Військові дії на території України так чи інакше можуть завершитися тільки в Москві. А питання безпеки і оборони нашої країни вирішуються за океаном.
Однак головну роль в процесі співіснування України з Росією і Росії з Європою сьогодні все-таки грає Німеччина, куди і відправився з Франції президент Зеленський – пише Максим Михайленко на сайті ДС.
З примітного можна згадати хіба що незвичну для німців різкість в формулюваннях українського лідера – мовляв, погляди у нас на «Північний потік-2» протилежні. Це варто зарахувати в певний позитив. Причому з двох причин.
Перша – необхідно, щоб Берлін постійно чув цей чіткий сигнал і не міг посилатися на глухоту в даному питанні.
Друга – це показує, що, незважаючи на ряд непорозумінь у відносинах з Вашингтоном, Київ і при Зеленському має намір дотримуватися американської лінії. І, можливо, навіть жорсткіше, ніж раніше. Триваюча атака США на «Північний потік-2» в наших безпосередніх інтересах, а команда, яка сьогодні займається Україною – Вільям Тейлор, Курт Волкер і Джон Болтон), мабуть оптимальна з можливих при Трампі.
Але істотно, скоріше, те, що німці не могли не почути в риториці Зеленського американофільских ноток. При цьому така ситуація є досить типовою для більшої частини країн Нової Європи, до яких Україна вже п’ятий рік як належить. Відрізняє Київ в цьому сенсі лише відсутність повноцінного членства в Союзі і стан збройного конфлікту з Росією. І якщо перша характеристика цілком залежна від німців, так само як і від французів – навряд чи реально говорити про їхній вплив на припинення війни.
Путін, наприклад, в ході своєї прямої лінії назвав заяви Зеленського на тему Донбасу «вже не смішними». Так само пропагандистська машина на окупованих територіях недавно отримала нові темники – «Зеленський нічим не відрізняється від Порошенка».
Військові дії на території України так чи інакше можуть завершитися тільки в Москві. Небажання європейців воювати, навіть виходячи з інстинкту самозбереження, недвозначно визначає їх роль в конструкції конфлікту – фінансова допомога одній, або іншій, або обом сторонам.
А питання безпеки і оборони України, а так само світу і війни, з зовнішньої точки зору вирішуються в Вашингтоні (і в деякій зростаючій мірі – в Оттаві і Лондоні). Куди президента Зеленського вже начебто запросив президент Трамп.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Розминка перед Вашингтоном: як Зеленський у Берліні став американофілом
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Військові дії на території України так чи інакше можуть завершитися тільки в Москві. А питання безпеки і оборони нашої країни вирішуються за океаном.
190624_zelenskyy.jpg
Військові дії на території України так чи інакше можуть завершитися тільки в Москві. А питання безпеки і оборони нашої країни вирішуються за океаном.
Однак головну роль в процесі співіснування України з Росією і Росії з Європою сьогодні все-таки грає Німеччина, куди і відправився з Франції президент Зеленський – пише Максим Михайленко на сайті ДС.
З примітного можна згадати хіба що незвичну для німців різкість в формулюваннях українського лідера – мовляв, погляди у нас на «Північний потік-2» протилежні. Це варто зарахувати в певний позитив. Причому з двох причин.
Перша – необхідно, щоб Берлін постійно чув цей чіткий сигнал і не міг посилатися на глухоту в даному питанні.
Друга – це показує, що, незважаючи на ряд непорозумінь у відносинах з Вашингтоном, Київ і при Зеленському має намір дотримуватися американської лінії. І, можливо, навіть жорсткіше, ніж раніше. Триваюча атака США на «Північний потік-2» в наших безпосередніх інтересах, а команда, яка сьогодні займається Україною – Вільям Тейлор, Курт Волкер і Джон Болтон), мабуть оптимальна з можливих при Трампі.
Але істотно, скоріше, те, що німці не могли не почути в риториці Зеленського американофільских ноток. При цьому така ситуація є досить типовою для більшої частини країн Нової Європи, до яких Україна вже п’ятий рік як належить. Відрізняє Київ в цьому сенсі лише відсутність повноцінного членства в Союзі і стан збройного конфлікту з Росією. І якщо перша характеристика цілком залежна від німців, так само як і від французів – навряд чи реально говорити про їхній вплив на припинення війни.
Путін, наприклад, в ході своєї прямої лінії назвав заяви Зеленського на тему Донбасу «вже не смішними». Так само пропагандистська машина на окупованих територіях недавно отримала нові темники – «Зеленський нічим не відрізняється від Порошенка».
Військові дії на території України так чи інакше можуть завершитися тільки в Москві. Небажання європейців воювати, навіть виходячи з інстинкту самозбереження, недвозначно визначає їх роль в конструкції конфлікту – фінансова допомога одній, або іншій, або обом сторонам.
А питання безпеки і оборони України, а так само світу і війни, з зовнішньої точки зору вирішуються в Вашингтоні (і в деякій зростаючій мірі – в Оттаві і Лондоні). Куди президента Зеленського вже начебто запросив президент Трамп.
Україна і США - головні геополітичні союзники.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля