Нейтральні висловлювання Путіна і Трампа один про одного подавалися системними ЗМІ, зокрема російськими, як ознака їх взаємної прихильності й навіть підтримки. Водночас не набагато гостріші взаємні висловлювання Клінтон і Путіна подавалися в мас-медіа як прояв рішучої непримиримості.
З цього зробили висновок, що Путін був зацікавлений у перемозі Трампа і навіть підтримував його. Проте такий начебто очевидний висновок має глибинну внутрішню суперечність.
По-перше, демократи Клінтони і Обама ідеологічно близькі з Путіним – всі вони є етатистами, тобто прихильниками влади державної бюрократії. Натомість республіканець Трамп є носієм протилежної ідеології – національного солідаризму. До того ж, республіканці завжди дотримувалися щодо Росії жорсткої політики. Яскравим прикладом був республіканець Рональд Рейган, рішучі дії якого привели до розвалу СРСР.
По-друге, бездіяльність Обами і Клінтон з їх політикою «перезавантаження» стосунків з Росією дозволила Путіну розгорнути підривну діяльність у Європі, зокрема, порушити Будапештський меморандум, розпочати війну проти України і анексувати Крим.
По-третє, фонд Клінтонів отримував щедрі пожертви від московських структур. Так, гірничодобувна компанія Uranium One, що стала в 2013 році російською, перераховувала гроші у Фонд Клінтонів. Всього на рахунок фонду було перераховано 2,35 мільйонів доларів. Ця угода надала Росії контроль над п’ятою частиною родовищ уранової руди в США, зробила державну корпорацію «Росатом» найбільшим виробником урану в світі і дозволила Путіну контролювати більшу частину світових запасів радіоактивного матеріалу – пише DT.UA. Білл Клінтон отримав півмільйона доларів за виступ в одному з російських інвестиційних банків, що пов’язаний з Кремлем і оперує акціями Uranium One, – писала New York Times.
По-четверте, Гілларі Клінтон і Барак Обама виступили проти закону Магнітського, який накладав санкції на корумпованих російських чиновників. Як зауважила політичний оглядач Юлія Латиніна, «Білл Клінтон з'їздив до Москви, прочитав там лекцію за 500 тисяч доларів, а після цього його дружина, будучи Держсекретарем, стала великим противником Закону Магнітського. Вона зробила все, щоб він не пройшов через Конгрес і Сенат, і вона, і, відповідно, Барак Обама. Цей закон було прийнято всупереч їм».
Тобто Клінтони були достатньо «прикормлені» Кремлем, тож де-факто цілком задовольняли Путіна, хоча назовні обидві сторони дотримувалися негативної риторики.
По-п’яте, попри антиклінтонівську риторику в російських ЗМІ, наближена до влади російська еліта була переконана в перемозі Гілларі Клінтон. З планами подальшої співпраці Кремля і Клінтон пов’язують призначення голови «Росатома» Сергія Кірієнка першим заступником керівника адміністрації президента РФ. Це відбулося 5 жовтня 2016 року, тобто за місяць до президентських виборів в США 8 листопада.
Виходить, що попри пропагандистську тріскотню, Москва була зацікавлена в перемозі Клінтон.
– А як же втручання російських хакерів у сервери демократичної партії?
– А хто сказав, що воно було здійснено проти Клінтон?
Як повідомляє згадана вище Юлія Латиніна, «американцям і тому ж самому Бараку Обамі довго здавалося, що якщо вже росіяни і влізли в сервера Демпартії, то це працює виключно на Клінтон (що так і було). Інша справа, що навіть з цим вона не спромоглася виграти вибори. Тільки після того, як Клінтон вибори програла, у спробах знайти цапа-відбувайла американські демократичні ЗМІ оголосили війну Трампу і оголосили причиною програшу демократами виборів ось це саме злощасне російське втручання. Кремль призначений головним винуватцем програшу демократами виборів, що, звичайно, як я вже сказала, не так».
Тобто Кремль допомагав демократам, але це не допомогло. Тоді звідки уявлення, що «Путін поставив Трампа»? А що як усе навпаки?
Відповідь, хоча й не остаточну, дає розслідування сенатського комітету про зв’язки Трампа з Росією. З’ясувалося, що фейкове «досьє», яке послужило основою масованої атаки на Трапма, було замовлене і оплачене росіянами. Це «досьє» виготовила Fusion GPS – американська фірма, що професійно займається чорним піаром – повідомляє The Wall Street Journal.
Спікер Білого дому Сара Сандерс підтвердила, що компрометуюче досьє на президента США Дональда Трампа готувала компанія, якій платили росіяни. «На громадських слуханнях, які й далі дискредитують це липове досьє, що послужило джерелом багатьох брехливих новин і конспірологічних теорій, ми дізналися, що компанії, яка його виготовила, також платили росіяни».
Уся ця історія дозволяє краще зрозуміти універсальну схему, за якою Москва здійснює свою підривну діяльність проти інших держав.
1. Створюється підривна структура з місцевих «активістів», або береться вже готова організація, керівництво якої корумпується Москвою (всі інші учасники організації використовують «втемну» – як «корисні ідіоти»). Ілюстрацією може бути створення Москвою «революційної ОУН», що подавалося назовні як «розкол у таборі націоналістів» – див. Проект «Бандера».
2. Москва використовує цю структуру у власних цілях: для економічних оборудок, знищення противників, загальної дестабілізації, отруєння масової свідомості тощо. Наприклад, для ліквідації УПА.
3. Для інформаційного прикриття діяльності цього «агента впливу» Москвою публічно застосовується жорстка критика щодо нього – з елементами образ, погроз, висміювання, демонізації тощо. Так, «Проект Бандера», створений Москвою, подається як найжахливіша організація в Україні і використовується як головний персонаж сучасної інформаційної війни проти України.
Подібна схема, хоча й у незрівнянно менших масштабах, нам знайома з місцевого політичного життя, наприклад, з життя Верховної Ради. Інколи депутати з трибуни поливають один одного брудом, можуть навіть побитися перед телекамерами, а за лаштунками дружно вирішують свої справи, посміюючись над вдало влаштованою виставою для обивателів.
Логічна суперечливість пропагандистської схеми про дружбу Трампа і Путіна була видна з самого початку. Для пояснення нестиковок досі використовується «аргумент» про те, що «Путін трохи чокнутий», тож у його діях не варто шукати якоїсь логіки.
Взагалі, коли поведінка якихось діячів видається «безумною» або «наївною», то це дуже серйозна причина приглянутися до суті явища та його прихованих рушіїв. Зазвичай усе раціонально пояснюється після ознайомлення з динамікою приватних банківських рахунків відповідальних осіб.
Уся ця історія засвідчила вторинність і низький інтелектуальний рівень не лише місцевої, а й світової аналітики. Щодо більшості українських «спікерів», то у них спрацював рефлекс «все, що критикує Москва, корисне для України» і «все, що не критикує Москва, шкідливе для України». Москва публічно критикує Обаму і Клінтон – значить, це друзі України. Москва не критикує Трампа – значить, це ворог України, друг Москви. Москва дуже критикує бандерівців – значить, це дуже корисна для України справа. Москва мовчить про Коновальця і Мельника – значить, їхня діяльність шкідлива для української справи.
– То що робити?
– Не заглядати у рота Москві, а самостійно аналізувати фактаж і жити власним розумом.
1. На президентських виборах в США у 2016 році Москва підтримувала Гілларі Клінтон і сфабрикувала чорний піар проти Дональда Трампа, який масово розмножили лівацькі ЗМІ.
2. При аналізі ситуацій треба покладатися передусім на дії і отримані результати, а не слова і наміри.
3. Застосована Москвою підривна схема дестабілізації є універсальною і активно застосовується в сучасній Україні для її самознищення.
Про 4 фази підривної діяльності: Москва почала гібридну війну проти США одразу ж після Другої світової війни
Самостійно аналізуємо фактаж, робимо власні висновки.
Переконливий аналіз!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
Переконливий аналіз!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!