами статті «Природа вірусу» Олександра Литвина
Осмислюємо феномен глобальної паніки.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков