Російські шпигуни повернулися, і вони небезпечніші, ніж будь-коли – The Economist

Це незвично для шпигунів відкрито насміхатися над своїми суперниками. Але минулого місяця Білл Бернс, директор ЦРУ, не втримався і зауважив, що війна в Україні стала благом для його відомства, пише The Economist.

"Підводна течія невдоволення [серед росіян] створює для ЦРУ можливість вербування, яка буває раз на покоління, – написав він у журналі Foreign Affairs. – Ми не дозволимо їй пропасти даремно".

Це зауваження цілком могло зачепити за живе російські "спецслужби", як вона називає свої розвідувальні органи. Російські шпигуни провалили підготовку до війни, після чого були масово вислані з Європи. Але докази, зібрані Королівським інститутом об'єднаних служб (RUSI), аналітичним центром у Лондоні, і опубліковані журналом The Economist, свідчать про те, що вони вчаться на своїх помилках, коригують свої методи та розпочинають нову фазу політичної війни проти Заходу.

Останні кілька років були спекотними для російських шпигунів. У 2020 році оперативники ФСБ, російської служби безпеки, провалили отруєння Олексія Навального, нещодавно померлого опозиційного політика. Він висміяв їх за те, що вони нанесли "Новічок" на його спідню білизну. Потім ФСБ дала Кремлю райдужну картину того, як буде йти війна, перебільшуючи внутрішні слабкості України. Вона не змогла перешкодити західним агенціям красти [інформацію] та оприлюднювати плани Росії щодо вторгнення в Україну.

Навіщо Байден гучно повідомляв про неминучу повномасштабну агресію Росії проти України

І вона не захотіла або не змогла зупинити короткий заколот Євгена Пригожина, лідера групи найманців "Вагнера". СЗР, російська служба зовнішньої розвідки, побачила, що її присутність в Європі скоротилася, а близько 600 офіцерів були вислані з посольств по всьому континенту. Було викрито щонайменше вісім "нелегалів" – розвідників, які працювали без дипломатичного прикриття, часто видаючи себе за неросіян.

Дослідження Королівського інституту об'єднаних служб, написане аналітиками організації Джеком Уотлінгом і Ніком Рейнольдсом, а також Олександром Данилюком, колишнім міністром фінансів України, який 4 місяці після обрання Зеленського Президентом України 2019 року був Секретарем РНБО і керівником Національного координаційного центру кібербезпеки – прим. ред., ґрунтується на документах, "отриманих від російських спецслужб", і на інтерв'ю з "відповідними офіційними органами" – імовірно, розвідувальними службами – в Україні та Європі.

Наприкінці 2022 року, йдеться в дослідженні, Росія усвідомила, що їй потрібна більш чесна звітність від своїх служб. Вона призначила Сергія Кирієнка, заступника голови адміністрації Кремля, відповідальним за "комітети особливого впливу". Вони координують операції проти Заходу, а потім вимірюють їхній ефект.

Ця кадрова зміна, схоже, призвела до більш послідовних пропагандистських кампаній. Наприклад, у Молдові колись розрізнена дезінформаційна кампанія проти заявки країни на членство в Європейському Союзі стала більш послідовною і цілеспрямованою минулого року. Вона пов'язувала заявку на вступ Молдови до ЄС особисто з президенткою, водночас звинувачуючи її в економічних негараздах Молдови. Також активізувалися кампанії, спрямовані на підрив європейської підтримки України. У січні німецькі експерти опублікували подробиці про ботів, які поширювали сотні тисяч німецькомовних постів на день з мережі, що складалася з 50 тисяч акаунтів, протягом одного місяця в мережі X (Twitter). 12 лютого Франція викрила велику мережу російських сайтів, які поширювали дезінформацію у Франції, Німеччині та Польщі.

Тимчасом ГРУ, російська військова розвідка, також переоцінює свої методи роботи. За останні роки багато співробітників, діяльність та об'єкти підрозділу 29155, який здійснив замах на Сергія Скрипаля, колишнього офіцера ГРУ, у британському Солсбері у 2018 році, були викриті групою Bellingcat. Розслідувальна група спирається на загальнодоступну інформацію та витоки російських баз даних для своїх викриттів.

ГРУ дійшло висновку, що його співробітники залишають занадто багато цифрових слідів, зокрема, носячи свої мобільні телефони на секретні об'єкти. Воно також усвідомило, що висилка російських розвідників у Європі ускладнила проведення операцій і контроль над агентами за кордоном – одна з причин, чому вторгнення в Україну провалилося.

Результатом стала масштабна реформа, яка розпочалася у 2020 році, але прискорилася після початку війни. Генерал Андрій Авер'янов, керівник частини 29155, попри численні промахи, був підвищений до заступника голови ГРУ і створив нову "Службу спеціальних операцій". Співробітники частини 29155, наприклад, Олександр Мішкін і Анатолій Чепіга, невдахи-отруйники пана Скрипаля, які наполягали на тому, що їздили до Солсбері, щоб побачити знаменитий шпиль його собору, більше не носять з собою на об'єкт особисті або робочі телефони, а користуються стаціонарними телефонами. Навчання проводяться на різних конспіративних квартирах, а не безпосередньо на об'єкті.

Якщо раніше половина особового складу походила зі спецназу, сил спеціального призначення, то нині більшість новобранців не мають військового досвіду, що ускладнює західним службам безпеки ідентифікацію за старими фотографіями або базами даних, що стали доступними завдяки витоку.

Окремий підрозділ Служби спеціальних операцій, частина 54654, покликаний створити мережу нелегалів, які працюють за так званою "повною легалізацією", тобто здатні пройти перевірку навіть під пильним наглядом іноземної розвідувальної служби. ГРУ вербує підрядників через підставні компанії, приховуючи їхні імена та дані від державних органів, і впроваджує своїх офіцерів у міністерства, не пов'язані з обороною, або в приватні компанії.

ГРУ також націлилося на іноземних студентів, які навчаються в російських університетах, виплачуючи стипендії студентам з Балкан, Африки та інших країн, що розвиваються.

Ще одним прикладом того, як російські шпигуни перетворили катастрофу на можливість, є справа "Вагнер Груп" – низки підставних компаній, які контролював Пригожин. Спочатку "Вагнер" слугував ширмою для російського впливу, забезпечуючи м'язи та вогневу міць місцевим автократам у Сирії, Лівії та інших африканських країнах.

У червні 2023 року Пригожин, розлючений поганим управлінням війною з боку міністра оборони та головнокомандувача російської армії, рушив на Москву. Заколот був зупинений; через два місяці Пригожин загинув, коли його літак вибухнув у повітрі.

Російські спецслужби швидко розділили між собою розгалужений військово-кримінальний бізнес пана Пригожина. ФСБ залишила собі внутрішній бізнес, а СЗР – медійну зброю, таку як ферми тролів, які втручалися у президентські вибори в Америці у 2016 році. 

ГРУ дісталися закордонні військові частини, розділені на Добровольчий корпус для України та Експедиційний корпус, керований генералом Авер'яновим, – для решти світу. Останній не досягнув своєї мети – набрати 20 тисяч військовослужбовців до кінця минулого року, повідомляє RUSI, хоча його чисельність "неухильно зростає".

Не обійшлося і без заминок: син Пригожина, який дивним чином залишається живим і на волі, запропонував війська Вагнера Росгвардії, російській національній гвардії, що призвело до війни з підняття ставок між гвардією і ГРУ, як стверджують автори дослідження.

Чистим результатом цієї консолідації є відродження російської загрози в Африці. Невдовзі після смерті Пригожина генерал Авер'янов відвідав різні африканські столиці, щоб запропонувати те, що RUSI називає "пакетом виживання режиму". Теоретично ці пропозиції передбачають надання місцевим елітам військової підтримки і пропаганди проти місцевих конкурентів. У Малі, за їхніми спостереженнями, створена ГРУ радіостанція Lengo Songo є однією з найпопулярніших у країні. В обмін на це Росія отримала б економічні поступки, такі як літієві шахти і золотодобувні заводи. Отже, Росія матиме важелі впливу на ворогів, включаючи можливість відрізати Францію від уранових шахт в Нігері (Франції потрібен уран для її атомних електростанцій).

Російська розвідка, хоч і побита, але міцно стоїть на ногах після нещодавніх принижень. Протягом останніх тижнів ризький сайт журналістських розслідувань The Insider опублікував серію статей, що документують російське шпигунство і вплив по всій Європі. Він розповідає деталі того, як офіцер ГРУ в Брюсселі продовжує забезпечувати російських виробників зброї європейським обладнанням, а також як високопоставлений помічник у Бундестазі і латвійський член Європарламенту були російськими агентами, причому останній – протягом, можливо, більше 20 років.

"Для них все не так погано, як ми думаємо", – каже Андрій Солдатов, журналіст-розслідувач, який вважає, що російські служби "повернулися з помстою" і стають дедалі винахідливішими. Владімір Путін, президент Росії і колись (посередній) офіцер КДБ, "намагається відновити славу грізної сталінської спецслужби", пояснює Солдатов. Він вказує на випадок у квітні 2023 року, коли Артьом Усс, російський бізнесмен, заарештований у Мілані за підозрою в контрабанді американських військових технологій до Росії, був відправлений назад до Росії за допомогою сербського злочинного угруповання – звичайного посередника для російських служб.

Раніше, каже пан Солдатов, ФСБ, СЗР і ГРУ мали більш чіткий розподіл обов'язків. Тепер цього немає. Усі три відомства особливо активно вербують агентів серед потоку вигнанців, які покинули Росію після війни. У великій групі легко приховувати агентів і легко погрожувати тим, чиї сім'ї все ще залишаються в Росії. Німеччина викликає особливе занепокоєння з огляду на те, що багато росіян, які переїхали туди, можуть скласти вербувальний пул для російських шпигунських органів. Приплив нових мігрантів частково пояснюється тим, що країни Балтії стали більш вороже ставитися до російських емігрантів.

Крім того, російська кібер-активність стає дедалі сильнішою. У грудні Америка і Британія оприлюднили публічні попередження щодо "Зоряної хуртовини", елітної хакерської групи ФСБ, яка роками націлена на країни НАТО. Наступного місяця Microsoft заявила, що група "Затишний ведмідь", пов'язана з СВР, проникла в електронні поштові скриньки, що належать деяким з найвищих керівників компанії. Це сталося на тлі витонченої кібератаки ГРУ на українську електромережу, що спричинило відключення електроенергії, яке, очевидно, було скоординоване з російськими ракетними ударами по тому ж місту.

Оновлення російського розвідувального апарату відбувається у вирішальний момент конкуренції між Сходом і Заходом. У щорічному звіті норвезької розвідки, опублікованому 12 лютого, міститься попередження про те, що в Україні Росія "перехоплює ініціативу і здобуває перевагу у військовому плані". В аналогічному звіті Естонії, опублікованому днем пізніше, йдеться про те, що Кремль "очікує можливого конфлікту з НАТО протягом наступного десятиліття".

Пріоритетом для російських шпигунів є підготовка до цього конфлікту не лише шляхом викрадення секретів, але й шляхом розширення тріщин всередині НАТО, підриву підтримки України в Америці та Європі і послаблення впливу Заходу на півдні світу.

На противагу цьому, в Європі спостерігається коштовний російський саботаж, спрямований проти поставок в Україну. Однією з причин цього є страх Кремля перед ескалацією. Інша причина – росіяни не можуть робити все і бути всюди одночасно.

Тим часом шпигуни продовжуватимуть боротися проти своїх колег. Зовнішня розвідка Естонії у своїй доповіді оприлюднила особи росіян, які працюють на спецслужби країни. "Тим, хто вважає за краще не знаходити в наших публікаціях свої імена та зображення поряд із іменами та зображеннями ФСБ чи інших офіцерів російської розвідки, що потенційно може вплинути на їхні зв'язки із Заходом, ми запрошуємо вийти на зв'язок, – зазначили естонські шпигуни. – Ми впевнені, що можна досягти взаємовигідних домовленостей!"