Згідно зі стандартом ООН, населення країни можна вважати старим, якщо кількість жителів поважного віку (старших 65 років) перевищує 7%, а дітей до 14 років - менше 30%. У Китаї ці показники зараз набагато вищі: в березні 2011 року пенсіонерів було вже більше 12%, тобто КНР вступила в період активного старіння нації.
В останні роки держава все більше уваги приділяє удосконаленню пенсійного забезпечення. Раніше пенсійна система діяла тільки на державних і колективних підприємствах, нині вона поширюється на приватні компанії, а також на заклади невиробничої сфери, тобто освітні, культурні та деякі інші. Пенсійна система надає працівникам певні гарантії на забезпечення старості.
Крім того, китайські пенсіонери отримують фінансову підтримку від своїх дітей. Допомога батькам є священним обов'язком кожного громадянина Китаю. Повага до старших та їх підтримка є базовою цінністю конфуціанської філософії і невід'ємною частиною китайської культури, але не тільки культури, а й законодавства. Обов'язок турбуватися про старих батьків записаний у статті 49-й Конституції КНР.
Більшість китайських пенсіонерів не чекають, щоб про них турбувалися інші, а беруть ініціативу в свої руки. Вони намагаються робити своє життя різноманітним та щасливим.
У містах щодня рано-вранці після сніданку чи ввечері після вечері китайські пенсіонери люблять зустрічатися з друзями в парках і брати участь в самодіяльних гуртках: вони грають на музичних інструментах, роблять каліграфічні розписи чи репетирують оперні вистави. Серед цих заходів чи не найпопулярніший – народні танці з віялами під ритми бубнів та барабанів. Вони влаштовуються всюди: в парках, на майданчиках, на широких тротуарах...
Не менш активні пенсіонери і вдома – ведуть господарство та доглядають онуків. Турбота про найменших членів родини для китайських літніх людей - не обов'язок, а привілей. Один із молодих батьків напівжартома сказав нам: щоб потримати на руках свою дитину, мені доводиться вистоювати довгу чергу: спочатку з нею бавляться дідусі та бабусі, а до мене черга доходить, тільки коли сина пора вкладати спати.
Звичайно, енергії китайських пенсіонерів вистачає не лише на турботу про онуків і танці в парках. Підвищення рівня життя в Китаї дає їм усе більше можливостей для відпочинку. Особливо популярний серед цих людей туризм. Зараз у Китаї літні людини стають каталізатором розвитку вітчизняного та закордонного туризму.
Крім того, багато китайських пенсіонерів присвячують своє життя іншим важливим справам. Наприклад, в місті Нанкін група китайських пенсіонерів, які занепокоєні залежністю молодого покоління від комп'ютерів, щовечора добровільно обходить інтернет-кафе і переконує підлітків відмовитися від цієї згубної звички. Пенсіонери не лише проводять виховні бесіди, а й пропонують альтернативу. Вони організували гуртки шахів, малювання та китайської каліграфії. Зараз 300 хлопців та дівчат уже стали на шлях активного життя поза комп'ютерами.
Словом, не сидіти без діла після виходу на пенсію – цьому правилу слідує абсолютна більшість літніх людей Китаю. Завдяки, зокрема, і цьому Піднебесна може похвалитися великою кількістю довгожителів: у Китаї проживає майже 49 тисяч людей, яким більше ста років. На запитання, чи можна цікаво жити після виходу на пенсію, вони впевнено відповідають: так!
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Пенсійна система в Китаї
Згідно зі стандартом ООН, населення країни можна вважати старим, якщо кількість жителів поважного віку (старших 65 років) перевищує 7%, а дітей до 14 років - менше 30%. У Китаї ці показники зараз набагато вищі: в березні 2011 року пенсіонерів було вже більше 12%, тобто КНР вступила в період активного старіння нації.
44ef61913f8a4da5893d58c28739feb0.jpg
В останні роки держава все більше уваги приділяє удосконаленню пенсійного забезпечення. Раніше пенсійна система діяла тільки на державних і колективних підприємствах, нині вона поширюється на приватні компанії, а також на заклади невиробничої сфери, тобто освітні, культурні та деякі інші. Пенсійна система надає працівникам певні гарантії на забезпечення старості.
Крім того, китайські пенсіонери отримують фінансову підтримку від своїх дітей. Допомога батькам є священним обов'язком кожного громадянина Китаю. Повага до старших та їх підтримка є базовою цінністю конфуціанської філософії і невід'ємною частиною китайської культури, але не тільки культури, а й законодавства. Обов'язок турбуватися про старих батьків записаний у статті 49-й Конституції КНР.
Більшість китайських пенсіонерів не чекають, щоб про них турбувалися інші, а беруть ініціативу в свої руки. Вони намагаються робити своє життя різноманітним та щасливим.
У містах щодня рано-вранці після сніданку чи ввечері після вечері китайські пенсіонери люблять зустрічатися з друзями в парках і брати участь в самодіяльних гуртках: вони грають на музичних інструментах, роблять каліграфічні розписи чи репетирують оперні вистави. Серед цих заходів чи не найпопулярніший – народні танці з віялами під ритми бубнів та барабанів. Вони влаштовуються всюди: в парках, на майданчиках, на широких тротуарах...
Не менш активні пенсіонери і вдома – ведуть господарство та доглядають онуків. Турбота про найменших членів родини для китайських літніх людей - не обов'язок, а привілей. Один із молодих батьків напівжартома сказав нам: щоб потримати на руках свою дитину, мені доводиться вистоювати довгу чергу: спочатку з нею бавляться дідусі та бабусі, а до мене черга доходить, тільки коли сина пора вкладати спати.
Звичайно, енергії китайських пенсіонерів вистачає не лише на турботу про онуків і танці в парках. Підвищення рівня життя в Китаї дає їм усе більше можливостей для відпочинку. Особливо популярний серед цих людей туризм. Зараз у Китаї літні людини стають каталізатором розвитку вітчизняного та закордонного туризму.
Крім того, багато китайських пенсіонерів присвячують своє життя іншим важливим справам. Наприклад, в місті Нанкін група китайських пенсіонерів, які занепокоєні залежністю молодого покоління від комп'ютерів, щовечора добровільно обходить інтернет-кафе і переконує підлітків відмовитися від цієї згубної звички. Пенсіонери не лише проводять виховні бесіди, а й пропонують альтернативу. Вони організували гуртки шахів, малювання та китайської каліграфії. Зараз 300 хлопців та дівчат уже стали на шлях активного життя поза комп'ютерами.
Словом, не сидіти без діла після виходу на пенсію – цьому правилу слідує абсолютна більшість літніх людей Китаю. Завдяки, зокрема, і цьому Піднебесна може похвалитися великою кількістю довгожителів: у Китаї проживає майже 49 тисяч людей, яким більше ста років. На запитання, чи можна цікаво жити після виходу на пенсію, вони впевнено відповідають: так!
В тему:
Цікаві факти про Китай
Китай: нові 10 відкриттів, які я зробила в Піднебесній
7 фактів про Китай, які я побачила на власні очі
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь