Проблема Криму і Донбасу надовго – Михайло Гончар

Таку думку він висловив в одній зі своїх відповідей на питання читачів сайту Главред, на якому відбувся чат, присвячений підсумкам 2015 року у сфері енергетики.

Спілкуючись із читачами, Гончар розповів, наскільки зменшилася залежність України від російського газу, чи здатна Україна забезпечувати себе енергоресурсами сама, чому і доки зростатимуть комунальні тарифи, чи досягли світові ціни на нафту свого дна, по яких країнах, окрім РФ, вдарить падіння цін на нафту, а також які найбільші проблеми в українській енергетиці існують сьогодні.

Михайло Гончар вважає, що тарифи на тепло та гарячу воду будуть зростати й далі. І так буде доти, доки не буде створено конкурентного середовища на ринку енергетики і комунальних послуг.

Проблемою №1 в українській енергетиці (і не тільки в енергетиці) є високий рівень офшоризації, вважає експерт. Через офшорні схеми, які притаманні для основних українських енергетичних активів, кінцеві бенефіціари виводять грошові потоки за кордон. І ці гроші працюють в економіках інших країн, а не в Україні.

Тому потрібна деофшоризація. Потрібна повна і прозора інвентаризація видобувних активів із визначенням їх кінцевих вигодоотримувачів, і в поєднанні з деофшоризацією запровадження прозорих і конкурентних моделей функціонування енергетичних ринків.

На додаток до вище переліченого і вже прийнятого 2015 року закону про ринок газу необхідно якнайшвидше прийняти закон про ринок електроенергії та закон про національного регулятора, а також удосконалити чинне антимонопольне законодавство. І ось цей чотириєдиний законодавчий пакет має стати основою реформи енергосектору.

Щодо Криму і Донбасу Михайло Гончар сказав таке:

«Проблема Криму й Донбасу навіть за умови звільнення їх Росією –  це надовго. Ментальні проблеми не вирішуються швидко. Суто соціально-економічні підходи, які багато хто вважає визначальними, тут не спрацюють. В мізках мешканців Криму та Донбасу ще довго зберігатиметься "вата", навіть коли відключать кнопки центральних російських каналів. Окрім того, не слід забувати, що Крим населяють не тільки російськомовні мешканці — там мешкає і корінний народ Криму — кримські татари, для яких нема іншої землі, окрім кримської.

2016 рік не стане роком завершення війни на Донбасі. За логікою ведення "гібридної" війни, зараз триває так звана інтрафаза, коли ставка робиться не на збройну ескалацію, а на підрив України зсередини через відповідних агентів впливу й провокування політичної та економічної кризи в країні, що має призвести до колапсу. У разі успіху інтрафази Кремль буде готовий перейти до наступної фази — "миротворчої" — задля "порятунку братнього українського народу". Але гадаю, що, як і у випадку з проектом "Новоросія", на Кремль чекає фіаско".

Світові ціни на нафту будуть і далі падати. Це не означає, що не буде сплесків вгору — вони будуть. "Цінове дно" найбільш радикальні прогнози позначають у 16 доларів за барель нафти Brent. Навряд чи це буде у 2016 році, але навіть якщо це трапиться через кілька років, це підтверджує зайвий раз те, що світовий нафтовий ринок вступив у довгий період низьких і волатильних цін на нафту, який може тривати близько 10-12 років (подібно до того, як попередні періоди високих—низьких—високих цін тривали по 12-14 років, починаючи з 1973 року).

Щодо зговірливості Росії по Криму і Донбасу, то низька ціна нафти — необхідна, але недостатня умова. Мають бути створені деякі інші умови, коли для Росії найкращим виходом зі становища буде повернення Україні окупованих територій, демілітаризація регіону Чорного моря та відновлення територіальної цілісності Грузії і Молдови з відповідним виведенням контингентів своїх військ із Південної Осетії, Абхазії та Придністров'я.